поняття та склад загальновиробничих витрат

Склад витрат

10. Собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

11. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

12. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).

13. До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

14. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

15. До складу загальновиробничих витрат включаються:

15.1. Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).

15.2. Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

15.3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

15.4. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

15.5. Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

15.6. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.

15.7. Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).

15.8. Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища.

15.9. Інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

16. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Приклад розподілу загальновиробничих витрат наведено в додатку 1 до цього Положення (стандарту).

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством.

17. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

18. До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

інші витрати загальногосподарського призначення.

19. Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

витрати на ремонт тари;

оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;

витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства;

інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

71. Облік прямих витрат

Облік витрат - це відображення ка рахунках бухгалтерського обліку витрат, понесених на підприємстві протягом певного періоду, пов'язаних з процесами постачання, виробництва та реалізації в розрізах, шо формують собівартість готової продукції.

Облік фактичних витратна виробництво будується на наступних принципах: повне та документально оформлене відображення прямих витратна виробництво в системі рахунків бухгалтерського обліку; облікова реєстрація їх у період виникнення в процесі виробництва; локалізація витрат за видами виробництв, характером витрат, місцями виникнення, об'єктами обліку та носіями витрат; віднесення фактичних виробничих витрат на об'єкти їх обліку та калькулювання; порівняння фактичних показників з плановими.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість:

1) сировини і матеріатів, шо утворюють основу вироблюваної продукції;

2) купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

3) допоміжних та інших матеріалів, які мають бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Прямі матеріатьні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку. [6]

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати працівникам зайнятим у виробництві продукції виконанії: робіт або наданні послуг які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема:

1) відрахування иасоиіатьні заходи;

2) плата за оренду земельних майнових паїв;

3) амортизація, витрати від браку, які складаються з вартості

остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Таким чином, прямими називаються витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів.

Не прямі витрати це витрати на виробництво, які не можуть бути внесені безпосередньо до конкретного об'єкту витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу.

Не включаються до виробничої собівартості та списуються на витрати періоду, в якому вони були здійснені такі витрати:

1) понаднормативні доходи;

2) витрати на зберігання, крім тих, які необхідні у виробничому процесі, шо передував наступній стадії виробництва;

3) адміністративні витрати;

4) витрати на збут.

Для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) призначено рахунок 23 «Виробництво».

Він використовується для обліку на окремих субрахунках витрат:

1) промислових і сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції;

2) підрядних, геологічних і проектних організацій на виконання будівельно-монтажних, геологорозвідувальних та проектио-вишукувальних дослідних робіт;

3) підприємств транспорту та зв'язку на надання послуг;

4) науково-дослідних підприємств на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт;

5) підприємств громадського харчування на випуск власної продукції;

6) підприємств торгівлі, постачання та збуту на здійснення діяльності з

пролажу товарів;7>дорожніх господарств на утримання та ремонт автомобільних шляхів;

8) інших підприємств та організацій;

9) допоміжних (підсобних) виробництв;

10) на виконання некапітальних робіт (будівництво тимчасових споруд, демонтаж припиненого будівництвом об'єкта).

Рахунок 23 «Виробництво» — активний, основний, внтратДі), призначений для обліку господарських засобів.

За дебетом цього рахунка відображаються прямі матеріальні витрати;пДмі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загально виробДч: витрати та постійні розподілені загально виробничі витрати, на кредиті -вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет рахунків 26 «Готова продукція» і 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва»), вартість виконаних робіт і послуг (у дебет рахунку 90 «Собівартість реалізації»), собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, робіт, послуг (інструменту, енергії, ремонтно - транспортних послуг тощо).

За дебетом рахунка 23 групуються всі витрати, шо складають виробничу собівартість продукції.

За кредитом рахунка 23 відображають виробничу собівартість випущеної із виробництва готової продукції (робіт, послуг), вартість повернених на склади матеріальних цінностей, відходів і попутної продукції, одержаних у процесі виробництва.

Типові бухгалтерські проведення:

1) Д 23 «Виробництво» К 13 «Знос необоротних активів» - нароховано амортизацію основних засобів та нематеріальних активів, шо використовуються у виробництві;

2) Д 23 «Вироб-ііштво» К 20 «Виробничі запаси» - відпущено зі складу товарно-матеріальні цінності на потреби виробництва;

3) Д 23 «Виробництво» К 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» -відпущено у виробництво МШІ1;

4)Д23 «Виробництво» К 24 «Брак у виробництві» - списано на витрати виробництва втрати від технічно неминучого браку;

поняття та склад загальновиробничих витрат

Під загальновиробничими витратами розуміють витрати по обслуговуванню основного та допоміжного виробництва, управління виробництвом.

