10. Україна XIX- початку XX ст. – це: колонія „азіатського” типу, природні ресурси якої викачують метрополії – Росія та Австрія;
11. Суспільство, основними ознаками якого є існування націй -держав, що ґрунтуються на спільній мові та культурі, панування товарного виробництва, урбанізація, розширення виробничих прав населення, існування масових політичних партій, зростання рівня освіти людей, формування безпосереднього зв’язку науки з виробництвом та поступова раціоналізація всіх аспектів соціального життя, називають:
традиційним (аграрно-ремісничим);
12. Урбанізація – це: процес зосередження населення та економічного життя у великих містах, різке зростання чисельності міського населення;
13. Селянська община в підросійській Україні була остаточно зруйнована в результаті: аграрної реформи Столипіна;
14. Розвиток яких регіонів України був на початку XX ст. найбільш швидким? (3 правильні відповіді)
Донбас;Слобожанщина;Південь;
15. Політика російського уряду в ХIХ – на початку ХХ ст. була спрямована на:
гальмування розвитку тих галузей промисловості України, які створювали конкуренцію російським;
16. Конфігурація (взаємне розміщення) залізниць у підросійській Україні наприкінці XIX – на початку ХХ ст. визначалася: (2 правильні відповіді)
воєнно-стратегічними потребами;
17. До 90% акціонерного капіталу у підросійській Україні на початку ХХст. належало:
1) європейцям – німцям, французам, англійцям, бельгійцям та ін.
18. Європейський капітал у підросійській Україні найміцніші позиції маву:
вугледобувній та металургійній промисловості.
19. Наприкінці XIX ст. лише 15% промислових підприємств підросійської України: виготовляли кінцеву продукцію;
20. За даними перепису 1897 р., українці становили не більше 54% усього населення: Лівобережної України;
21. Згідно з даними всеросійського перепису 1897р., більшість українців проживала у: сільській місцевості;
22. Близько половини всього селянства України на початок ХХ ст. становили: середняки;
23. Селян, які володіли чи орендували достатні для ведення комерційного господарства земельні площі та часто використовували для їх обробітку вільнонайманих працівників (наймитів), в Україні налічувалося:
близько 30% усіх селян;
24. Селян, які мали від 8 до 25 акрів землі, пару коней, велику рогату худобу, птицю, сільськогосподарський реманент, не вдавались до використання вільнонайманої праці, і господарство яких могло забезпечити лише потреби їхніх сімей, в Україні називали: середняками;
25. Частка середняцького і заможного селянства у підросійській Україні XIX – початку ХХ ст. була найвищою на:
півдні України.
26. За даними всеросійського перепису 1897 року, з 1,5 млн. робітників України не українці за походженням становили:
близько 50%;
27. Причиною еміграції значного числа українців у другій половині XIX – на початку ХХ ст. історики вважають:
їхнє прагнення здобути достатню для ведення самостійного господарства кількість землі.
28. Євреї становили до 50% населення міст і містечок: Південної України.
29. Містечка Правобережної України наприкінці XIX ст. були переважно:
українськими населеними пунктами. Тут панували українські громади, мова, релігія;
польськими населеними пунктами. Тут панували польські громади, мова, релігія;
єврейськими населеними пунктами. Тут панували єврейські громади, мова, релігія.
30. У підросійській Україні 90% євреїв були:
сільськими господарями, ремісниками, дрібними торговцями в сільській місцевості, лихварями;
31. Українська інтелігенція називала „громадами” створювані у другій половині XIX ст.:
культурно-освітні організації, які ставили своєю метою поширення національної ідеї шляхом видання книг, журналів, проведення вечорів тощо;
32. В.Антонович, Т.Рильський, К.Михальчук були лідерами: галицьких москвофілів;
33. „Братство тарасівців” було: першою на східноукраїнських землях політичною організацією української молоді;
34. Революційна українська партія була заснована в: січні 1900 р.;
35. Об’єднання різних поколінь і верств українців у боротьбі за національні права й соціальну революцію було метою:
1) Всеукраїнської загальної організації;
36. Гасла „Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ” та „Україна для українців” вперше були проголошені у: брошурі „Самостійна Україна”, яка певний час правила за програму РУП.
37. Автором брошури „Самостійна Україна”, яка вийшла у Львові і вважається програмою РУП, був: М.Міхновський.
