Самоконтроль засвоєння теми

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

Укажіть період включає в себе рання фаза аварії?

A. Період від моменту формування радіоактивного сліду до виконання усіх заходів щодо захисту населення

B. Період від початку викиду радіонуклідів у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду.

C. Період коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.

D. Період вторинного забруднення об’єктів навколишнього середовища обумовлений міграцією радіонуклідів.

E. Період максимального викиду радіонуклідів.

 

Скільки можливих фаз розвитку аварії на радіаційно небезпечних об'єктах прогнозується?

1. 7
2. 6
3. 5
4. 4
5. 3

 

Дія ІВ на організм людини може викликати негативні наслідки, які поділяються на декілька груп. До якої групи можливих наслідків відносяться променева хвороба та локальні місцеві ураження?

1. Сомато-стохастичні
2. Детерміністичні
3. Алергічні
4. Генетичні
5. Гемолітичн

 

4. Поняття локальна аварія:

A. аварія, при якій РР розповсюджуються за межі АЕС

B. аварія, при якій вихід РР обмежений спорудами АЕС та розміщеною поблизу територією

C. енергоблоку або виробничими приміщеннями радіаційно небезпечних об’єктів

D. аварія, при якій РР розповсюджуються в межах одної або кількох областей

E. аварія, при якій РР розповсюджуються за межи однієї країни

 

5. Основними причинами аварій на радіаційно небезпечних об’єктах є:

1. помилки персоналу при експлуатації, несправність та недосконалість конструкцій
2. недотримання правил техніки безпеки
3. недотримання правил техніки безпеки та протипожежної безпеки
4. порушення вимог експлуатації
5. порушення проходження попередніх та періодичних медичних оглядів персоналом.

 

Яке іонізуюче випромінювання, характеризується найбільшою проникаючою здатністю?

1. α-випромінювання

B. β- випромінювання

C. γ- випромінювання

D. нейтронне випромінювання

1. рентгенівське випромінювання

7. Радіоактивним елементом, що вибірково накопичується у кістковій тканині, являється:

1. Стронцій-90;
2. Калій-40;
3. Вуглець-12;
4. Америцій-241;
5. Йод-131

 

8. На об'єкті з ядерними технологіями відбувся викид радіонукліді в. У ході розслідування встановлено, що радіонукліди потрапили у повітря робочої зони, на промислову площадку і територію населеного пункту.Класифікуйте дану ситуацію.

1. Промислова аварія.
2. Глобальна аварія.
3. Позаштатна ситуація.
4. Комбінована аварія.
5. Комунальна аварія.

 

9.Якi джерела випромiнювання створюють радiацiйний фон:

1. Тiльки природнi джерела
2. Тiльки техногеннi джерела
3. Природнi радiонуклiди Землi
4. Космiчне випромiнювання
5. Природнi i техногеннi

 

Рекомендована література.

 

Основна:

1. Медицина надзвичайних ситуацій. Організація надання першомедичної допомоги. За редакцією проф. B.C. Тарасюка Київ «Медицина» 2010, С. 269-299

2. Радіаційно-гігієнічні регламенти третьої групи - втручання в умовах радіаційної аварії (Норми радіаційної безпеки України-НРБУ-97)

3. Медицина катастроф. Підручник. За ред. Кочіна І.В., К.: “Здоров’я”, 2008. – С. 40-44,71-80.

4. Цивільна оборона та цивільний захист. Підручник. За ред. М.І.Стеблюка, К.: “Знання-Прес”, 2007. – 487 с.

5. Методичні вказівки до самостійної роботи з теми “Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки”.

6. Норми радіаційної безпеки України-1997

Додаткова:

1. Ильин Л.А., Кириллов В.Ф., И.П. Коренков//Радиационная гигиена// – М.: «ГЭОТАР-Медиа», 2010г. – 380с

2. Кириллов В.Ф., Архангельский В.И., Коренков И.П. Руководство к практическим занятиям по радиационной гигиене. – М., 2001. – С. 130-152.

3. Екологія людини: Підручник.//Під редакцією Ю.П. Пивоварова, – М.: Медичне інформаційне агенство, 2008г. – 736с.

4. Радіаційна медицина / Під ред. А.Н. Стожарова. – М., 2002.

5.Протоколи з надання екстреної медичної допомоги у разі невідкладних станів: Посібник / В.Ф.Москаленко, Г.Г.Рощін, Л.М.Анкін та ін. За ред. В.Ф.Москаленка та Г.Г.Рощіна. – К.: вид-во „Фарм Арт”, 2001. – 112 с.