До змінних загаль невиробничих витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом, шо змінюються прямо пропорційно (або майже прямо) відповідно до обсягів виробництва. Такі витрати розподіляються між окремими видами продукції за допомогою бази розподілу (годин праиі, заробітної плати працівників, зайнятих на виробництві продукції, обсягу діяльності, прямих витрат тошо) виходячи з фактичної потужності підприємства у звітному періоді.

До постійних загальиовиробиичих витрат відносяться витрати на обслуговування та управління виробництвом, шо залишаються незмінними при зміні обсягів діяльності. їх розподіл відбувається з ви кори стан ням бази розподілу при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальиовиробничі витрати підлягають включенню до складу собівартості реалізованої продукції у періоді їх виникнення.

Склад загальновиробничих витрат:
— витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування, витрати на оплату службових відряджень цього апарату управління тощо);
— амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
— витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду необоротних активів загальновиробничого призначення;
— витрати на вдосконалення технології й організації виробництва;
— витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водо-відведення та інше утримання виробничих приміщень;
— витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;
— інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).
Загальновиробничі витрати поділяють на постійні та змінні.
Змінні та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи з фактичної потужності звітного періоду (списуються в дебет рахунку 23).
Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення (списуються в дебет рахунку 90).

 

73. Облік згальновиробничих витрат.Розподіл загальноирообничих итрат.

Організація виробничого процесу* та Його регулювання мас не менше значення, ніж забезпечення необхідними ресурсами, тому ці функції покладаються на апарат управління, який здійснюс контроль за формуванням собівартості продукції, ефективністю використання ресурсів, організацією праиі та ін.

Обслуговування роботи цехів основного і допоміжного виробництва та управління ними, організація та координація виробничого процесу в них вимагають певного управлінського персоналу та витрат, які мають назву загальиовиробиичих.

Згідно до і І(С)БО 16 "Витрати" до таких витрат іилежать:

1) витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тошо; відрахування на соціальні заходи та медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

2) амортизація основних засобів загальиовиробиичого призначення;

3) амортизація нематеріальних активів загальиовиробиичого призначення;

4) витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, оренду основних засобів, інших необоротних активів;

5) витрати на вдосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тошо);

6) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

7) витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальиовиробиичого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

8) витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища;

9) інші витрати (втрати від браку, оплата праці тощо). Загальиовиробиичі витрати розподіляються на постійні та змінні.

До змінних загатьиовиробиичих витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом, що змінюються прямо пропорційно (або майже прямо) відповідно до обсягів виробництва. Такі витрати розподіляються між окремими видами продукції за допомогою бази розподілу (годин праиі, заробітної плати працівників, зайнятих на виробництві продукції, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи з фактичної потужності підприємства у звітному періоді

До постійних загаль невиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування та управління виробництвом, ию залишаються незмінними при зміні обсягів діяльності. їх розподіл відбувається з ви кори стан ням бази розподілу при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальиовиробничі витрати підлягають включенню до складу собівартості реалізованої продукції у періоді їх виникнення.

Перелік постійних та змінних витрат встановлюється підприємством самостійно. Для цього ретельно вивчається характер зв'язку кожної окремої статті з загальним обсягом виробництва. Яки:о взяти інформацію про витрати за кожною окремою статтею і обсяг продажу, скажімо, за останні 3 роки, то можна визначити, які з витрат є залежними (змінними) та незалежними (постійними).

Для обліку загальиовиробиичих витрат призначено рахунок 91 "Загальиовиробничі витрати". Впродовж звітного періоду по дебету цього рахунка збираються різноманітні витрати, що відносяться до загальиовиробиичих, в кінці звітного періоду сума загальиовиробиичих витрат, накопичених на рахунку, списується з кредиту рахунка 91 у дебет рахунків 23 "Виробництво" (у частині змінних та постійних

74.Облік собівартості реалізованої продукціі (тоарі, робіт, послуг)

Відповідно до п. 11 П(С)БО 16 «Витрати» собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з:
- виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом звітного періоду;
- нерозподілених постійних загальновиробничих витрат

- наднормативних виробничих витрат.
У свою чергу, виробнича собівартість включає витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції, зумовлені технологією та організацією виробництва (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати), а також змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Загальновиробничі витрати включають до собівартості реалізованої продукції після їх розподілу, порядок якого наведено в Додатку 1 до П(С)БО 16. Так, постійні загальновиробничі витрати розподіляють виходячи з нормальної потужності. При цьому нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включають у собівартість реалізованої продукції в періоді їх виникнення. Змінні розподіляють на кожен об’єкт витрат виходячи з фактичної потужності з використанням обраної бази розподілу (зарплата, обсяг діяльності тощо). поняття собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) ширше, ніж поняття виробничої собівартості, оскільки включає не лише виробничу собівартість виготовленої та реалізованої продукції (робіт, послуг), а й інші визначені витрати.

