Система міжнародних стандартів корпоративного управління, яка перш за все базується на Принципах корпоративного управління Організації Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР), вимагає дотримання корпораціями таких критеріїв у своїх діях:
Чесність.
Прозорість.
Підзвітність.
Відповідальність.
Саме за цими напрямками у міжнародній практиці корпоративного управління здійснюється комплексна оцінка організації діяльності корпорацій. Рейтинги корпоративного управління є базою для оцінки правової основи регулювання корпоративних відносин, стану діючої системи корпоративного управління як у корпорації, так і в кожній конкретній країні.
Однією з перших розробок в галузі оцінки системи корпоративного управління є рейтинг міжнародного агентства «Стандард енд Паурз», здійснений у співробітництві з Московською міжнародною валютною біржею.
Використовуючи відповідну методологію, служба рейтингу й оцінки корпоративного управління «Стандард енд Паурз» запропонувала аналіз взаємодії між керівником компанії, радою директорів, акціонерами й іншими зацікавленими особами.
Дотримання міжнародних стандартів управління відстежується по чотирьох окремих групах показників, а саме:
Структура власності і вплив з боку власників.
Відносини із зацікавленими сторонами.
Фінансова прозорість і розкриття інформації.
Структура і методи роботи ради директорів і менеджменту.
Рейтинг корпоративного управління передбачає проведення аналізу за такими двома напрямками:
1. Корпоративне управління у внутрішньому середовищі компанії, тобто аналіз ефективності взаємодії між керівником, радою директорів, акціонерами, менеджерами та працівниками компанії. Головним об'єктом вивчення є внутрішня структура і методи корпоративного управління в компанії, співвідношення з кращими зразками світової практики. Поза межами такого аналізу залишаються зовнішні зацікавлені сторони — громадськість, місцева адміністрація, держава, споживачі, постачальники.
2. Корпоративне управління у зовнішньому середовищі, тобто аналіз ефективності правової, регулюючої й інформаційної інфраструктури конкретної країни. Об'єктом вивчення є ступінь можливого впливу зовнішніх факторів макроекономічного рівня на якість корпоративного управління в тій чи іншій компанії.
Оцінювання системи корпоративного управління в компанії здійснюється експертами за 10-бальною шкалою (10 — найвищий бал, 1 — найнижчий бал) як по окремих чотирьох напрямках, так і в цілому. На підставі експертної оцінки виводиться підсумковий рейтинг корпоративного управління (РКУ).
Основними компонентами, за якими здійснюється оцінювання, є:
1. Структура власності.
Прозорість структури власності.
Концентрація власності і вплив з боку власників.
2. Відносини з фінансово зацікавленими сторонами.
Регулярність проведення зборів акціонерів, можливість участі в них й одержання відповідної інформації.
Процедури голосування і регламент ведення зборів акціонерів.
Права власності (реєстрація і передача, рівність прав власності).
3. Фінансова прозорість і розкриття інформації.
Прийняті стандарти розкриття інформації.
Своєчасність і доступність інформації, що розкривається.
Незалежність аудитора, його статус.
4. Структура і методи роботи ради директорів і керівника компанії.
Структура і склад ради директорів.
Роль і ефективність ради директорів.
Роль і незалежність невиконавчих директорів.
Політика щодо винагороди, оцінки результатів роботи і посадових переміщень директорів і менеджерів.
Інший рейтинг корпоративного управління, відомий як «СОRЕ-рейтинг», запропонував російський Інститут корпоративного права і управління (ІКПУ). Розробка методики проводилася фахівцями ІКПУ за участі членів Експертної ради, до якої входять західні та російські фахівці в галузі корпоративного управління, глави найбільших інвестиційних фондів, експерти Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції і розвитку.
Оцінка стану корпоративного управління в компанії здійснюється за 200-бальною шкалою, від 1 (найнижчий рівень) до 200 (найвищий рівень) балів, за такими параметрами:
1. Політика компанії в галузі розкриття інформації.
2. Структура акціонерного капіталу.
3. Діяльність ради директорів і менеджменту компанії.
4. Ризики корпоративного управління в компанії (розмивання капіталу, трансферне ціноутворення, виведення активів, реорганізація і т.п.).
5. Права акціонерів.
