11.1 Методи й засоби контролю технічного стану електровозів, їхніх електричних машин і апаратів, обладнання, приладів, пристроїв, складанних одиниць і деталей повинні забезпечувати об'єктивну оцінку якості робіт з ТО й ПР та унеможливлювати експлуатацію технічно-несправних електровозів.
11.2 Усі відремонтовані й заново виготовлені деталі перед установленням на електровози чи здаванням до комори повинні пройти контроль якості.
11.3 Агрегати, апарати, складанні одиниці перед установленням на електровоз повинні бути перевірені згідно з вимогами відповідних розділів цих Правил.
Обов'язковій перевірці підлягають:
– КМБ;
– допоміжні електричні машини;
– компресори головні й струмоприймача;
– розрядники;
– акумуляторні батареї та зарядні пристрої;
– всі електричні апарати й електричні кола електровоза;
– електронне обладнання;
– прилади безпеки руху;
– електропневматичні клапани ЕПК-150;
– крани машиніста, повітророзподільники;
– запобіжні й зворотні клапани;
– пробкові й кінцеві крани;
– повітряні резервуари;
– повітряні рукави;
– шворні, стержні колискового підвішування, буксові повідки;
– деталі гальмової важільної передачі;
– гідравлічні амортизатори.
11.4 Вольтметри, амперметри, лічильники, манометри повинні пройти повірку та калібрування відповідно до вимог Держспоживстандарту.
11.5 Обсяг, характер, порядок випробування й перевірки повинні відповідати вимогам цих Правил, державних стандартів, галузевої нормативної документації, ремонтної технологічної документації та технічної документації заводу-виробника.
11.6 Перелік деталей електровозів, що підлягають обов'язковій магнітній та ультразвуковій дефектоскопії, із зазначенням періодичності перевірок, наведено в додатку Б. Під час проведення такої дефектоскопії необхідно керуватися вимогами інструкцій ЦТ-0066 та ЦТ-0069.
Допускається проведення ультразвукового та інших видів неруйнівного контролю для окремих складанних одиниць і деталей за спеціальними інструкціями, що розроблені спеціалізованими організаціями й затверджені в установленому порядку.
Начальники служб локомотивного господарства залізниць і начальники депо повинні встановлювати необхідні доповнення до зазначеного переліку для системного контролю тих деталей, у яких з певного часу почала спостерігатися періодична поява тріщин.
11.7 Майстри або бригадири відповідних цехів депо зобов'язані проводити контроль за виконанням таких основних робіт:
– підійманням і опусканням кузова;
– викочуванням і підкочуванням візків;
– зніманням рам візків з колісних пар, установленням рам візків на колісні пари, правильністю розташування колісних пар у візку;
– перевіркою технічного стану рам візків;
– ревізією міжвізкових з'єднань;
– ревізією шворнів, шворневих вузлів, противідносних пристроїв;
– ревізією бічних опор кузова чи колискового підвішування кузова;
– оглядом вентиляційних каналів кузова перед підкочуванням візків;
– ревізією тягових зубчастих передач та перевіркою стану їхнього зачеплення, ревізією МОП, випробуванням КМБ;
– зовнішнім оглядом автозчепних пристроїв;
– оглядом чи опосвідченням колісних пар, ревізією роликових букс;
– оглядом і вимірюванням опору ізоляції ТЕД, допоміжних машин, підвідних кабелів (виконують після закінчення ремонту перед закриттям колекторних люків і кабельних каналів);
– перевіркою правильності підмикання вивідних кабелів ТЕД після підкочування візків під електровоз;
– перевіркою правильності підмикання вивідних кабелів допоміжних машин після ревізії й ремонту або заміни;
– перевіркою статичної характеристики струмоприймачів;
– перевіркою послідовності вмикання й вимикання електричних апаратів на кожній позиції в режимах тяги й електричного гальмування;
– перевіркою роботи апаратів захисту;
– перевіркою справності захисних пристроїв;
– перевіркою роботи електромеханічних пристроїв блокування доступу до обладнання, що знаходиться під напругою;
– перевіркою роботи обладнання електровоза під напругою контактної мережі;
– перевіркою справної роботи автоматичного гальма після огляду чи ревізії й ремонту гальмового обладнання;
– перевіркою роботи приладів безпеки руху, АЛС, автостопа, поїзного радіозв'язку;
– роз'єднанням і з'єднанням секцій електровозів;
– ревізією гідравлічних гасителів коливань;
– перевіркою стану первинних засобів пожежогасіння;
– контролювати проведення робіт, що виконуються додатково до обсягу відповідного виду ТО чи ПР.
