Розгляд та затвердження бюджету.

Тема 8. Бюджет і бюджетна система.

План

1. Економічний зміст і сутність державного бюджету.

2. Функції бюджету.

3. Бюджетна система та принципи її побудови.

4. Бюджетна класифікація та її показники.

5. Бюджетний процес. Суть і особливості.

 

I. Бюджет розглядають за аспектами:

1. Як економічна категорія.

2. Централізований фонд грошових коштів.

3. Провідна ланка фінансової системи.

4. Основний фінансовий план держави.

= Бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій які здійснюються відповідно органами держави, влади АР «Крим», місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

1) Як економічна категорія – виражає реальні економічні відносини які пов’язані зі створенням і використанням централізованого фонду грошових ресурсів країни призначених для виконання функцій держави шляхом розподілу та перерозподілу ВВП.

2) За матеріальним змістом – являє собою централізований фонд грошових коштів призначених для задоволення суспільних потреб.

3) Належить провідне місце серед ланок фінансової системи тому що через бюджет здійснюється розподіл та перерозподіл ВВП у всій його повноті.

Між галузями матеріального виробництва, виробничою та невиробничою сферами, окремими ланками бюджетної системи, окремими категоріями населення.

4) В організаційному аспекті – різний план державних витрат і джерел їхнього фінансового забезпечення.

Він є грошовим виразом кошторису доходів та видатків держави за певний період часу.

Центральне місце державного бюджету в системі фінансових планів визначається чинниками:

1. Держбюджеті концентруються основні державні доходи.

2. За рахунок державного бюджету фінансуються основні державні видатки.

3. Є джерелом фінансування зовнішньоекономічної діяльності країни.

4. Інструмент фінансового контролю за формуванням і використанням грошових фондів у народному господарстві.

II. Функції.

Сутність державного бюджету як економічної категорії реалізується через:

1. Розподільну (перерозподільну).

2. Регулюючу.

3. Забезпечення існування держави.

4. Стимулюючу.

5. Контролюючу.

1) Розподільну – визначається процесами перерозподілу фінансових ресурсів між різними підрозділами суспільного виробництва.

Їй притаманні багатовидовий та багаторівневий перерозподіл коштів що може здійснюватись по галузям, територіям.

2) Регулююча – через неї здійснюється вплив на процес відтворення, стимулювання або стримування його темпів, посилення або послаблення накопичення капіталу, розширення або зменшення платоспроможності шляхом застосування податків та інших важелів.

 

3) Забезпечення існування держави – ставить завданням створення матеріально-фінансової бази функціонування держави.

= Державний бюджет – головне джерело грошових коштів держави для їх існування, видатки здійснюються в інтересах економічного і соціального розвитку суспільства та виконання його функцій.

4) Стимулююча – проявляється через вплив заходів бюджетної політики на активізацію економічних процесів.

 

5) Контролююча – в процесі формування і використання бюджету здійснюється контроль за надходженнями усіх джерел доходів, їх правильного планування і основних напрямків витрачання бюджетних коштів.

 

6) Соціальна (не входить до числа інших, але деякі вчені виділяють і її) – проявляється через заходи держави в сфері забезпечення матеріального достатку, підтримці якостей суспільних благ.

 

III. = Бюджетна система – сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів побудована з урахуванням економічних відносин держави і адміністративно-територіальних устроїв та врегульована нормами права.

Структура.

Бюджетна система складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Місцевими є – бюджет АР «Крим», обласні, районні, бюджети місцевого самоврядування.

Місцевого самоврядування є – бюджети територіальних громад, сіл, їх об’єднань, міст.

Зведений є – сукупність показників бюджетів що використовуються для аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку держави.

Включає показники державного бюджету, зведеного бюджету АР «Крим», та зведених бюджетів областей, Києва та Севастополя.

1. Зведений бюджет АР «Крим» включає - показники бюджету Ар «Крим», її районів та міст республіканського значення.

2. Області включає - обласного бюджету, районів, бюджетів міст обласного значення цієї області.

3. Зведений бюджет району включає – показники районного бюджету, бюджетний вміст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району.

4. Зведений бюджет міста з районним поділом включає – показники міського бюджету та бюджету району що входить до його складу.

5. Бюджетів об’єднань територіальних громад включаються до відповідних зведених бюджетів.

 

Принципи:

1. Єдності бюджетної системи України (єдині грошова одиниця, правова база, бюджетна класифікація, правила і норми ведення бухгалтерського обліку і звітності).

2. Збалансованості (повноваження на витрати з бюджету повинні бути рівносильними їх надходженням).

3. Самостійності (державні і місцеві бюджети є самостійними).

4. Повноти (до складу їх підлягають всі надходження та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових органів державної влади, АР «Крим», органами місцевого самоврядування).

