Тема 10. Характеристики держави

Тема 8.Форми держави

Форма держави як сукупність найбільш значущих її ознак. Спів­відношення форми держави і її сутності. Форма правління: поняття, суть, зміст і типологія. Загальна характеристика монархій і респуб­лік. Форма державного правління України і її розвиток у сучасних умовах. Співвідношення типу і форми держави. Різноманіття форм правління в межах одного типу держави.

Форма державного устрою, її сутність і види: унітарна, федератив­на, і конфедеративна. Складна і проста держава. Унітарна держава, федерація, конфедерація, імперія, їх основні ознаки і особливості. Співдружність і співтовариство. Роль економічних, політичних, на­ціональних та інших факторів у виборі форми держави. Державний режим як характеристика форми держави, його співвідношення з формою правління і державним устроєм. Види державних режимів. Демократичний, авторитарний, тоталітарний режими. Тиранія, де­спотія, охлократія, олігархія, теократія.. Демократичні і недемокра­тичні державні режими. Теоретичні аспекти форми держави України (форма державного правління, форма державного устрою, тип дер­жавно-політичного режиму) за Конституцією України 1996 р.

Література [1; 4-14; 65; 85]

Тема 9. Механізм держави

Поняття і призначення механізму держави. Його роль в здійснен­ні функцій і завдань держави. Широке і вузьке розуміння механізму держави. Співвідношення механізму держави і її апарату. Структура державного апарату. Поняття і ознаки державних органів. Їх система і класифікація. Основні принципи організації і здійснення держав­ної влади. Проблема поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Правоохоронні і “силові” органи держави (міліція, податкова поліція, прокуратура, служба безпеки, розвідка). Органи держави і органи місцевого самоврядування: їх співвідношення. Принципи організації і діяльність державного апарату. Державна служба. Державний служ­бовець і посадова особа. Поняття і суть бюрократії. Демократичний і бюрократичний централізм. Вимоги до державного апарату та ос­новні засади його діяльності в умовах демократичної, правової, со­ціальної держави. Гарантії діяльності органів державної влади. Про­блеми удосконалення організації і діяльності механізму української держави.

Література [1; 4-14; 17; 65; 85]

Тема 10. Характеристики держави

Об’єктивні і суб’єктивні причини різноманіття існуючих кон­цепцій держави. Класифікація сучасних концепцій держави. Харак­теристика держави в доктринах соціологічного характеру. Теорія солідаризму, теорія держави загального благоденства, теорія плю­ралістичної демократії, теорія еліт, теорія конвергенції, технократич­на доктрина. Юридичні теорії держави. Теорія правової держави і те­орія соціальної держави та їх органічне поєднання на сучасному етапі розвитку цивілізації. Еволюція вчення про правову державу. Основні принципи і характеристики правової держави. Поняття соціальної держави, її співвідношення з правовою державою. Формування пра­вової, соціальної держави в сучасній Україні: успіхи, проблеми і пер­спективи.

Література [4; 5; 8-10; 12-14; 33; 44; 45; 75-77]

 

МОДУЛЬ 2

Тема 11. Введення в загальну теорію права. Основні підходи до розкриття сутності права

Проблеми походження права. Регулювання суспільних відносин в період первіснообщинного ладу. Обряди, ритуали, табу, звичаї. При­чини, умови та закономірності виникнення права. Методологічні ос­нови визначення сутності права. Загальні питання праворозуміння і його значення для практичної діяльності. Поняття праворозуміння. Суб’єкт праворозуміння, об’єкт і зміст праворозуміння. Розуміння права у світовій і вітчизняній юриспруденції. Теорія юридичного по­зитивізму. Нормативістська теорія права. Соціологічна теорія права. Психологічна теорія права. Теорія природного права. Теорія широ­кого розуміння права. Інтегративний підхід до розуміння сутності права. Поняття типу права. Історичні типи права: рабовласницьке, феодальне, буржуазне, соціалістичне.