Не включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Вони окремо обліковуються на рахунках 92, 93, 94 і списуються на фінансові результати наприкінці звітного періоду.

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) відображається за дебетом відповідних субрахунків активного рахунку 90 «Собівартість реалізації». За кредитом таку собівартість списують на субрахунок 791 «Результати операційної діяльності».

Реалізованою вважається продукція (товари, роботи, послуги) після оформлення відповідних документів (накладних, товарно-транспортних накладних, актів), згідно з якими провадиться перехід права власності та відображається в обліку відповідна господарська операція з реалізації.

75.облік адміністративних в итрат

На рахунку 92 “Адміністративні витрати” відображають і накопичують протягом року витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. Витрати на управління та обслуговування підприємства списуються щомісяця або в кінці року на фінансові результати основної діяльності в загальній сумі наростаючим підсумком з початку року з кредиту рахунку 92 на дебет субрахунку 791 “Результати основної діяльності”.

До видання галузевих методичних рекомендацій з обліку затрат і калькулювання собівартості готової продукції (робіт, послуг) згідно з пунктом 18 ПСБО 16 “Витрати” рекомендується вести аналітичний облік адміністративних витрат за наступною номенклатурою статей:

за дебетом:

Загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо).

Витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу.

Витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо).

Витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо).

Амортизація нематеріальних активів загальногосподар-ського використання.

Витрати на врегулювання спорів у судових органах.

Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг).

Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.

Інші витрати загальногосподарського призначення.

за кредитом:

Списання сальдо адміністративних витрат на фінансові результати.

З метою контролю і аналізу окремих видів адміністративних витрат в аналітичному обліку доцільно виділити окремі субстатті за видами цих витрат. Наприклад, до статті 2 “Витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу”:

2.1. Витрати на службові відрядження.

2.2. Витрати на заробітну плату.

2.3. Витрати на страхування.

2.4. Витрати на додаткові виплати.

2.5. Витрати на навчання.

2.6. Інші витрати на утримання апарату управління підприємством.

До адміністративних витрат належать:

• витрати на основну i додаткову заробітну плату, включаючи будь-які види грошових i матеріальних доплат відповідно до штатного розпису та встановлених будівельною організацією систем оплати праці:

• працівників апарату управління (керівників, спеціалістів, службовців) та робітників, які здійснюють господарське обслуговування (телефоністів, телеграфістів, радіооператорів, операторів зв’язку, операторів електронно-обчислювальних машин, двірників, прибиральниць, гардеробників, кур’єрів тощо);

• оплату праці адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу, оплату за невідпрацьований ним час, оплату щорічних та учбових відпусток, оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності тощо;

• відрахування за встановленими законодавством нормами на соціальні заходи;

• витрати на транспортне обслуговування працівників будівельної організації, пов’язане з управлінням підприємством;

• витрати на утримання та експлуатацію службових легкових автомобілів, що перебувають на балансі будівельної організації (орендуються) та обслуговують працівників апарату управління, включаючи:

• основну i додаткову заробітну плату водіїв та інших робітників, що обслуговують легкові автомобілі;

• вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, вартість та ремонт автомобільної гуми;

• витрати на утримання гаражів та місць стоянки легкових автомобілів (енергопостачання, водопостачання, каналізація тощо);

• амортизаційні відрахування (орендна плата), витрати на поточний ремонт, технічний огляд, технічне обслуговування легкових автомобілів та поточний ремонт гаражів i місць стоянки автомобілів;

• витрати на матеріально-технічне забезпечення апарату управління будівельної організації;

• витрати на придбання канцелярських товарів i приладів, бланків обліку, звітності; витрати на виготовлення i придбання бланків цінних паперів, а також інші витрати, пов’язані з емісією цінних паперів;

• витрати на утримання, експлуатацію та поточний ремонт будинків, споруд, приміщень, що використовуються для апарату управління;

• амортизаційні відрахування за основними фондами, призначеними для обслуговування апарату управління (крім легкових автомобілів);

• вартість швидкозношуваного інвентаря та малоцінних предметів, що використовуються в управлінні підприємством;

• витрати на утримання i експлуатацію усіх видів зв’язку та радіо, що використовуються для здійснення управління i перебувають на балансі будівельної організації; оплату послуг зв’язку, обчислювальних центрів, засобів сигналізації та інших технічних засобів управління;

