Зміст і методика проведення заняття. 1. Предмет, завдання й обсяг стилістичної науки

План заняття

1. Предмет, завдання й обсяг стилістичної науки. Проблематика стилістики.

2. Методи стилістичних досліджень.

3. Розділи стилістики.

4. Коротка історія стилістичної науки.

Зміст і методика проведення заняття

Етап, мета	Зміст навчально-виховної роботи	Час	Методика роботи за змістом питань теми
1)Вступна частина   Організаційний момент -привітання.	Привітання студентів (з посмішкою), налаштування студентів на подальшупрацю. Заохочення до дискусії по відповідній проблематиці та систематизації знань перед модульною контрольною роботою. Налаштування студентів на співпрацю.	5хв.	Діалог зі студентами, психологічна та практична підготовка студентів до наукової роботи
Означення теми практичного заняття, її актуальності, основних питань, що будуть розглянуті.	Перш ніж розпочати заняття, потрібно зацікавити студентів та заохотити їх до опрацювання питань практичного заняття. -перевірка відсутніх -жарт -доповідь щодо актуальності практичного заняття	10хв.	Емоційна розминка
Розгляд основних проблем практичного заняття.	Тема: «Стилістика як лінгвістична дисципліна» План 1.Предмет, завдання й обсяг стилістичної науки. Проблематика стилістики. 2.Методи стилістичних досліджень. 3.Розділи стилістики. 4.Коротка історія стилістичної науки.	15хв.	монолог
2)Робота над змістом проблемних питань.	1) Предмет, завдання й обсяг стилістичної науки. Проблематика стилістики. Стилістика ˗ це інтегральна мовознавча наука, предметом якої є система мовних засобів, спрямованих на ефективну реалізацію комунікативно-прагматичних функцій мови. Матеріалом стилістики (джерелом стилістичного аналізу) є цілий текст, а метою - виявлення системності авторського вибору використовуваних мовних засобів усіх рівнів. Зауважимо, що текст є об'єктом вивчення й інших дисциплін, зокрема ˗ лінгвістики тексту, однак стилістика досліджує насамперед ті мовні засоби, які забезпечують ефективність мовленнєвої діяльності. Під увагу беруться одиниці всіх рівнів, але розглядаються не субстанціальні чи структурні їх особливості, а насамперед - особливості функціонування. Таким чином, стилістика вивчає не окремі сегменти мовної структури, а всю мовну систему в динаміці та взаємодії всіх її елементів. Традиційна стилістика вивчала стиль як одну з форм системної мовної варіативності. Її метою було встановлення стилістичного потенціалу мовних одиниць, що відповідали певним функціональним стилям. У 60 70 роках XX ст. структурно-статичний опис стилістичних ефектів поступається місцем комунікативно-динамічному аналізу тексту в його реальному функціонуванні. Текст розглядається як динамічна система, здатна адаптуватися до мінливих умов комунікації та відбивати їх у своїй мовній структурі. При цьому стиль трактується як комунікативна, функціонально-прагматична якість тексту. "Основна проблема стилістики ˗ пояснення використання мовних засобів у їх зв'язку з комунікативними намірами автора тексту та стилістичними ефектами. Завдання стилістики ˗ вивчити контекстну доцільність мовного вираження, способи текстуалізації одного й того ж або практично одного й того ж змісту. Різні текстуалізації можуть розцінюватися як більш/менш доцільні або ефективні”. Практичною метою стилістики є навчити мовця мовної майстерності, вміння доцільно використовувати стилістичні засоби для досягнення потрібного комунікативного ефекту. Незаперечно, що вміння спілкуватися значно полегшує співпрацю, а невміння відчутно ускладнює розв'язання багатьох життєво важливих проблем. Стилістика разом з іншими науками, насамперед риторикою, покликана вдосконалювати комунікативні здібності особи в усіх мовленнєвих ситуаціях. Таким чином, стилістика посідає особливе місце серед інших філологічних дисциплін. Вона відзначається: • інтегративністю - досліджує стилістичний потенціал елементів усіх мовних рівнів; • функціональністю - звертає увагу переважно на комунікативно- прагматичне призначення мовних одиниць і тексту в цілому; • прагматичністю - визначає принципи і прийоми ефективного мовленнєвого спілкування. 5. 