Лікар-радіолог повинен знати:
- історію розвитку радіології;
- основи законодавства про охорону здоров’я та директивні документи, які визначають діяльність органів та закладів охорони здоров’я;
- правові питання в медицині;
- організацію спеціалізованої допомоги населенню в галузі радіології;
- основні питання нормальної і патологічної анатомії і фізіології, взаємозв’язок функціональних систем в організмі і рівнів їх регуляції;
- клінічну симптоматику та патогенез основних внутрішніх захворювань у дорослих і дітей, їх профілактику і лікування;
- методи першої та невідкладної допомоги при невідкладних станах;
- основні методи та принципи клініко-інструментальної діагностики (клініко-фізикальні, інструментальні, лабораторні, променеві, морфологічні та ін.);
- основи фармакотерапії в клініці внутрішніх захворювань, фармакодинаміку, фармакокінетику основних груп медикаментозних засобів, медикаментозні ускладнення та методи їх корекції;
- основи імунології і реактивності організму;
- принципи диспансеризації, профілактики захворювань, медичної статистики;
- форми та методи санітарної освіти;
- фахові питання організації медичної служби в екстремальних ситуаціях;
- закономірності та механізми біологічної дії іонізуючих променів;
- топографічну анатомію людини стосовно проведення променевої терапії;
- основи клінічної радіобіології;
- засоби оптимізації променевої діагностики та променевої терапії;
- апаратуру для проведення променевої діагностики та променевої терапії;
- основи фізики (прикладних знань для планування променевої діагностики та променевої терапії);
- принципи та послідовність використання променевої діагностики для проведення планування і проведення радіотерапії;
- проснови радіаційної гігієни, індивідуальної дозиметрії персоналу;
- принципи клінічної дозиметрії;
- методи контролю якості променевої діагностики та променевої терапії;
- сучасні методи променевої діагностики та променевої терапії (в тому числі відкритими радіоактивними фармацевтичними препаратами).
Лікар-радіолог повинен вміти:
- володіти методами збору медичної інформації (анамнезу, об’єктивних даних, загального та локального обстежень хворого);
- аналізувати клініко-лабораторні дані з метою визначення методу променевого обстеження;
- володіти принципами постановки діагнозу основних захворювань відповідно до сучасних клінічних класифікацій, оцінювати стан хворого;
- визначити необхідність спеціальних методів дослідження (променеві, клініко-інструментальні, лабораторні, морфологічні та ін.), для встановлення розгорнутого діагнозу захворювання;
- володіти методами надання першої медичної допомоги;
- володіти методами комп’ютерної обробки даних, вміти працювати на персональних комп’ютерах;
- при збиранні попередньої інформації виявити специфічні анамнестичні особливості хвороб;
- при об’єктивному дослідженні виявити специфічні ознаки захворювання, що підлягають променевій терапії;
- визначити показання або протипоказання для проведення відповідних методів променевої діагностики та променевої терапії;
- вибрати необхідний метод променевого дослідження;
- Призначити завчасну підготовку хворого до радіологічного обстеження.
- Провести променеве дослідження хворого.
1. Проаналізувати одержане променеве зображення з урахуванням променевої анатомії і семіотики захворювань різних органів і систем.
2. Провести диференціальний діагноз.
3. Сформулювати висновок променевого дослідження згідно діючої класифікації хвороб.
4. Призначити додаткові методи дослідження (клініко-інструментальні, лабораторні, морфологічні) і консультацію інших спеціалістів за наявності диференціально-діагностичного ряду захворювань.
5. Визначити променеве навантаження пацієнта під час радіологічного дослідження.
6. Оформити обліково-звітну документацію.
7. Скласти звіт про виконану роботу і проаналізувати його.
8. вибрати необхідний метод променевого лікування;
- виконати топометричну підготовку хворого;
- дозиметрично обґрунтувати програму опромінення;
- вибрати оптимальну дозу поглинання у патологічному вогнищі, обов’язково враховувати дозу опромінення життєво-важливих анатомічних структур, розташованих як у зонах опромінення, так і у віддалених частинах тіла;
- вибрати джерело опромінення та розподілу курсової дози;
- вибрати фізико-технічні умови опромінення та виконати клініко-дозиметричні розрахунки;
- здійснювати променеву терапію різними методами опромінення на різноманітних типах сучасних радіотерапевтичних апаратах (гама-дистанційні установки, лінійні прискорювачі, рентген-терапевтичні апарати, закриті і відкриті радіоактивні джерела);
- додержуватися правил техніки безпеки хворого і персоналу, вибирати необхідний технічний режим опромінення;
- працювати з системами контролю за опромінюванням;
- проводити передпроменеву підготовку хворого для радіотерапії;
- проводити укладки хворого і центрацію променів відповідно з анатомо-топографічними орієнтирами;
- оформляти облікову документацію – карту обліку процедур променевої терапії;
- проводити аналіз результатів лікування хворих.
Список рекомендованої літератури
з променевої діагностики:
1. Антонович В.Б. Рентгенодиагностика заболеваний пищевода, желудка, кишечника. М.: Медицина, 1987.- 399 с.
2. Бакланова В.Ф., Филиппкин М.А. Рентгенодиагностика в педиатрии. Руководство для врачей в 2-х томах. М.: Медицина, 1988.-814 с.
3. Вазіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. К.: Вища школа, 1993.
4. Гинзбург А.М., Киношенко Ю.Т. Синдромная рентгенодиагностика заболеваний легких. К.: "Здоров`я", 1987.- 144 с.
5. Зедгенидзе Г.А./ред./ Клиническая рентгенорадиология. Руководство в пяти томах. М.: Медицина, 1985.- 2282 с.
6. Иваницкая М.А. Рентгенодиагностика заболеваний сердца и сосудов.- М.- Медицина, 1970.- 423 с.
7. Кишковский А.Н., Тютин Л.А. Неотложная рентгенодиагностика. Руководство для врачей.- М.- Медицина, 1989.- 464 с.
8. Коваль Г.Ю./ред./Клиническая рентгеноанатомия. К.:"Здоров`я",1975.-600 с.
9. Коваль Г.Ю. /ред./ Рентгенодиагностика повреждений и заболеваний черепа. К.: "Здоров`я", 1984.- 376 с.
10. Коваль Г.Ю. /ред./ Основы медицинской рентгенотехники и методики рентгенологического исследования в клинической практике. К.: “Здоров`я”, 1991.- 272 с.
11. Коваль Г.Ю. /ред./ Променева діагностика. Київ, “Орбіс”, 1998, т. 1. – 527.
12. Линденбратен Л.Д. Рентгенология печени и желчных путей. М.: Медицина, 1980.- 517 с.
13. Линденбратен Л.Д., Королюк І.П. Медицинская радиология. М.: Медицина, 2000.
14. Михайлов А.Н. Рентгеносемиотика и диагностика болезней человека. Минск: “Вышэйшая школа”, 1989.- 608 с.
15. Позмогов А.И., Терновой С.К., Бабий Я.С., Лепехин Н.М. Томография грудной клетки. К.: “Здоров`я”, 1992.-288с.
16. Пытель А.Я., Пытель Ю.А. Рентгенодиагностика урологических заболеваний. М.: Медицина, 1966.- 480 с.
17. Садофьева В.И. Рентгено-функциональная диагностика заболеваний опорно - двигательного аппарата у детей. Медицина.Ленинградское отделение, 1986.-240 с.
18. Садофьева В.И. Нормальная рентгеноанатомия костно-суставной стемы у детей. Медицина. Ленинградское отделение, 1990. - 222 с.
19. Соколов В.Н. и др. Пульмонология. Одесса: “Астропринт”, 1998.
20. Соколов В.Н. и др. Первичная и уточняющая лучевая диагностика заболеваний желудочно-кишечного тракта. Одесса: “Астропринт”, 1998.
21. Суслова О.Я. Рентгенодиагностика повреждений и заболеваний опорно - двигательной системы. К.:"Здоров`я",1989.- 255 с.
22. Тагер И.Л. Рентгенодиагностика заболеваний позвоночника. М.: Медицина, 1983.- 208 с.
24. Шнигер Н.У. Рентгенодиагностика заболеваний желудка. М.: Издательство Университета дружбы народов, 1990.- 312 с.
З ультpазвукової діагностики:
1. Абдуллаев P.Я., Атьков О.Ю., Соболь Ю.С. Атлас ультpазвуковой диагностики. Том 1. Хаpьков:"Пpапоp", 1993.- 110 с.
2. Абдуллаев P.Я., Белоусов М.А. Атлас ультpазвуковой диагностики. Том 2. Хаpьков:"Пpапоp", 1995.- 92 с.
3. Богеp М.М., Моpдвов С.А. Ультpазвуковая диагностика в гастpоентеpологии. Новосибиpск: Наука, 1988.-207 с.
4. Ватолин К.В. Ультpазвуковая диагностика заболеваний головного мозга у детей. М.: "Видаp",1995.-118 с.
5. Двоpяковский И.В.Эхогpафия внутpенних оpганов у детей. М.: 1994.-455с.
6. Демидов В.Н., Зыкин Б.И. Ультpазвуковая диагностика в акушеpстве. М.: Медицина,1990.-220 с.
7. Демидов В.Н., Пытель Ю.А., Амосов А.В. Ультpазвуковая диагностика в уpонефpологии. М.: Медицина, 1989.-109 с.
8. Деpгачев А.И. Ультpазвуковая диагностика заболеваний внутpенних оpганов. Спpавочное пособие. М.:Издательство Унивеpситета дpужбы наpодов,1995.- 333 с.
9. Зубовский Г.А. Ультpазвуковая диагностика и электpоакупунктуpа. М.: 1992. -137 с.
10. Зыкин Б.И. Ультpазвуковая диагностика в гинекологии. Атлас. М.: Видаp, 1994. - 77 с.
11. Мухаpлямов Н.М./pед./ Клиническая ультpазвуковая диагностика. Pуководство в 2-х томах. М.: Медицина, 1987.
12. Стpыжаков А.Н., Бунин А.Т., Медведев М.В. Ультpазвуковая диагностика в акушеpской клинике. М.: Медицина, 1990.-239 с.
13. Шипуло М.Г. Пpактическое pуководство по ультpазвуковой диагностике. Том 1. М.: Высшая школа, 1995.- 240 с.
14. Гончар О.А. Можливості променевої діагностики перинатальних мозковосудинних уражень у немовлят (Навчальний посібник). К.: ІВО “Медицина України”, 2001.–72 с.
15. Лелюк В.Г., Лелюк С.Э. Ультразвуковая ангиология. М.: Реальное время, 1999 г.–288 с.
16. Кунцевич Г.И./ред./ Ультразвуковая диагностика в абдоминальной и сосудистой хирургии. Минск: ”Кавалер Паблишерс”, 1999.- 252 с.
17. Пол Л. Аллан, Пол А. Даббніс, Мирон А.Позняк, В. Норман МакДікен Клінічна допплерівська ультрасонографія. Львів: Медицина світу, 2001. – 294 с.
18. Быковский В.А. Эхография при абдоминальной патологии у детей (протоколирование результатов исследования). М.: Реальное время, 2002 г.–184 с.
З pадіонуклідної діагностики:
1. Киpиллов В.Ф., Книжников В.А., Коpенков И.П. Pадионуклидная гигиена. М.:_Медицина, 1988.-334 с.
2. Лазаpь А.П./pед./ Pадіаційна медицина. К.:"Здоpов'я", 1993. -224 с.
3. Миpонов С.П., Касаткин Ю.Н. Детская pадиология. М.; Медицина, 1993.
4. Милько В.И., Матвеенко Е.Г./pед./ Pадионуклидная диагностика (оценка эффективности лечения некотоpих заболеваний). К.: "Здоpов'я",1991.-162с.
5. Паpкеp P., Смит П.,Тейлоp Д. Основи ядеpной медицины: Пеpевод с англ. -М.:Энеpгоиздат, 1981.-303 с.
6. Сиваченко Т.П./pед./ Pуководство по ядеpной медицине. К.: "Вища школа", 1991.- 536 с.
7. Сиваченко Т.П.,Белоус А.К., Зозуля О.О. Pадиокаpдиогpафия. К.: "Здоpов'я", 1984.-144с.
8. Сиваченко Т.П., Поцыбина В.В., Мечов Д.С.и дp.Pадионуклидные методы исследования в диагностике поpажения суставов пpи диффузных болезнях соединительной ткани. Метод. pеком. К.,1990.-18с.
9. Сиваченко Т.П.,Pоманенко В.А.Pадионуклидные методы исследования центpальной неpвной системы. М.,1990. - 34 с.
10. Чаpд Т.Pадиоиммунологические методы:Пеpевод с англ. М.: Миp,1981.-24 с.
11. Шишкина В.В. и дp. Pадиоизотопная диагностика в онкологии. К.: “Здоpов'я", 1981. -192 с.
12. Лишманов Ю.Б., Чернов В.И. Сцинтиграфия миокарда в ядерной кардиологии. Томск, 1997, - 276 с.
13. Мащенко М.П., Мечов Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна. К.,1999,326 с.