Література [4-14; 16; 38]

Тема 12. Поняття і ознаки права, його принципи і функції

Проблема вироблення універсального визначення поняття права. Соціальне призначення права і його сутнісні характеристики: нор­мативність, загальна обов’язковість, формальна визначеність, сис­темність, універсальність, забезпеченість державою та ін. Право в об’єктивному і суб’єктивному розумінні. Позитивне і природне пра­во, їх співвідношення. Приватне і публічне право. Методологічні про-

блеми співвідношення права і закону. Співвідношення і взаємозв’язок права і держави.

Поняття принципів права і їх класифікація. Соціально-правові принципи права, їх суть. Спеціально-юридичні принципи права, їх поняття і види. Форми існування принципів права. Закріплення за- гальносоціальних та спеціально-юридичних принципів права в Кон­ституції України. Правові презумпції та аксіоми. Функціонування права як його природна якість. Поняття функцій права. Система і класифікація функцій права. Характеристика загальносоціальних і спеціально-юридичних функцій права. Форми реалізації функцій права. Соціальна цінність права.

Література [1; 4-14; 16; 48]

Тема 13. Правове регулювання

Необхідність і закономірність соціальної регламентації суспільних відносин. Право в системі соціального нормативного регулювання. Дія права. Поняття правового впливу та його види: інформаційний, логічний, виховний, соціальний. Поняття правового регулювання. Правовий вплив і правове регулювання: їх співвідношення. Предмет, методи, способи і типи правового регулювання. Засоби правового регулювання. Стимули і обмеження як специфічні інформаційно- психологічні засоби правового регулювання: їх поняття і природа. Поняття правових режимів. Співвідношення стимулів і обмежень в різних правових режимах.

Поняття і характеристика основних стадій правового регулюван­ня. Механізм правового регулювання, існуючі підходи до розкрит­тя його сутності, елементного складу і функціонування. Поняття і суть механізму правового регулювання. Характеристика структури механізму правового регулювання. Проблеми ефективності права і правового регулювання. Вдосконалення механізму правового регу­лювання в сучасній Україні.

Література [4-14; 16; 34; 58; 64]

Тема 14. Норми права

Поняття, ознаки, функції і види соціальних норм. Соціальні і тех­нічні норми, їх взаємозв’язок. Техніко-юридичні норми. Історична обумовленість соціальних норм. Економічні норми; політичні норми; корпоративні норми; норми звичаю; релігійні норми; норми моралі;

технічні норми; лінгвістичні норми. Нормативність як одна з провід­них характеристик права. Поняття і суть норми права. Місце норм права в системі соціальних норм. Ознаки правових норм, що відріз­няють їх від інших норм регулювання суспільно значимої поведінки. Норми права та соціальні норми: їх співвідношення і взаємодія.

Поняття, суть і підстави класифікації правових норм. Класифіка­ція норм права за суб’єктами видання; за соціальним призначенням; за об’єктом; за методом правового регулювання; за сферою дії та ін. Види правових норм: установчі (норми-принципи), охоронні (норми-заборони), забезпечувальні (норми-гарантії), регулятивні (норми-правила поведінки), декларативні (норми-оголошення), дефіні­тивні (норми-визначення), колізійні (норми-арбітри), оперативні (норми-інструменти).

Поняття структури правової норми. Логічна обумовленість будо­ви правових норм. “Ідеальна” трьохелементна конструкція правової норми. Особливості будови регулятивних і охоронних правових норм. Поняття, ознаки і види гіпотез правових норм. Поняття, зміст і види диспозиції. Поняття, види і призначення санкцій правових норм.

Література [4-14; 16; 62; 71]

Тема 15. Форми (джерела) права

Формальна визначеність як одна з найважливіших властивостей права. Проблеми визначення форм і джерел права, існуючі підхо­ди. Співвідношення поняття “форма” та “джерело” права. Поняття юридичних форм (джерел) права, їх співвідношення. Основні види форм (джерел) права. Поняття і ознаки нормативно-правового акту як форми (джерела) права. Поняття і суть судового (адміністратив­ного) прецеденту. Правовий звичай як форма (джерело) права, його сутність. Принципи і норми міжнародного права як джерела права в сучасному світі. Поняття і суть нормативного договору як форми (джерела) права. Особливості джерел права сучасних правових сис­тем. Основні форми (джерела) права в Україні.

