ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Методичні вказівки складені відповідно до навчальної програми нормативної дисципліни "Охорона праці в галузі" для вищих закладів для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст», «магістр», затвердженої Міністерством освіти і науки України 18 березня 2011 року.
"Охорона праці в галузі" - нормативна дисципліна, яку вивчають у вищих навчальних закладах з метою формування у майбутніх фахівців необхідних в їх подальшій професійній діяльності знань і умінь в галузі правових і організаційних питань охорони праці, виробничої санітарії і гігієни праці, забезпечення безпеки виробництва, тобто реалізації на практиці принципу пріоритетності життя і здоров’я працівників стосовно результатів виробничої діяльності.
Безпека праці розглядається як одна з основних (базисних) потреб людини і у Концепції ООН “ Про постійний людський розвиток". У зв'язку з цим актуальною стає думка про необхідність формування культури забезпечення безпеки праці на етапах проектування, виготовлення та експлуатації продукції, про створення технологій із внутрішньо властивою безпекою.
У процесі трудової діяльності на людину впливає, як правило, комплекс несприятливих факторів виробничого середовища, в результаті чого можливі виробничі травми, професійні захворювання.
Велика різноманітність зазначених факторів, зміна динаміки їхньої кількості, рівня впливу, з одного боку, і обмеженість можливостей систем захисту людини, багатогранність прояву його психічних особливостей (наприклад, багатоваріантність поведінкових реакцій, неадекватність дій до виниклих зовнішніх умов праці, тощо) дозволяє стверджувати, що досягнення абсолютної безпеки нереальне.
Справжній стан безпеки праці у виробничих системах визначається частотою, повторюваністю і вагою небезпечних ситуацій, що виникають у процесі праці, а також часом їхнього існування і кількістю людей, що підпадають під їх влив. Тому керівник виробництва повинен уміти вчасно виявити або розпізнати небезпечний і/або шкідливий виробничий фактор і прийняти обґрунтоване рішення для його профілактики, спираючись на досвід і знання, отримані на попередньому етапі виробничої діяльності, а також з огляду на ефективність рішень, що приймалися раніше.
Комплексний характер впливу факторів виробничого середовища на працюючих визначає необхідність комплексного системного підходу при вирішенні питань профілактики виробничого травматизму і професійних захворювань.
Практика засвідчує, що запобігання виробничого травматизму, як явища, не може бути забезпечене реалізацією якогось одного - навіть дуже ефективного заходу.
Для цього необхідна повсякденна профілактична робота, використання можливостей комплексного системного підходу, що реалізується на практиці. З створенням і функціонуванням багаторівневої системи управління охороною праці.
Ціль будь-яких технологічних, організаційних та інших перетворень виробництва - підвищення продуктивності праці, збільшення її ефективності. Однак високої продуктивності праці можна досягти лише при забезпеченні певного рівня безпеки праці. Тому створення комфортних і безпечних умов праці для працюючих є мотивацією охорони праці.
Пріоритет життя і здоров’я працівників щодо результатів виробничої діяльності підприємств - один з основних принципів державної політики в галузі охорони праці. У зв'язку з цим актуальною стає думка про необхідність формування культури забезпечення безпеки праці на етапах проектування, виготовлення та експлуатації продукції, про створення технологій із внутрішньо властивою безпекою.
В умовах сучасного виробництва рішення проблеми забезпечення безпеки праці бачиться в реалізації принципу управління безпекою праці, як одне зі складових понять “якість життя людини", а також у вибаченні рівня допустимого ризику, як інтегрального критерію досягнутого рівня техніки, технології, організації і управління виробництвом
Мета дисципліни “Охорона праці в галузі” - створення інформаційної бази з охорони праці для майбутніх керівників виробництва, що необхідна для прийняття обґрунтованих рішень. Вивчення даної дисципліни дає можливість зрозуміти і визначити місце охорони праці в організації і розвитку виробничого підприємства, формуванні трудового колективу, а також її вплив на економічну діяльність підприємства в цілому.
Програма цієї дисципліни розроблена з урахуванням того, що студенти вищих закладів освіти при реалізації робочих навчальних планів освітньо- кваліфікаційного рівня “бакалавр" вивчають загальні питання безпеки людини в умовах її життя і діяльності в курсах нормативних навчальних дисциплін “Безпека життєдіяльності” і “Основи охорони праці”, а також в курсах загально- технічних і професійно-орієнтованих дисциплін за обраною спеціальністю.
Вивчення дисципліни “Охорона праці в галузі” базується на знаннях з питань безпеки праці, отриманих студентами при освоєнні навчальних програм освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і передбачає вивчення питань охорони праці стосовно галузі будівництва та особливостей професійної діяльності майбутніх фахівців.
