Відомість гідротехнічних споруд на господарській мережі. Осушувально-зволожувальної системи № з/п Найменування Землекористувачів Кі Кількість

Осушувально-зволожувальної системи

№ з/п	Найменування Землекористувачів	Кі	Кількість, шт.
РТК(П)	ВТ(П)	ПТ	МП
1.	ПСП ім.С. Крушельницької	0,84
2.	СВК «Волинь»
3.	ПСП ім. М. Коцюбинського	1,32
4.	СВК «Пересопницький»	1,20
5.	ПСП ім. Б. Хмельницького	1,22
6.	ПСП ім. В. Чорновола	1,14
7.	ПСП ім. Котовського	0,96
8.	ПСП ім. Д. Галицького	1,12
9.	СВК «Україна»	0,98
10.	ПСП ім. І.Мазепи	0,94
Всього

Регулююча мережа

У курсовій роботі ми ведемо характеристику регулюючої мережі з типом дренажу (гончарний) з ухилом дрен 0,002…0,005м, діаметром дрен 0,05м, відстань між дренами 50…100 м і глибиною укладання від 0,8…1,2 м. нижче рівня промерзання грунту, які з'єднані з колекторами. Стан дренажу: дренаж придатний до використання і є в задовільному стані для використання.

 

 

Водоприймач

В даному курсовому проекті водоприймачем і зволожувачем є магістральний канал, вода забирається із ставка, а відводиться по МК в річку Веселуха,ставок водою нас задовольняє в цілому, по стані і водозабезпеченості. І тому можна зробити висновок, що наша осушувально-зволожувальна система забезпечена водними ресурсами і відводу води за межі системи.

 

2. Внутрішньогосподарський план водокористування

 

Внутрішньогосподарський план водокористування складається для типової зрошуваної ділянки господарства, план якого видано.

Вихідні дані для розрахунків самостійно беремо із додатку до плану (вихідні дані, табл. 2) по варіанту.

Розрахунково-пояснювальна записка повинна мати такі розділи:

- характеристика зрошуваної ділянки;

- план проведення поливів;

- план подачі води господарству;

- проведення внутрішньогосподарського плану водокористування.

На плані зрошуваної ділянки показуються тимчасові зрошувачі, водоміри та свердловини для спостереження за глибиною залягання ґрунтових вод. План наведено на рис. 2.

У розділі “Характеристика зрошуваної ділянки” наводяться:

- місцезнаходження, загальна площа ділянки та її розподіл за видами використання (рілля, сади, виноградники, зрошувані пасовища);

- відомості про господарську зрошувальну мережу згідно форми табл. 6;

- сівозміни, планова врожайність та розміщення культур по полях сівозміни на даний рік згідно форми табл. 7. Розміщення культур приймається по відповідному варіанту завдання. Планова врожайність призначається студентом самостійно;

- прийнятий режим зрошення згідно табл. 8.

Таблиця 3.1

Відомості про внутрішньогосподарську

зрошувальну мережу СВК “Дніпро”

Шифр каналу	Діюча довжина каналу, км	Втрати води на фільтрацію	Витрати води, л/с	Коефіцієнт корисної дії
у відсотках	загальні, л/с	брутто	нетто
1К3	3,49	3,2	11,17			0,98
1К3.1	1,52	1,7	2,58			0,98
1К3.2	1,46	5,5	8,03			0,97
1К3.3	1,50	5,5	8,25			0,97
1Кр3						0,98
1Кр3.4
1Кр3.5
1Кр3.6
1Кр3.7
Тимчасові зрошувачі	0,90

 

Коефіцієнт корисної дії постійних зрошувальних каналів внутрішньогосподарської мережі (табл. 6) визначається по формулі:

де: Q_nt = Q_br - Q_f – витрата каналу нетто (л/с);

Q_br – витрата каналу брутто (л/с) згідно завдання

Q_f – втрати води (л/с) на фільтрацію по довжині ділянкового чи господарського каналів;

V_e – втрати води на фільтрацію у відсотках від витрат каналу брутто на 1 км каналу;

l – діюча довжина каналу в км: для ділянкових каналів l = 0,75∙l_b,

де: l_b – довжина ділянкового каналу, виміряна на плані зрошувальної ділянки.

Коефіцієнт корисної дії тимчасових зрошувачів приймається рівним 0,90 – 0,95. Витрати їх назначаються студентом самостійно з урахуванням діючих стандартів, прийнятих способів та техніки поливу.

