Опис дисципліни «Криміналістика» - ч. I

Навчально-методичні матеріали з дисципліни

«Криміналістика»

Для студентів 3 курсу юридичного факультету

Та факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології ННІПП НАВС

 

 

 

Київ-2011

Укладачі: Д оцент кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету – Прокопенко Г.І.

Рецензенти: Доктор юридичних наук, професор Лук’янчиков Є.Д.; професор, кандидат юридичних наук Тимошенко П.Ю., доцент кафедри, кандидат юридичних наук Семенов В.В.

 

Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Криміналістика» затверджено на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету ННІПП НАВС, протокол № 8, від 01.12.2011 р.

Опис дисципліни «Криміналістика» - ч. I

 

Курс	Характеристика дисципліни
Кількість залікових кредитів, відповідних ЕСTS: - кількість залікових кредитів - 1. Модулів: - кількість модулів 6 +(реферат, індивідуальне завдання, курсова робота тощо). Змістовних модулів: - 3 Загальна кількість годин: - 108 Тижневих годин: згідно розкладу	Рік підготовки: - 2012 Семестр: - 6. Лекцій: - 10 год. Семінарські заняття: - 14 год. Практичні заняття: - 24 год. Самостійна робота: - 48 год. Індивідуальна робота – 6 год. Модульний контроль – 6 год. Вид контролю: - залік.

 

 

1.1 Загальні рекомендації щодо вивчення дисципліни «Криміналістика»

Навчально-методичні матеріали з криміналістики розкривають обсяг вивчення навчальної дисципліни для студентів юридичного факультету Київського національного університету внутрішніх справ, які мають середню освіту та розкривають зміст тем, що винесені для вивчення.

Зміст курсу відображає сучасні концепцій науки, узагальнений світовий досвід роботи слідчих апаратів, криміналістичних служб та досвід роботи органів внутрішніх справ України з розкриття, розслідування та запобігання злочинів.

Згідно тематичного плану для проведення занять відводиться 108 годин, з них 18 годин лекцій, 10 годин семінарських занять, 16 годин практичних занять, 50 годин самостійної і 14 годин індивідуальної роботи.

Криміналістика належить до фундаментальних та професійно-орієнтованих навчальних дисциплін, бо складає основу формування спеціальних знань, умінь і навичок професійної діяльності правоохоронних органів України, чия діяльність пов'язана з запобіганням, розкриттям і розслідуванням злочинів, віднесених до їхньої компетенції. Через те зміст і рівень криміналістичної підготовки кадрів для зазначених підрозділів повинні відповідати сучасним вимогам, а аудиторні заняття - здійснюватися з урахуванням сучасних можливостей криміналістики у справі боротьби зі злочинністю.

Дисципліна «Криміналістика» складається з п’яти розділів: «Загальна теорія криміналістики», «Криміналістична техніка», «Криміналістична експертиза», «Криміналістична тактика» і «Криміналістична методика», об'єднаних 48 темами, послідовне вивчення яких має:

а) науково-юридичну мету:

- набуття умінь і навичок ефективного застосування положень криміналістики для забезпечення встановлення об'єктивної істини у кримінальних справах про злочини;

- опанування необхідною науково-методологічною підготовкою, яка забезпечує бачення виникаючих проблем, шляхів їх розв'язання, застосовуючи навички творчого мислення та самоудосконалення свого професійного рівня;

- формування навичок прийняття рішень у складних слідчих ситуаціях, опанування логікою доказування;

б) загальноосвітню мету:

- підвищення правової культури та ерудиції фахівців, оволодіти досвідом інших держав у застосуванні криміналістичних знань.

в) виховну мету:

- формування відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед людиною, суспільством і державою.

У цьому збірнику зосереджені плани семінарських і практичних занять з криміналістики для студентів денної форми навчання, а також мелодичні матеріали і рекомендації щодо самостійної підготовки до цих занять, які розроблені на підставі навчальної програми з криміналістики Вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ та тематичного плану викладання курсу. Навчальний матеріал викладається з таким розрахунком, щоб студенти послідовно набували знань, умінь та навичок з конкретних тем курсу криміналістики та застосовували вже отриманні знання для вивчення подальших тем.