• витрати, пов’язані з нарахуванням i виплатою дивідендів учасникам та засновникам будівельної організації (оплата повідомлень у засобах масової інформації, конвертів, послуг зв’язку);

• витрати на утримання, ремонт та експлуатацію лічильно-обчислювальної, машинописної, розмножувальної та іншої оргтехніки, що перебуває на балансі будівельної організації;

• оплату консультаційних та інформаційних послуг, аудиторських перевірок;

• оплату вартості ліцензій та інших державних дозволів на провадження господарської діяльності будівельної організації;

• оплату передбаченого законодавством збору за реєстрацію будівельної організації в органах державної виконавчої влади;

• витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахункове обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю, зі здійсненням факторингових i довірчих операцій, обліком боргових вимог i зобов’язань, включаючи цінні папери, надання поштово-телеграфних послуг та інші витрати, пов’язані з грошовим обігом;

• витрати на оприлюднення річного звіту;

• витрати на службові відрядження робітників апарату управління; одноразова допомога, що виплачується працівникам згідно з чинним законодавством під час переведення, прийому i направлення на роботу в іншу місцевість;

 

76. Облік витрат на збут.Облік інших операційних витрат.

На рахунку 93 “Витрати на збут” виробничі підприємства обліковують та накопичують витрати, пов’язані зі збутом готової продукції, робіт і послуг, а торговельні підприємства – витрати, пов’язані з реалізацією товарів, тобто витрати обігу.
Щомісяця або в кінці року заключним записом за рік сальдо витрат на збут (витрат обігу) списують з кредиту рахунку 93 на дебет субрахунку 791 “Результат основної діяльності”.
До видання галузевих методичних рекомендацій з обліку затрат і калькулювання собівартості готової продукції (робіт, послуг) рекомендується вести аналітичний облік витрат на збут на виробничих підприємствах згідно з пунктом 19 ПСБО 16 “Витрати” за наступною номенклатурою статей:
– за дебетом:
1. Витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції.
2. Витрати на ремонт тари.
3. Оплата праці та комісійні продавцям, торговим агентам і працівникам підрозділів, що забезпечують збут.
4. Витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг).
5. Витрати на передпродажну підготовку товарів.
6. Витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом.
7. Витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона).
8. Витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.
9. Витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування.
10. Інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
за кредитом:
1. Списання сальдо витрат на збут на фінансові результати.
На рахунку 93 “Витрати обігу” торговельні підприємства обліковують та накопичують витрати, пов’язані з реалізацією товарів оптом і в роздріб.
Організація та ведення синтетичного і аналітичного обліку витрат обігу в торговельних підприємствах оптової та роздрібної торгівлі пов’язані з певними труднощами, що викликані недостатнім опрацюванням методології обліку в торгівлі. В нормативних документах з реформування бухгалтерського обліку в Україні нема однозначного трактування економічного змісту витрат обігу торгівлі та порядку відображення в обліку витрат на придбання товарів і доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. У зв’язку з цим незрозумілий порядок об’єктивного визначення та відображення в обліку собівартості реалізованих товарів. Суперечливість і незрозумілість взаємного узгодження пунктів 6-10 і 22 ПСБО 9 “Запаси” не дає можливості однозначно визначити методологічний підхід до вирішення питання про порядок відображення в обліку цих витрат на придбання товарів і підготовку їх до реалізації та відображення в обліку собівартості реалізованих товарів.

Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

витрати на ремонт тари;

оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

витрати на передпродажну підготовку товарів;

витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;

витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства;

77. Облік витрат майбутніх періодів.

Витрати майбутніх періодів - вид активу, який за своєю суттю є дебіторською заборгованістю. У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів. Інформація про такі витрати тимчасово, до їх визнання в Звіті про фінансові результати в майбутніх періодах, відображається в окремому розділі активу Балансу. До витрат майбутніх періодів відносяться витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо. Для обліку витрат майбутніх періодів використовується рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів". За дебетом цього рахунку відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду.

