Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Основна частина пояснювальної записки поділяється на розділи, підрозділи, пункти і, при необхідності, підпункти.

Кожний розділ пояснювальної записки рекомендується починати з нового аркуша (бажано використовувати функцію „Розрив сторінки”).

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених один від одного крапкою. Після номеру підрозділу крапка не ставиться, наприклад: 1.1 (перший підрозділ першого розділу), 1.2 (другий підрозділ першого розділу) і т. д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених один від одного крапкою. Після номера пункту крапка не ставиться, наприклад, 1.1.1 (перший пункт першого підрозділу першого розділу), 1.2.3 (третій пункт другого підрозділу першого розділу) і т. д.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених один від одного крапкою, наприклад, 1.2.3.1 (перший підпункт третього пункту другого підрозділу першого розділу) і т. д. Після номера підпункту крапка не ставиться.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, він нумерується.

 

Заголовки

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти повинні мати заголовки.

Заголовки розділів пояснювальної записки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацу (5 знаків) і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, вони розділяються крапкою. Перенесення і скорочення слів у заголовках не допускається.

Відстань між заголовком та попереднім чи наступним текстом має бути не менше, ніж два рядки (2 натискання клавіші Enter). Відстань між рядками заголовку, а також між двома заголовками (наприклад, розділу та підрозділу) є такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

 

Переліки

Переліки, при потребі, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставиться двокрапка.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Зразок

Переваги ензимної гідратації:

– зниження втрат олії при гідратації;

– гнучкий процес;

– якість і високий вихід ФОЛ;

– охорона навколишнього природного середовища.

 

Переліки першого рівня деталізації друкуються малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

 

 

Нумерація аркушів

 

Аркуші пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації, включаючи додатки.

Якщо пояснювальна записка виконується на аркушах з рамкою, сторінки нумеруються відповідно до вимог ЕСКД.

Титульний аркуш включається до загальної нумерації аркушів, але номер сторінки на ньому не проставляється.

Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих аркушах, включаються до загальної нумерації аркушів текстової навчальної роботи.

 

 

Ілюстрації та таблиці

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, розміщені в пояснювальній записці, повинні відповідати стандартам ЕСКД.

Ілюстрації можуть мати назву, яка розміщується під ілюстрацією (додаток Е).

Ілюстрація позначається словом „Рисунок … – ”, яке разом з назвою ілюстрації розміщується після пояснювальних даних (підрисункового тексту) з абзацного відступу без крапки в кінці, наприклад, „Рисунок 3.1 – Схема розміщення”. Другий рядок назви ілюстрації починається з лівого краю тексту.

Зразок

Рисунок 1.2 – Розділення метилових ефірів ЖК кедрової олії

 

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених один від одного крапкою, наприклад, „Рисунок 3.1” – перший рисунок третього розділу.

Якщо в роботі вміщено тільки одну ілюстрацію, вона нумерується, наприклад: „Рисунок 2.1”

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, допускається переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними зазначається: „Рисунок …, аркуш… ”.

Ілюстрації додатків нумеруються окремо, у межах кожного додатку, наприклад, „Рисунок А.2” – другий рисунок додатку А.

Назва таблиці розміщується над таблицею з абзацу, наприклад, „Таблиця 2.1 – Порівняння показників”. Другий рядок у назві таблиці починається з лівого краю тексту.

Зразок

Таблиця 5.3 – Схема найбільш вірогідної структури ФОЛ (гідрофільна полярна головка, з’єднувальна ланка, гідрофільні хвости)

 

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, де вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених один від одного крапкою, наприклад, „Таблиця 2.1” – перша таблиця другого розділу.

Таблиці, що наводяться у додатках, нумеруються в межах кожного додатка арабськими цифрами, перед якими вказується позначення додатка, наприклад, „Таблиця А.2” – друга таблиця додатка А, „Таблиця В.1” – перша таблиця додатка В.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю треба розділити на частини, розміщуючи частини одна під одною або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці заголовки її граф чи рядків.

При поділі таблиці на частини допускається заголовки граф чи рядків у частинах таблиці замінювати номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці.

Слово „Таблиця … – ” вказується один раз зліва над першою частиною таблиці, над рештою частин зазначається: „Продовження таблиці …” з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці розпочинаються з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони становлять одне речення з заголовком.

Інші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на технічну документацію.

При виконанні пояснювальної записки з використанням персонального комп’ютера допускається у таблицях використовувати менший шрифт – кегль 12.

5 ЗАХИСТ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

 

 

Захист дипломного проекту відбувається на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). Для доповіді дипломнику відводиться 10-15 хвилин. За цей час необхідно надати виконану роботу.

Починати доповідь на захисті слід після оголошення секретарем ДЕК теми, коли аудиторія повністю готова слухати. Текст доповіді повинен мати вигляд цілісного, логічно завершеного твору.

Рекомендується наступна побудова доповіді:

– сформулювати тему;

Визначити мету роботи і показати, як ця мета досягнута;

Коротко підсумувати сказане.

При цьому у доповіді слід виділити три частини (вступ, основна частина і висновок), кожна з яких має своє особливе призначення.