11.8 Інженери з приймання локомотивів під час проведення будь-якого з видів ПР зобов'язані контролювати якість виконання робіт, виходячи з обов'язковості дотримання вимог прийнятої технології ремонту, державних стандартів, цих Правил, іншої галузевої нормативної документації, а також повинні приймати в процесі складання й випуску з ремонту електровоза такі основні електричні машини, агрегати, апарати, складанні одиниці, застосовані матеріали та роботи:
– ТЕД, допоміжні електричні машини;
– струмоприймачі і допоміжні компресори;
– усі електричні апарати (ремонт і монтаж);
– електронне обладнання;
– акумуляторні батареї, зарядні пристрої;
– прилади безпеки руху та їхні приводи, пристрої радіозв'язку, АЛС, контролю пильності машиніста;
– електричні кола електровозів з перевіркою правильності їхньої роботи згідно зі схемою;
– колісні пари (з перевіркою правильності їхнього розташування у візках), тягові зубчасті передачі, складені КМБ;
– візки, а особливо їхні рами, міжвізкові з'єднання, шворневі вузли, противідносні пристрої, буксове й колискове підвішування, бічні опори кузова, гідравлічні гасителі коливань, гальмову важільну передачу;
– рами кузовів секцій, шворні, автозчепні пристрої, протирозвантажувальні пристрої;
– прилади автоматичного гальма, манометри, повітряні резервуари, повітропроводи, з'єднувальні рукави та випробування гальм;
– роликові підшипники, струмовідвідні пристрої, корпуси букс, складені буксові вузли, буксові повідки в складеному стані з валиками й гумометалевими елементами;
– звукові сигнали, систему піскоподачі, склоочисники;
– прилади обігріву (у холодну пору року);
– електромеханічні пристрої блокування доступу до обладнання, що знаходиться під напругою;
– первинні засоби пожежогасіння;
– якість внутрішнього й зовнішнього фарбування кузова та обробки відремонтованих деталей і складанних одиниць;
– відповідно до Переліку, що зазначений у 6.4.18, всі неметалеві матеріали, що були застосовані у внутрішньому обладнанні електровоза, наявність документів Укрзалізниці про їхнє погодження на застосування, а також документи, місце застосування та акти щодо проведення вогнезахисної обробки дерев'яних закладних деталей, типи кабельно-провідникової продукції, ізоляція яких не поширює горіння згідно з ГОСТ 12176, наявність сертифікатів відповідності Державного центру сертифікації МНС України.
Крім того під час проведення ПР-3 інженери з приймання локомотивів зобов'язані контролювати виконання випробувань ТЕД, допоміжних електричних машин та електричних апаратів.
11.9 Інженери з приймання локомотивів повинні перевіряти надійність кріплення обладнання електровоза, а особливо електричних машин, електричних апаратів, кожухів зубчастих передач, буксових вузлів, запобіжних пристроїв, колієочисників, приймальних котушок АЛС, гальмових циліндрів, повітряних резервуарів, драбин для підйому на дах, підніжок, приступок, поручнів, стель, дверей, вікон.
11.10 Інженери з приймання локомотивів повинні періодично контролювати ТО-2 щодо повноти обсягу виконаних робіт та належного рівня якості робіт.
11.11 Після закінчення ТО-3, ПР-1 чи ПР-2 та перевірки роботи гальм і допоміжних машин, правильності вмикання апаратів у тяговому й гальмовому режимах, перевірки руху при керуванні з кожної кабіни, електровоз повинен бути прийнятий майстром та інженером з приймання локомотивів. Готовність електровоза оформляється майстром записом у книзі обліку готовності (форма ТУ-125) [1].
11.12 Після закінчення ПР-3 електровоз повинен бути прийнятий майстром (старшим майстром) та інженером з приймання локомотивів з випробуванням роботи автогальмового обладнання й електричних кіл у тяговому та гальмовому режимах при керуванні з обох кабін машиніста та, після цього, обкатаний на магістральних коліях, що електрифіковані на постійному струмі.
Остаточне приймання електровоза оформляється після обкатування актом установленої форми.
Начальникам служб локомотивного господарства надається право дозволяти начальникам локомотивних депо не проводити випробування електровозів обкатуванням при гарантуванні справної роботи електровозів.