 

78. Зміст характеристика та структура П(С)БО15 Дохід

Дохід визнач-ся як елемент діял-ті – операт., фін., інвестиц-ї – якщо відбулася подія його визначення на основі ек. змісту господ. операції та юр. оформлення. Згідно полож. БО 3 існує 3 види доходів: продаж гот. продукції/куплених товарів; надання послуг (виконання робіт); проценти, роялті, дивіденти та інші види доходу. Діяюча в У. клас-ція доходів пов’язана з клас-цією затрат. Доходи харак-ся за типами дія-сті, внаслідок якої вони виникають від зичайної та надзвич. дія-сті (події). Прикладом звичайної діял-ті може бути вир-во та реалізація продукц., розрах-ки з постачальн., замовниками, банк. установами. Звичайна дія-сть поділ-ся на оперативну та неоперативну (фінансову та інвестиційну, іншу). Операц. діял-ть – осн. статутна дія-сть підпр-ва, інші види діял-ті, які не є інвестиц. чи фін. діяльн-тю. Осн. дія-сть – діял-ть, пов’язаної з вир-м або реалізацією прод., що є осн. метою створення підпр-ва та забезп-ть основну частку його дох-ду. Доходи, пов’язані з осн. діяльністю, розрізнять за функціями – вир-во, управління, збут. Інвестиц.діял-ть – придбання та реалізація тих необоротн. активів, а також тих фін. інвестицій, які не є складовою еквівалентів грош. коштів. Фін. діяльність визначає діял-сть, що призводить до змін розміру та складу власного та позичк. капіталу підпр-ва. До надзвич. подій відносять операції такого типу: стихійне лихо, пожежа, аварії. Але одні й ті ж самі події можуть бути надзвичайними для одного підпр-ва і звич. для іншого. Напр, дохід від покриття стихійного лиха буде розглядатись як надзвич. підпр-ом, яке їх одержало, та звич. витратами для страхоої компанії. Різні види доходу мають різні критерії визнання. Дохід від продажу (реалізації) гот. прод. або товарів торговим підпр-ом визнач-ся якщо: підпр-во передало ризик і вигоди, пов’язані з правом власності на гот. прод; підпр-во не бере участі у керів-ві, пов’язаному з майбут. володінням, не здійснює контроль за проданою продук.; сума доходу може бути достовірно оцінена; ймовірне отримання підпр-ом економ. вигод, пов’язаних з операцією; затрати можуть бути достовірно визначені. Дохід з наданням послуг може бути визначеним виходячи з наявності таких умов: можл-ть достовірної оцінки доходу; ймовірність отримання ек. вигод; можл-ть достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можл-ть оцінки затрат.

 Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

1. Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

2. Сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.

3. Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

4. Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

5. Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором.

6. Надходження, що належать іншим особам.

7. Надходження від первинного розміщення цінних паперів.

 Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

a. дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

b. інші операційні доходи;

c. фінансові доходи;

d. інші доходи. Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати";

e. надзвичайні доходи.

 Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

· покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

· підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

· сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

· є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Оцінка доходу Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді процентів. Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів. Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним контрактом. Розкриття інформації про доходи у примітках до фінансової звітності

79. Організація документування операцій, поязаних з изначенням доході фінансових результаті

80. Загальні підходи до організації обліку доходів діяльності: визнання, оцінка та класифікація доходів діяльності

Відповідно до П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" та П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", під доходами розуміють збільшення економічних вигод у вигляді надходження активі або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання власного капіталу за рахунок внесків засновників).

Економічна вигода - це потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи, отримані підприємством від різних видів діяльності визначає визначає П(С)БО 15 "Дохід", норми якого застосовуються підприємствами незалежно від юрм власності, окрім бюджетних установ.

Дія П(С)БО 15 поширюється лише на ті види доходів, яким дано арактеристику в Стандарті, за винятком доходів, які знайшли відображення у інших П(С)БО.

Отже, розглянемо питання з класифікації, оцінки та визнання доходу. Згідно до положень П(С)БО 15 класифікація доходів базується на юзрізнянні окремих видів діяльності підприємства. Згідно діючого законодавства виділяють наступні види діяльності підприємства (див. таблицю

і.і).

Таблиця 1.1- Види діяльності та їх характеристика

Вид діяльності	Характеристика	Джерело
	—	і
Звичайна діяльність	Будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, шо її забезпечують або виникають внаслідок здійснення її	ІІ(С)Б0 3
Основна діяльність	Операції, що пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходів	П(С)БО 33
	—
Операційна діяльність	Основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю	ІІ(С)БОЗ
Інвестиційна діяльність	Придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів	ІІ(С)Б0 4
Фінансова діяльність	Діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства	ІІ(С)Б0 4
Надзвичайна подія	Подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді	ІІ(С)БОЗ

 

Отже, в залежності від виду діяльності доходи підприємства розділяють

на:

доходи від звичайної діяльності:

1) доходи від операційної діяльності:

2) фінансові доходи;

3) інші доходи від звичайної діяльності; доходи від надзвичайних подій.

Склад доходів віднесених до відповідної групи встановлено П(С)БО З "Звіт про фінансові результати".