Протокол № 4

 

Тема Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки. (частина 2)

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Радіаційна обстановка. Методи оцінки:

§ оцінка радіаційної обстановки методом прогнозування;

§ оцінка радіаційної обстановки методом розвідки.

2. Дозиметричний контроль. Способи та засоби проведення.

3. Медико-санітарні наслідки аварії на радіаційно небезпечних об’єк-тах.Можливі види уражень.

4.Організація медичної допомоги потерпілим.

5.Основні засоби захисту населення при аваріях на РНО.

6. Принципи обмеження радіаційного впливу на людей.

7. Категорії зон радіоактивного забруднення територій, критерії оцінки; (За-кон України «Про правовий режим на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

 

Термін, параметр, характеристика	Визначення
Основні принципи захистувід іонізуючого випромінювання:	часом відстанню кількістю(активністю) екрануванням
Радіаційна обстановка	це обстановка, котра склалася на території адмі-ністративного району населеного пункту, об'єкті народного господарства і інших форм власності, що характеризується масштабом і ступенем радіоактивного забруднення місцевості внаслідок аварії на АЕС або іншому радіаційно небезпечному об'єкті, що спричинює негативний вплив на здоров'я персоналу об'єкту, ліквідаторів аварії і населення забруднених районів.
Оцінка радіаційної обстановки	це визначення ступеня впливу іонізуючого опромінювання на людей та вибір варіантів їхо захисту, при використанні якого виключаються радіаційні ураження.
Методи вимірювання іоні-заційного випрмінювання: Іонізаційний метод дози-метрії.     Фотографічний метод дозиметри   Сцинтиляційний метод дозиметрії   Люмінесцентний метод дозиметрії	заснований на вимірюванні іонізації в газі, що заповнює реєструючий прилад. Іонізація газу викликається електронами, які визволяються під впливом гама або рентгенівського випромінювання. У камері знаходяться два вимірювальні електроди, на які подана напруга. Іони, що утворилися, досягають електродів і виникає струм, який реєструється приладом. Чим більше енергія випромінювання, тим більше іонів вона створює і тим більший струм створюється на електродах. Залежно від величини струму, судять про енергію іонізуючого випромінювання. . заснований на тому, що ступінь почорніння дозимет-ричної фотоплівки після опромінення пропорційна дозі випромінювання, що пройшло через емульсію. Порів-нюючи почорніння плівки, яку носить людина, з контрольною, знаходять дозу випромінювання, яка вплинула на людину.   заснований на реєстрації спалахів світла, що виникають в сцинтиляторі під дією випромінювання. Сцинтилятор - це спеціальна речовина — кристал, пластмаса або навіть газ, що перетворює енергію випромінювання в світлові спалахи. Спалахи реєструються фотоелектрон-ним помножувачем, на виході якого з'являється струм. Цей струм вимірюється, і по ньому судять про випромі-нювання.   Деякі люмінісцентні речовини можуть нагромаджувати частину енергії випромінювання, що потрапляє на них, а потім після додаткової дії, наприклад, нагріву, віддавати її у вигляді свічення. Це свічення вимірю-ється спеціальним приладом, і по інтенсивності світла оцінюють дозу іонізуючого випромінювання, що пройшла через речовину. .
Класифікація дозиметричних приладів: § Індикатори(індикатори ДП- 63, ДП-63А, ДП- 64, детектори-індикатори радіоак-тивності " Берег" і " Quartex").   § Рентгенометри (ДП-2, ДП-3, ДП-5) загальновійсько-вий ретгенметр ДП- 2, бортові ретгенметри ДП-3, ДП-3Б, ИМД- 21, ИМД- 22, ретгенметр типу "Кактус", вимірники поту-жності дози ДП-5А, Би і В, ИМД- 5, переносний мікрорет-генметр ПМР- 1 і ін...   § Радіометри (вимірювачі радіоактивності) радіометр ДП- 12, β-γ-радіометр "Луч-А", по-бутові β-γ-радіометри РКСБ- 104 і ІРД-02Б, радіометр" Тисс", радіометричні установки ДП-100-м, ДП-100-АДМ     § Дозиметри (ДП-22В, ДП- 24, ДП-70МП, ДК- 0,2, ИД- 1, ИД- 11, ДРГ 2-01, ДРГЗ- 04, а також побутовий індивіду-альний дозиметр "Мастер-1").   § Спектрометри (γ-β-спек-трометрический комплекс "Прогрес-БГ".)	прості прилади радіаційної розвідки; за допомогою яких вирішується завдання виявлення випромінювання і орі-єнтовно оцінюється потужність дози головним чи-ном β і γ-випромінювань.   призначені для вимірювання потужності дози рент-генівського або гама випромінювання. В якості датчиків у цих приладах застосовують іонізаційні камери або газорозрядні лічильники. Вони мають діапазон вимірю-вання від сотих доль рентгена до декількох сотень рентген за годину.Одиниці вимірювання — рентген за годину (Р/год); мілірентген за годину (мР/год).   застосовуються вимірювання радіоактивного зараження шкіри людини, одягу, майна, поверхонь, устаткування, зброї, повітря, грунту, продуктів харчування і води головним чином α и β -частинками. Радіометрами можливо вимірювання невеликих рівнів γ випромінювання. Датчиками радіометрів є газорозрядні і сцинтиляційні лічильники. Одиниця виміру- мілірентген за годину (мР/год).   призначені для визначення сумарної дози опромінення, яку отримав персонал, що працює з джерелами іоні-зуючих випромінювань, або особовим складом аварій-но-рятувальних формувань, за час знаходження в районі забруднення, головним чином, γ-випромінювання. Одиниці вимірювання — рентген, рад, бер.   вимірювальні прилади для визначення рівня радіоактивності і ідентифікації радіонуклідів в зразках, що вивчаються.
Медико-санітарні наслідки аварії на радіаційно небез-печних об’єктах	втрати можуть становити від 22 до 33 % населення, що перебуває у зоні забруднення. Кількість постраждалих з ураженнями тяжкого ступеня при цьому може становити 44 %, середньої тяжкості - 34 %, легкого ступеня - 22 % (дані середньостатистичні). Комбіновані ураження можуть бути у 50 %, гостра променева хвороба може діагностуватися у 10 % постраждалих.
Зони забруднення території, критерії оцінки § Зона відчуження     § Зона безумовного (обов'язково-го) відселення   § Зона гарантованого добровільного відселення   § Зона посиленого радіоекологічного контролю	- це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;   - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/кв. км та вище, або стронцію від 3,0 Кі/кв. км та вище, або плутонію від 0,1 Кі/кв. км та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;   - це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/кв. км, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/кв. км, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/кв. км, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;   - це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/кв. км, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/кв. км, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/кв. км за умови, що розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів перевищує 0,5 мЗв (0,05 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