2) Методи стилістичних досліджень. Як один з розділів мовознавства стилістика використовує загальнолінгвістичні методи: - квалітативний (якісний), - квантитативний (кількісний), - компаративний (порівняльний). У лінгвостилістиці відбулася певна спеціалізація загальнолінгвістичних методів, виробилися власне стилістичні методи, прийоми, процедури дослідження. Більшість із них активно використовується при стилістичному аналізі у ВУЗі. • Метод зіставлення. Суть цього методу полягає в тому, що завдяки зіставленню різних текстів дослідник виявляє серед існуючих у мові засобів такі, що дають найліпший стилістичний ефект. Метод допомагає виявити найвиразніші стилістичні одиниці. • Метод стилістичного експерименту. Творчий метод цілеспрямованої заміни одних мовних елементів іншими, функціонально схожими, з їх подальшою оцінкою щодо ефективності в досягненні певної комунікативної настанови. • Стилістико-статистичний метод. Цей метод дає змогу описати стиль через: а) встановлення набору типових мовних засобів (інвентаря функціональних стилів); б)зіставлення статистичних характеристик певного тексту із середньостатистичними показниками даного функціонального стилю. Дозволяє простежити зміну й становлення стилістичних норм певної мови, розвиток функціональних стилів, внесок майстрів слова у мовотворчість. 3) Розділи стилістики. Структура кожної науки зумовлюється її предметом, проблематикою, напрямами, аспектами, методами дослідження, основними завданнями. Чим складнішими й різноманітнішими є ці фактори, тим розгалуженішою є структура відповідної дисципліни. Структура стилістики достатньо складна, оскільки складним є об’єкт її вивчення. Основні галузі стилістичної науки ˗ це: загальна стилістика, описова стилістика, функціональна стилістика, порівняльна стилістика, стилістика декодування, практична стилістика. Подаємо їх коротку характеристик. Загальна стилістика (теорія стилістики) визначає поняття і категорії стилістики, предмет її дослідження, теоретично обґрунтовує принципи і методи лінгвостилістичного аналізу. У предметі загальної стилістики поєднано два аспекти: системно-структурний, що стосується будови мови, і комунікативний, який стосується її функцій. Описова стилістика, або стилістика ресурсів, вивчає, описує і кваліфікує наявні в структурі національної мови стилістичні засоби: стилістично забарвлені слова, форми і конструкції. Встановлює систему стилістичних протиставлень на кожному рівні мовної структури, вивчає стилістичну синонімію. Функціональна стилістика досліджує закономірності функціонування мови в різних типізованих формах суспільної комунікації, визначає перелік і систему факторів, що впливають на формування і розвиток функціональних стилів. Вивчає функціональні стилі, їх класифікацію та жанрову диференціацію, мовленнєву системність стилів. Установлює принципи відбору і закономірності поєднання мовних одиниць у певний, стилістично визначений текст. Порівняльна стилістика порівнює стилістичні структури різних мов. Дозволяє встановити спільне інваріантне та відмінне, специфічно національне в їх стилістичних системах. Стилістика декодування має своїм об'єктом мову художньої літератури, досліджує художній текст в аспекті сприйняття та інтерпретації його читачем. Допомагає розвивати культуру читання на основі вивчення кодів літератури та створення алгоритмів декодування. Практична стилістика ˗ прикладна нормативна дисципліна, в якій розглядаються: загальні відомості про стилі мови; функціонально-стилістичні і жанрові різновиди мовлення; стилістичні норми; стилістичні засоби національної мови та прийоми їх використання. “На зразках доцільного використання мовних засобів у різних стилях і формах мови вона навчає мовної майстерності, свідомого і критичного ставлення до власного мовлення і до мови оточення”. Завданням практичної стилістики є впровадження в мовленнєву практику правил і принципів теоретичної стилістики, виховання в мовців чуття мовної культури. У практиці шкільного викладання мови активно використовуються здобутки насамперед функціональної та практичної стилістики, а також стилістики декодування		Розповідь Монолог студента Розгляд необхідної літератури додаткових джерел
3.Завершення заняття: - підбиття підсумків. -завдання для самостійної роботи. -оцінювання.	Самостійна робота. Підведення підсумків. Завдання для самопідготовки: дати письмові, але короткі відповіді на питання: 1 Що вирізняє стилістику з-поміж інших мовознавчих дисциплін 2. Чому матеріалом стилістики є цілий текст? 3. Для чого вивчають стилістику в школі? 4. Схарактеризуйте основні методи лінгвостилістики. 5. Чому стилістична наука має досить розгалужену структуру? 6. З якими іншими дисциплінами пов’язана стилістика.		Заключний монолог викладача та бесіда викладача зі студентами щодо проденого матеріалу.