«Завдання з надання впевненості» – завдання, в якому Фірма висловлює висновок, призначений підвищити ступінь довіри визначених користувачів, які не є відповідальною стороною, щодо результату оцінки або визначення предмета завдання за відповідними критеріями.
Результатом оцінки або порівняння предмету завдання є інформація, отримана внаслідок застосування критеріїв до предмету завдання, наприклад:
– визнання, оцінки, твердження та розкриття, подані у фінансовій звітності, є результатом (підсумком) застосування концептуальних основ фінансової звітності для визнання, оцінок, твердження та розкриття, наприклад, Міжнародних стандартів фінансової звітності (критеріїв) стосовно фінансового стану, фінансових показників та ліквідності (предмету завдання);
– оцінка ефективності внутрішнього контролю (підсумок) є результатом застосування концептуальних основ оцінки ефективності внутрішнього контролю.
Послуги, пов’язані з наданням впевненості користувачам – послуги, виконуючи які, аудитор робить висновок, призначений для підвищення ступеню довіри майбутніх користувачів.
Концептуальною основою завдань з надання впевненості передбачено два їх типи залежно від рівня впевненості аудитора.
Обґрунтована впевненість висловлюється в тому випадку, коли аудитор отримав достатню кількість доказів і сформував думку щодо повноти і достовірності фінансової звітності. Цей вид послуг і є аудитом.
Обмежена впевненість надається в тому випадку, коли аудитор отримав достатню кількість доказів і сформував думку щодо окремих положень (елементів) фінансової звітності. І хоча він не отримав свідчень, які б стверджували, що перевірена інформація містить суттєві викривлення, обмежена кількість доказів не дають йому змогу поширити впевненість на усю інформацію, яку містить звітність суб’єкта господарювання.
До завдань з надання впевненості відносять такі послуги, що містять наступні елементи: тристоронні відносини, предмет, критерії, докази та звіт із завдання.
Завдання з надання впевненості передбачає участь трьох окремих сторін: аудитора, відповідальної сторони та користувача.
Відповідальна сторона та користувач можуть належати до різних організацій або до тієї ж самої організації. Прикладом останнього може бути випадок, коли в дворівневій структурі наглядова рада хоче отримати впевненість щодо інформації, наданої правлінням цієї організації.
Відносини між відповідальною стороною та користувачем слід розглядати в контексті конкретного завдання; вони можуть відрізнятися від традиційно прийнятої структури відповідальності. Наприклад, вище керівництво організації (користувач) може найняти аудитора для виконання завдання з надання впевненості з окремого аспекту діяльності організації, який є прямою відповідальністю нижчого рівня керівництва (відповідальної сторони), але кінцеву відповідальність за який несе вище керівництво.
Предмет та інформація з предмету завдання з надання впевненості може мати різну форму, наприклад:
– фінансові показники або умови (наприклад, історичний або прогнозний фінансовий стан, фінансові показники та ліквідність) для яких інформацією з предмету можуть бути визнання, оцінка, подання та розкриття, представлені у фінансовій звітності;
– нефінансові показники або умови (наприклад, показники підприємства), для яких інформацією з предмету можуть бути ключові показники продуктивності та ефективності;
– фізичні характеристики (наприклад, потужність обладнання), для яких інформацією з предмету може біти документ із специфікацією;
– системи та процеси (наприклад, система внутрішнього контролю підприємства або система інформаційних технологій), для яких інформацією з предмету може бути твердження з ефективності;
– поведінка (наприклад, корпоративне управління, відповідність законодавству, управління людськими ресурсами), для якої інформацією з предмету може бути звіт про відповідність або звіт про ефективність.
