Звіти по практичній роботі оформляють в окремому зошиті. Звіти по роботах повинні містити назву, мету практичної роботи, протоколи випробувань, коментарі по порядку проведення роботи, опис виконання завдання і відповіді на питання. Схеми в звітах мають бути виконані олівцем (фломастером, ручкою), допускається вживання ксерокопій|.
ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ
Щоб уникнути нещасних випадків при виконанні практичних робіт необхідно суворо дотримуватися правил охорони праці і пожежної безпеки в майстернях.
До практичних робіт допускаються студенти лише після засвоєння ними вказаних правил, яке підтверджується їх підписом в спеціальному журналі.
При виконанні практичних занять студенти повинні дотримуватися наступних правил:
- дбайливо відноситися до всіх матеріальних цінностей, які надаються в їх розпорядження для виконання практичних робіт;
- підтримувати встановлений в лабораторії порядок і чистоту;
- забороняється торкатися до відкритих клем електричних приладів, рубильників, магнітних пускачів і ін.;
- забороняється користуватися несправним інструментом;
- перед прокручуванням машин або окремих робочих органів від руки потрібно переконатися, що це безпечно;
- забороняється працювати в широкому одязі біля частин машин які обертаються;
- при виконанні роботи, деталі, агрегати і механізми не слід розташовувати на краю столу, оскільки їх падіння може травмувати працюючого;
- категорично забороняється палити або тримати відкритий вогонь;
- у разі виникнення пожежі сповістити викладача і покинути лабораторію.
Перелік практичних робіт з дисципліни
«Обробка різанням, металорізальний інструмент і верстати» для спеціальності 5.090249 «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»
| № з/п | Тема практичної роботи | Обсяг навчальних годин |
| Практична робота № 7. Конструкція, елементи та геометрія інструментів для обробки отворів. | ||
| Практична робота № 8. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління. | ||
| Практична робота № 9. Типи фрез. Елементи різання при фрезуванні. | ||
| Практична робота № 10. Поверхні, які обробляються на фрезерних верстатах. | ||
| Практична робота № 11. Обробка заготовок на стругальних і довбальних верстатах. | ||
| Практична робота № 12. Елементи й геометрія круглої протяжки. Елементи режиму різання під час протягання. | ||
| Всього: |
Практична робота № 7
Тема: Конструкція, елементи та геометрія інструментів для обробки отворів.
Мета роботи: Вивчення конструкції і геометричних параметрів металорізального інструменту та їх вплив на процес різання.
Оснащення роботи: Верстат, свердла, зенкери, розвертки, схеми, плакати, інструкційна карта.
Конструкція, елементи та геометрія інструментів для обробки отворів
|
|
|
Рис. 1. Основні елементи спірального свердла.
Спіральні свердла (рис.1) найпоширеніший тип свердел. Виготовляють їх діаметром 0,1...80 мм. Спіральне свердло складається з робочої частини 1 (яка включає різальну частину 2), шийки 3, хвостовика 4 і лапки 5. Різальна частина виконує основну роботу різання. Хвостовик може бути циліндричним або конічним. Лапка 5 запобігає провертанню свердла в патроні.
Різальна частина включає передню 6 і задню 7 поверхні, головні 8 і допоміжні 9 різальні кромки, а також поперечну кромку 10. Кут 2 j поміж головними різальними кромками має назву – кут при вершині різця. Для обробки сталі і чавуну кут 2 j = 118°; для м’яких і в’язких матеріалів (алюмінію, силуміну) – 2 j = 80°...90°; для твердих і крихких матеріалів - 2 j = 130°...140°. Кут нахилу кромки 10 y = 50°...55°.
Для зменшення тертя свердла об стінки отвору на робочій частині його залишають дві вузькі гвинтові стрічки завширшки 0,2...2,6 мм, а решту її роблять меншого діаметра. З цією ж метою діаметр свердла зменшують у напрямі до хвостовика на 0,03...0,1 мм на кожні 100 мм довжини.
Спіральний хвостовий зенкер (рис. 2) складається з робочої частини 3, шийки 4, хвостовика 5. Робоча частина в свою чергу складається з різальної 1 і напрямної 2 частин. Різальна частина різальними кромками, що розташовані по відношенню до осі зенкера під кутом j = 45°...60°, виконує основну роботу різання, а напрямна спрямовує зенкер у отвір і забезпечує виготовлення отвору потрібного діаметра.
Рис. 2. Основні елементи спірального хвостового зенкера
Спіральні зенкери виготовляють діаметром 10...100 мм з числом зубців 3...6. Напрямна частина зенкера, як і у свердел, має напрямні стрічки завширшки 0,8...2 мм.
Розвертка (рис. 3) складається з робочої частини 1, шийки 2 і хвостовика 3. В робочу частину входять напрямний конус 8, забірна або різальна частина 4, калібрувальна частина 5 і зворотний конус 6. Кут j у ручних розверток дорівнює 1...2°, а в машинних – для оброблення крихких і твердих матеріалів j = 3...5° і для в’язких матеріалів j = 12...15°.
Калібрувальна частина спрямовує розвертку в отворі, надає йому потрібної точності і чистоти поверхні. На зубцях калібрувальної частини залишають стрічку завширшки 0,05...0,5 мм, що забезпечує спрямування розвертки в отворі і „вигладжує” оброблену поверхню. Розвертки виготовляють діаметром 3...50 мм. Число зубців розверток для полегшення вимірювання їх діаметра парне і залежно від його величини та становить близько 6...12.
Рис. 3. Основні елементи розвертки.
Порядок виконання роботи
С в е р д л о
1. Виміряти штангенциркулем основні розміри свердла (номінальний діаметр d; діаметр d 1, у місті, де закінчуються спіральні канавки; довжини робочої та різальної частин; головних різальних кромок.).
2. Вирахувати зворотну конусність К калібрувальної частини на довжині 100 мм.
З е н к е р
1. Виміряти мікрометром номінальний діаметр d зенкера та діаметр d 1, у кінці робочої частини.
2. Вирахувати зворотну конусність зенкера.
Р о з в е р т к а
1. Виміряти мікрометром діаметр розвертки у кількох місцях вздовж калібрувальної частини. У результаті беруть найбільше значення діаметру.
2. Виміряти штангенциркулем (вимірювальною лінійкою) довжину розвертки, довжину різальної і робочої частин.
Зміст звіту
У звіт необхідно включити:
- ескізи свердла, зенкера та розвертки;
- характеристику свердла, зенкера, розвертки (номінальні діаметри та марки матеріалів різальних частин);
- результати виміру основних розмірів і кутів інструментів для обробки отворів (табл. 1);
Розміри свердла, зенкера і розвертки
Таблиця 1
 Геометр.
параметри
Інструмент
| d | d 1 | K | 2 j | j | w | Кількість зубців |
| Свердло | |||||||
| Зенкер | |||||||
| Розвертка |
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8
Тема: Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління.
Мета:
1. Ознайомитися з елементами різання під час свердління і площею зрізуваного шару.
2. Ознайомитися з силами різання, крутним моментом і потужністю під час свердління.
Оснащення роботи: Схеми, свердла.
Загальні теоретичні відомості:
