Підготовка спорядження до походу ідогляд за ним.

Важливе значення у спорядженні для походу має рюк­зак. Його необхідно укласти так, щоб він став ніби частиною тіла туриста і сприяв збереженню гарної постави. За найменших зовнішніх габаритів він пови­нен мати якомога більший внутрішній обсяг, а його вага — бути зручною для перенесення.

До спини рюкзак має прилягати, а не тиснути на неї, що забезпечують станкові рюкзаки. У звичайних рюк­заках комфортному приляганню сприяє те, що до тієї його частини, яка сполучена зі спиною, кладуть м'які речі, а довжину лямок регулюють. Форму рюкзака по­кращують за допомогою саморобного внутріїпнього кар­касу із пінопластового килимка.

Укладаючи спорядження у рюкзак без станка необхідно важке класти вниз, м'яке — до спини, об'єм­ні і крихкі речі — зверху, предмети першої потреби — у кишені. Недопустимо, щоб під час руху в рюкзаку були погано укладені речі. Укладання рюкзака має гаранту­вати його рівновагу на спині. Для цього слід щільно заповнити нижні кути спакованими в «блоки» речами (використавши папір, картон, мішечки), запобігши їх перемішуванню в рюкзаку під дією поштовхів. Крім того, це дасть змогу швидко знаходити у ньому необхід­ні речі.

Для предметів, які легко б'ються, потрібно зробити спеціальні захисні чохли. Найбільш ударонебезпечні місця рюкзака — біля дна і зовнішні кишені. Те, що легко б'ється, туди класти не можна. У кишені рюкза­ка, а також під його клапан необхідно помістити речі, необхідні в першу чергу: накидку на випадок дощу, сір­ники, розпалювач для вогнища, кружку, ложку тощо. Щоб ліки в аптечці та інша рідина не проливались, на горло пляшок рекомендовано надіти гумові соски або напальники.

Ремонт у похідних умовах. Інструменти ремонтного набору слід переносити в упаковці, зшитій у вигляді патронташа із гніздами, що відповідають розмірам інструментів (табл. 2.6). У водному поході набір (пред­мети, які можуть забезпечити утримування судна на воді і його керованість) також має бути під рукою тури­стів. Наприклад, у байдарковому поході — у бортовій кишені байдарки. Якщо похід водний, то до шнура прив'язують (як засіб, що не дасть потонути) брусок пінопласту.

Таблиця 2.6

Ремонтний набір (із розрахунку на групу із 6—8 осіб)

 

Найменування	Кількість штуку поході
піший	гірський	водний	лижний
Напилок напівкруглий
Надфіль
Пасатижі універсальні			1—2	1—2
Шило
Викрутка велика
Викрутка мала

 

Свердла (2—5 мм), буравчик	—	—
Брусок		-
Набір голок для шиття
Набір взуттєвих голок
Англійська шпилька	10—15	10—15	10—15	10—15
Гачки, кнопки платтяні	10—15	10—15	10—15	10—15
Наперсток
Нитки швейні № 10— 20 у котушках
Штопальні нитки (у мотку)
Дратва, цупкі нитки (у мотку)
Тасьма гумова, м	3—5	3—5	3—5	3—5
Кіперна стрічка, м	10—15	10—15	10—15	10—15
Ізоляційна стрічка (в мотку)
Ремені брезентові	—	—	—	2—3
Пластини дюралеві (жерстяні) 100x100 мм, товщиною 0,5—0,8 мм	—	—	—	2—3
Дріт мідний товстий, м		—
Дріт сталевий, м'який, м			3—4	3—4
Шплінти	—	—	—	Г 3—4
Шайби	3—5	3—5	5—10	5—10
Шурупи різні	5—10	5—10	15—20	15—20
Болти з гайками	3-5	3—5	5—10	5—10
Цвяхи різні дрібні	10—15	10—15	20—30	30—40
Цвяхи різні довгі (12—15 см)	—	—	ЗО	—
Заклепки алюмінієві	3—5	3—5	1—2	3—5
Фанера десятишарова 10x150 мм	—	—	—	1—2
Кільця для лижних палок	—	—	—	1—2
Ніс лижі (алюмінієвий, розкладний)	—	—	—
Клей БФ-6, «Момент» тощо
Шматки брезенту, шкіри	ком­плект	ком­плект	ком­плект	ком­плект
1удзики	5—10	5—10	5—10	5—10
Ножиці
Наждачний папір	—	—	5—10	—
Клей гумовий, л	—	—	0,2—0,5	—
Бензин очищений, л	—	—	0,1—0,2	—
Гума для латання	—	—	ком­плект	—
Обрізки фанери, дошки	—	—	ком­плект	—
Пакля, смола, дьоготь	—	—	ком­плект	—
Лейкопластир широкий	—	—		—
Запасні муфти для стрингерів	—	—	3—5	—
Епоксидна смола для полімеризації, полімеризатор і склотканина	ком­плект	ком­плект	ком­плект	ком­плект
Вар, віск взуттєвий	ком­плект	ком­плект	ком­плект	ком­плект
Тросики, ремні, замки для лижних кріплень	—	—	—	ком­плект
Лижні канти запасні	—	—	—	2—4
Трикони п'яткові, ран­тові, підошвенні	—	20-40	—	—
Скоби, шурупи для триконів	—	20-40	—	—

