Виборчий процес та виборчі системи

1. Вибори та виборчий процес: поняття та основні етапи.

2. Демократичні принципи виборів.

3. Порівняльна характеристика основних виборчих систем.

 

Література

1. Бебик В.М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг: Навч.-метод. посіб. – К.: МАУП, 2001. – 216 с.

2. Закон “Про вибори народних депутатів України” від 7 липня 2005 р.

3. Закон “Про вибори Президента України” від 13 березня 2004 р.

4. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посіб. Друге видавництво, доповнене. – К.: Атіка, 2002. – 480 с.

5. Малкин Э., Сучков Э. Основы избирательных технологий. – М.: Русская панорама, 2002. – 464 с.

6. Олуйко В.М. Парламентське право України: проблеми теорії та практики. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 216 с.

7. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. – Т.1./За ред. В.Ф.Погорілка. – К.: Юридична думка, 2006. – 544 с.

8. Політологія / За ред. А.Колодій. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

9. Рябов С.Г. Політичні вибори: Навч. посібник. – К.: Тандем, 1998. – 96 с.

10. Скрипкина Ж.Б. Избирательные системы и технологии. – М.: Вузовский ученик, 2006. – 174 с.

 

Методичні рекомендації

У першому питанні аналізується поняття та особливості виборів як демократичного механізму формування представницької влади. Розгляд питання передбачає також дослідження основних етапів виборчого процесу. Також варто чітко провести межу між такими поняттями як «виборчий процес» та «виборча кампанія» [2; 3; 4, с. 145-151, 164-218; 10, с. 20-26, 71-91].

У другому питанні потрібно здійснити аналіз демократичних принципів виборів як умови функціонування стабільної демократичної політичної системи [7; 10].

В третьому питанні необхідно здійснити порівняльний аналіз мажоритарної, пропорційної та змішаної виборчих систем, з’ясувати головні переваги і недоліки кожної з них [4, с. 161-163; 8, с. 216-219; 10, с. 102-114].

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 7

СУБ’ЄКТИ ПОЛІТИКИ

1. Суб’єкти політики: поняття та типологія. Рівні суб’єктності індивіда.

2. Соціальна структура суспільства.

3. Форми взаємодії суб’єктів політики.

 

Література

1. Гон М. Етнополітичні протиріччя й конфлікти на Західноукраїнських землях (1926-1939 рр.) // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. Вип. 18. – Львів: НУ “Львівська політехніка, 2006. – С. 64-70.

2. Волинець О.О., Гетьманчук М.П., Гулай В.В., Ткачук П.П. Політика і групи інтересів: Конспект лекції. – Львів, 2004.

3. Волощук С. Протиборство НАТО і Організації Варшавського договору – найзагрозливіша особливість міжнародного життя другої половини ХХ століття // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. Вип. 18. – Львів: НУ “Львівська політехніка, 2006. – С. 50-54.

4. Осіпова М. Політичний дискурс міжнаціонального конфлікту: концепція, причини, шляхи подолання // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. Вип. 18. – Львів: НУ “Львівська політехніка, 2006. – С. 150-155.

5. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. – К., 1997.

6. Політологія / За ред. А. Колодій. – Вид. 2-ге. – К., 2003.

7. Політологія: Навчальний посібник / О.О. Волинець, М.П. Гетьманчук, В.В.Гулай та ін. – Львів, 2005.

8. Примуш М.В. Конфліктологія. Навчальний посібник. – К., 2006.

9. Словник-довідник політологічних термінів / За ред. М.П. Гетьманчука, П.П.Ткачука. – Львів, 2006.

10. Черник П. Україна – Молдова: проблеми взаємостосунків сучасної доби // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. Вип. 14. – Львів: НУ “Львівська політехніка, 2002. – С. 28-32.

 

Методичні рекомендації

Питання суб’єктів політики є одним з ключових у політології, оскільки дає можливість зрозуміти, хто здійснює політику і на що вона спрямована. Розгляд цього питання слід почати з характеристики соціальної структури як сукупності усіх соціальних груп і спільнот суспільства, утворених на основі спільності тих потреб та інтересів, які спонукають людей до участі у процесах, що відбуваються у політичній сфері. Важливо вказати на те, що змістовне наповнення категорії „інтерес” визначає більш свідома спрямованість члена відповідної групи на певну діяльність, яка дозволяє задовольнити базові потреби конкретно визначеної частини соціуму. Потім необхідно розкрити сутність різновидів диференціації суспільства: якщо „горизонтальний вимір” утворюють спільноти, політичні інтереси яких не завжди перетинаються, то „вертикальний вимір” базується на виявленні і врахуванні особливостей політичного впливу окремих суб’єктів [2; 6, с. 177-185; 7, с. 103-113].