11.13 Для здійснення контролю за якістю ТО й ПР електровозів та за виконанням обов'язків, що покладені на підлеглих працівників, начальник депо та його заступники зобов'язані систематично, особисто за графіком, приймати з ТО й ПР, в першу чергу, електровози, що надійшли на неплановий ремонт або мали відмови в експлуатації, а також брати участь у випробуваннях електровозів обкатуванням згідно з нормативами особистої участі, що затверджені відповідним наказом. Результати огляду й приймання електровоза повинні бути відображені ними в книзі ремонту (форма ТУ-28) [1].
11.14 Заступники начальників залізниць, що відають локомотивним господарством, начальники служб локомотивного господарства залізниць, начальники локомотивних депо повинні систематично контролювати роботу ремонтних цехів локомотивних депо, організовувати перевірки технічного, протипожежного й санітарного стану електровозів інвентарного парку, що знаходяться в експлуатації, а також в запасі Укрзалізниці й резерві відповідної залізниці.
Гарантії якості ремонту
12.1 Начальник депо зобов'язаний установити порядок виконання ТО й ПР, у тому числі визначити:
– персональну відповідальність кожного виконавця й колективну відповідальність у цілому всієї комплексної чи спеціалізованої бригади за якість робіт;
– заходи матеріального стимулювання працівників депо для підвищення якості ТО й ПР.
12.2 Машиніст особисто несе відповідальність за якість виконання ТО-1, він повинен навчати помічника машиніста раціональному виконанню ТО-1 і контролювати його роботу. Локомотивна бригада несе відповідальність за цілісність електровоза з моменту його приймання й до здавання іншій локомотивній бригаді або поставлення на ТО-2, ТО-3, ПР чи неплановий ремонт.
12.3 Ремонтний персонал і локомотивні бригади можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності за незадовільну якість ТО та ПР електровозів, згідно з доповідними записками інженерів-технологів, інженерів з приймання локомотивів, майстрів, машиністів-інструкторів.
12.4 Система контролю якості робіт з ТО та ПР у депо повинна враховувати:
– виконання робіт конкретним виконавцем;
– результати приймання відповідальними особами (бригадирами, майстрами, інженерами з приймання локомотивів тощо) виконаної роботи в процесі ТО чи ПР;
– результати остаточного приймання електровоза майстром (старшим майстром), інженером з приймання локомотивів і керівниками депо;
– оцінку технічного стану та якості ремонту електровозів;
– відмови й пошкодження електровозів за даними журналів технічного стану (форма ТУ-152) [1], книг пошкоджень і несправностей локомотивів, моторвагонного рухомого складу та їхнього обладнання (форма ТУ-29) [1] тощо.
12.5 При проведенні ПР-3 в іншому депо, усі виявлені протягом гарантійного пробігу електровоза несправності (відмови), що є наслідком низької якості виконання ремонтних робіт, усуваються в депо приписки з подальшим пред'явленням депо, що виконало ремонт, акту-рекламації.
12.6 Гарантійний термін експлуатування електровоза після ПР-3 встановлюється для депо приписки як правило на період до першого ПP-1. При цьому для ТЕД та допоміжних електричних машин гарантійний термін, після виконання їм ПР-3, установлюється на період до другого ПР-1.
12.7 Рахунок за виконані роботи з усунення дефектів пред'являється на підставі акта, що складається за участі представника депо, що проводило ремонт ПР-3. Для цього депо приписки, протягом не більше ніж трьох робочих днів з часу виявлення несправності, повинно викликати телеграмою представника депо, що проводило ПР-3, на визначений день з урахуванням часу на проїзд. У телеграмі зазначається номер електровоза, відомості про пробіг і виявлені недоліки проведення ПР-3. Копія телеграми направляється начальнику служби локомотивного господарства відповідної залізниці.
12.8 Перед складанням акта прибулому представнику депо, що проводило ПР-3 відповідного електровоза, повинні бути надані матеріали з розслідування псування, несправності чи непланового ремонту, дані про умови експлуатації, технічного обслуговування й ремонту електровоза в депо приписки. У разі неявки представника у визначений термін акт, з визначенням винної сторони, складається за участі самих лише працівників депо приписки, а саме: начальника депо, майстра, інженера з приймання локомотивів.
12.9 При оформленні рекламацій і претензій до якості ремонту керуватися вимогами, викладеними в "Положенні про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу".
12.10 Порядок пред'явлення претензій, усунення несправностей, відшкодування витрат на ремонт, визначення відповідальності сторін за порушення цих Правил повинні бути відображені в договорі на ремонт електровозів.
12.11 За вказівкою начальника служби локомотивного господарства залізниці електровоз може бути повернуто для повторного ремонту в депо, яке проводило ремонт (у межах залізниці приписки електровоза).