Критерії визнання доходу встановлено П(С)БО 15 "Доход". Доход від реалізації продукції, товарів визнається у випадку, якщо підприємство-продавець:

передало значний ризик і винагороду від володіння товарів покупцеві; -не зберігає за собою права володіння та ефективного контролю за реалізованими товарами;

може достовірно виміряти суму доходу; має впевненість у настанні економічних вигод від реалізації; - може зі значною мірою впевненості оцінити фактичні або очікувані витрати.

Доход від реалізації робїт (послуг; визнається, якщо:

може бути достовірно визначена сума доходу; -існує впевненість у надходженні економічних вигод від надання послуг (виконання робіт);

може бути достовірно визначений ступінь завершеності здійснення послуг (виконання робіт);

- можлива достовірна оцінка здійснених витрат, а також витрат, необхідних для завершення робіт.

З доходу виключаються:

-сума податку на додану вартість, акцизів та інших податків, обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету ту позабюджетних фондів;

-сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

-сума завдатку під заставу під погашення позики тощо, якщо це передбачено відповідним договором;

надходження, що належать іншим особам; надходження від первинного розміщення цінних паперів.

81. Облік доходів від звичайної та надзвичайної діяльності

Для відображення доходів від різних видів діяльності в системі рахунків Планом рахунків передбачено клас 7 "Доходи і результати діяльності".

Для обліку доходів від звичайної діяльності призначено рахунки 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід", 72 "Дохід від участі в капіталі", 73 "Інші фінансові доходи", 74 "Інші доходи" по відповідних субрахунках.

Типові проводки з відображення доходів від звичайної діяльності наведено у таблиці 2.1

Таблиця 2.1 - Типові проводки з обліку доходів від звичайної діяльності

	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		д	К
1.	Відображено у складі доходу виручку від реалізації товарів, робіт, послуг за продажними цінами
2.	Нараховано ПДВ, акцизний збір та інші податки й обов'язкові платежі, що сплачуються з виручки від реалізації
3.	Списано собівартість реалізованої продукції
4.	Віднесено суму доходу від реалізації за мінусом ПДВ на збільшення фінансового результату від реалізації
5.	Списано собівартість реалізованої продукції на фінансовий результат
2.	Облік інших операційних доходів
1.	Відображено дохід від реалізації оборотних активів
	Нараховано ПДВ у складі доходу від реалізації
	Списано реалізовані оборотні активи
2.	Одержано доходи від операційної оренди
	Нараховано ПДВ з вартості орендної плати
3.	Одержано доходи від операційних курсових різниць	362,612,6 32
4.	Отримано штрафи, пені, неустойки	36, 37
5.	Списано кредиторську заборгованість по закінченні строку позовної давності	36,63, 68
6.	Віднесено інший операційний доход на фінансовий результат
3.	Облік фінансових доходів

 

1.	Нараховано суму рроялті, дивідендів, відсотків, що підлягають отриманню
2.	Списано суму отриманих доходів на фінансовий результат
4.	Облік інших доходів від звичайної діяльності
1.	Відображено реалізацію фінансових інвестицій
	Віднесено на витрати собівартість реалізованих фінансових інвестицій		14,35
2.	Відображено реалізацію необоротних активів
	Нараховано ПДВ від продажної вартості необоротних активів
	Списано залишкову вартість реалізованих необоротних активів		10, 11, 12
3.	Одержано дохід від неопераційних курсових різниць	302,312, 314, 334,
		362,632
4.	Одержано безоплатно оборотні активі
5.	Віднесено суму інших доходів на фінансовий результат

Доходи і витрати підприємства можуть виникати внаслідок надзвичайних подій, які є результатом операцій або подій, що відрізняються від звичайної діяльності і не виникають регулярно. Прикладом надзвичайних подій с: стихійне лихо, аварії; прийняття нових законів; експропріація власності;

відшкодування збитків від надзвичайних подій та інше. Для обліку доходів від надзвичайних подій призначений рахунок 75 "Надзвичайні доходи". Надходження доходів від надзвичайних подій (наприклад, страхового відшкодування) відображається проводкою: дебет рахунка 654, кредит рахунка 75. Списання надзвичайних доходів на фінансовий результат відбувається проводкою за дебетом рахунка 75 та кредитом рахунка 79.

 

82. Поняття фінансових результатів та порядок визначення фінансових результатів підприємства за видами діяльності

Фінансовий результат – це приріст (чи зменьшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворюється в процесі його підприємницької діяльності за звітний період.