Таблиця 3.2

Розміщення культур та планова врожайність на зрошуваній

ділянці СВК “Дніпро” на 200__ рік

№ поля сівозміни	Культура	Площа нетто, га*	Планова врожайність, ц/га
Зрошувані культури
VIIІ, III	Багаторічні трави	65+66
II, VI	Озима пшениця	67+61
II	Стерньова кукурудза
VII	Кукурудза на зерно
IX	Цукрові буряки
I	Горох
V	Огірки
IV	Баклажани
Багаторічні насадження
IIІ	Сад сім’ячковий
II	Сад кісточковий		10-15
I	Культурне пасовище
Разом:

^* Визначається згідно плану зрошуваної ділянки

Таблиця 3.3

Режим зрошення сільськогосподарських культур

в СВК “Дніпро” на 200__ рік

№ поля сівозміни	Культура	Спосіб поливу	№ поливу	Поливна норма, м3/га	Строки поливу
Зрошувані культури
VIІI, III	Багаторічні трави	Дощуванням,			3.06-20.06 6.07-10.08 17.08-5.09 18.09-27.09
II, VI	Озима пшениця	Дощуванням			11.08-25.08 3.05-12.05 21.05-28.05 6.06-20.06
II	Стерньова кукурудза	Дощуванням			15.07-20.07 7.08-12.08 17.08-22.08
VII	Кукурудза на зерно	Дощуванням			27.06-10.07 18.07-31.07 16.08-22.08
IX	Цукрові буряки	Дощуванням			31.05-15.06 24.06-1.07 20.07-3.08
I	Горох	Дощуванням			22.06-30.06 9.07-13.07
V	Огірки	Дощуванням			15.05-20.05 13.06-18.06 26.06-29.06 6.07-27.07 15.08-22.08
IV	Баклажани	Дощуванням			15.05-20.05 13.06-18.06 26.06-29.06 6.07-27.07 15.08-22.08
Багаторічні насадження
ІІІ	Сад сім’ячковий	Поверхневим поливом			16.06-25.06 21.07-30.07
ІІ	Сад кісточковий	Поверхневим поливом			1.07-10.07
І	Культурне пасовище	Дощуванням			3.06-20.06 6.07-10.08 17.08-5.09 18.09-27.09
Разом

 

Способи поливу культур в табл. 8., приймаються студентом з врахуванням забезпечення повного використання наявних в господарстві дощувальних машин. Кількість і типи цих машин приведені в завданні (див. вихідні дані, табл. 2). Норми та строки поливу для області, в якій розміщена зрошувальна система, приведені в додатку I.

План проведення поливів складається по формі, яка приведена на рис 3.

Графи 1 – 7 рис 3.заповнюються по даних таблиць 6, 7 та 8. Календарні строки проведення поливів, які приведені в таблиці 8 уточнюються, виходячи з тривалості поливу культур, розрахованої з врахуванням продуктивності поливальників (дощувальних машин), витрат внутрішньогосподарської зрошувальної мережі та можливостей господарства по післяполивних обробітках полів.

Розрахунок тривалості поливу культури (наприклад садів сім’ячкових) проводиться в такому порядку:

1. Встановлюється кількість тимчасових зрошувачів n_h, що діють одночасно на поливній ділянці (гр. 8, рис 3.):

де: - витрата нетто ділянкового каналу (по табл. 6),

- витрата брутто тимчасового зрошувача, при поливах по борознах і смугах приймається рівним 40... 80 л/с, а при поливах ДНН і ДДА – рівними витратам дощувальної машини, поділеному на 0,9 (к.к.д. тимчасового зрошувача). При поливах ДМ „Фрегат”, „Волжанка”, „Дніпро”, КІ-50 і „Кубань” тимчасові зрошувачі не потрібні.

2. Визначається кількість води, яку потрібно подати для поливу культури:

а) в тимчасові зрошувачі (гр.9, рис 3.):

л/с

б) на поле (гр.10,11):

л/с

де: – к.к.д. тимчасових зрошувачів, рівний 0,9 - 0,95;

тис. м³

де: m - поливна норма культури (м³/га);

А_к - площа зайнята культурою (га);

в) в точку виділу води господарству (гр.12,13):

л/с,

де: - загальний к.к.д. постійних і тимчасових зрошувальних каналів господарської мережі, який дорівнює добуткові к.к.д. окремих каналів, по яких вода транспортується від точки виділу до даного поля (див. рис. 2):

;

тис. м³.

3. Розмір поливного струменя (Q_sd), яким буде оперувати один поливальник (гр.15), приймається з урахуванням способу, техніки поливу та рівня кваліфікації поливальника.

Поливний струмінь при поливах по борознах і смугах повинен бути кратним витраті нетто тимчасового зрошувача і може змінюватись від 15 до 50 л/с. В даному випадку = 50 ∙ 0,9 = 45 л/с, а Q_sd=22,5 л/с. При поливі дощуванням поливний струмінь дорівнює витраті дощувальної машини.

4. Кількість поливальників (дощувальних машин), що працюють одночасно на одному тимчасовому зрошувачі, дорівнює:

.