5. Обґрунтованості (формується на реалістичних макроекономічних показниках соціально-економічного розвитку країни та розрахунках надходжень та видатків бюджету, що здійснюється відповідно до затверджених методик та правил).

6. Ефективності та результативності (при складанні та виконанні бюджету всі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей запланованих на основі національної системи цінностей і завдань, інноваційних систем розвитку шляхом забезпечення якісних послуг.

7. Субсидіарності (розподіл видів видатків між державним і місцевими бюджетами, а також між бюджетами одного рівня, ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення, надання гарантованих послуг до її споживача).

8. Справедливості та неупередженості (бюджетна система будується на засадах справедливого неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами).

9. Цільового використання бюджетних коштів (використання коштів тільки на ті цілі, що визначені бюджетним призначенням чи асигнуванням).

10. Публічності та прозорості (інформування громадськості).

 

4 Бюджетна класифікація.

Використовується для складання і використання державних бюджетних і місцевих коштів, звітування про виконання, здійснення контролю за виконанням органами держави (АР «Крим», місцевих), інших розпорядників, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу і для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Бюджетну класифікацію затверджує мінфін України.

Має такі складові частини:

1. Доходів бюджету.

2. Видатків та кредитування бюджету.

3. Фінансування бюджету.

4. Богу.

Доходи за такими розділами:

1. Податкові.

2. Неподаткові.

3. Від операцій з капіталом.

4. Трансферти.

Визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори на місцях.

Неподаткові надходження:

1. Доходи від власності та підприємницької діяльності.

2. Адміністративні збори та платежі від некомерційної господарської діяльності.

3. Інші неоподатковані надходження.

= Трансферти – кошти, одержані від інших органів державної влади (АР «Крим», місцевих органів самоврядування), інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі).

Класифікація видатків та кредитного бюджету.

Класифікуються за:

1. Бюджетними програмами (програмна класифікація).

2. Ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча).

3. Функціями з виконанням яких пов’язані видатки та кредитування (функціональна).

 

1) Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.

Оскільки програмно-цільовий метод - це певною мірою новий спосіб формування бюджету, й тому мало хто глибоко обізнаний з цією бюджетною методологією, метою розробки цього посібника є:

• пояснити логіку складання бюджету за бюджетними програмами;

• визначити переваги та труднощі такого методу;

• описати весь алгоритм побудови бюджетних програм.

Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі передбачає складання і виконання бюджету в розрізі бюджетним програм.

Особливістю якого є те, що процес починається із зосередження уваги спершу на результатах, яких необхідно досягти в державному секторі, а вже потім ставиться питання про те, які ресурси слід використати для досягнення цих результатів. Результати в цій системі - це те, чого уряд має намір досягти, або цілі, яких він досягає, здійснюючи певні заходи в державному секторі.

Він дозволяє посилити дієвість та ефективність державного сектора. Забезпечує вищий рівень прозорості ухвалення рішень у державному секторі.

Запровадження програмно-цільового методу до складання та виконання бюджету має такі переваги:

1. забезпечення прозорості бюджетного процесу, що чітко визначає цілі і завдання, на досягнення яких витрачаються бюджетні кошти, підвищення рівня контролю за результатами виконання бюджетних програм;

2. забезпечення за результатами виконання бюджету здійснення оцінки діяльності

учасників бюджетного процесу щодо досягнення поставлених цілей та виконання завдань, а також проведення аналізу причин неефективного виконання

бюджетних програм;

3. упорядкування організації діяльності головного розпорядника бюджетних коштів щодо формування і виконання бюджетних програм шляхом чіткого розмежування відповідальності за реалізацію кожної бюджетної програми між визначеними головним розпорядником бюджетних коштів відповідальними виконавцями бюджетних програм;

4. посилення відповідальності головного розпорядника бюджетних коштів за до-

тримання відповідності бюджетних програм законодавче визначеній меті його діяльності, а також за фінансове забезпечення бюджетних програм і результати їх виконання;

5. підвищення якості розроблення бюджетної політики, ефективності розподілу і

використання бюджетних коштів.

2) Відомча класифікація.

За даною класифікацією визначається перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів. А саме:

- Управління справами верховної Ради України;

- Державне управління справами;

- Господарське управління Секретаріату Кабміну України;

- Верховний суд України;

- Конституційний Суд України;

- Генеральна прокуратура України;

- Міністерства, Державні комітети, Державна митна служба України, Державна

туристична адміністрація, НАН України; СБУ, ЦВК України тощо(тризначні

коди);

- Рада Міністрів АРК.; обласні державні адміністрації; Київська та

Севастопольська міські державні адміністрації.

Відомча класифікація видатків місцевого бюджету визначається відповідно до рішення про місцевий бюджет (частина третя статті 22 Бюджетного кодексу України).

3) Видатки бюджетів за функціональною структурою класифікуються у

відповідності до основних функцій держави.

