Методика аудиту грошових коштів та еквівалентів, довгострокових кредитів банків, адміністративних витрат

Ключовим нормативним документом, що регламентує сферу грошово го кредитування, є Закон України «Про фінансові послуги та державне регу лювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001р. № 2664-ІІІ. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону «кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент», є фінан совим кредитом, який, у свою чергу, належить до фінансових послуг.

З погляду цивільного законодавства кошти, що надаються одним суб'єктом господарської діяльності (кредитором) іншому (позичальнику) на умовах терміновості, платності, поворотності називаються кредитом, якщо кредитором є банк. Якщо кредитор не має такого статусу, то кошти, передані позичальникові на тих самих умовах, класифікуються як позика.

Аудитор повинен знати правила бухгалтерського обліку довгостроко вих кредитів:

1) згідно з пунктом 4 ПБО № 2, пунктам 1, 7 ПБО № 11 кредити ба нків та інші фінансові позики є зобов'язанням, правила їх обліку та відобра ження у фінансовій звітності регулюються ПБО № 11;

2) згідно з пунктом 6 ПБО № 15, пунктом 9.3 ПБО № 16 суми отри маних кредитів і позик не визнаються доходами, погашення отриманих позик (кредитів) не визнаються витратами;

3) згідно до пунктів 6 - 9 ПБО № 11 зобов'язання за фінансовими кредитами (позиками) класифікуються як довгострокові, якщо:

- строк їх погашення перевищує 12 місяців з дати балансу;

- вони підлягають погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, але первісний строк погашення був більший ніж 12 місяців і до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення таких зобов'язань у до­вгострокові;

- порушено умови довгострокової кредитної угоди, яка передбачає погашення зобов' язання на вимогу кредитора в разі погіршення фінансового стану позичальника, але кредитор до затвердження фінансової звітності по годився не вимагати погашення зобов'язання або подальших порушень кре дитної угоди протягом12 місяців з дати балансу не очікується;

- згідно з Інструкцією № 291 облік довгострокових кредитів ве деться в розрізі валют, а також залежно від дотримання порядку погашення основної суми кредиту.

4) згідно до пунктів 4, 10 ПБО № 11 довгострокові кредити відо бражаються в балансі за теперішньою вартістю - дисконтованою сумою май бутніх платежів, яка, як очікується, буде необхідна для погашення зо бов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства;

5) витрати, понесені підприємством у зв'язку з нарахуванням та сплатою процентів за користування кредитами, належать до фінансових ви трат, які відображаються у складі витрат поточного періоду в періоді їх ви знання (нарахування). Облік витрат, пов'язаних з нарахуванням процентів, ведуть на субрахунку 951«Відсотки за кредит»;

6) нараховані проценти звітного періоду за довгостроковими креди тами визнаються поточними зобов'язаннями, якщо строк їх сплати не пере вищує 12 місяців з дати балансу. Вони обліковуються окремо від основної суми фінансового кредиту на субрахунку 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками. Якщо строк сплати процентів перевищує 12 місяців з дати балан су, їх слід відображати у складі довгострокових зобов'язань окремо від осно вної суми кредиту (рахунок 55 «Інші довгострокові зобов'язання»);

7) згідно з пунктами 8 ПБО № 7, 11 ПБО № 8, 14 ПБО № 9 витрати на сплату процентів за користування кредитами не включаються до первісної вартості основних засобів і нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу, первісної вартості за пасів;

8) заборгованість за фінансовими кредитами, а також сумою нара хованих процентів, вираженою в іноземній валюті, вважається монетарною заборгованістю. Курсові різниці за такою заборгованістю визначаються на дату балансу і на дату здійснення розрахунків і відображаються у складі ін ших доходів (субрахунок 974 «Витрати від не операційних курсових різниць) або інших доходів (субрахунок 744 «Дохід від не операційної курсової різни ці»).