Задачі для самопідготовки

СитуаційнА задачА № 1

За даними дозиметричного контролю, проведеного спеціалістами радіологічного відділу обласної СЕС встановлено, що внаслідок аварії на АЕС на території Ріпкінського, Дубровського та Пушкінського районів виникло стійке забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами. Щільність забруднення ґрунту понад доаварійний рівень довгоживучими радіонуклідами приведена в таблиці 1.

Таблиця 1.

 

Райони	Розрах. ефективні еквівалентні дози опромін. людини, мЗв/рік	Щільність поверхневого забруднення ґрунту, Кі/км2
Цезій -137	Стронцій -90	Плутоній -239
Ріпкінський	5,0	16,0	2,5	0,1
Дубровський	0,5	8,0	1,5	0,05
Пушкінський	0,5	9,0	0,1	0,05

 

Крім того встановлено, що розвиток аварії супроводжувався викидами в навколишнє середовище ізотопів йоду - 131. Зазначені райони знаходяться в зоні Полісся, де ґрунти сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини.

1. Класифікуйте радіаційну аварію за масштабом.

2..Визначте категорію зон радіоактивного забруднення територій: Ріпкінського, Дубровського та Пушкінського районів.

3. Визначте фактори ризику для здоров¢я населення та їх пріоритетність.

4. Запропонуйте контрзаходи, які доцільно використати

 

(Витяг з НРБУ -1997)

СитуаційнА задачА № 2

У ніч аварії на АЕС найбільші дози опромінення отримали 600 чоловік з числа охорони промплощадки. Ці люди піддалися відносно рівномірному зовнішньому опроміненню усього тіла. З них у 134 чоловік середня індивідуальна доза склала 3,4 Зв. У всіх 134 ліквідаторів була діагностована гостра променева хвороба. У інших ліквідаторів в перші дні після аварії середні індивідуальні дози склали - 0,56 Зв, у пілотів вертольотів - 0,26 Зв, у персоналу АЕС - 0,087 Зв.(Нормативні документи: "Норми радіаційної безпеки України 1997 р"

1. Дайте оцінку отриманих ліквідаторами доз опромінення.