Отже, матеріально-технічне забезпечення туристських походів здійснюється заздалегідь за участю всього складу групи. Ретельна підготовка індивідуального і групового спорядження оптимізує проходження маршруту походу.

2.2. Оформлення звітних документів про туристсько-краєзнавчу подорож

Відповідальним етапом роботи з підготовки групи до походу є оформлення маршрутних звітних документів, що дає змогу класифікувати туристів відповідно до чин­них розрядних нормативів.

Розгляд і затвердження маршруту. Усі туристські групи перед виходом на маршрут повинні оформити відпо­відні документи: маршрутні листи, маршрутні книжки, реєстраційну книгу.

Маршрутний лист — дорожній документ групи, яка відправляєть­ся у похід вихідного дня або на маршрут некатегорійної подорожі.

Існує зразок цього листа, який заповнює керівник групи, підписує голова ради колективу фізкультури, голова правління туристського клубу або відповідальна особа організації, яка проводить похід. Його завіряють печаткою організації.

До маршрутного листа записують учасників подоро­жі, маршрут із розбивкою на ділянки, вказаними спосо­бами переміщення (руху) і суспільно корисної роботи, яку група планує здійснити протягом подорожі. У маршрутному листі вказують організацію, яка прово­дить похід; маршрут походу та його терміни; відомості про керівника групи та його заступника; список членів групи із зазначенням адреси проживання кожного туриста; для школярів — відомості про стан здоров'я. По закінченні подорожі маршрутний лист повертають до організації, яка його видавала.

Маршрутна книжка — дорожній документ групи, яка вирушає в похідІ і вище категорій складності.

До книжки вносять список групи з паспортними даними на кожного учасника, докладний календарний план подорожі по днях шляху, контрольні пункти і тер­міни подання телеграми з маршруту.

Книжку видають керівнику групи тільки після перевірки у маршрутно-кваліфікаційній комісії (МКК) відповідно до розробленого маршруту і підготовленості до нього туристів.

У маршрутній книжці додатково подають інформа­цію про туристський досвід керівника та учасників походу, зображають схему маршруту, наводять відомо­сті про наявність спеціального спорядження та вагові характеристики вантажу, який беруть у похід. Замо­влений маршрутний лист та маршрутна книжка завіря­ються керівником організації, що проводить похід (під­пис, печатка), та не менше ніж за 10 діб подаються до маршрутно-кваліфікаційної комісії. Перед виходом на маршрут керівник групи повинен поставити її на облік контрольно-рятувальної служби (КРС).

Керівник туристської групи, яка готується до похо­ду І і вище категорій складності, заповнює два екзем­пляри заявок, які підписує голова ради колективу фіз­культури, голова правління туристського клубу або від­повідальна особа організації, яка проводить похід. їх завіряють печаткою організації.

Реєстраційна книга — дорожній документ обліку контрольно-ря­тувальної служби (КРС), у якій перед виходом на маршрут керівник групи ставить її на облік (заповнює реєстраційну книгу, платить за реєстрацію, отримує печатку та підпис у маршрутних документах).

Заяву у двох екземплярах представляють разом із заповненою маршрутною книжкою на розгляд МКК від­повідного спортивного товариства, фізкультурної органі­зації, туристського клубу або федерації туризму, ради з туризму і екскурсій. Усі документи на здійснення походу за маршрутами І— III категорій складності мають бути подані у МКК не пізніше ніж за місяць до початку походу.

