Список використаних джерел

З 1 липня 2007 року в Україні набув чинності ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання". Він є базовим для системи стандартів, правил та методичних посібників зі складання бібліографічного опису.

Новий стандарт було введено на заміну п’яти стандартів — ГОСТ 7.1—84 СИБИД "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления"; ГОСТ 7.16—79 "СИБИД. Библиографическое описание нотных изданий"; ГОСТ 7.18—79 "СИБИД. Библиографическое описание картографических изданий"; ГОСТ 7.34—81 "СИБИД. Библиографическое описание изоизданий"; ГОСТ 7.40—82 "СИБИД. Библиографическое описание аудиовизуальных материалов".

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 вміщує універсальні правила, спільні для всіх видів опублікованих та неопублікованих документів на будь-яких носіях: книг, періодичних та продовжуючих видань, нотних, картографічних, аудіовізуальних, образотворчих, нормативних та технічних документів, депонованих рукописів, мікроформ, електронних ресурсів; складової частини документів; групи однорідних та різнорідніх документів. Всі види документів описуються із застосуванням 8 областей бібліографічного опису. Список використаних джерел (не менше 30 джерел) слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку та мовою оригіналу.

При складанні списку треба дотримуватись наступної послідовності:

- закони України (у хронологічній послідовності);

- укази Президента (у хронологічній послідовності);

- постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України (у хронологічній послідовності);

- монографії, брошури, підручники (абетковий порядок);

- статті з журналів (абетковий порядок);

- інструктивні нормативні матеріали, що використовуються підприємством (абетковий порядок);

- іншомовні джерела;

- електронні джерела (Додаток К).

Оформлення допоміжних матеріалів. Допоміжними матеріалами є: ілюстрації (схеми, діаграми, графіки, креслення тощо), формули, таблиці, додатки.

- Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації через крапку.

- Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. При цьому по тексту слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад «... у табл. 2.1». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації скорочено пишуть слово «дивись», наприклад «табл. 3.2».

Таблиці нумерують арабськими цифрами наскрізною нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою,

Приклад: таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.

Назву таблиці друкують жирним шрифтом малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею посередині. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Таблиця 2.1