2. Які променеві ураження(крім променевої хвороби) можна очікувати у людей-ліквідаторів аварії на АЕС?

3. Назвіть променеві ураження, що відносяться до детермінованих і стохастичних ефектів. Поясніть, в чому полягає принципова відмінність цих двох груп захворювань.

4. Назвіть методи виявлення та вимірювання радіоактивного випромі-нювання

5. Перерахуйте і дайте визначення доз, що використовуються для кількісної оцінки іонізуючих випромінювань. Назвіть одиниці вимірювання цих доз.

СитуаційнА задачА № 3

На об'єкті з радіаційно-ядерними технологіями сталася нештатна ситуація внаслідок якої стався викид радіонуклідів. В ході розслідування аварії встановлено, що радіонукліди потрапили в повітря робочої зони, на територію промислового майданчика об'єкту і поширилися на території 5 довколишніх населених пунктів. Рівень радіоактивного забруднення цезієм 137 в населеному пункті № 1 і № 2 склав 30 кюрі/км², в населеному пункті № 3 - 10 кюрі/км²., У населеному пункті № 4 і № 5 - 1 кюрі/км².

1. Класифікуйте надзвичайну ситуацію, обгрунтуйте характер і рівень надзвичайної ситуації.

2. Вкажіть принципи обмежень радіаційної дії.

3. Назвіть сигнал сповіщення населення при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах, коли і як він подається.

4. Вкажіть в якій зоні радіоактивного забруднення відносяться населені пункти № 1 - № 5.

5. Вкажіть алгоритм захисту населення у вогнищах радіаційного забруднення. Назвіть прилади, які використовуються для радіометричного

 

ситуаційнА задачА № 4

Вчора на атомній електростанції сталася радіаційно-ядерна аварія в результаті якої стався викид радіонуклідів. Викид радіонуклідів було припинено через 1 годину після його початку. В ході розслідування аварії встановлено, що радіонукліди потрапили в повітря робочої зони, на територію промислового майданчика об'єкту і поширилися на територію прилеглого населеного пункту рівень забруднення якого ізотопами Сs - 137 склала 20 кюрі/км², Sr - 90 - 4 кюрі/км². Pu - 239 - 0,2 кюрі/км². Міграційна здатність грунтів - звичайна. Кількість населення, що мешкає на території населеного пункту 50000 чоловік.

1. Класифікуйте надзвичайній ситуації, обгрунтуйте характер і рівень надзвичайної ситуації.

2. Встановіть до якої зони відноситься забруднений населений пункт.

3. Встановіть яка фаза аварії.

4. Обгрунтуйте заходи, які необхідно проводити на забрудненій території.

5. Вкажіть нормативні документи якими слід керуватися при про-веденні контрзаходів.

 

ситуаційнА задачА № 5

Вчора на об'єкті з радіаційно-ядерними технологіями сталася ситуація внаслідок якої стався викид радіонуклідів. В ході розслідування аварії встановлено, що радіонукліди потрапили в повітря робочої зони, на територію промислового майданчика об'єкту і поширилися на територію прилеглого населеного пункту рівень забруднення якого ізотопами цезію склав 2,5 кюрі/км².

1. Класифікуйте надзвичайній ситуації, обгрунтуйте характер і рівень надзвичайної ситуації.

2. Вкажіть можливі види радіаційних уражень і принципи обмежень радіаційної дії.

3. Дайте визначення поняттю "Радіаційна обстановка"

4. Вкажіть початкові дані, що поступають з місця аварії для прогно-зування радіаційної обстановки.