Література [4-14; 16; 35; 67]

Тема 16. Правотворчість

Правоутворення, правотворчість і нормотворчість: поняття і співвідношення. Зміст і цілі правотворчості, її призначення в сус­пільстві. Роль держави в утворенні правових норм. Співвідношення правотворчості і нормотворчості. Об’єктивне і суб’єктивне в праві. Принципи правотворчості: гуманізм, демократизм, науковість та ін. Суб’єкти правотворчості. Правотворчість як процес. Стадії (етапи) правотворчого процесу. Види правотворчості: відомча, делегована, санкціонована, локальна правотворчість. Забезпечення правотворчої діяльності. Проблеми оптимізації правотворчої діяльності. Поняття юридичної техніки. Правила і прийоми юридичної техніки (правила зовнішнього оформлення юридичних документів; їх змісту і структу­ри; викладення). Облік юридичних документів. Юридична терміно­логія і юридичні конструкції. Юридичні стиль і мова, вимоги щодо них.

Література [4-14; 16; 43; 64; 79]

Тема 17. Система права

Системність як одна з визначальних характеристик права. Поняття і зміст системи права, її відмінність від правової системи. Структура системи права та її складові — галузі, підгалузі та інститути. Предмет і метод правового регулювання як підстави побудови системи права. Поняття галузі права. Загальна характеристика галузей права. Інсти­тут права: поняття і види. Галузевий і міжгалузевий інститут права. Співвідношення міжнародного і національного права. Система права України і міжнародне право. Співвідношення матеріального і проце­суального права. Співвідношення публічного і приватного права.

Література [1; 2; 4-14; 16; 27; 32; 61; 63]

Тема 18. Система законодавства

Термін “законодавство” у вузькому і широкому розумінні. Понят­тя системи законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства. Система законодавства як формальне вираження сис­теми права. Будова системи законодавства: горизонтальна (галузева) та вертикальна (ієрархічна). Поняття і ознаки нормативно-правового акту як складового елементу системи законодавства. Класифікація нормативно-правових актів. Чинність нормативно-правових актів в часі, просторі і за колом осіб. Поняття, зміст, призначення і прин­ципи систематизації нормативно-правових актів. Облік норматив­них актів. Основні види систематизації нормативно-правових актів: інкорпорація, консолідація, кодифікація. Проблеми систематизації українського законодавства.

Література [1; 2; 4-14; 16; 20; 32; 34; 49; 63; 64; 82]

Характеристика суспільних відносин, які набувають правового ха­рактеру, і підстави його набуття. Соціологічні аспекти праворозуміння. Поняття і основні ознаки правових відносин. Структура правових відносин та її елементи (суб’єкти, об’єкти, юридичні факти та їх взає­модія). Суб’єктивні права та юридичні обов’язки учасників як юри­дичний зміст правових відносин. Класифікація правових відносин.

Поняття суб’єкта правових відносин. Види суб’єктів правових від­носин. Правосуб’єктність як підстава участі суб’єкта у правових від­носинах. Структура правосуб’єктності фізичних осіб. Поняття і суть правоздатності. Поняття дієздатності і її співвідношення з правоздат­ністю. Дієздатність в основних правових галузях. Поняття делікто- здатності. Особливості правосуб’єктності юридичних осіб.

Поняття об’єктів правових відносин, їх роль і місце в правових відносинах. Класифікація об’єктів правових відносин. Поняття, озна­ки і суть юридичних фактів. Призначення юридичних фактів в право­вих відносинах. Класифікація юридичних фактів. Складні юридичні факти і фактичні склади. Конкретизація юридичних фактів. Пробле­ма вибору юридичних фактів. Юридичні факти і соціальні ситуації. Фактичні системи. Презумпції як різновид юридичних фактів.

Література [1-3; 4-14; 28; 37; 74]

Тема 20. Правореалізація

Правове регулювання і правореалізація: співвідношення і взає­модія. Поняття і суть реалізації права як кінцевої мети правового регу­лювання. Забезпеченість державою як підстава підвищеної здатності права до реалізації. Необхідність врахування багатоплановості зміс­ту права з точки зору його природного і позитивного, об’єктивного і суб’єктивного характеру при вивченні реалізації права. Особливості правореалізації в сучасних правових системах. Форми безпосеред­ньої правореалізації: виконання, дотримання і використання. Понят­тя механізму правореалізації.