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є збиток або прибуток. Прибуток восновному утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції (товарів, послуг). Крім того, підприємство може продавати (реалізовувати) інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують або зменшують розмір прибутку від інвестиційної діяльності.

Поняття фінансових результатів діяльності трактується в П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”.

Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати.

Збитки – перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат.

Вимоги до звіту Про фінансові результати визначають і вимоги до організації та ведення бухгалтерського обліку доходів і витрат підприємства. Як і в Звіті про фінансові результати, так і в бухгалтерському обліку виділяють статті, що дають можливість визначити фінансовий результат від звичайної діяльності та надзвичайних подій, а також у складі звичайної діяльності - від основної та іншої діяльності (фінансової та інвестиційної). Така класифікація доходів і витрат має важливе значення для об’єктивної оцінки діяльності підприємства Особливість відображення в бухгалтерському обліку фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства в тому, що протягом року фінансовий результат визначається оперативно в Звіті про фінансові результати, а в бухгалтерському обліку він відображається заключними записами по підсумку за звітний рік. Протягом року на рахунках класів 7 "Доходи і результати діяльності" та 9 "Витрати діяльності" відображаються і накопичуються відповідно доходи та витрати, що дає можливість складати проміжну звітність про фінансові результати (квартальну, піврічну). В кінці року рахунки доходів і витрат закриваються перенесенням сальдо з цих рахунків на рахунок 79 "Фінансові результати". Таким чином, в новому Плані рахунків бухгалтерського обліку відсутній фінансово-результатний рахунок аналогічний рахунку 46 "Реалізація", а рахунок 79 "Фінансові результати" виконує в якійсь мірі функції рахунку 80 "Прибутки і збитки". В Плані рахунків передбачено шість синтетичних рахунків: 70 "Доходи від реалізації", 71 “Інший операційний дохід” 74 "Інші доходи", 90 "Собівартість реалізації", 94 “Інші витрати операційної діяльності” і 97 "Інші витрати".

Рахунок 79 "Фінансові результати" призначено для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

За кредитом рахунку 79 "Фінансові результати" відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

Рахунок 79 "Фінансові результати" має такі субрахунки:

791 "Результат основної діяльності"

792 "Результат фінансових операцій"

793 "Результат іншої звичайної діяльності"

794 "Результат надзвичайних подій"

На субрахунку 791 "Фінансовий результат від основної діяльності" визначається прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 "Доходи від реалізації", 71 "Іншій операційний дохід"), за дебетом - сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності").

 

На субрахунку 792 "Результат фінансових операцій" визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. За кредитом субрахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів, за дебетом - списання фінансових витрат з рахунків 95 "Фінансові витрати" та 96 "Втрати від участі в капіталі".

На субрахунку 793 "Результат від іншої звичайної діяльності" визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. За кредитом рахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства, за дебетом - списання витрат з рахунку 97 "Інші витрати".

На субрахунку 794 "Результат надзвичайних подій" визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. За кредитом субрахунку відображається списання доходів, одержаних від надзвичайних подій, за дебетом - списання витрат від надзвичайних подій, що обліковуються на рахунку 99 "Надзвичайні витрати".

Підприємства, які для узагальнення інформації про витрати застосовують тільки рахунки класу 8 "Витрати за елементами", субрахунки рахунку 79 дебетують у кореспонденції з кредитом рахунків 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція" та інших рахунків класу 2 "Запаси", а також з кредитом рахунків класу 1 "Необоротні активи" та класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи"[4; c.156].

На рахунку 70 "Доходи від реалізації" відображається виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), нарахована або отримана підприємством у звітному періоді наростаючим підсумком з початку року. Для визначення на цьому рахунку чистого доходу підприємства на дебеті рахунку 70 "Доходи від реалізації" відображають податки, що підлягають сплаті з доходу (податок на додану вартість і акцизний збір), а також частину доходу, що передається іншим підприємствам за договорами про спільну діяльність, за договорами комісії і ін.

На рахунку 71 “Інший операційний дохід відображаються дохід від реалізації інших оборотних активів, іноземної валюти, дохід від операційної оренди активів, одержані штрафи, пені, неустойки та інші доходи.

На рахунку 74 "Інші доходи" відображаються доходи від інших операцій підприємства, які виникають в процесі його звичайної діяльності (від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, від реалізації фінансових інвестицій, від реалізації майнових комплексів та інші.

 

На рахунку 90 "Собівартість реалізації" відображається виробнича собівартість готової продукції (робіт, послуг) або собівартість придбаних товарів, реалізованих у звітному періоді.

