Житомир
НАВЧАЛЬНА ТА ВИХОВНА МЕТА: | |
розглянути: організацію процесу проектування конструкцій і вузлів РЕА, основні конструкційні матеріалами і їх властивості | |
НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС_ 2_ годин. | |
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ | згідно з розкладом занять |
НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: | |
Навчальна література: | |
1. Денисюк А.Ю. Конструювання та технологія виготовлення радіоелектронної апаратури: – Житомир: ЖВІ НАУ, 2007. с. 13-19. | |
Наочне та навчальне приладдя: | |
1. Виставка літератури | |
2. Зошити та письмові приладдя. | |
3. Кольорова крейда, ганчірка, указка. | |
Технічні засоби навчання: | |
1. Проектор. | |
2. |
ПЛАН ЛЕКЦІЇ
№ з/п | Навчальні питання | Час, хв. |
1. | ВСТУПНА ЧАСТИНА Прийняття доповіді чергового групи. Перевірка наявності курсантів і їх готовності до заняття. Оголошення теми, рекомендованої літератури, навчальних питань заняття та порядку їх відпрацювання | |
2. | ОСНОВНА ЧАСТИНА | |
1 питання. Організація процесу проектування конструкцій і вузлів РЕА. | ||
2 питання. Основні конструкційні матеріали і їхні властивості. | ||
3 питання. Сортамент напівфабрикатів, що постачаються. | ||
3. | ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА Підведення підсумків, відповіді на запитання, завдання на самостійну роботу | |
Доцент кафедри електроніки, к.т.н., доцент А.Ю. ДЕНИСЮК | ||
(посада, військове звання, підпис, ініціали прізвище викладача) |
Організація процесу проектування конструкцій і вузлів РЕА
Проектування конструкцій відноситься до процесів прийняття рішень, які на всіх рівнях проектування РЕА здійснюються за схемою.
1. Постановка задачі – формулювання конкретних вимог до об'єкта проектування.
2. Пошук рішення – підбір варіантів рішення, що задовольняють сформульовані вище вимоги.
3. Ухвалення рішення – вибір і обґрунтування найкращого (оптимального) варіанта серед запропонованих на базі чітко сформульованого критерію оптимізації.
4. Виконання рішення – розробка конструкторської документації (КД) за обраним варіантом.
5. Оцінка отриманих результатів шляхом порівняння з висунутими вимогами, коректування конструкції в разі потреби.
У наведеній схемі варто підкреслити варіантність опрацювання і необхідність кількісної оцінки якості конструкції на третьому і п'ятому етапах.
За характером проектування розрізняють проектування алгоритмічне й евристичне. У першому випадку може бути заданий точний алгоритм (правило) виконання завдання (розрахунки, що виконуються за певною методикою, деталізація і складання складальних креслень по кресленнях загальних видів, складання специфікацій тощо). На відміну від цього при евристичному проектуванні алгоритм виконання завдання не може бути сформульований, і робота виконавця базується на його творчих здібностях генерувати ідеї, аналізувати аналоги, приймати рішення в складних різноманітних ситуаціях. Звичайно ці два підходи сполучаються один з одним, але обсяг евристичної праці об'єктивно спадає на заключних етапах розробки, а алгоритмічної – наростає. До цієї ж тенденції приводить уніфікація і стандартизація як РЕА, так і самого процесу проектування.
Відомий ряд методів, що дозволяють підняти ефективність евристичного пошуку конструкторських рішень.
Інверсія – метод одержання нового технічного результату шляхом відмови від традиційного погляду на задачу.
Аналогія – використання технічних рішень з інших галузей науки і техніки.
Комбінування – одержання нової якості за рахунок нових сполучень раніше відомих рішень.
Компенсація – зрівноваження небажаних факторів засобами протилежної дії.
Агрегатування – створення комплексів, що виконують різні функції шляхом зміни складу виробу або зміни структури його складових частин.
Мультиплікація – підвищення ефективності за рахунок використання декількох об'єктів, що виконують однакові функції.
Розчленовування – полягає в уявному поділі технічного об'єкта з метою спрощення розгляду його роботи.
Ідеалізація – наділення реальних об'єктів нереальними властивостями для того, щоб знайти істотні зв'язки й одержати можливість застосування математичних методів розв’язання.
Проектування проводиться в послідовності, зазначеній у табл. 1.1.
Таблиця 1.1