Поняття і основні ознаки правозастосування як особливої форми реалізації норм права. Підстави і необхідність правозастосування. Види правозастосування (оперативно-виконавче і правоохоронне). Форми здійснення правозастосування. Суб’єкти правозастосування. Принципи правозастосування. Стадії процесу правозастосування (аналіз фактичних обставин справи, вибір і тлумачення норми права, кваліфікація, прийняття рішення по справі). Умови і юридичні гаран­тії законного і обґрунтованого застосування права. Правозастосовчий акт як результат правозастосування: його поняття, ознаки і відмін­ності від нормативно-правового акта. Види правозастосовчих актів.

Поняття і загальна характеристика тлумачення права. Основні способи тлумачення права: граматичний, систематичний, логічний, історико-політичний, телеологічний (цільовий), спеціально-юри­дичний, функціональний. Види тлумачення за обсягом: буквальне, розширене і обмежене. Види тлумачення за суб’єктами: офіційне (ка­зуальне і нормативне), автентичне, делеговане. Прогалини в законо­давстві: поняття, причини виникнення і способи їх подолання (ана­логія закону і аналогія права).

Література [4-14; 16; 23; 26; 41; 47; 53; 70; 78]

Тема 21. Поведінка особи у правовій сфері

Поведінка особи і право. Поведінка у правовій сфері як безпосе­редній об’єкт правового регулювання. Поняття правової поведінки та її основні ознаки. Критерії класифікації правової поведінки (від­повідність правовим нормам, соціальна значимість, юридичні наслід­ки). Поняття правового вчинку. Склад правового вчинку (суб’єкт, суб’єктивна сторона, об’єкт, об’єктивна сторона). Поняття, ознаки і суть правомірної поведінки. Правомірна поведінка як мета державно- правового регулювання. Види правомірної поведінки (класифікація за суб’єктами; суб’єктивною стороною; об’єктивною стороною; фор­мою реалізації норм права). Стимулювання правомірної поведінки.

Правопорушення як соціальний і правовий антипод правомірної поведінки. Поняття і ознаки правопорушення. Суспільна шкідливість і небезпечність; протиправність; негативні юридичні наслідки як ос­новні ознаки правопорушення. Юридичний склад правопорушення як сукупність його суб’єктивних і об’єктивних характеристик. Види правопорушень. Поняття і ознаки злочину. Поняття і види проступ­ків, їх характеристика. Соціальні причини правопорушень. Шляхи і засоби попередження правопорушень. Об’єктивно протиправне діян­ня. Зловживання правом.

Література [1-14; 31; 51; 52; 54; 59; 84]

Тема 22. Юридична відповідальність

Методологічні проблеми дослідження відповідальності. Основні підходи до розуміння сутності юридичної відповідальності. Ідея по­зитивної (перспективної) правової відповідальності та її недоліки. Проблеми розмежування загальної теорії юридичної відповідаль­ності і теорій відповідальності галузевих юридичних наук. Проблеми розмежування “матеріальної” і “процесуальної” юридичної відпові­дальності.

Поняття і ознаки юридичної відповідальності. Мета, завдання і функції юридичної відповідальності. Принципи юридичної відпові­дальності. Поняття і зміст підстав юридичної відповідальності. По­рядок покладання юридичної відповідальності. Юридична відпові­дальність і державний примус, питання їх співвідношення. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Класифікація юридичної відповідальності за галузевою ознакою (кримінальна, адміністра­тивна, цивільна, дисциплінарна). Класифікація юридичної відпові­дальності за характером санкцій (штрафна і правовідновлювальна). Юридична відповідальність в системі юридичних категорій. Спів­відношення юридичної відповідальності і інших заходів державного примусу.