38. Д.Антонович, М.Русов, Д.Познанський, Ю.Коллар, Л.Мацієвич – це: засновники РУП – першої української партії на Наддніпрянщині;
39. Українські партії, що на початку ХХ ст. діяли на Наддніпрянщині (крім УНП), підтримували:
вимогу національно-територіальної автономії України в федеративній демократичній Росії;
40. Програмною метою Української народної партії була: самостійна соборна Україна;
41. М.Міхновський був засновником: УНП.
42. М.Меленевський та О.Скоропис-Йолтуховський – лідери: Української соціал-демократичної спілки;
43. М.Порш, В.Винниченко, Д.Антонович, С.Петлюра – лідери: Української соціал-демократичної робітничої партії;
44. М.Грушевський, І.Шраг, С.Єфремов – лідери: Товариства українських поступовців.
45. Програмні документи загальноросійських партій (кадетів, есерів, есдеків):
1) не мали положень, у яких йшлося про задоволення національних потреб українців.
46. Г.Вакуленчук та Л.Матюшенко були: керівниками повстання на панцернику „Потьомкін”.
47. Які події революції 1905 – 1907 рр. відбувались в Україні?
(3 правильні відповіді)
розстріл мирної демонстрації 9 січня 1905 р.;
повстання на панцернику „Потьомкін” (червень 1905 р.);
збройне повстання на Донбасі;
48. Маніфестом 17 жовтня 1905 року імператор Микола II обіцяв: (2 правильні відповіді)
провести вибори до Державної Думи;
надати широкі політичні права громадянам Російської імперії;
49. З-поміж наведених тверджень виберіть ті, що розкривають результати революції 1905 р. для національного руху українців Російської імперії: (7правильних відповідей)
надання східноукраїнським землям політичної автономії в складі Росії;
виникнення і активізація діяльності українських партій різної ідеологічної орієнтації;
припинення дії Емського указу 1876 р.;
поширення „Просвіти” та інших громадських українських організацій;
поява та зростання чисельності легально діючих українських видань і видавництв;
активізація кооперативного руху і набуття окремими кооперативами українського „забарвлення”;
викладання українознавчих дисциплін у деяких вузах України.
50. Українська думська громада – це об’єднання депутатів-українців: у I та II Державних Думах Росії, в основі політичної платформи якого була покладена ідея автономії України в складі федеративної Росії.
51. Українська думська громада існувала в: I та II Думах;
52. В чому полягав зміст аграрної реформи П.Столипіна? (3 правильні відповіді)
селяни одержували право на вільний вихід із общини;
селяни мали право закріплювати у власність свою земельну ділянку;
для найбіднішої частини селянства передбачалась можливість переселення державним коштом на малозаселені території за Уралом.
53. Аграрна реформа П.Столипіна проводилась: 1906 – 1911 рр.;
54. В чому полягала мета аграрної реформи П.Столипіна? (3правильні відповіді)
створити на селі міцне, заможне селянство, яке стало б опорою самодержавства;
виселити на околиці імперії найбіднішу і відповідно найбільш схильну до участі в антиурядових виступах частину селянства;
сприяти економічному розвитку районів Сибіру та Далекого Сходу.
55. „Враховуючи, що засоби, якими „Просвіти” намагаються впливати на народ, є в теперішній неспокійній ситуації дуже небезпечними..., а також пам’ятаючи про те, що тепер не можна допустити пробудження національної та політичної свідомості народу... адміністрація... вирішила відмовити в реєстрації українського товариства „Просвіта” – цей документ з’явився на початку ХХ ст. у: підросійській Україні.
56. I світова війна тривала: 1914 – 1918 рр.;
57. Напередодні першої світової війни Україна не мала власної державності й територіальної цілісності. Українські землі ще наприкінці XVIII – на початку XIX ст. були включені до складу: Росії та Австро-Угорщини, Румунії;
58. У складі Російської імперії напередодні першої світової війни перебувала більшість земель, населених українцями, а саме: територія Київської, Волинської, Подільської, Полтавської, Харківської, Чернігівської, Катеринославської, Таврійської і Херсонської губерній Східна Галичина і Буковина, а також Підкарпатська Русь;
59. До складу Австро-Угорщини напередодні I світової війни входили такі українські етнічні території:
Східна та Західна Галичина і Буковина, а також Підкарпатська Русь;
60. У 1914 – 1917 рр. військові дії на території України проходили в районі: Східної Галичини, Волині, Північної Буковини.
