Організація застосування електронних засобів контролю

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МВС

____.____.2012 № ____

ПОЛОЖЕННЯ

Про порядок застосування електронних засобів контролю

Загальні положення

 

1.1. Це Положення визначає порядок застосування електронних засобів контролю (далі – ЕЗК) у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК); організацію діяльності підрозділів органів внутрішніх справ, що забезпечують виконання ухвали слідчого судді, суду в частині електронного контролю за місцезнаходженням підозрюваного, обвинуваченого.

1.2. Застосування ЕЗК полягає в закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого електронного пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження.

1.3. Метою застосування ЕЗК є забезпечення виконання зобов’язань, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого ухвалою слідчого судді, суду про застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з позбавленням волі, або у вигляді домашнього арешту.

1.4. Правовою основою застосування слідчими та працівниками органів внутрішніх справ ЕЗК за підозрюваним, обвинуваченим є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України «Про міліцію», інші нормативно-правові акти, а також це Положення.

1.5. Не допускається застосування ЕЗК, які суттєво порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значні незручності у їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров’я особи, яка їх використовує.

1.6. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

cлідчий – службова особа органу прокуратури, внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, уповноважена в межах компетенції, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;

домашній арешт – запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується в учиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі;

електронний браслет – електронний пристрій, що закріплюється на тілі підозрюваного або обвинуваченого з метою його дистанційної ідентифікації та відстеження місцезнаходження, який призначений для тривалого носіння на тілі і захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та має сигналізувати про спробу особи здійснити такі дії;

електронний моніторинг – система заходів контролю за місцезнаходженням осіб, які зобов’язані слідчим суддею, судом носити ЕЗК;

запобіжні заходи, не пов’язані з позбавленням волі – особисте зобов’язання (ст. 179 КПК); особиста порука (ст. 180 КПК); застава (ст. 182 КПК);

стаціонарний контрольний пристрій – комунікаційний пристрій, що забезпечує безперервний цілодобовий прийом і передачу даних від електронного браслета до сервера моніторингу та голосовий зв'язок підозрюваного, обвинуваченого з черговим пульта моніторингу Уповноваженого підрозділу МВС;

мобільний контрольний пристрій – електронний пристрій, призначений для носіння спільно з електронним браслетом у разі перебування підозрюваного або обвинуваченого поза місцями, обладнаними стаціонарним контрольним пристроєм, для відстежування його місцезнаходження за допомогою глобальних навігаційних супутникових систем GPS/ГЛОНАСС;

ретранслятор – електронний пристрій, призначений для розширення зони прийому сигналів електронного браслета стаціонарним або мобільним контрольним пристроєм;

персональний трекер – електронний пристрій, виконаний у вигляді браслета, призначений для носіння на тілі підозрюваного або обвинуваченого, щодо якого обраний запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою, зокрема у вигляді домашнього арешту, з метою його дистанційної ідентифікації і відстеження його місцезнаходження за сигналами глобальної навігаційної супутникової системи GPS/ГЛОНАСС і захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та має сигналізувати про спробу особи здійснити такі дії;

сервер моніторингу – програмно-апаратний комплекс, призначений для забезпечення роботи системи електронного контролю: отримання, оброблення, зберігання і передачі інформації;

стаціонарний пульт моніторингу – персональний комп'ютер з відповідним програмним забезпеченням, призначений для оброблення і відображення інформації про виконання підозрюваним або обвинуваченим, щодо якого обрано запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, установлених обмежень;

мобільний пульт моніторингу – комплекс портативних переносних пристроїв, що забезпечує налаштування роботи електронних браслетів, прийом та ідентифікацію сигналів електронних браслетів, а також оброблення й відображення інформації про поведінку підозрюваних або обвинувачених.

 

Організація застосування електронних засобів контролю

 

2.1. Електронні засоби контролю відповідно до ч. 2 ст. 195 КПК застосовуються:

слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов’язаного з позбавленням волі (особисте зобов’язання – ст. 179 КПК; особиста порука – ст. 180 КПК; застава – ст. 182 КПК), якою на останнього покладено відповідне зобов’язання;

працівниками органу внутрішніх справ на підставі ухвали слідчого судді, суду, якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (ст. 181 КПК).

2.2. Організація виконання заходів електронного контролю за підозрюваним, обвинуваченим, стосовно якого обрано запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, покладається на слідчого, а якщо до підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, – працівників органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого, які діють відповідно до норм КПК та цього Положення.

2.3. Міністр внутрішніх справ України визначає уповноважений підрозділ МВС України, який здійснює забезпечення електронного контролю за місцезнаходженням підозрюваного, обвинуваченого (далі – Уповноважений підрозділ МВС).

2.4. Уповноважений підрозділ МВС діє на підставі положення про його діяльність, затвердженого наказом МВС, та відповідно до цього Положення.

2.5. Головним завданням Уповноваженого підрозділу МВС є забезпечення постійного (цілодобового, якщо інше не передбачено в ухвалі суду) електронного контролю за місцезнаходженням підозрюваних або обвинувачених, на яких ухвалою суду покладено обов’язок носити ЕЗК.

2.6. Інформація, яка циркулює в електронних засобах контролю, повинна бути захищена відповідно до вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».