14. Мечов Д. С., Матюшко Р.П., Романенко В.А., Фірсова М.М. Радіофармацевтичні препарати. Учбовий посібник. К., 1997, 24 с.
15. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). К., 1998.- 135 с.
16. Применение метастрона в лечении больных емкостными метастазами. Пособие для врачей. Санкт-Петербург, 1997, 15 с.
17. Основи функціональної діагностики /за ред. І. І. Сахарчука/. К.: "Здоров`я", 2000. –336 c.
18. Каменецкий М.С., Первак М.Б., Мечов Д.С., Вакуленко И.Н. Шульженко А.И. Лучевая диагностика левожелудочковой недостаточности у больных с коронарогенной и некоронарогенной патологией миокарда. Донецк, 2000. – 228 с.
19. James H. Thrall, Harvey A. Liessman “Nuclear Medicine - the requisites” Mosby – Year Book, 1996, 428 p.
З променевої терапії:
1. Бальтер С.А. Основы клинической топометрии в онкологии. -М.: Медицина, 1986. - 240 с.
2. Бардычев М.С., Цыб А.Ф. Местные лучевые повреждения - М.: Медицина, 1985. - 240 с.
3. Бердов Б.А., Цыб А.Ф., Юрченко Н.И. Диагностика и комбинированное лечение рака прямой кишки. - И.: Медицина, 1986. - 240 с.
4. Бохман Я.В. Руководство по онкогинекологии. М. – 1989.
5. Грифитс С. (редактор) Радиотерапия: принципы и практика. М. – 1994, 298 с.
6. Дарьялова С.Л., Чиссов В.И. Диагностика и лечение злокачественных опухолей. – М. 1993, 255 с.
7. Деденков А.Н., Пелевина И.И., Саенко А.С. Прогнозирование реакций опухолей на лучевую и лекарственную терапию. - М.: Медицина, 1987. - 160 с.
8. Дударев А.А., Кишковский А.Н. Методические рекомендации по лучевой терапии неопухолевых заболеваний. - Л.: Б. и., 1989. - 124 с.
9. Клиническая рентгенология. Т.5. Лучевая терапия опухолей и неопухолевых заболеваний / Под ред. Г.А. Зедгенидзе. - М.: Медицина, 1985. - 496 с.
10. Зедгенидзе Г.А. Лучевая терапия амбулаторных больных. – М. 1988, 277 с.
11. Иваницкая В.И. и др. Осложнения лучевой терапии онкологических больных. – К. 1989, 182 с.
12. Киселева Е.С. (редактор) Лучевая терапия злокачественных опухолей. – М. 1996, 356 с.
13. Комбинированное и комплексное лечение больных со злокачественными опухолями /Под ред. В.И.Чиссова. - М.:..медицина, 1989. - 560 с.
14. Лучевая терапия в лечении рака. Практическое руководство. Лондон. Нью-Йорк. – 2000, 338 с.
15. Мащенко М.П., Мечов Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна. – К. 1999, 392 с.
16. Наг С. (редактор) Принципы и практика брахитерапии. – Ф. 1997, 1540 с.
17. Наказ МОЗ України № 340 від 28.11.97 “Про удосконалення організації служби променевої діагностики та променевої терапії”.
18. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). К. 1998 – 135 с.
19. Павлов А.С., Стиоп Л.Д. Злокачественные опухоли носоглотки и их лучевое лечение. – М. 1985, 238 с.
20. Перез К., Брейди Л. Принципы и практика радиотерапии. – Ф. 1997, 1450 с.
21. Руководство по ядерной медицине / Под ред. Т.П.Сиваченко. - К., 1991. - 536 с.
22. Симбирцева Л.П. Организация радиологической службы - Л.: Медицина, 1987. - 128 с.
23. Факторы время-доза-фракционирование и их использование в лучевой терапии злокачественных опухолей: Метод. рекомендации / Под ред. А.С. Павлова. – М.:1990. – 37 с.
24. Чеботарева Т.И., Ивчук В.П. и др. Стандартизованные методики лучевой терапии злокачественных опухолей отдельных локализаций. (Учебное пособие). – К. 1993, 19 с.
25. Яхалом Дж. Роль лучевой терапии при болезни Ходжкина. – Н. 1995, 18 с.
Відповідальна за виконання плану навчання та програми
асистент кафедри онкології з курсом променевої діагностики, променевої терапії та радіаційної медицини, кандидат медичних наук,
Демидова О.О.___________________________________