Література [1-14; 18; 21; 31; 51; 52; 54; 84]

Тема 23. Правосвідомість і правова культура

Психологічні аспекти розуміння сутності і соціального призна­чення права. Право і суспільна свідомість. Місце і роль правосвідо­мості в системі форм суспільної свідомості (політичної, економічної, моральної, релігійної та ін.). Поняття правової свідомості. Структура правової свідомості, її раціональні, емоційні і поведінкові компонен­ти. Правова психологія і правова ідеологія. Функції правосвідомості (пізнавальна, оціночна і регулятивна) та їх практична реалізація. Класифікація правосвідомості за суб’єктами (індивідуальна і колек­тивна правосвідомість); за рівнем відображення правової дійсності (повсякденна, професійна і теоретична правосвідомість). Взаємодія права і правосвідомості. Роль правосвідомості у правотворчому і пра- вореалізаційному процесах.

Поняття, основні характеристики і функції правової культури. Структура правової культури суспільства і окремої особистості. Рі­вень розвитку правової культури суспільства. Поняття, джерела і форми вираження правового нігілізму. Поняття, причини і наслідки правового ідеалізму. Правове виховання як основний засіб цілеспрямованого формування правової культури особистості: поняття, фор­ми і методи здійснення.

Література [4-16; 36; 73; 80; 84; 86]

Тема 24. Законність і правопорядок

Існуючі підходи до визначення сутності законності. Розуміння законності у правовій державі. Поняття і зміст законності. Суб’єкти законності. Основні вимоги законності. Принципи законності. За­конність і законодавство. Забезпечення охорони і захисту законності. Гарантії законності: поняття, система і форми реалізації. Загальні і спеціальні гарантії законності. Поняття конституційної законності та її зміст. Права людини і законність. Зміцнення законності як умова створення правової держави.

Різноманіття підходів до правопорядку. Поняття і ознаки право­порядку. Матеріальний, політичний і юридичний зміст правопорядку. Поняття форми правопорядку. Єдність змісту і форми правопорядку. Принципи правопорядку. Структура правопорядку. Класифікація рівнів правопорядку (за масштабністю; за обсягом; за характером суспільних відносин та ін.). Функції правопорядку. Правопорядок і громадський порядок. Тенденції розвитку правопорядку. Співвідно­шення законності і правопорядку. Роль законності і правопорядку в житті суспільства. Проблеми і шляхи зміцнення законності і право­порядку. Поняття і види дисципліни.

Література [4-14; 21; 84]

Тема 25. Правовий статус особи

До питання співвідношення інтересів суспільства, держави і особистості. Права людини як критерій цивілізованості держави і суспільства. “Людина”, “особистість”, “громадянин”: співвідношен­ня понять. Поняття і еволюція прав людини. Правовий статус осо­би як категорія, що дозволяє системно розглядати права, свободи і обов’язки людини і громадянина. Види правових статусів. Права лю­дини як головний елемент правового статусу, їх класифікація (пра­ва людини і права громадянина; “покоління” прав людини; класифі­кація прав за об’єктом). Права людини і громадянина: природний і позитивний аспект. Поняття і суть обов’язків, співвідношення прав і обов’язків у структурі правового статусу особи.

Поняття забезпечення прав і свобод особи, його структура та ме­ханізм. Поняття гарантій прав і свобод особи та їх класифікація. По­няття реалізації, охорони і захисту прав і свобод особи, їх форми і види. Характеристика юридичних, інституційних і організаційних гарантій прав і свобод особи. Загальносоціальні умови забезпечення прав і свобод особи як сукупність соціально-економічних, політич­них, культурних та інших чинників їх практичної реалізації. Співвід­ношення правового і фактичного статусу особи в суспільстві, шляхи подолання невідповідності.

Література [1-3; 8-10; 12-14; 16; 19; 22; 24; 40; 66; 77]

Тема 26. Правові системи сучасності

Поняття, зміст і структура правової системи. Розмежування тер­мінів “система права” і “правова система”. Типологія правових сис­тем. Порівняльне правознавство як напрям юридичної науки і метод дослідження. Виникнення та основні школи порівняльного право­знавства. Романо-германська правова система та її основні харак­теристики (система, форми (джерела) права, юридична практика, правова ідеологія). Структура і джерела англосаксонської правової системи. Загальна характеристика мусульманського і традиційного права.