У другому питанні необхідно розкрити сутність соціальної структури суспільства, поняття «група інтересів» та «група тиску», горизонтальної та вертикальної диференціації суспільства [2, с. 107-119; 6].

Використовуючи словники та рекомендовану літературу до теми, розкрийте зміст таких категорій: „компроміс”, „консолідація”, „конфлікт”, „конфліктологія”. Посилаючись на теоретичні висновки сучасних фахівців Вам необхідно викласти типологію а) джерел, б) функцій конфліктів, шляхи їх врегулювання [2, с. 118-119; 4; 5, с. 161-162, 173-174; 6; 8, с. 55-65; 99-115, 139-147 і ін. розділи; 9, с. 92, 93].

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 8

НАЦІЯ ЯК СУБ’ЄКТ ПОЛІТИКИ

1. Етнос, нація, народ: визначення та розмежування понять.

2. Національний суверенітет і політичне самовизначення націй. Національне відродження.

3. Особливості становлення та розвитку української нації.

Література:

1. Антонюк О.В. Основи етнополітики: навч. посіб – К., 2005, -- 432 с

2. Варзар І.М. Політична етнологія як наука. — К., 1994

3. Гелей С., Рутар С. Основи політології. Лекції для студентів негуманітарних вузів. – Л, 1996, 232 с.

4. Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії. — К., 1993.

5. Касьянов Г.В. Теорії нації та націоналізму. Монографія. - К., 1999.

6. Картунов О.В. Етноси, нації та етнонаціональна політика // В підруч. Політологія / За ред. Ю.І. Кулагіна, В.І. Полуріза. - К., 2002.

7. Колодій А. Нація як суб’єкт політики. — Львів, 1997.

8. Мала енциклопедія етнодержавознавства / За ред. Ю. І. Римаренка. - К., 1996.

9. Націоналізм: Антологія. 2-ге вид. / Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. – К., 2006, -- 684 с.

10. Нельма О.В. Теорія етносу. Навч. посібник. - К., 1997.

11. Обушний М.І. Етнос і нація: проблеми ідентичності. - К., 1998.

12. Основи політичної науки: політичні процеси, системи та інститути. Ч. 2 / за ред. Б.Кухти. – Л., 1997. – 334 с.

13. Політологія: Підручник /І.С.Дзюбо, К.М.Левківський, В.П.Андрущенко та ін. – Київ: Вища школа, – 415 с.

14. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика // А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.

15. Політологія / за ред. Б.Катеринчука, М.Гетьманчука. – Львів, 2000.

16. Ребет Л. Теорія нації. — Львів, 1996.

17. Ребкало В., Обушний М., Майборода О. Етнонаціональні процеси в сучасній Україні. - К., 1996.

18. Сміт Е. Національна ідентичність: Пер. з англ. - К., 1996.

Методичні вказівки

Розкриваючи зміст першого питання, необхідно звернути увагу на особливості розвитку етнонаціональних спільнот, якими є етнос, народ, національна група, корінний народ. Особливу увагу слід звернути на процес формування етносу, етапи його розвитку, рівні його консолідації. Також необхідно розглянути основи формування нації, етапи становлення та розвитку, теорії та основні підходи до нації. Процеси націогенезу зумовлюють формування етнічних та політичних націй.[1, с. 204-212; 3, с. 117-120; 7; 12, с. 295-301; 13, с. 190-205; 14, с. 311-320, с. 314-321; 15, с. 30-51 ]

У другому питанні необхідно розглянути суть національного суверенітету, етапи політичного самовизначення нації та національного відродження. Національний суверенітет – це повновладдя нації, здобуття нею усіх можливостей розпоряджатися власною долею. Особливу увагу слід звернути на механізми забезпечення національного суверенітету держави, особливості національного суверенітету на внутрідержавному рівні та зовнішніх відносинах. Найпоширенішою формою утвердження національного суверенітету є національна держава. Зміст національного відродження полягає або у перетворенні етносу в націю, або у піднесенні духовного і політичного життя нації, яка сформувалась раніше, але зазнавала утисків. Національне відродження також передбачає відновлення нацією втрачених позицій у всіх сферах суспільного життя [7; 13, с.205-211; 14, с. 322-337;].

У третьому питанні необхідно розкрити особливості становлення та розвитку української нації, визначити основні етапи її формування. У цьому питанні також слід наголосити на проблемах сучасного національного розвитку України, міжнаціональних відносинах, оскільки розвиток нації є комплексним та тривалим процесом, який охоплює усі сфери як суспільної, так і політичної діяльності. Окремо слід наголосити на факторах, які впливають на розвиток української нації: рівень національної консолідації суспільства, мовна політика, соціальна структура суспільства, національна ідентичність, політична культура, характер міжетнічних відносин [7; 14, 333-337].

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 9