Дисципліна “Охорона праці в галузі" вивчається на V курсі денного відділення та VI курсі заочного відділення (для ВУЗів III - IV рівнів акредитації) при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст'', “магістр”.
Під час виконання індивідуального завдання необхідно використовувати лише чинну законодавчу базу з охорони праці України.
Індивідуальне завдання виконується студентами на протязі 9 або 11 семестрів(відповідно до форми навчання) в строки, встановлені кафедрою “Охорони праці і навколишнього середовища”; завдання рахується прийнятим при одержанні позитивної рецензії.
Індивідуальне завдання виконується по варіанту,/ номер якого визначається за табл. 1, 2.(в залежності від спеціальності та порядкового номера в списку групи або останніх двох чисел у номері залікової книжки).
Вступ
Предмет, зміст дисципліни, її зв’язок з іншими профілюючими та загальноосвітніми дисциплінами. Нові підзаконні акти з охорони праці і зміни у трудовому законодавстві, міжнародні домовленості.
Методичні вказівки. В умовах сучасного будівельного виробництва - складної імовірнісної системи - на працівників діє комплекс несприятливих виробничих факторів. За рівнем виробничого травматизму будівельний комплекс займає друге місце після паливно-енергетичного комплексу і майже вдвічі перевищує середній рівень у народному господарстві.
Причин цьому багато Це і велика питома вага важких фізичних робіт, що виконуються вручну; велика плинність кадрів, що обумовлено умовами праці і побуту на будівельних майданчиках; ряд специфічних особливостей будівництва, що відрізняють його від інших виробництв: висока динаміка змін умов праці, постійне переміщення робочого місця в плані і по вертикалі, багатоваріантність технолог» й організації проведення робіт; велика кількість субпідрядників, які одночасно виконують роботи на одному будівельному майданчику тощо.
В останні роки простежується чітка тенденція росту питомої ваги травмованих на виробництві через порушення трудової і виробничої дисципліни, правил експлуатації машин, механізмів, устаткування.
Психологи праці стверджують, що психічно нормальна людина не прагне до самознищення, травмування себе та оточуючих її людей. Тому причини порушення правил і норм охорони праці слід шукати не тільки в психічних індивідуальних властивостях людини, але й у впливах на неї зовнішніх подразників, придбаних виробничих якостях людини, тобто природжених та придбаних особливостях, а також тимчасового стану та існуючого відношення до норм і правил охорони праці.
В умовах сучасного виробництва, де присутня не усунена небезпека, закладена в самому факторі присутності людини на виробництві з його емоційною, фізіологічною і психічною слабкістю в якості контролю, зворотного зв'язку і управління, завжди існує імовірність нещасного випадку.
Міжнародна спільнота, до складу якої прагне незалежна Україна, розглядає безпеку праці як одну з базисних потреб людини, тому існуюче законодавство в останні роки все більше гармонізується з міжнародним.
Комплексний характер впливу факторів виробничого середовища визначає необхідність комплексного системного підходу при вирішенні питань забезпечення безпечних умов праці.
Тема 1. Організація служби охорони праці на підприємстві
Структура та чисельність служби. Організація навчання працюючих безпеки праці. Види інструктажів. Ведення документації з охорони праці. Особливість виконання робіт в небезпечних та особливо небезпечних умовах.
Методичні вказівки. При створенні виробничого підприємства роботодавець зобов'язаний забезпечити умови праці відповідно до діючого законодавства. Для реалізації на практиці цих цілей роботодавець створює відповідні служби, призначає посадових осіб, які забезпечують рішення конкретних питань охорони праці.
Основна частина таких робіт покладається на служби охорони праці різних рівнів управління будівництвом, що створюються відповідно до ст. 15 Закону України "Про охорону праці” - Діяльність служби визначена НПАОП 0.00-4.21.04 «'Типовим положенням про службу охорони праці” і створюється на підприємстві незалежно від форм власності і видів діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально- економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у процесі праці.
Послідовність пророблення даної теми передбачає вивчення:
- статуту служби охорони праці (у подальшому - ОП);
- завдань, що стоять перед службою ОП;
- принципів комплектування служби ОП;
- порядок навчання та перевірки знань працівників служби ОП;
- основних функцій, прав, обов’язків та відповідальності спеціалістів
служби ОП,
- методів визначення структури та чисельності служби ОП.
Особливе місце у профілактиці травматизму та профзахворювань займає організація навчання працюючих при прийнятті на роботу та у процесі роботи, що нормовано НПАОП 0.00-4.12-05 “Типове положення про проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці”. Слід зазначити, що це положення спрямоване на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці з урахуванням специфіки підприємств, установ і організацій.
На робочих місцях в організаціях та на підприємствах, в залежності від часу проведення, характеру та рівня небезпеки виконання робіт проводяться різні види інструктажів.