Загальна кількість поливальників в зміну (гр.16) тоді буде рівною:

5. Продуктивність одного поливальника (дощувальної машини) за зміну (гр.17) буде дорівнювати:

де: Q_sd – розмір поливного струменя, л/с;

t – тривалість робочої зміни в годинах;

m – поливна норма, м³/га;

к_з – коефіцієнт використання робочого часу за зміну, приймається при поливах по борознах та смугах рівним 1,0, а при дощуванні – 0,6…0,9 (в залежності від марки дощувальної машини та величини поливної норми);

b - коефіцієнт, який враховує витрати води на випаровування при дощуванні, приймається рівним 1,1…1,3, а при поливі по борознах та смугах – 1,0.

6. Площа добового поливу (гр.18) визначається по формулі:

де: n_зм – число змін в добі, дорівнює 3 при t=8 год.

Площа добового поливу культури повинна бути узгоджена можливостями господарства по своєчасному проведенню післяполивного обробітку.

7. Тривалість поливу всієї площі, зайнятої культурою (гр.19), дорівнює:

діб

8. Календарні строки поливу встановлюються відповідно до агротехнічних строків (табл. 8.) та отриманими розрахунковими тривалостями поливів (Т). Ці строки показуються в рис 3. лінією, проведеною у відповідній декаді; на початку та в кінці лінії виписуються початкова та кінцева дати поливу (включно).

При зрошенні дощуванням елементи плану поливів визначаються, виходячи з витрат дощувальних машин, продуктивності та кількості їх в господарстві. При цьому всі дощувальні машини повинні використовуватись з мінімальною кількістю простоїв. На культурних пасовищах графік поливів узгоджується з графіком випасу загонів.

З метою створення найбільш раціонального режиму роботи каналів (безперервна та рівномірна подача води, робота при повній пропускній здатності та ін.) план поливів укомплектовують в межах допустимих відхилень від агротехнічних строків.

Потім підбивають підсумки по гр. 3, 11 та 13, а також підсумкові строчки: площа поливу всіх культур та необхідність у воді в точці виділу по декадах та наростаючим підсумком.

Наводяться планові показники внутрішньогосподарського водокористування:

1) площа зрошення нетто () в га – підсумок по гр. 3;

2) площа поливу в гектарополивах () в га – підсумок наведений в графі останньої декади поливного періоду в строчці “Площа поливу всіх культур наростаючим підсумком”;

3) потреба господарства у воді за весь зрошувальний період в тис.м³:

- на полях ()– підсумок по гр. 11;

- в точках водовиділу () – підсумок по гр.13;

4) загальний коефіцієнт корисної дії внутрішньогосподарської мережі:

5) потреба господарства у воді в точці водовиділу за декаду в тис.м³:

- максимальна (, перша декада червня);

- середня (),

де: n_g – кількість декад за поливний період в яких проводяться поливи;

- мінімальна (, друга декада квітня).

6) середньодекадні витрати води в точці водовиділу в м³/с при таких потребах господарства:

- максимальній (),

де: 10 – кількість діб в декаді, 86400 кількість секунд/добу;

- середній ();

- мінімальний ();

7) середньозважена зрошувальна норма в м³/га:

;

8) середнє число поливів:

.

План подачі води на типову зрошувану ділянку господарства складається згідно форми табл. 9.

Таблиця 3.4

План подачі води на зрошувану ділянку

СВК “Дніпро” на 200___ рік

№ точки виділу води в господарство	Календарні строки подачі води	Тривалість подачі води, діб	Кількість води, яку необхідно подати в точку виділу (брутто)
початок	кінець	л/с	тис. м3
	6,04	14,04
21,04	25,04
11,05	14,05
15,05	15,05
16,05	20,05
21,05	27,05
1,06	1,06
2,06	3,06
4,06	4,06
5,06	5,06
6,06	10,06
...............................................
1,10	8,10

 

Складання плану подачі води проводиться в такому порядку:

1) згідно плану зрошувальної мережі системи (лист КП) встановлюється точка виділу води господарству;

2) із плану проведення поливів (рис 3.) в календарному порядку виписуються строки подачі води та підсумкові витрати (л/с) в точці виділу води господарству (по гр. 12);

3) кількість води, що подається за весь період, визначається з урахуванням цілодобових поливів.

 

4. Технічна експлуатація зрошуваної системи

 

Облік води на зрошувальних системах є основою для проведення планового водокористування. Задачі служби обліку зрошувальної води наступні: отримання даних про водні запаси систем в багаторічному і річному розрізах; визначення витрат і об’ємів води для складання і коригування планів водокористування, визначення втрат води в міжгосподарській і внутрігосподарській зрошувальних мережах; забезпечення систем необхідними даними для звіту і регулювання води в будь-якій точці її забору і подачі; складання фактичних даних експлуатаційної гідрометрії для правильної і своєчасної технічної експлуатації зрошувальної системи.

 

Експлуатаційна гідрометрія