Вступ призначений не тільки для ознайомлення з аудиторію, з темою роботи, але і привернути її увагу. Вступ повинен бути проблемним, його не слід зволікати та відривати від основної частини. Зокрема, у вступі слід коротко окреслити стан справ у галузі з означеної теми роботи, висловити мету роботи.

Призначення основної частини доповіді – показати аудиторії, які результати одержані і яким шляхом, про що говорять і чому цікаві. Для цього рекомендується доповідь побудувати у вигляді, наприклад, питань і відповідей, що розкривають послідовність досягнення мети.

У доповіді дипломник повинен охарактеризувати:

– народногосподарське значення готової продукції, її призначення та замовників;

– прийнятий спосіб виробництва за технологічною схемою та його переваги перед іншими;

– короткий опис виробництва за технологічною схемою;

– прийнятий спосіб керування технологічним процесом;

– конструкцію та принцип роботи основного апарата;

– компонування устаткування за планом цеху;

– основні небезпечні явища, що можуть виникнути під час роботи та запроектовані заходи охорони праці;

– основні заходи з охорони довкілля проти рідких, твердих та газових викидів;

– досягнуті економічні показники у порівнянні з показниками діючого виробництва і, як висновок, доцільність будівництва цеху або реконструкції.

У висновку виразно, коротко та цілком впевнено слід подати підсумок роботи.

Як видно із перелічених обов'язкових питань, що виносяться на захист, доповідь повинна бути короткою, але змістовною. На захист виносяться інженерні рішення дипломника, які пропонуються, за будь-яким розділом проекту.

Члени ДЕК задають після доповіді запитання відносно теми проекту, із загальноосвітніх та спеціальних дисциплін, що вивчали студенти.

Захист дипломного проекту оцінюється за відгуком керівника проекту, оцінкою рецензента, оформленням пояснювальної записки та графічної частини, за змістом і наданням доповіді, за відповіддю на запитання і захистом власних рішень і нововведень та відсотку відмінних, добрих та задовільних оцінок за весь термін навчання.

Після захисту усі оцінки дипломника обговорюються комісією і виставляється одна загальна оцінка.

 

Список літератури до дипломного проектування

 

 

1. Арутюнян, Н.С.Технология переработки жиров [Текст] / Н.С.Арутюнян, Е.П.Корнена, А.И.Янова [и др.], под ред. проф. Н.С.Арутюняна, 2-е изд.перераб. и доп.- М.: Пищепромиздат, 1998.- 452 с.

2. Арутюнян, Н.С. Рафинация масел и жиров: теоретические основы, практика, технологияч, оборудование [Текст] / Н.С.Арутюнян, Е.П.Корнена, Е.А.Нестерова. – СПб: ГИОРД, 2004. - 288 с.

3. Арутюнян, Н.С. Технология переработки жиров [Текст] / Н.С. Арутюнян, Л.И. Якова, Е.А. Аришева [и др.]. - М.: Агропромиздат, 1985. - 386 с.

4. Берестовой, А. М. Жидкостные экстракторы [Текст] / А. М. Берестовой, И.Н Белоглазов. - Л.: Наука, 1977. - 198 с.

5. Белобородов, В.В. Основные процессы производства растительных масел [Текст] / В.В.Белобородов. - М.: Пищевая промышленность, 1966. - 478 с.

6. Васильева, Г.Ф. Дезодорация в масложировой промышленности [Текст] / Г.Ф.Васильева. - СПб: Стройпищемаш, 2003. - 176 с.

7. Васильцов, Э.А. Аппараты для перемешивания в жидких средах [Текст] / Э.А. Васильцов, В.Г. Ушаков. - М.: Машиностроение, 1979. – 272 с.

8. Голубятников, В.А. Автоматизация производственных процессов в химической промышленности [Текст] / В.А. Голубятников, В.В. Шувалов. - М.: Химия, 1965. - 352 с.

9. Гончаров, Г.И.Технология и оборудование для производства пищевых жиров [Текст] / Г.И Гончаров. - К.: Урожай, 1991. - 501 с.

10. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация [Текст] - М.: Стройиздат, 1983. - 4 с.

11. ГОСТ 12.1.004-85. Пожарная безопасность. Общие требования [Текст] - М.: Стройиздат, 1986. - 5 с.

12. ГОСТ 12.1.007-82 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности [Текст] - М.: Стройиздат, 1983. - 5 с.

13. ГОСТ 14249-80. Сосуды и аппараты; Нормы и методы расчета на прочность. Госкомитет СССР по стандартам [Текст] - М.: Изд-во стандартов, 1980. - 62 с.

14. Грушко, Я.М. Вредные органические соединения в промышленных сточных водах [Текст]: справочник / Я.М. Грушко. - Л.: Химия, 1982. - 216 с.

15. Долинин Н.П. Установки с высокотемпературными теплоносителями [Текст] / Н.П. Долинин. - М.: Машиностроение, 1973. - 268 с.

16. Жужиков В.А. Фильтрование [Текст] / В.А. Жужиков. - М.: Химия, 1980. - 398 с.