Історичні і соціально-культурні витоки правової системи Украї­ни. Особливості правової системи України. Форми (джерела) права в Україні. Становлення і розвиток правової системи України. Основні напрями вдосконалення організації і функціонування правової сис­теми України. Місце і роль української держави у правовій системі. Основні принципи держави Україна та їх конституційне закріплення. Завдання розвитку держави і права України на сучасному етапі. Ха­рактеристика сучасного світового правопорядку.

Література [5; 8-10; 12-14; 16; 30; 40; 63; 65; 69; 87]

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України. — К., 1996.

2. Кодекси України.

3. Закони України.

4. Венгеров А. Б. Теория государства и права. — М., 2000.

5. Загальна теорія держави і права/ За ред. В. В. Копєйчикова. — К., 2000.

6. Комаров С. А. Теория государства и права. — М., 1999.

7. Котюк В. О. Теорія права. Курс лекцій. — К.: Вентурі, 1996.

8. Общая теория государства и права: Акад. курс: В 2 т. / Под ред. М. Н. Марченко. — М., 1998.

9. Общая теория права и государства / Под ред. В. В. Лазарева — М., 2000.

10. Скакун О. Ф. Теорія держави і права. — Харків, 2001.

11. Сурилов А. В. Теория государства и права. — К.; Одесса, 1989.

12. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н. И. Ма- тузова, А. В. Малько. — М., 2001.

13. Теория государства и права / Под ред. В. М. Корельского, В. Д. Перевалова. — М., 1998.

14. Юридична енциклопедія: У 6 т. — К., 1998-2004.

15. Аграновская Е. В. Правовая культура и обеспечение прав личности. — М., 1988.

16. Алексеев С. С. Право: азбука — теория — философия: Опит комплексного исследования. — М., 1999.

17. Аппарат государственного управления: интереси и деятель- ность. — К., 1993.

18. Базилев Б. Т. Юридическая ответственность. — Красноярск, 1985.

19. Бережнов А. Г. Права личности: некоторие вопроси теории. — М., 1991.

20. Бобровник С. В., Богінич О. Л. Систематизація законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку. — К., 1994.

21. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность. — М., 1978.

22. Воеводин Л. Д. Юридический статус личности в России. — М., 1997.

23. Вопленко Н. Н. Официальное толкование норм права. — М., 1976.

24. Всеобщая декларация прав человека как международний стандарт правового положения личности в Украине. — Луганск, 1999.

25. Гаджиев К. С. Введение в политическую науку. — М, 1997.

26. Головченко В. В. Правореалізація як функція судової влади // Правова держава. — К., 1996. — Вип. 7.

27. Головченко В. В. Система права і комплексні правові спільності // Правова держава. — К., 1997. — Вип. 8.

28. Гревцов Ю. Н. Правовие отношения и осуществление права. — Л., 1987.

29. Громадянське суспільство в Україні: Проблеми становлення. — К., 1997.

30. Давид Р., Жоффре-Спиноза К. Основние правовие системи современности. — М., 1999.

31. Денисов Ю. А. Общая теория правонарушения и ответственно- сти. -Л, 1983.

32. Евграфов П. Б. Соотношение структури советского права и структури советского законодательства. — Харьков, 1981.

33. Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. — К., 1999.

34. Законодавство: проблеми ефективності / В. Б. Аверьянов, В. П. Денисов, В. Ф. Сіренко та ін. — К., 1995.

35. Зивс С. Л. Источники права. — М., 1981.

36. Ильин И. А. О сущности правосознания. — М., 1993.

37. Исаков В. В. Юридические факти в советском праве. — М., 1984.

38. Казимирчук В. П. Право и методи его изучения. — М., 1965.

39. Карташев В. Н. Юридическая деятельность, понятие, структура, ценность. — Саратов, 1989.

40. Карташкин В. А. Права человека в международном и внутригосу- дарственном праве. — М., 1995.

41. Карташов В. Н. Правоприменительная практика в социалистиче- ском обществе. — Ярославль, 1986.