МКК зобов'язана перевірити розроблений маршрут і графік руху у двох варіантах (основному і запасно­му), знання керівником і учасниками маршруту умов переміщення і природних перешкод, правильність намічених групою заходів у разі непередбаченого від­хилення від маршруту і графіка руху, заходи щодо гарантування безпеки подорожі. У процесі розгляду маршруту МКК може викликати учасників майбут­ньої подорожі та здійснювати контрольні перевірки у польових умовах. У разі позитивного висновку МКК керівнику групи видають пронумеровані, зареєстровані і завірені штам­пом МКК маршрутну і реєстраційну книги (один екзем­пляр реєстраційної книги зберігається у МКК).

За потреби в маршрутну і реєстраційну книги вно­сять особливі вказівки групі, визначають місце її реє­страції перед виходом на маршрут у відповідній турист­ській контрольно-рятувальній службі, обговорюють умови використання запасного варіанта тощо.

На підставі позитивного висновку МКК і медичних довідок про стан здоров'я учасників групи маршрутну книжку підписує голова ради колективу фізкультури, голова правління туристського клубу або відповідальна особа організації, що проводить похід, відтак завіряють її печаткою організації.

Реєстраційна книга лишається на зберігання в орга­нізації, яка проводить похід.

Контроль за підготовкою і проведенням подорожі. Організація, яка проводить подорож, затверджує керів­ника групи та її склад, здійснює контроль за підготов­кою групи, забезпечує її необхідним спорядженням, організовує консультації спеціалістів і медичне обсте­ження членів групи. За потреби ця організація пого­джує з МКК (яка розглядає матеріали даної групи) змі­ни маршруту, складу групи чи записи у маршрутній та реєстраційній книгах.

Якщо за повідомленням гідрометеослужби на трасі наміченого маршруту спостерігаються або очікуються особливо небезпечні погодні умови, що загрожують без­пеці учасників подорожі, і є рішення про закриття райо­нів виконкомами місцевих рад і центральною радою з туризму і екскурсій, то організація, яка проводить похід, забороняє вихід туристської групи на маршрут.

Керівник групи повинен не пізніше ніж за 10 днів до виїзду на місце початку маршруту повідомити відповід­ну КРС за встановленою формою про терміни походу, контрольні терміни, ретельну траєкторію маршруту і склад групи. Якщо маршрут проходить територією, яка обслуговується декількома КРС, повідомлення мають бути направлені до кожної з них. Прибувши до місця початку маршруту, туристська група повинна пройти реєстрацію у КРС і одержати позначку в маршрутних документах про результати перевірки.

Під час проходження маршруту керівник групи має зробити позначку в маршрутній книжці в туристських, а за їх відсутності — в інших організаціях і закладах, повідомляти про проходження контрольних пунктів і закінчення маршруту терміновою телеграмою на адресу організації, яка проводить похід, і КРС, що зареєстру­вала групу. Ця організація контролює проходження групою маршруту і при порушенні туристами встано­влених контрольних термінів зв'язується з радами з туризму і екскурсій або з їх КРС для з'ясування місця перебування групи і надання їй за потреби допомоги. Вона також витрачає кошти на проведення пошуково-рятувальних робіт.

Складання звіту подорожі. Під час здійснення подо­рожі туристи ведуть похідний щоденник і записують результати різних спостережень на маршруті.

Похідний щоденник — основний робочий документ, який характе­ризує виконання завдань, поставлених перед групою.

Усі записи в ньому мають бути чіткими, лаконічни­ми і водночас вичерпними.

Форма запису в щоденнику залежить від виду спо­стереження. У будь-якому разі бажано, щоб він відобра­жав хронометраж проходження маршруту. Формат і місткість щоденника можуть не відповідати існуючим. Як правило, туристи використовують загальний зошит у твердій обкладинці, яка зберігається у вологозахисно-му чохлі. Запис ведеться звичайним олівцем. У погану погоду бажано користуватися додатковим записником, переносячи потім із нього нотатки в щоденник. Записи вносять регулярно у процесі спостережень, а на вечір­ньому привалі додатково первинно опрацьовуються. Із цією метою на сторінках бажано залишати широкі поля для додатків і висновків. Турист повинен пам'ятати: «Не записане — не досліджувалось» і вважати не відмі­чене в щоденнику протягом дня дослідження таким, що не здійснилося.

По закінченні подорожі керівник групи звітується перед організацією, яка її проводила.

Звіти про похід повинні містити такі розділи:

1) довідкові дані про похід — вид туризму, категорія складності, час проведення, район, маршрут, спосо­би пересування, склад групи, дистанція і тривалість