17. Клюев, А.С. Проектирование систем автоматизации технологических процессов [Текст] / А.С Клюев, Б.В. Глазов, А.Х. Дуровский. - М.: Энергия, 1980. - 512 с.

18. Ковальская, Л.П Технология пищевых производств [Текст] / Л.П.Ковальская, Г.М. Мелькина, Н.Н.Шебершнева, В.С.Шикина, И.С.Шуб, под ред. Ковальской Л.П. - М.: Агропромиздат, 1988. – 286 с.

19. Лазарев, Н.В. Вредные вещества в промышленности [Текст]: справочник / Н.В. Лазарев. - М.: 1976, Т.1 - 592 с., Т.2 - 624 с.

20. Лобанов, В.Г. Теоретические основы хранения и переработки семян подсолнечника [Текст] / В.Г. Лобанов, А.Ю. Шаззо, В.Г. Щербаков.- М.: Колос, 2002. - 529 с.

21. Лощинский, А.А. Конструирование сварных химических аппаратов [Текст] / А.А. Лощинский. - Л.: Машиностроение, 1981. - 382 с.

22. Лощинский, А.А. Основы конструирования и расчета химической аппаратуры [Текст] / А.А. Лощинский, А.Р. Толчинский. - Л.: Машиностроение, 1970. - 752 с.

23. Нечаев, А.П. Технологии пищевых производств [Текст] / А.П.Нечаев, И.С.Шуб, О.М.Аношин, В.И.Горбатюк, А.А.Кочеткова, Г.М.Мелькина, Н.Н.Шебершнева, В.С.Шикина, В.Г.Щербаков, под общей редакцией д.т.н., проф. А.П.Нечаева. – М.: КолосС., 2005. – 768 с.

24. Осейко, М.І. Технологія рослинних олій [Текст] / М.І. Осейко – К.: Варта, 2006. - 280 с.

25. Павлов, К.Ф. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии [Текст] / К.Ф. Павлов [и др.] - Л.: Химия, 1981. - 500 с.

26. Предельно-допустимые концентрации веществ в воздухе и в воде [Текст]: справочник / под ред. В.С. Юдина. - Л.: Химия, 1975. - 456 с.

27. Радионов, А.И. Техника защиты окружающей среды [Текст] / А.И. Радионов, В.Н. Клушин, Н.С. Торочешников. - М.: Химия, 1089. - 512 с.

28. Сергеев, А.Г. Руководство по технологии получения и переработке растительных масел и жиров [Текст] / А.Г. Сергеев [и др.], под редакцией д.т.н., проф А.Г. Сергеева. - Л.: ВНИИЖ, Т.І, кн.1. - 1975. - 726 с; Т.І., кн.2, 1974.-592 с; Т.ІІ- 1973.-350 с.; Т.ІІІ, кн.1, 1985. - 286; кн. 2, 1977.- 181с.; Т.ІУ, 1975. - 544с.; Т.УІ, кн. 2, 1989.- 120с.

29. Справочник по охране окружающей среды [Текст]: справочник / В.Г. Сахаев, Б.В. Щербицкий. - К.: Будівельник, 1986. - 126 с.

30. Товбин, И.М. Гидрогенизация жиров [Текст] / И.М Товбин, Н.Л. Меламуд, А.Г. Сергеев. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981. - 296 с.

31. Файнберг, Е.Е. Технология проектирования жироперерабатывающих предприятий [Текст] / Е.Е Файнберг, И.М Товбин, А.В. Луговой. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. - 416 с.

32. Чубинидзе, Б.Н. Оборудование предприятий масложировой промышленности [Текст] / Б.Н.Чубинидзе, В.Х. Паронян, А.В. Луговой. - М.: Агропромиздат, 1985. - 304 с.

33. Шкоропад, Д.Е. Центрифуги для химических производств [Текст] / Д.Е. Шкоропад. - М.: Машиностроение, 1975. - 248 с.

34. Шлипченко, З.С. Насосы, компрессоры, вентиляторы [Текст] / З.С Шлипченко. - К.: Техніка, 1976. - 302 с.

35. Щербаков, В.Г. Биохимия растительного сырья [Текст] / В.Г. Щербаков - М.: Колос, 1999. - 396 с.

36. Щербаков, В.Г. Технология получения растительных масел [Текст] / В.Г. Щербаков. - М.: Колос, 1992. - 207 с.

37. Щербаков, В.Г. Химия и биохимия переработки масличных семян [Текст] / В.Г. Щербаков. - М.: Пищевая промышленность, 1997. - 184 с.

 

Додаток А

(зразок оформлення відомості дипломного проекту)

 

№ п/п	Формат	Позначення	Найменування	Кількість аркушів	Примітка
			Документація загальна
	А4		Завдання
	А4	4 ТЖ24.011.051701.001ПЗ	Пояснювальна записка
			Конструкторські документи
	А1	4 ТЖ24.011.051701.002ТС	Технологічна схема
	А1	4 ТЖ24.011.051701.003П	Прес
	А1	4 ТЖ24.011.051701.004КО	Компоновка обладнання
			Плакати
	А1		зведені техніко-економічні показники

 

	ДВНЗ УДХТУ каф. ХТВМС гр.. 4ТЖ24