За вибухопожежною та пожежною небезпекою

Вимоги щодо конструктивних та планувальних рішень промислових об'єктів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежо- та вибухобезпеки значною мірою визначаються категорією приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення категорії приміщення проводиться з урахуванням показників

пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та їх кількості. Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д).

Категорія А. Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що

розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.

Категорія Б. Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.

Категорія В. Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.

Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; г

Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

В основу розрахункового методу визначення категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих приміщень покладено енергетичний підхід, що полягає в оцінці розрахункового надлишкового тиску вибуху в порівнянні з допустимим. Згідно з категоріями приміщень визначають вимоги до конструктивних та планувальних рішень будівель, споруд, приміщень та до їх вогнестійкості.

Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою на стадії проектування визначають розробники технологічного процесу згідно з нормами технологічного проектування ОН ТІ 1-24-86 та відомчими нормами технологічного проектування. Для діючих підприємств категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою можуть визначатися технологами самих підприємств, організаціями, що мають відповідних фахівців та дозвіл (ліцензію) органів державного пожежного нагляду. Категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони за правилами улаштування електроустановок, в тому числі для зовнішніх виробничих

і складських дільниць, повинні бути позначені на вхідних дверях до приміщення, а також на межах зон всередині приміщення та назовні.

34. Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, спору­ди) - це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об'єк­та, що визначається кількістю і пожежонсбезпечними властивос­тями речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням особливостей технологічних процесів, розміщених в них виробництв.

Відповідно до ОНТП 24-86, приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень (буді­вель) є наявність в них речовин з певними показниками вибухо­пожежної небезпеки. Кількісним критерієм визначення категорії є надмірний тиск, який може розвинутися при вибуховому заго­рянні максимально можливого скупчення (навантаження) вибу­хонебезпечних речовин у приміщенні.

Категорія А (вибухонебезпечні приміщення)

Горючі гази, легкозаймисті речовини з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворюватися вибу­хонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні переви­щує 5 кПа. Речовини і матеріали, що здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним, в такій кіль­кості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5кПа.

Категорія Б (вибухопожежонебезпечні приміщення)

Вибухонебезпечний пил і волокна, легкозаймисті рідини з темпе­ратурою спалаху більше 28 *С та горючі рідини за температурних умов і в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряиі або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в при­міщенні, що перевищує 5кПа.

Категорія В (пожєжонебезпечнІ приміщення)

Горючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини, матері­али, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним горіти лише за умов, що приміщення, в яких вони знаходяться або використовуються, не належать до категорій А та Б.

Категорія Г

Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується ви­діленням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, спа­лимі рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

Категорія Д

Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон визначається ДНАОП 0.00 - 1.32.01 "Правила будови електро­установок. Електрообладнання спеціальних установок" (ПБЕ).

Характеристика пожежо- та вибухонебезпеки може бути за­гальною для усього приміщення або різною в окремих його час­тинах. Це також стосується надвірних установок і ділянок тери­торій. Приміщення, або їх окремі зони, поділяються на пожєжо­нєбезпечнІ та вибухонебезпечні. Залежно від класу зони здійснюється вибір виконання електроустановок таким чином, щоб під час їх експлуатації виключити можливість виникнення вибуху або пожежі від теплового прояву електроструму.

Пожежонебезпечна зона - це простір у приміщенні або за його межами, у якому постійно чи періодично знаходяться (збе­рігаються, використовуються або виділяються під час техноло­гічного процесу) горючі речовини, як при нормальному техно­логічному процесі, так і у разі його порушення, в такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електро­обладнання під час його монтажу та експлуатації. Ці зони в разі використання у них електроустаткування поділяються на чоти­ри класи:

- Пожежонебезпечна зона класу П-І - простір у приміщенні, у якому знаходиться горюча рідина, що має температуру спалаху, більшу за +61 "С.

Пожежонебезпечна зона класу П-ІІ - простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або во­локна з нижньою концентраційною межею спалахування, більшою за 65 г/м³.

- Пожежонебезпечна зона класу П-ІІа - простір у приміщен­ні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали.

- Пожежонебезпечна зона класу П-ІІ І - простір поза при­міщенням, у якому знаходяться горючі рідини, пожежонебезпеч-ний пил та волокна, або тверді горючі речовини і матеріали.

Вибухонебезпечна зона - це простір у приміщенні або за його межами, у якому є в наявності, чи здатні утворюватися вибухо­небезпечні суміші.

Клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким здійснюється вибір і розміщення електроустановок, у залежності від частоти і трива­лості присутнього в ибохо небезпечного середовища, визначається технологами разом з електриками проектної або експлуатаційної організації,

Клас вибухонебезпечних зон характерних виробництв та кате­горія і група вибухонебезпечної суміші повинні відображатися у нормах технологічного проектування або у галузевих переліках виробництв з вибухопожежонебезпеки.

Газо- і пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповІтрянІ - вибухо­небезпечні зони класів 20, 21,22.

- Вибухонебезпечна зона класу 0 - простір, у якому вибухо­небезпечне середовище присутнє постійно або протягом трива­лого часу. Вибухонебезпечні зони класу 0 можуть мати місце пере­важно в межах корпусів технологічного обладнання і, у менщій мірі, в робочому просторі (вугільна, хімічна, нафтопереробна про­мисловість).

- Вибухонебезпечна зона класу і - простір, у якому вибухо­небезпечне середовище може утворитися під час нормальної ро­боти (тут і далі нормальна робота - ситуація, коли установка пра­цює відповідно до своїх розрахункових параметрів).

- Вибухонебезпечна зона класу 2 - простір, у якому вибухо­небезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє,

- ПУЗ і ДНАОП 0.00 - 1.32 - 01, здійснюється вибір виконання елек­троустаткування, що є одним Із головних напрямків у запобіганні пожежам від теплового прояву електричного струму. Правильний вибір типу виконання електрообладнання забезпечує виключен­ня можливості виникнення пожежі чи вибуху за умови дотриман­ня допустимих режимів його експлуатації.

- Усі електричні машини, апарати і прилади, розподільні пристрої, трансформаторні і перетворювальні підстанції, елементи електро­проводки, струмоводи, світильники тощо повинні використовува­тися у виконанні, яке б відповідало класу зони з пожежовибухо-небезпеки, тобто мати відповідний рівень і вид вибухозахисту або ступінь захисту оболонок згідно ГОСТ 14254, ПУЗ і ДНАОП 0.00-1.32-0 і.

- Електроустаткування, що використовується, повинно мати чітке маркування щодо його вибухозахисних властивостей і сту­пеня захисту оболонки згідно з чинними нормативами.

- При нечіткому маркуванні або його відсутності, експлуатація вищезгаданого обладнання забороняється,