Дводротова телефонна лінія

Може прокладатися навіть в межах окремих споруд. Представляє собою двохжильний дрот. Швидкість передачі по аналоговій телефонній лінії складає 33600Кбіт/с.

Чотирьохпровідна телефонна лінія

Зменшує недолік звичайної двопровідної лінії тому, що дозволяє організувати дуплексний обмін без втрат швидкості в обох напрямках.

Багатоапаратний телефонний кабель

Використовується в магістральній частині телефонної лінії (для зовнішніх з’єднань) і відрізняється від внутрішніх телефонних ліній більшою полосою пропускання, яка використовується для уплотнення телефонних каналів.

Бездротові(радіо-) лінії

Використовується користувачами, які не мають фіксованого робочого місця(студенти, інженери на підприємстві). В локальних мережах стаціонарні локальні сегменти з’єднаються з віддаленими користувачами чи сегментами, які можуть обслуговуватися радомодемами(radio modems).

Лінії передач з використанням штучнихсупутників Землі

Це наземні варіанти бездротових ліній, які виступають в ролі ретрансляторів сигналів в глобальних мережах чи регіональних мережах.

Теорема шенона:

Хар. 1 Ширина спектра сигнала или ширина полосы пропускання в сигналы розл. На синусойды.

Любой сигнал может бать представлен в виде набора синусоїд с разными частотами. Разница между макс и минимальной частотой называеться шириной спектра.

Хар 2. пропускная способность макс. Возможная скорость передачи даных это количество передаваемых даных бит/с. От чего зависит скорость. От ширины спектра, мощности сигнала, мощности помех.

, де F- ширина, Рс – мощность сигнала, Рш – мошность шума

42.) Модеми. Структура. Стандарти на модуляцію.

Модем – пристрій, який перетворює цифрові дані від ПК в аналогові сигнали перед їх передаванням по послідовним лініям та, після передачі, виконує обернене перетворення. Головна мета перетворення – согласування полоси частот, яку займає сигнал, з полосою пропускання лінії передачі. Крім того, модем повинен забезпечити необхідну амплітуду та потужність сигналу для досягнення великого співідношення сигнал/шум. Ці параметри дають велику швидкість передачі.

Структура модема.

Структурна схема складається з типових функціональних вузлів обробки та перетворення сигналів, також в структуру модема включені деякі вузли синхронізації та обробки службових сигналів. Модем можна розглядати як спеціалізований мікрокомп’ютер, який має для цього всі необхідні компоненти. В його склад може також входити мікропроцесор, ROM, NVRAM, RAM та інші елементи.

Структурна схема модема:

Дані, що передаються – Кодер – Сремблер - Модулятор та підсилювач – Фільтр - Сигнал, що передається в лінію - Сигнал, що прийнято з лінії - Фільтр та підсилювач – Еквалайзер – Демодулятор – Десремблер – Декодер - Дані, що приймають ся

Модеми під час сеансу зв’язку можуть реалізовувати симплексний(передача тільки в одному напрямку), дуплексний(передача одночасно в обох напрямках) або напівдуплексний(в кожний момент часу по лінії передається тільки в одному напрямку, напрямок може бути змінений через певний час) режими передачі.

Засоби модуляції, які використовують модеми, стандартизовані. Вони визначають режим передачі та швидкість роботи модема. Існує ряд стандартів V.17, V.22, V.23, V.29, V.32, V.34, V.34++, V.90. Серед сучасних слід визначити V.34++, V.90, V.92.

43.) Підключення до глобальної мережі. Технологія віртуальних каналів.

Для глобальних мереж були реалізовані технології в мережах x.25, а також Frame Relay, ATM. Ці технології засвоєні на базі віртуальних каналів.

Техніка віртуальних каналів є альтернативою дейтаграмного методу пересуання пакетів, на якому засвоєні мережі Ethernet та IP. До 90-х років ця технологія займала перше місце, бо вона забезпечувала високу ступінь контроля над з’єднаннями між користувачами мережі та шляхами проходження потоків інформації через вузли мережі. У такої технології є недоліки – великі витрати часу та затрат на встановлення кожного віртуального зєднання.

Технологія віртуальних каналів будується на 2 операціях: маршрутизація та комутація пакетів. Перший пакет таких мереж включає адрес абонента, що викликається, та прокладує віртуальний шлях(канал) в мережі та налагоджує проміжні комутатори. Основні ж пакети проходять по віртуальному каналу в режимі комутації на базі номера віртуального каналу. Створення віртуального каналу потребує наявність в комутаторах таблиць маршрутизації та таблиць номерів віртуальних каналів(вхідні та вихідні мітки).

Мережі Х.25 відносяться до старих мереж. Ця технологія добре працює на ненадійних зашумлених лініях, вона корегує помилки та керує потоком даних на канальному та пакетному рівнях.

Мережі Frame Relay працюють на базі постійних віртуальних каналів. Вона створювалася для передачі пульсуючого комп’ютерного трафіку, завдяки попередньому резервуванню пропускної спроможності віртуального каналу.