61. Товариство українських поступовців (ТУП), яке об’єднувало весь спектр політичних організацій українців – від соціал-демократів до націоналістів, було створено: 5 вересня 1908 р.;
62. Товариство українських поступовців (ТУП), яке об’єднувало весь спектр політичних організацій українців – від соціал-демократів до націоналістів, очолив: М.Грушевський.
63. Антанта (франц. – “Сердечна згода”) – блок європейських держав, що склався у 1904 – 1907 рр. До його складу на початку I світової війни входили: Велика Британія, Франція, Російська імперія;
64. “Троїстий союз” – блок європейських держав, що виник у 1879 – 1882рр. На початку 1914 р. до його складу входили:
Німеччина, Австро-Угорщина, Італія.
65. 3 серпня 1914 року на сторінках львівського часопису “Діло” був опублікований маніфест, в якому говорилось, що Росія є “історичним ворогом України” і війна “кличе український народ стати однодушно проти царської імперії... Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України”. Це звертання до народу: Головної Української Ради;
66. Основні українські політичні партії Галичини після початку першої світової війни створили міжпартійну організацію, завданням якої було виробити загальний напрям української політики та створити військові формування українців. Ця організація дістала назву: Союз визволення України;
67. У маніфесті до українського народу Головна українська рада висловилася за: підтримку Австро-Угорщини у першій світовій війні;
68. Невелика група східноукраїнських емігрантів, котрі перед початком світової війни жили у Львові, створила організацію для пропаганди ідеї політичної самостійності України, яка отримала назву: Союз визволення України.
69. Союз визволення України висловився за: підтримку Австро-Угорщини в першій світовій війні;
70. Відозва “Війна і українці” (1914 р.), автором якої був С.Петлюра:
переконувала російське суспільство в лояльності українців та їх готовності “чесно виконати” свій обов’язок перед Російською державою;
або
проголошувала нейтральну позицію українського руху до обох ворогуючих сторін, бо “жодна з них не могла викликати співчуття ні цілями, ані способами боротьби”.
71. Рада Товариства українських поступовців у декларації “Наша позиція” (1916):
проголошувала нейтральну позицію українського руху до обох ворогуючих сторін, бо “жодна з них не могла викликати співчуття ні цілями, ані способами боротьби”.
Або
закликала українців до підтримки у війні держав Четвірного союзу через те, що російський уряд ігнорує “українське питання”;
72. У відозві “До всіх культурних народів світу” Загальна українська рада проголошувала окремішність українців як народу і вимагала:
самостійності для Наддніпрянської України й автономії західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини;
або
створенння самостійної Української держави “від Карпат аж по Кавказ”;
73. Яку подію, пов’язану з військовими діями під час першої світової війни, росіяни могли оцінювати як завершення “справи великого князя Івана Калити”: окупацію Галичини у 1914 р.;
74. Російська окупація Галичини, Буковини і Закарпаття тривала: з вересня 1914 р. до червня 1915 р.;
75. Під час окупації Галичини в роки першої світової війни російський уряд проводив тут:
політику, метою якої було запровадження в життя місцевого населення “русских начал”. З адміністрацією співпрацювали лише москвофіли, українці разом з німцями та євреями були визнані “неблагонадійними”.
Або
політику, яка не мала чітко визначених національних пріоритетів, однак в умовах воєнного часу діяльність усіх національних організацій була заборонена;
76. Легіон добровольців “Українські січові стрільці” був створений у: 1914 р.;
77. У роки першої світової війни визнаних лідерів української громади – митрополита А.Шептицького, вченого-історика М.Грушевського, журналіста М.Богацького – російські власті:
затримали і насильно вивезли за межі України, побоюючись їхнього впливу на українців;
або
зробили в’язнями російських тюрем, звинувативши в радикальних поглядах на “шпигунстві” на користь Австро-Угорщини.
78. Наукове товариство ім.Т.Шевченка було створене шляхом реорганізації Літературного товариства ім. Т.Шевченка в:
1) 1908 р.
79. Головою Наукового товариства ім. Т.Шевченка з 1897 р. був: М.Грушевський;
80. Наукове товариство ім. Т.Шевченка діяло у: Львові.
