Дієприкметники теперішнього часу активного стану та минулого часу пасивного стану в анатомічній термінології

Узгодження дієприкметників з іменниками»

№ з/п	Латинська мова	Російська мова	Українська мова	Англійська мова
1.	abducens, abducentis	отводящий	відвідний	abducent, efferent
2.	adducens, ntis	приводящий	привідний	adducting
3.	afferens, ntis	приносящий	приносний	afferent, advehent
4.	efferens, ntis	выносящий	виносний	efferent, exodic
5.	ascendens, ntis	восходящий	висхідний	ascending
6.	descendens, ntis	нисходящий	низхідний	descending
7.	migrans, ntis	блуждающий	блукаючий	migratory, floating
8.	fluctuans, ntis	качающийся	коливні	fluctuating
9.	perforans, ntis	прободающий	пронизний	perforating, ruptured
10.	prominens, ntis	выступающий	виступний	рrominent, protrusive
11.	recurrens, ntis	возвратный	поворотний	recurrent
12.	communicans, ntis	сообщающийся	сполучний	communicating
13.	permanens, ntis	постоянный	постійний	permanent, constant
14.	opponens, ntis	противопоставляющий	протиставний	opposing
ДОДАТКОВА ЛЕКСИКА
15.	septimus, a, um	седьмой	сьомий	the seventh
16.	auricularis, e	ушной	вушний	auricular
17.	undecimus, a, um	одиннадцатый	одинадцятий	the eleventh
18.	descendere	спускаться, опускаться вниз	спускатися, сходити донизу	descend
19.	intrare	проникать,входить	проникати, входити	enter, penetrate
20.	comitans, ntis	сопутствующий	супутній
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38.
39.
40.
41.
42.
43.
44.
45.
46.
47.
48.
49.
50.
51.
52.
53.
54.
55.
56.
57.
58.
59.
60.

ЗАНЯТТЯ 16

«Іменники четвертої та п’ятої відмін. Загальна характеристика числівників кількісних і порядкових. Система латинського займенника. Латинські займенники, числівники і прийменники в ролі префіксів»

№ з/п	Латинська мова	Грецькі дублети	Російська мова	Українська мова	Англійська мова
початкові	кінцеві
1.	auditus, us m			слух	слух	hearing, audition, acusis
2.	pulsus. us m			пульс	пульс	pulse
3.	gustus, us m			вкус	смак	taste
4.	olfactus, us m			обоняние, нюх	нюх	(sense of) smell, olfaction, ospheris
5.	fundus, us m			основа, дно	основа, дно	base, basis, foundation
6.	tractus, us m			тракт	тракт	tract
7.	odoratus, us m			обоняние, запах	запах	odor, smell, scent, flavor, flavour, odour
8.	visus, us m			зрение	зір	vision, sight, eyesight
9.	sensus, us m			чувство	почуття, відчуття	feeling, sense, sensation
10.	constare			состоять	складатися	consist of, be made of, include, be composed of
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.

Кількісні числівники

I	unus, a, um	один, а, е	один,а,о	one
II	duo, duae, duo	два, дві	два, две	two
III	tres, tria	три	три	three
IV	quattuor	чотири	четыре	four
V	quinque	п’ять	пять	five
VI	sex	шість	шесть	six
VII	septem	сім	семь	seven
VIII	octo	вісім	восемь	eight
IX	novem	дев’ять	девять	nine
X	decem	десять	десять	ten

Починаючи з 11 до одиниць додаємо –dĕcim:

XI	undĕcim	одинадцять	одиннадцать	eleven
XII	duodĕcim	дванадцять	двенадцать	twelve
XIII	tredĕcim	тринадцять	тринадцать	thirteen
XIV	quattuordĕcim	чотирнадцять	четырнадцать	fourteen
XV	quindĕcim	п’ятнадцять	пятнадцать	fifteen
XVI	sedĕcim	шістнадцять	шестнадцать	sixteen
XVII	septendĕcim	сімнадцять	семнадцать	seventeen

Вісімнадцять і дев’ятнадцять римляни створили, віднімаючи два від двадцяти і один від двадцяти:

XVIII	duodeviginti	вісімнадцять	восемнадцать	eighteen
XIX	undeviginti	дев’ятнадцять	дявятнадцать	nineteen
XX	viginti	двадцять	двадцать	twenty

Двозначні числа від 21 до 99 позначаються двояко: або спочатку ставиться число одиниць, а потім число десятків, приєднане сполучником et, або на перше місце ставиться число десятків, а потім число одиниць без сполучника.