42. Кашанина Т. В. Происхождение государства и права. Современ- ние трактовки и новие подходи. — М., 1999.

43. Керимов Д. А. Культура и техника законодательства. — М., 1991.

44. Коваленко А. И. Правовое государство: концепции и реальность. — М., 1993.

45. Козлихин И. Ю. Идея правового государства: История и совре- менность. — СПб., 1993.

46. Козлов В. А. Проблеми предмета и методологии общей теории права. — Л., 1989.

47. Колізії у законодавстві України; проблеми теорії і практики. — К., 1996.

48. Колодій А. М. Принципи права України. — К., 1998.

49. Коментар до Конституції України / В. Б. Авер’янов, В. Ф. Бойко та ін. — К., 1998.

50. Конституція України — основа подальшого розвитку законодав­ства. — К., 1997.

51. Кудрявцев В. Н. Закон, поступок, ответственность. — М., 1986.

52. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология. — М., 1982.

53. Лазарев В. В. Пробели в праве и пути их устранения. — М., 1981.

54. Малеин Н. С. Правонарушение: понятие, причини, ответствен­ность. — М., 1985.

55. Манов Г. И. Признаки государства: Новие прочтения. — М., 1993.

56. Методологические проблеми советской юридической науки. — М.: Наука, 1980.

57. Назаренко Є. В. Теорія держави і права: Предмет, метод теорії держави і права. — К., 1988.

58. Нерсесянц В. С. Право в системе социальной регуляции: История и современность. — М., 1986.

59. Оксамитний В. В. Правомерное поведение личности. — К., 1985.

60. Основи теории политической системи. — М., 1985.

61. Пархоменко Н. М. Договір в системі права України. — К., 1998.

62. Пеньков С. М. Социальние норми: управление, воспитание, поведение. — М., 1990.

63. Погорілко В. Ф. Малишко М. Правова система — система права — система законодавства // Право України, — 1993. — № 9.

64. Поленина С. В. Качество закона и ^ффективность законодатель­ства. — М.. 1993.

65. Политические проблеми теории государства. — М., 1993.

66. Права человека / Отв. ред. Е. А. Лукашева. — М, 1999.

67. Разумович Н. Н. Источники и форми права // Советское госу- дарство и право. — 1982. — № 3.

68. Ранние форми политической организации: от первобитности до государственности. — М., 1995.

69. Решетников Ф. М. Правовие системи стран мира: Справочник. — М., 1993.

70. Решетов Ю. С. Реализация норм советского права: системний анализ. — Казань, 1989.

71. Рибушкин Н. Н. Запрещающие норми в советском праве. — Казань, 1990.

72. Рябов С. Г. Політологічна теорія держави. — К.: Тандем, 1996. — 239 с.

73. Семитко А. П. Развитие правовой культури как правовой прогресс. — Екатеринбург, 1996.

74. Синюков В. Н. Функции юридических фактов // Вопроси теории государства и права. — Саратов, 1988.

75. Скрипнюк О. В. Соціальна держава. — К., 2001.

76. Скрипнюк О. В. Теоретико-методологічні засади формування та розвитку громадянського суспільства і правової держави в Украї­ні. — К., 1995.

77. Социальное государство и защита прав человека. — М., 1994.

78. Спасов Б. Закон и его толкование. — М., 1986.

79. Тарасюк В. М. Юридична, законодавча та кодифікаційна техні­ка // Правова держава: Щорічник наук. пр. — К., 1997.

80. Татаринцева Е. В. Правовое воспитание. — М., 1990.

81. Теория юридического процесса. — Харьков, 1985.

82. Тихомиров Ю. А. Теория закона. — М., 1982.

83. Фандалюк О. В. Правозастосувальні акти-дії. — К., 1999.

84. Филонов В. П. Состояние, причини преступности в Украине и ее предупреждение. — Донецк: Донеччина, 1999. — 640 с.

85. Шаповал В. М. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний ана­ліз. — К.: Програма Л, 1995. — 136 с.

86. Щедрова Г. П. Громадянське суспільство, правова держава і полі­тична свідомість громадян. — К., 1994.

87. Якушик В. М. Государство переходного типа. — К., 1991.