Мережі ATM використовують технології Frame Relay. Вони підтримують основні види трафіка: трафік телефонних мереж та мереж передачі зображень, трафік передачі компресованого голосу та зображення.

44.) Технологія передачі інформації в Internet. Адресація (ір - адресація)

Предыдущий вопрос ответ. +

Технологія IP використовує дейтаграмний метод взаємодії вузлів мережі. Цей метод відрізняється простотою зв’язку будь-якого вузла мережі з будь-яким іншим вузлом, але дає оператору обмежений контроль над розподіленими ресурсами між користувачами.

При підключенні в глобальну мережу Інтернет від поставщика послуг отримуються глобальні IP-адреси, за якими виконується передача даних в глобальні мережі. Якщо виконується зв’язок одного домашнього ПК то дається 1 така глобальна адреса. Для підприємств може бути виділено 1 до декількох таких глобальних мереж, але як правило, кількість ПК підприємств перевищує кількість виданих глобальних адрес. В цьому випадку переходять до технології NAPT. При побудові локальної корпоративної мережі(внутришній) виділяється пограничний маршрутизатор, на якому будується технологія NAPT. Кожний абонент внутрішньої мережі отримує унікальну IP-адресу:

- для класу А – 10.0.0.0

- для класу В – від 172.16.0.0 до 172.31.0.0

- для класу С від 192.168.0.0 до 192.168.255.0

Зовнішньому інтерфейсу пограничного маршрутизатора призначається глобальна адреса. І всі вузли внутрішньої мережі можуть взаємодіяти через одну зовнішню глобальну адресу. Щоб однозначно ідентифікувати кожен вузел внутрішньої мережі при передачі/отриманні даних створюється наступна система. При проходженні пакета із внутрішньої мережі в зовнішню, кожній парі (внутр адреса: номер UDP, TCP-порта відправника) ставиться у відповідність пара(глобальна IP-адреса: призначений номер UDP, TCP-порта). Призначений номер порта обирається проізвольно, однак повинна бути виповнена вимога його унікальності в межах усих вузлів, які отримують вихід у зовнішню мережу. Ці вдповідності фіксуються у таблицю.

45.) Регіональні мережі.

Регіональні мережі в своєму розвитку пройшли три етапи:

I. 60-і роки. Використання існуючої телефонної мережі.

Дві АБС могли взаємодіяти між собою підключаючись до міжнародної телефонної мережі (ТС) за допомогою модему шляхом набору необхідного телефонного номера

Основні характеристики:

Управління взаємодією здійснювалося програмно.

Використовувався асинхронний режим взаємодії.

Максимальна швидкість передачі 800 біт/сек.

II.70-е роки. Поява мережі передачі даних.

Під'єднування абонентської системи до мережі виконується через комутовану телефонну лінію за допомогою модему (у виняткових випадках - через виділену лінію).

Основні характеристики:

Управління взаємодією здійснюється за допомогою однієї з АСС.

Мережа дозволяла використовувати синхронний режим передачі (в умовах виділених ліній).

МАХ швидкість передачі 64 Кбіт/сек (по виділених лініях).

Вузли призначені для комутації і маршрутизації цифрової інформації що поступає по виділених каналах.

Достоїнства: Відносно велика швидкість передачі даних.

Недоліки: Відсутня можливість передавати по одних і тих же каналах дані і мову.

III. 80-і - 90-і роки. Створення мереж загального користування, що відповідають моделі взаємодії відкритих систем (OSI).

Основні характеристики:

Будь-яка ЕОМ підключається до мережі передачі через інтерфейс (шлюз), що забезпечує узгодження результатних даних.

По одній і тій же мережі можуть бути передані дані і мова.

Однією з основних характеристик вузла мережі передачі даних є комутація і маршрутизація інформації. Суть її полягає у виборі Вузлом Зв'язку послідовності каналів, по яких слід передати пакети (блоки, на які ділиться масив інформації перед передачею).

Програмному забезпеченню вузла необхідно вирішити, в якому порядку і по яких каналах направити ці пакети абонентам В. Об цьому процесі говорять, що у вузлі відбувається комутація інформації. Існує два способи комутації інформації: комутація каналів і комутація пакетів.

При комутації каналів заздалегідь шляхом посилки певного сигналу встановлюється зв'язок абонента А з абонентом В, який за допомогою сигналу зворотного зв'язку повідомляє про готовність прийняти повідомлення. Після цього абонент А починає передавати дані. Час передачі даних залежить від довжини передаваного повідомлення, пропускної спроможності каналу (час передачі даних) і часу розповсюдження сигналу по каналу. У момент передачі жодна з частин каналу не може бути використана інший АБС.

Прагнення усунути ці недоліки привело до створення методу комутації пакетів. Суть полягає в тому, що тут кожен пакет має адресу призначення і самостійно передається через підмережу. При використанні цього методу (рис.5.6) у вузлі перевіряється адреса пакету і по кожному з них ухвалюється рішення по якому черговому каналу його передавати. Тут жодна пара абонентів під час сеансу взаємодії не займає монопольно жодного каналу.