Згідно до бюджетної класифікації до даної групи видатків застосовується чотирьохзначний код, а самі видатки групуються за такими напрямами:

Код Найменування

0100 Загальнодержавні функції

0200 Оборона

0300 Громадський порядок, безпека та судова влада

0400 Економічна діяльність

0410 Загальна економічна, торгівельна та трудова діяльність

0420 Сільське господарство та мисливство, рибне господарство

0430 Паливно-енергетичний комплекс

0440 Інша промисловість та будівництво

0450 Транспорт

0460 Зв’язок, телекомунікації та інформатика

0470 Інші галузі економіки

0480 Дослідження і розробки в галузях економіки

0490 Інша економічна діяльність

0500 Охорона навколишнього природного середовища

0600 Житлово-комунальне господарство

0700 Охорона здоров’я

0800 Духовний та фізичний розвиток

0900 Освіта

0910 Дошкільна освіта

0920 Загальна середня освіта

0930 Професійно-технічна освіта

0940 Вища освіта

0941 Вищі навчальні заклади 1 і 2 рівнів акредитації

0942 Вищі навчальні заклади 3 і 4 рівнів акредитації

0950 Післядипломна освіта

0960 Позашкільна освіта та заходи із позашкільної роботи з дітьми

0970 Програми матеріального забезпечення навчальних закладів

0980 Дослідження і розробки у сфері освіти

0990 Інші заклади та заходи у сфері освіти

1000 Соціальний захист та соціальне забезпечення.

Класифікація фінансування бюджету містить джерела отримання фінансових ресурсів необхідних для покриття дефіциту бюджету і напрями використання фінансових ресурсів що утворилися в результаті профіциту бюджету.

Фінансування класифікують за типом кредитора та боргового зобов’язання.

Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов’язання держави.

Головні розпорядники бюджетних коштів – за бюджетним призначенням визначених законом про державний бюджет тих установ та організацій.

Установи уповноважені забезпечувати діяльність ВРУ, президента, кабміну в особі їх керівників, міністерства, конституційного, верховного та вищих судів в особі їх керівників, а також національна академія наук України (аграрних, медичних, педагогічних, правових, мистецтв) що уповноважені законом або кабміном на реалізацію державної політики у відповідній сфері.

5 = Бюджетний процес – регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження та виконання бюджетів, контролю за їх виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів що входять до бюджетної системи України.

Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи що наділені правами і обов’язками учасників бюджетних правовідносин.

Залежно від ролі, місця, функцій та обсягів діяльності слід виділити такі групи учасників:

1. Органи суб’єкти управління бюджетною системою (державної та місцевої влади).

2. Державної виконавчої влади (та місцевого) які в межах своєї компетенції здійснюють контроль та оперативне управління бюджетними коштами.

3. Розпорядники (бюджетні установи в особі їх керівників уповноважені на отримання бюджетних асигнувань та здійснення видатків з бюджету.

4. Органи грошво-кредитного регулювання представлених нацбанком та комерційними банками.

Відповідно до бюджетного кодексу бюджетний період для всіх бюджетів – 1 рік, що починається 1 січня і закінчується 31 грудня.

Затверджується ВРУ, якщо АР «Крим» та обласні – відповідними органами.

Проходить кілька стадій.

= Стадія – низка заходів що охоплюють розробку, виконання, аналіз та оцінку ефективності бюджетних рішень що до формування, розподілу та використання відповідних процесів.

Складається з 4 стадій:

Планування (планування проекту бюджету).

Являє собою діяльність що до розробки планів документів, прийняття відповідних правових актів.

Підготовлений мінфіном проект закону про державний бюджет подається кабміну для розгляду з доданням матеріалів про соціально-економічне становище держави, основні прогнозні макроекономічні показники що були покладені в основу проекту, оцінку показників надходжень та видатків.

Розгляд та затвердження бюджету.

Починається з моменту подання проекту на розгляд в ВРУ і завершується прийняттям закону про державний бюджет.

Законом про державний бюджет визначається:

1. Загальна сума надходжень і видатків.

2. Граничний обсяг дефіциту (профіциту) (2 – 3%) і державного боргу.

3. Доходи бюджету за бюджетною класифікацією.

4. Бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів.

5. Видатки бюджету за підрозділами функціональності бюджетної класифікації.

 

3. Виконання бюджету (державне казначейство), в тому числі в разі необхідності внесення змін про державний бюджет, рішення про місцеві бюджети.

4. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і надання рішення про його виконання (державне казначейство).

Працює узгоджено з рахунковою палатою та міністерством фінансів.

Річний звіт про його виконання розглядає ВРУ і за його результатами приймає рішення про його затвердження.

 

6 Бюджетне планування та його завдання.

= Бюджетне планування – комплекс організаційно-технічних методів та методологія заходів з визначення доходів і видатків бюджету на всіх стадіях бюджетного процесу.

