Підкреслимо деякі важливі моменти, занотовані у законі

ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПЛАН

Законодавство України про охорону праці. Закон України про охорону праці.

Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП): визначення, основні вимоги та ознаки. Структура, реєстр НПАОП. Стандарти в галузі охорони праці.

Фінансування охорони праці. Заходи і засоби з охорони праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються до валових витрат.

Література:

Положення про службу охорони праці в системі міністерства с/г та продовольства. Наказ №255 від 15.11.2004.

Збірник законодавчих та нормативних актів з охорони праці. Том 1,2. Полтава: Інтерграфіка, 2004. –с. 11-14.

Москальова В.М.. Основи охорони праці. -К.: Професіонал, 2005. –с. 102-117

Трахтенберг І.М. Гігієна праці та виробнича санітарія. -Київ, 1998. – с. 40-52, 60-63.

І. Законодавство України про охорону праці.

Закон України про охорону праці

Основними законами та підзаконними актами, які регулюють правові відносини у сфері охорони праці в умовах виробництва і загалом в суспільстві,є:

Конституція України.

Кодекс законів про працю (КЗпП).

3. Закони:

a. «Про охорону праці»,

b. «Про охорону здоров’я»,

c. «Про пожежну безпеку»,

d. «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист»,

E. «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

У конституційній державі всі закони і підзаконні акти повинні базуватися і відповідати основному закону держави - Конституції.

Конституція України прийнята Верховною Радою 26 червня 1996 року.

В ній декларуються права і свобода всіх громадян України.

Для сфери трудової діяльності ці права і свобода конкретизовані в

• деяких законах України
• Державних нормативних актах про охорону праці (ДНАОП),
• Державних стандартах
• та постановах Кабінету Міністрів України, що стосуються охорони праці.

Основною законодавчою базою охорони праці є

• Закон України “Про охорону праці”
• "Кодекс законів про працю України",

Їх доповнюють державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці - це

• стандарти,
• правила,
• норми,
• положення,
• статути,
• інструкції та інші документи,

Яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України.

Закон "Про охорону праці" був затверджений Верховною Радою 14 жовтня 1992 р., а 21.11.2002 року Закон України “Про охорону праці” переглянутий та прийнятий у новій редакції.

Закон "Про охорону праці" складається з преамбули та 9 розділів.

Підкреслимо деякі важливі моменти, занотовані у законі.

• В розділі 1 "Загальні положення" ст. 4 мовиться, що основними принципами державної політики в галузі охорони праці
• пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;
• повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
• обов'язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпши від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;
• використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці;
• комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямків економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;
• встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;
• здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з охорони праці;
• співробітництво і проведення консультацій між роботодавцями та профспілками (представниками трудових колективів) при прийнятті рішень з охорони праці;
• міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо покращення умов і підвищення безпеки праці.
• У розділі 2 "Гарантії прав громадян на охорону праці" передбачено
• інформувати працівника про умови праці;
• компенсувати за шкідливі умови праці;
• зафіксовано право працівника відмовитись від виконання робіт при загрозливому стані для його здоров'я та життя;
• забезпечувати соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань (оплата з фонду соціального страхування);
• відшкодовувати власником шкоду, заподіяну працівникові на виробництві.