Тема уроку: Причини, привід та початок Першої світової війни.
Мета уроку:
Навчальна: Визначити причини війни, з’ясувавши інтереси провідних країн; розглянути привід до початку війни (сараєвське вбивство); назвати події початку війни, вступ у війну її головних учасників
Розвивальна: розвивати логічне мислення та навички аналізу,
Виховна: виховувати історичне мислення, гуманізм
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Обладнання: підручник, мапа світу, роз даткові таблиці «інтереси провідних держав у війні», «вступ держав у Першу світову війну»
Основні поняття і терміни: «Антанта», «Троїстий союз»
Основні дати: 28.06.1914 р., 28.07.1914, 1.08.1914 р.
Міжпредметні зв’язки: історія України,географія
Література:
Ø Полянський Всесвітня історія 10 кл. – с.74-79
І. Організація навчальної діяльності
Перевірка присутніх.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Ø Завдання на картках (вибірково)
Ø Ланцюжок питань
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Оголошення теми, мети уроку.
Висвітлення важливості теми
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Інтереси провідних держав. Головна причина війни (робота з таблицями «інтереси провідних держав у війні»)
2. Привід до початку війни. Сараєвське вбивство (розповідь вчителя)
3. Вступ держав у війну. Початок І СВ(робота з таблицями «вступ держав у Першу світову війну»
V. Закріплення нових знань
1. Запис основних дат
2. Усна бесіда
VІ. Підсумки уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Конспект.
2. Ознайомитися з текстом підручника
Повідомлення «План Шліффена», «Верденська битва»
Причини, привід та початок Першої світової війни.
Інтереси провідних держав. Головна причина війни
' Велика Британія
- Не могла вибачити Німеччині підтримку бурів у англо-бурській війні 1899-1902 рр.
- Не мала наміру відсторонено споглядати за проникненням Німеччини в райони, які вважала «своїми»: Східну та Південно-Західну Африку
- Вела проти Німеччини неоголошену економічну та торговельну війну
- Вела активні військово-морські приготування у разі агресивних дій з боку Німеччини
- Через потенційну німецьку загрозу відмовилася від традиційної для країни політики «блискучої ізоляції» і перейшла до політики утворення антинімецького блоку держав
Франція
- Прагла реваншу за поразку від Німеччини в 1870 р.
- Мала намір повернути Ельзас і Лотарингію, відокремлені від неї Німеччиною після франко-прусської війни 1870 р.
- Зазнавала збитків на своїх традиційних ринках збуту в конкуренції з німецькими товарами
- Остерігалася нової німецької агресії
- За будь-яку ціну прагла зберегти свої колонії, особливо Північну Африку
Росія
- Претендувала на вільний прохід свого флоту в Середземне море, а відтак наполягала на послабленні чи перегляді на свою користь режиму контролю над протокою Дарданелли
- Розцінювала будівництво залізниці Берлін - Баґдад (1898) як недружній з боку Німеччини крок, посилаючись на те, що це зазіхає на її права в Азії за російсько-британським договором 1907 р. про розподіл сфер впливу в цьому регіоні
- Протидіяла австрійському й німецькому проникненню на Балкани
- Наполягала на своєму винятковому праві протекторату над усіма слов'янськими народами; підтримувала на Балканах антиавстрійськи і антитурецьки налаштованих сербів і болгар
Сербія
- Новоутворена (1878) держава прагла утвердитися на Балканах як лідер слов'янських народів півострова
- Планувала утворити Югославію, включивши до неї усіх слов'ян, які жили на півдні Австро-Угорської імперії
- Неофіційно підтримувала націоналістичні організації, що боролися проти Австро-Угорщини
Німеччина
- Як нова динамічна імперія в Європі прагла стати військовим, економічним і політичним лідером на континенті
- Включившись у боротьбу за колонії лише після 1871 р., претендувала на рівні права у колоніальних володіннях Англії, Франції, Бельгії, Голландії, Португалії та виявляла особливу активність у здобутті ринків
- Розцінювала російсько-французький союз як угоду, що мала на меті підірвати могутність Німеччини
Австро-Угорщина
- Як багатонаціональна імперія, через міжнаціональне протистояння країна була постійним вогнищем нестабільності в Європі
- Прагла утримати захоплені нею в 1908 р. Боснію та Герцеговину
- Протидіяла Росії, що перебрала на себе роль захисника усіх слов'ян на Балканах, та Сербії, яка зі свого боку претендувала на роль об'єднавчого центру південних слов'ян імперії.
| Головна причина війни – боротьба за переділ світу |
Привід до початку війни. Сараєвське вбивство
Сараєвське вбивство — вбивство 28 червня 1914 ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро-угорського престолу, та його дружини герцогині Софії Гогенберг у Сараєві сербським гімназистом Гаврилом Принципом, членом сербської терористичної організації «Млада Босна». Принцип входив до складу групи з 5 терористів, яких координував Данило Іліч.
У Сербії існувала низка націоналістичних організацій, які ставили своїм завданням об'єднання південних слов'ян і створення «Великої Сербії». Серед офіцерів сербської армії існувала таємна організація під назвою «Чорна рука». Її метою було звільнення сербів, що перебували під владою Австро-Угорщини. Вождем «Чорної руки» був полковник Драгутін Дмитрович, на прізвисько «Апіс», начальник сербської контррозвідки. Уряд Пашича його остерігався. Сербський уряд здогадувався про змову й не схвалював її, але й не заважав «Чорній руці».
Після того, як стало відомо про вбивство, у Сараеві почався антисербський погром. Лише через декілька годин порядок було відновлено військовими. Оскільки в убивстві була замішана Сербія, через деякий час Австро-Угорщина висунула Сербії Липневий ультиматум 23 липня 1914 року, і хоча його і було прийнято з єдиним застереженням, не задовольнялась відповіддю й оголосила Сербії війну. Це стало початком Першої світової війни.
28 липня А-У оголосила війну Сербії.