Методи планування показників:

1. Прямі фінансові розрахунки.

2. Балансовий.

3. Нормативний.

4. Програмно-цільовий.

= Прямих фінансових розрахунків – передбачає обчислення показників бюджету виходячи з реальних потреб і показників у розрізі окремих систем надходжень і видатків по кожному підприємству, організації, установі, громадянинові.

= Балансовий – система балансових розрахунків, де встановлюється кількісне співвідношення між потребами суспільства та фінансовими ресурсами на конкретні цілі.

= Нормативний – заснований на використанні норм і нормативів установлених відносно як зведених та к і індивідуальних показників.

Програмно-цільовий – я вже описував.

Д/З.

Бюджетний механізм — це сукупність способів і форм організації бюджетних відносин, що застосовуються суспільством з метою вирішення соціально-економічних проблем розвитку країни. Він передбачає застосування спеціальних методів, форм, способів, важелів мобілізації, розподілу та використання бюджетних коштів — інструментів державного регулювання економіки в сфері бюджетних відносин.

У рамках бюджетного механізму умовно можна виокремити кілька складових:

- механізм управління бюджетним процесом і бюджетними відносинами;

- механізм формування бюджетних ресурсів;

- механізм розподілу бюджетних ресурсів;

- механізм використання бюджетних ресурсів;

- механізм контролю та аналізу використання бюджетних ресурсів.

Бюджетна політика — це сукупність державних заходів спрямованих на зміцнення доходної частини державного бюджету, посилення соціальної направленості видатків бюджету, створення умов макроекономічної стабілізації. Стратегічною ж метою бюджетної політики є створення державою необхідних економічних, правових та організаційних засад щодо підвищення ролі бюджету як інструменту формування і оптимального розподілу фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи для ефективного її розвитку, спрямованого на економічне зростання та підвищення життєвого рівня населення. За цих умов активний вплив бюджетної системи на фінансові зв'язки і потоки між різними секторами економіки виступає необхідною умовою для забезпечення економічного росту. Таким чином, бюджетна система повинна бути визначальною формою відносин, що реалізують фінансові інтереси і цілі держави. Звідси головним пріоритетним напрямком бюджетної політики України має стати фінансове оздоровлення підприємств реального сектора шляхом створення сприятливих макроекономічних умов і проведення зваженої податкової реформи.

Бюджетне планування - це централізований розподіл та перерозподіл валового внутрішнього продукту і національного доходу по всіх ланках бюджетної системи та видах фінансових планів на підставі Державної програми економічного і соціального розвитку держави.

Відповідно до цього перед бюджетним плануванням постають наступні завдання;

- формування найважливіших народногосподарських пропорцій розвитку економіки на плановий період

- виявлення резервів у галузях економіки і спрямування їх на виконання плану економічного і соціального розвитку

- мобілізація грошових надходжень за окремими джерелами та формування доходів бюджету з урахуванням резервів їх збільшення

- раціональний розподіл видатків державного бюджету між окремими ланками бюджетної системи та збалансування бюджетів нижчого рівня

- здійснення державного фінансового контролю за ходом виконання бюджету.

Основні принципи бюджетного планування:

- демократизація бюджетних відносин, тобто під час планування необхідно враховувати оптимальні зв'язки між державним і місцевими бюджетами, а також між ланками місцевих бюджетів

- пріоритетне значення бюджетного планування у всій сукупності фінансових планів

- директивність та цільовий напрямок бюджетних зобов'язань

- органічний зв'язок бюджетного планування з планами соціально-економічного розвитку держави та регіонів.

Показники фінансових планів являються вихідним матеріалом для аналізу фінансового стану держави, інформаційною базою перспективного планування. Система фінансових планів дозволяє виявити об'єктивні взаємозв'язки і довготривалі тенденції зміни структури джерел фінансових ресурсів, а також фактори, що визначають розвиток цих тенденцій у майбутньому.

Бюджетне право – це сукупність правових інститутів, які містять фінансово-правові норми, що регулюють відносини, які виникають, змінюються і припиняються у зв’язку з бюджетною діяльністю.

Правові інститути бюджетного права:

1. бюджетний устрій;

2. бюджетний процес.

Бюджетний устрій включає в себе норми щодо

- організації і принципів побудови бюджетної системи, її структури,

- взаємозв'язку між окремими ланками бюджетної системи.

Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу України.

Бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Предмет бюджетного права:

1. відносини щодо організації і побудови бюджетної системи;

2. міжбюджетні відносини;

3. відносини щодо порядку складання, розгляду, затвердження бюджетів;

4. відносини щодо виконання бюджету та здійснення контролю за його виконанням;

5. відносини щодо розподілу доходів та видатків між окремими ланками бюджетної системи, а також щодо структури доходів та видатків.