5. Вкажіть завдання, що вирішуються методом прогнозування радіа-ційної обстановки.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1.Вкрай тяжка ступінь гострої променевої хвороби виникає при опромінення в дозі:

A. 100 – 200 Бер;

B. 200 – 400 Бер;

C. 400 – 600 Бер;

D. 600 – 1000 Бер;

E. 1000 – 2000 Бер

 

2. До зони посиленого радіоекологічного належить територія зі щільністю забруднення ґрунту ізотопами плутнію (Кі/км²) в діапазоні:

А. 0,0001 - 0,001

В. 0,005 - 0,01

С. 0,05 - 0,1

D. 0,5 - 1,0

Е. 1,0 - 5,0

 

3. Вкажіть методи дозиметричного контролю в залежності від наявності засобів його проведення:

A. колективний та стандартизований;

B. індивідуальний та персональний;

C. індивідуальний та груповий;

D. груповій та колективний;

E. індивідуальний та медичний.

 

4. При виникнення аварії на РНО реалізуються наступні захисні заходи окрім:

A. Оповіщення та укриття людей, проведення йодної профілактики;

B. Використання засобів індивідуального захисту;

C. Надання медичної допомоги;

D. Зонування забрудненої території;

E. Відновлення систем енергопостачання, водопостачання та каналізації.

 

5. Визначення поняття " Радіаційна обстановка”:

A. це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті радіоактивного забруднення місцевості, що потребує певних заходів захисту.

B. це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті хімічного забруднення місцевості, що потребує певних заходів захисту.

C. це обстановка, яка виникає в результаті радіоактивного забруднення, що потребує певних заходів захисту.

D. це обстановка, яка виникає на АЕС, і потребує евакуації населення.

E. це обстановка, яка виникає на АЕС, і потребує евакуації населення та персоналу станції.

 

6. Згідно Закону “Про правовий режим на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катас-трофи” забруднені території поділяється на зони:

A. Зона відчуження, зона безумовного (обов’язкового) відселення, зона гарантованого добровільного відселення, зона посиленого радіоеколо-гічного контролю.

B. Зона гарантованого добровільного відселення, зона посиленого радіо-екологічного контролю.

C. Зона відчуження, зона посиленого радіоекологічного контролю.

D. Зона відчуження, зона безумовного (обов’язкового) відселення, зона посиленого радіоекологічного контролю.

E. Зона відчуження, зона відселення при умові наявності житла, зона посиленого радіоекологічного контролю

 

7. До завдань радіометричного контролю відноситься:

A. контроль радіоактивного забруднення постраждалих на сортувальному посту для виявлення осіб, що мають зараження вище ніж 50% від допустимого

B. контроль радіоактивного забруднення постраждалих на сортувальному посту для виявлення осіб, які мають зараження вище безпечних величин

C. контроль радіоактивного забруднення чистого спецодягу перед його видачею

D. контроль колективної дози опромінення

E. контроль індивідуальних доз опромінення

 

7. До зони посиленого радіоекологічного контролюналежить територія зі щільністю забруднення ґрунту ізотопами стронцію(Кі/км²) в діапазоні:

А. 0,001 – 0,1

В. 0,02 – 0,15

С. 0,1 - 0,2

D. 0,2 - 0,3

Е. 0,5 - 1

 

Рекомендована література.

Основна:

1. Медицина надзвичайних ситуацій. Організація надання першомедичної допомоги. За редакцією проф. B.C. Тарасюка Київ «Медицина» 2010, С. 269-299

2. Радіаційно-гігієнічні регламенти третьої групи - втручання в умовах радіаційної аварії (Норми радіаційної безпеки України-НРБУ-97)

3. Медицина катастроф. Підручник. За ред. Кочіна І.В., К.: “Здоров’я”, 2008. – С. 40-44,71-80.

4. Цивільна оборона та цивільний захист. Підручник. За ред. М.І.Стеблюка, К.: “Знання-Прес”, 2007. – 487 с.

5. Методичні вказівки до самостійної роботи з теми “Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки”.

6. Норми радіаційної безпеки України-1997

Додаткова:

1. Ильин Л.А., Кириллов В.Ф., И.П. Коренков//Радиационная гигиена// – М.: «ГЭОТАР-Медиа», 2010г. – 380с

2. Кириллов В.Ф., Архангельский В.И., Коренков И.П. Руководство к практическим занятиям по радиационной гигиене. – М., 2001. – С. 130-152.

3. Екологія людини: Підручник.//Під редакцією Ю.П. Пивоварова, – М.: Медичне інформаційне агенство, 2008г. – 736с.

4. Радіаційна медицина / Під ред. А.Н. Стожарова. – М., 2002.

5.Протоколи з надання екстреної медичної допомоги у разі невідкладних станів: Посібник / В.Ф.Москаленко, Г.Г.Рощін, Л.М.Анкін та ін. За ред. В.Ф.Москаленка та Г.Г.Рощіна. – К.: вид-во „Фарм Арт”, 2001. – 112 с.