Для цілеспрямованої участі у навчальному процесі студенти повинні регулярно самостійно готуватися до аудиторних занять з криміналістики і добре уявляти собі основні види навчальних занять з цієї спеціальної дисципліни.

Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім почитати й законспектувати в зошиті з підготовки до семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізувати прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово або вираз, обов'язково необхідно з'ясувати його зміст. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти невірно значення слова або виразу і як правило, й всього тексту. Тут варто скористатися словниками, довідником криміналіста чи іншими джерелами. Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти мусять опановувати й інші джерела, у тому числі статті, що публікуються у сучасних юридичних виданнях.

Насамперед, глибокому вивченню концептуальних і найбільш важливих тем курсу криміналістики сприяють семінарські заняття. Семінар - це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу. Семінари повинні сприяти розвитку творчої самостійності студентів, інтересу до криміналістичних досліджень, формуванню умінь і навичок публічного виступу та участі в дискусії, вихованню педагогічного такту, розвиткові культури мовлення, що є дуже важливим у роботі працівників правоохоронної діяльності.

Основою ефективного розгляду положень криміналістики на семінарських заняттях є належна підготовка студентів до семінарів із відповідних тем курсу, яка полягає у засвоєнні лекційного матеріалу та самостійній роботі студентів по конспектуванню рекомендованих нормативних актів, навчально-методичної та наукової літератури з криміналістики. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.

Під час семінарських занять кожен студент має бути готовим викласти свої міркування з обговорюваних питань і аргументовано відстоювати свою позицію. При цьому кафедра заохочує нестандартні виступи, які містять аналіз вимог чинного законодавства, науково-методичної літератури, розумну критику, вміння поєднувати теоретичний матеріал з практичною діяльністю правоохоронних органів в боротьбі зі злочинністю.

Обговорення питань теми на семінарі може відбуватися в різних формах: співбесіди, загально групової дискусії, заслуховування рефератів, «бліц» опитування шляхом письмового тестування, використання комп'ютерної техніки і т. ін.

Реферати, передбачені планами семінарських занять, мають бути присвячені складним питанням, які не висвітлюються в навчально-методичній літературі та потребують опанування певних джерел: наукових статей або монографій. Об'єм реферату має відповідати 5-7 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення заслуховуються, обговорюються та обов'язково оцінюються в ході семінарських занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання студентської наукової роботи.

Більшість занять з криміналістики – практичні, котрі мають за мету поглиблення й закріплення теоретичних знань, одержаних студентами на лекціях і за підсумками самостійної роботи. Під час їх проведення студенти навчальної групи поділяються на дві підгрупи (відповідно і викладання здійснюється двома викладачами), що більш ефективно сприяє набуттю практичних умінь і навичок роботи з техніко-криміналістичними засобами, відпрацюванню тактичних прийомів проведення та фіксації окремих слідчих дій, ознайомленню з методичними рекомендаціями щодо планування й організації розслідування злочинів.

До практичних занять студенти зобов'язані ретельно готуватися, добросовісно й акуратно відпрацьовувати відповідні контрольні питання і виконувати підготовчі дії, передбачені планами семінарських і практичних занять стосовно окремих тем (наприклад, схематично замалювати типи папілярних візерунків пальців рук у робочому зошиті, скласти письмовий план слідчої дії та ін.). Для виконання завдань на практичних заняттях кожний студент повинен мати зошит, у якому проводяться необхідні записи, замальовки, схеми і т. ін.

Готуючись до занять, студенти можуть користуватися допомогою чергового викладача-консультанта, а також техніко-криміналістичними засобами, зосередженими на кафедрі.

Практичні заняття з криміналістики проводяться на основі раціонального поєднання активних форм і методів навчання з урахуванням майбутньої практичної діяльності студентів. Зміст практичного заняття включає короткочасне опитування студентів з контрольних питань теми, що вивчається, та самостійне, під керівництвом викладача, виконання ними практичного завдання згідно запропонованої фабули кримінальної справи.