Напр., 21 – unus et viginti або viginti unus; 22 – duo et viginti або viginti duo; 31 – unus et triginta або triginta unus

XXX triginta тридцять тридцать thirty

XL quadreginta сорок сорок forty

L quinquaginta п’ятдесят пятьдесят fifty

LX sexaginta шістдесят шестьдесят sixty

LXX septuaginta сімдесят семьдесят seventy

LXXX octoginta вісімдесят восемьдесят eighty

XC nonaginta дев’яносто девяносто ninety

C centum сто сто hundred

CC ducenti, ae, a двісті двести two hundred

CCC trecenti, ae, a триста триста three hundred

CD quadringenti, ae,a чотириста четыреста four hundred

D quingenti, ae,a п’ятсот пятьсот five hundred

DC sescenti, ae,a шістсот шестьсот six hundred

DCC septingenti, ae,a сімсот семьсот seven hundred

DCCC octingenti, ae,a вісімсот восемьсот eight hundred

CM nongenti, ae,a дев’ятсот девятьсот nine hundred

M mille тисяча тысяча thousand

Порядкові числівники (numeralia ordinalia)

Numeralia ordinalia – це числівники, які вказують на порядок предметів. Порядкові числівники мають такі ж закінчення, як прикметники І-ІІ відміни і відмінюються за їхнім зразком.

I	primus, a, um	перший, перша, перше	первый, первая, первое	first
II	secundus, a, um	другий, а, е	второй,ая,ое	second
III	tertius a, um	третій, я, е	третий, ья, ье	third
IV	quartus a, um	четвертий,а,е	четвертый,ая,ое	fourth
V	quintus a, um	п’ятий, а,е	пятый,ая,ое	fifth
VI	sextus a, um	шостий, а, е	шестой,ая.ое	sixth
VII	septĭmus a,um	сьомий, а, е	седьмой,ая.ое	seventh
VIII	octāvus a, um	восьмий, а, е	восьмой,ая,ое	eighth
IX	nonus a, um	дев’ятий, а, е	девятый.ая,ое	ninth
X	decĭmus a, um	десятий, а, е	десятый	tenth
XX	vicesĭmus	двадцятий	двенадцатый	twelfth
XXX	tricesĭmus	тридцятий	тринадцатый	thirteenth
XL	quadragesĭmus	сороковий	сороковый	fortieth
L	quinquagesimus	п’ятдесятий	пятидесятый	fiftieth
LX	sexagesĭmus	шістдесятий	шестидесятый	sixtieth
LXX	septuagesĭmus	сімдесятий	семидесятый	seventieth
LXXX	octogesĭmus	вісімдесятий	восьмидесятый	eightieth
XC	nonagesĭmus	дев’яностий	девяностый	ninetieth
C	centesĭmus	сотий	сотый	hundredth

З М І С Т

№	Тема	Стор.
Змістовий модуль 1. Вступ. Іменники та прикметники в структурі анатомо-гістологічних термінів
1.	Вступ до курсу. Історія латинської мови, її роль у медичній термінології. Фонетика. Алфавіт. Класифікація голосних та приголосних. Дифтонги. Диграфи. Сполучення приголосних
2.	Фонетика. Довгота і короткість голосних. Правила наголосу
3.	Поняття „науковий термін”. Структура анатомо-гістологічних термінів. Іменник. Граматичні категорії іменників, характеристика відмін. Словникова форма іменників, визначення основи іменника. Неузгоджене означення, неузгоджена група, способи перекладу
4.	Прикметник у анатомо-гістологічній термінології та його граматичні категорії. Перша і друга групи прикметників
5.	Прикметник. Алгоритм узгодження з іменником. Узгоджене означення, узгоджена група. Прикметники в грецькій мові (azygos)
6.	Морфологічна та синтаксична структура двослівного та багатослівного анатомічного терміну з узгодженим та неузгодженим означенням. Змістовий модульний контроль № 1
Змістовий модуль 2. Структурні та функціональні особливості анатомо-гістологічних термінів
7.	Іменники першої відміни. Грецькі іменники першої відміни. Прийменники в анатомо-гістологічній термінології. Вживання знахідного та орудного відмінків (Acc. і Abl.)
8.	Іменники другої відміни чоловічого і середнього роду. Винятки з роду. Способи словотвору. Суфікси іменників та прикметників. Іменники ІІ грецької відміни в анатомо-гістологічній термінології
9.	Іменники третьої відміни. Загальна характеристика. Особливості словникової форми, визначення основи. Типи відмінювання, парадигми усіх родів
10.	Третя відміна іменників. Чоловічий рід. Приголосний тип відмінювання. Структура назв м’язів за їхньою функцією. Греко-латинські еквіваленти
11.	Третя відміна іменників. Жіночий рід. Мішаний тип відмінювання. Греко-латинські еквіваленти. Сталі вирази
12.	Третя відміна іменників. Середній рід. Голосний тип відмінювання. Іменники ІІІ-ої грецької відміни. Особливості відмінювання іменників грецького походження на “-sis”, а також латинських слів типу febris тощо. Особливості відмінювання деяких слів середнього роду – gramma etc. та іменника vas, vasis n
13.	Прикметники третьої відміни, ступені порівняння. Узгодження прикметників 2-ї групи з іменниками. Лексика. Субстантивація
14.	Система латинського дієслова. Граматичні категорії. Словникова форма. Загальна характеристика грецького дієслова. Терміноелементи, що походять від основ дієслів грецького походження. Лексика. Сталі вирази
15.	Дієприкметники теперішнього часу активного стану та минулого часу пасивного стану в анатомічній термінології. Узгодження дієприкметників з іменниками
16.	Іменники четвертої та п’ятої відмін. Загальна характеристика числівників кількісних і порядкових. Система латинського займенника. Латинські займенники, числівники і прийменники в ролі префіксів