Допуски, що використовуються при оцінці хімічної обстановки

Зміст

	1. Вступ………………………………………………… 2. Початкові дані для прогнозування масштабів зараження…………………………………………… 3. Вихідні дані…………………………………………. 4. Прийняті допущення при оцінці хімічної обстановки…………………………………………… 5. Порядок прогнозування хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах………….. 6. Фiзико-хiмiчнi небезпечнi властивостi ХНР………. 7. Список використаної літератури…………………….

 

 

Вступ

Під хімічною обстановкою при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах розуміють ступінь хімічного забруднення атмосфери і місцевості, що впливає на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятівних і відновлювальних робіт.

Згідно з «Методикою прогнозування причин виливання (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті», затвердженої 27.03.2001р.:

- хімічно небезпечний об'єкт (ХНО) - це промисловий об'єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться (переробляються, перевозяться, завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, складуються (постійно або тимчасово), знищуються (утилізуються) одне або декілька небезпечних хімічних речовин (до ХНО не відносяться залізниці).

- хімічно небезпечна речовина (ХНР) - це хімічна речовина, яка прямо або побічно може заподіяти загибель, гостре або хронічне захворювання або отруєння людей, заподіяти шкоду довкіллю.

Прогнозування хімічної обстановки при аваріях на ХНО може бути довгостроковим і оперативним.

Довгострокове прогнозування здійснюється завчасно для визначення можливих масштабів ураження, сил і засобів, які необхідні для ліквідації наслідків аварії.

Оперативне прогнозування здійснюється під час аварії для визначення можливих наслідків аварії і порядку необхідних дій.

Найбільш часто використовують такі речовини як хлор, аміак, фосген, синильна кислота та інші.
На підприємствах промисловості, де виробляються або використовуються в технологічному процесі небезпечні хімічні речовини, їх зберігають у спеціальних ємкостях, під якими зроблені піддони з висотою стінок Н.

 

Початкові дані для прогнозування масштабів зараження

 

Для оцінки хімічної обстановки, здійснюваної при аварійному прогнозуванні, використовуються такі дані:

- загальна кількість ХНР на момент аварії в місткості (трубопроводі), на якій відбулася аварія;

- характер розливу ХНР на підстилаючій поверхні («вільно» або «в піддон»);

- висота обваловування (піддону);

- реальні метеорологічні умови: температура повітря (°С), швидкість вітру (м/с) і напрям вітру в приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря (інверсія, ізотермія, конвекція);

- середня густина населення для місцевості, над якою розповсюджується хмара ХНР;

- ступінь захищеності персоналу підприємства (наявність індивідуальних і колективних засобів захисту).

Вихідні дані:
Місце аварії - Раївка.
Хімічно небезпечна речовина - Аміак.
Вага речовини-24 т.
Висота піддону - 0,4 м.
Обстановка оцінюється для населеного пункту - Синельникове.
Напрямок вітру - 310.
Час аварії - 5.50.
Щільність населення - 150 чол / км².
Забезпечення ЗІЗ - 100%.
Місце знаходження людей-93% в будівлі, 7% - поза будівлею

 

Допуски, що використовуються при оцінці хімічної обстановки

1. Метеорологічні умови:

- температура повітря + 20°С;

- швидкість вітру в приземній шарі - 1м/с;

- ступінь вертикальної стійкості повітря – інверсія.

2. Прогнозування здійснюється на термін не більше 4 годин, після чого прогноз уточнюють.

3. Всі розрахунки з визначення масштабів хімічного зараження ведуться на еквівалентну кількість ХНР.

Еквівалентна кількість ХНР – це така кількість хлору, масштаб зараження яким при інверсії еквівалентний масштабу зараження кількістю даного ХНР, що перейшла в первинну (вторинну) хмару, при даному ступені стійкості атмосфери.

Первинна хмара ХНР – це пароподібна частина ХНР, яка виходить унаслідок миттєвого переходу (1-2 мін) в атмосферу частин ХНР з місткості при руйнуванні.

Вторинна хмара ХНР – це хмара, яка виникає внаслідок випаровування речовини з поверхні.

4. Місткості, що містять ХНР при аваріях руйнуються повністю, а рідина розливається на площі з товщиною шару:

- при вільному розливі рідини на підстилаючу поверхню, товщина шару приймається рівною 0,05 м за всією площею розливу;

- при розливі ХНР в піддон або обваловування, товщина шару рідини визначається по формулі:

h = H - 0.2, (м) h = 0,4 – 0,2 = 0,2 (м)

(1)

де H – висота піддону (обваловування), м

h – товщина шару розливу рідини.