Потенціал природних комплексів та біологічного різноманіття на території району є самодостатнім для планування значних обсягів туристичної діяльності. Цей потенціал вже частково використовується, але ще вимагає продовження досліджень пов’язаних з можливостями застосування природоохоронної, ландшафтної та біологічної інформації на екскурсіях та під час дозвілля відпочиваючих у національному парку. Однак, значно більшого дослідження потребує з’ясування перспективи у виборі та розміщенні елементів інфраструктури, що передбачає орієнтуватись на екологічний та інший туризм.
Забезпечення подальшого розвитку та перспектив ефективного використання рекреаційних ресурсів на території Шацького НПП повністю залежить від вдалого планування використання ландшафтів та природних екосистем. В сучасних умовах на території району інтенсивно розвивається приватний сектор забудови, а також забудова для потреб відпочиваючих. Ця забудова ще не завдала значної шкоди для збереження природних ландшафтів та видового різноманіття, але подальший розвиток будівництва за межами населених пунктів або на їх межі, необхідно заздалегідь узгоджувати з наявністю природоохоронних цінностей на цих або наближених до них площах. Така вимога в першу чергу пов’язана з небезпекою втрати цінних ландшафтних структур та біологічного різноманіття, особливо рідкісних видів тварин та рослин, що є важливим елементом, сприяючим розвитку як регіонального, так і міжнародного туризму. Шацький НПП за останнє десятиліття отримав два міжнародних Дипломи: Диплом міжнародного біосферного резервату по програмі МАБ ЮНЕСКО та Диплом міжнародної ІВА території. Таке міжнародне визнання помітно сприяє зростанню зацікавленості як на ринку екологічного туризму, так і в області природоохоронної діяльності, що застережена міжнародним законодавством (ряд міжнародних Конвенцій ратифіковані Урядом України).
З огляду перспектив охорони видового та ландшафтного різноманіття, найбільшої уваги на території парку, заслуговують узбережжя озер Світязь, Пулемецьке, Люцимер, Пісочне, а також комплекси торфових боліт біля озер Кримно, Карасинець, Соминець, Довге та Кругле, а також озера Луки, Перемут, Климівське. Важливим є дотримання природоохоронного режиму у лісових урочищах, а саме на ділянках біля сіл Красний Бір, Ростань, Острів’я, Вільшанка, Мельники, Затишшя. На багатьох ділянках, через які заплановані екологічні піші та вело-маршрути, необхідно зберегти елементи приватного сільськогосподарського користування, зокрема вільне випасання худоби, ручне сінокосіння, які забезпечують умови для збереження цілого ряду важливих рідкісних видів біоти. Також, на екологічних маршрутах необхідне збереження найбільш цінних елементів ландшафту, що особливо приваблюють увагу туристів, а також є важливими для збереження біологічного різноманіття. В першу чергу, це – старі поодинокі дуби на узліссях, старі сосни саме поліської архітектоніки, що ростуть переважно край доріг (слід зауважити, що на Поліссі їх залишається все менше), мініатюрні округлі оазиси змішаного лісу серед поля, що наявні лише на території Західного Полісся. Особливий нагляд необхідний за найважливішими польовими дорогами, що спроможні забезпечити задоволення туристів та відпочиваючих у проведенні екскурсій на вело-маршрутах. З іншого боку ці польові дороги, також, відносяться до важливих структурних елементів ландшафту, що спроможні забезпечити необхідні вимоги цілого ряду видів тварин до вибору гніздових чи кормових біотопів.
У сучасних умовах необхідно зберегти всі цінні ділянки екосистем, що своїм естетичним та екологічним потенціалом спроможні забезпечити сталий розвиток зеленого та сільського туризму, економічне зростання Західно-Поліського регіону країни. Ми повинні визнати, що пріоритетом для подальшого соціально-економічного розвитку та зростання добробуту населення Шацького регіону є перспектива розбудови рекреаційної інфраструктури та мережі екологічного і сільського туризму. Такий шлях регіонального розвитку вимагає збереження цілісності первинних природних комплексів, ландшафтного та видового різноманіття біоти. Втрати цінних біотопів, рідкісних видів тварин та рослин, можуть призвести до різкого погіршення стану довкілля, а за ним поступового спаду зацікавленості та попиту на туристичному ринку. Тому, для потреб розвитку екологічного та сільського туризму, зараз існує гостра потреба інвентаризації цінних ландшафтних та біологічних об’єктів з подальшою метою їх збереження від загроз планування забудови або іншого використання земельних ресурсів. На передодні масштабної приватизації земель запасу, куди часто входять різні мало якісні з економічної точки зору землі, але часто цінні у природоохоронному відношенні, крім існуючих заповідних зон, необхідно виявити найбільш важливі території, що мають важливе значення для збереження видового різноманіття біоти, а також, сприятимуть розвитку мережі екологічного туризму. Ми дотримуємось думки, що саме екологічний туризм в умовах Шацького району спроможний розвиватись досить стрімко і здатний привабити значні інвестиції у економічний розвиток регіону, забезпечити працевлаштування молоді та подолати проблеми безробіття місцевого населення без нанесення збитків природному середовищу. Розвиток екологічного туризму у Шацькому національному парку, ми розглядаємо як можливість гармонійного поєднання збереження природних ресурсів та сталого економічного розвитку регіону.