На рахунку 94 “Інші витрати операційної діяльності” відображаються витрати на дослідження і розробки, собівартість реалізованих виробничих запасів, іноземної валюти, визнані штрафи, пені, неустойки та інші витрати операційної діяльності.

На рахунку 97 "Інші витрати" відображаються витрати від інших операцій підприємства, які виникають в процесі його звичайної діяльності (собівартість реалізованих основних засобів, нематеріальних активів, фінансових інвестицій, реалізованих майнових комплексів та інші.

З метою розмежування доходів і витрат від звичайної діяльності (операційної або основної та іншої), а також надзвичайних подій для обліку доходів і витрат Планом рахунків передбачені відповідні взаємопов’язані субрахунки. Наприклад, доходи і витрати підприємства обліковуються на окремих субрахунках до рахунків 70 "Доходи від реалізації", 90 "Собівартість реалізації" і 79 "Фінансові результати".

Рахунок 70 "Доходи від реалізації" для розмежування доходів від основної діяльності має субрахунки:

701 "Дохід від реалізації готової продукції",

702 "Дохід від реалізації товарів",

703 "Дохід від реалізації робіт і послуг".

704 “Вирахування з доходу.

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" для розмежування витрат на основну діяльність має субрахунки:

901 "Собівартість реалізованої готової продукції",

902 "Собівартість реалізованих товарів",

903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг".

Рахунок 79 "Фінансові результати" для розмежування в обліку фінансових результатів від звичайної діяльності і надзвичайних подій має субрахунки:

791 "Фінансовий результат від основної діяльності",

792 "Фінансовий результат від фінансових операцій",

793 "Фінансовий результат від іншої звичайної діяльності",

794 "Фінансовий результат від надзвичайних подій".

Враховуючи, що підприємства звичайно здійснюють різні види основної діяльності (виробництво продукції, роботи, послуги, торгівля тощо), а для обліку фінансових результатів від основної діяльності на рахунку 79 "Фінансові результати" виділено один субрахунок, то в аналітичному обліку до субрахунку 791 "Фінансовий результат від основної діяльності" необхідно виділити фінансові результати за видами основної діяльності аналогічно як це зроблено на рахунках 70 "Доходи від реалізації" і 90 "Собівартість реалізації". Без цього не можливий ефективний аналіз фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Сальдо рахунків 74 "Інші доходи" і 97 "Інші витрати" списуються в кінці року на субрахунок 793 "Фінансовий результат від іншої звичайної діяльності". В такий спосіб визначається фінансовий результат від іншої звичайної діяльності.

Записи в синтетичному обліку протягом року за кредитом рахунків доходів та за дебетом рахунків витрат здійснюють в кореспонденції рахунків, вказаній до кожного рахунку в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку.

Протягом року фінансовий результат від господарсько-фінансової діяльності підприємства - прибуток або збиток визначається оперативно без відображення на бухгалтерських рахунках тільки в Звіті про фінансові результати підприємства. Аналогічно визначається фінансовий результат від фінансових операцій та від надзвичайних подій.

Економічний зміст доходів і витрат, що обліковуються на окремих синтетичних рахунках і субрахунках розкривається за їх видами (статтями) в аналітичного обліку до цих рахунків.

На виробничих підприємствах собівартість випущеної готової продукції, незавершеного виробництва та реалізованої продукції визначаються за виробничою собівартістю. Загальногосподарські та інші витрати до собівартості продукції не включаються і відображаються на окремих рахунках 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші операційні витрати" і списуються безпосередньо на дебет субрахунку 791 "Фінансовий результат від основної діяльності" в установленому порядку в кінці року.

 

83. склад фінансової звітності та вимоги до неї.

Звітність підприємства (господарюючого суб’єкта) - це система взаємозв’язаних економічних показників, що характеризують діяльність підприємства за певний звітний період (місяць, квартал, рік) та його фінансовий і майновий стан на конкретну дату.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Річний бухгалтерський звіт підприємства подають за такими типовими формами:

v Баланс підприємства (форма №1);

v Звіт про фінансові результати (форма №2);

v Звіт про рух грошових коштів (форма№3);

v Звіт про власний капітал (форма №4);

v Примітки, пояснення до звітів.

Крім того, у складі річного звіту подають спеціалізовані форми звіту, встановленні міністерствами і відомствами, для відображення галузевих особливостей діяльності підприємств. До складу річного бухгалтерського звіту включають також пояснювальну записку і аудиторський висновок, коли відповідно до законодавства бухгалтерська звітність підлягає аудиту.

Бухгалтерська звітність має бути зрозумілою для всіх учасників підприємства. Якісними ознаками звітної інформації, насамперед, є повнота і достовірність (надійність), а також доречність її.

Правдивість д