Дуже важливе значення у сприянні розвитку екологічного туризму відіграє фактор наявності існуючої мережі автомобільних та інших транспортних мереж у регіоні. Відомо, що даний регіон не має напруженої та розгорнутої транспортної сітки, але саме цей фактор можна розглядати, як такий що має значні переваги перед багатьма іншими територіями, зокрема, наприклад на Прикарпатті. Відомо, що тепер значною популярністю у Європі користуються саме ті території де мережа автодоріг розвинута помірно або має досить низьку щільність локалізації на природних ландшафтах. Це стосується і залізничних транспортних мереж. Саме територія Шацького району має такі переваги, що тепер особливо популярні у Європі та в світі і забезпечують перспективи розвитку достатньо прибуткового екологічного туризму. Цінним на цій території є факт наявності гармонійної мережі ґрунтових доріг, що мають важливе значення для підтримки цінних видів хребетних тварин, є каналами для проникнення у лісові екосистеми багатьох рідкісних метеликів, а також, ці дороги дуже важливі для розгортання мережі екологічного туризму. В цьому випадку перспектива піших маршрутів, велосипедних та кінних маршрутів, повністю пов’язані із станом ґрунтових доріг на ландшафтах. Хоча розвиток мережі автомобільних доріг на території Шацького національного парку обмежений, однак тут помітно зростає навантаження транспорту за рахунок прибулих відпочиваючих, або громадян, що мандрують до Білорусі або Польщі. Автотуристи та інші власники автомобільного транспорту часто мають потребу у відпочинку край доріг. Як правило для цього найбільш зручними є лісові масиви, що перетинаються автострадами і обабіч яких влаштовані рекреаційні пункти. Використання цих рекреаційних пунктів набуває все більшої актуальності, навіть виникає більша потреба у облаштуванні наметових містечок біля окремих озер парку, де часто зупиняються автотуристи, що тимчасово і короткочасно перебувають на території національного парку, але прагнуть відпочити саме біля озер. Одне з наметових містечок облаштоване біля урочища “Гряда” поруч з озером Світязь. Автотуристами ефективно використовуються рекреаційні пункти біля озер Перемут та в урочищі “Венське”. За останні 2-3 роки на території парку облаштовані два нові рекреаційні пункти: “Незабутка” на околицях с. Світязь та біля озера Пісочне. Ці пункти досить вдало розміщенні і вже потужно використовуються відпочиваючими та автотуристами. Завдяки функціонуванню цих рекреаційних пунктів, вдалось подолати неорганізований (“дикий”) туризм, що тривалий час завдавав значних збитків природному середовищу, особливо береговій лінії багатьох озер, а також, вимагав значних затрат часу та ресурсів у роботі служби охорони парку. В подальшому необхідно вдосконалювати роботу та спектр послуг зазначених рекреаційних пунктів, що спроможні утримати складно-керований потік автотуристів та інших короткотривалих відпочиваючих.
Значне навантаження на лісові екосистеми у НПП відбувається у літні місяці під час дозрівання ягід (особливо чорниці) та у вересні – жовтні, коли популярні збирання грибів та заготівля журавлини. Перебування відпочиваючих у лісі призводить до значних змін рослинного покриву, витоптування нових стежок, турбування диких тварин, що особливо негативно в період гніздування птахів. Процес зміни лісового фітоценозу спочатку проходить шляхом механічного витоптування (перша стежка, довільні ділянки короткочасного відпочинку) окремих ділянок, зникнення окремих видів рослин, до цілковитої деградації фітоценозу, коли утворюються оголені ділянки ґрунту, а окремі дерева через втрамбовування землі практично позбавлені підстилки або будь-якого трав’яного покриву. Для оцінки впливу рекреаційного навантаження на лісові фітоценози, пропонується виділення п’яти класів, що відповідають послідовним стадіям зміни рослинного покриву та загальному впливу на природні комплекси (табл.3.10.). Згідно проаналізованих матеріалів ― “Временных технических указаний по устройству лесов рекреационного значения” (В/О “Леспроект”, М., 1980); “Временных рабочих правил по устройству лесов рекреационного назначения” (УЛП, Киев, 1980); “Рекреационного использования лесов” (С.А.Генсирук, М.С.Нижняк, Р.Р.Возняк; Урожай, 1987), у екосистемах визначались класи стійкості різних типів насаджень до рекреаційних навантажень (табл. 3.10.). У таблиці 3.10. в чисельнику приведені середні значення рекреаційних навантажень для визначеної стадії регресії, а у знаменнику – діапазон цих навантажень, який визначає їх зміну в процесі поступової і неперервної зміни природного комплексу в межах цієї стадії дигресії (враховується зміна коефіцієнту рекреації і вплив інших факторів).
Таблиця3.10.
