Оснащення:
А. 4.1.Кухоль Есмарха, стерильний наконечник (в упаковці), вазелін, шпатель, туалетний папір, таз, судно (якщо процедура виконується в постелі), рукавички, водонепроникний фартух, маска, клейонка, пелюшка, штатив (у лікувальному закладі), ширма (якщо процедура виконується в багатомісній палаті), водонепроникний мішок.
А.4.2. Грушоподібний балон або шприц Жане, стерильна газовивідна трубка (в упаковці), шпатель, вазелін, 100 мл 10% розчину натрію хлориду або 50 мл 20% розчину магнію сульфату (за призначенням лікаря),водяна баня, туалетний папір, рукавички, водонепроникний фартух, маска, клейонка, пелюшка, судно, лоток, ширма (якщо процедура виконується в багатомісній палаті), водонепроникний мішок.
А.4.3. Шприц Жане, стерильна газовивідна трубка (в упаковці), вазелін, шпатель, олія (вазелінова, рослинна) 50-100 мл (за призначенням лікаря), водяна баня рукавички, водонепроникний фартух, маска, туалетний папір, клейонка, пелюшка, ширма (якщо процедура виконується в палаті), лоток, водонепроникний мішок.
А.4.4. Система для сифонної клізми: два стерильні товсті шлункові зонди (діаметром 0,8-1 см), сполучених скляною трубкою (закруглений кінець одного зонда зрізаний); скляна лійка 0,5-1 л, вода кімнатної температури або підігріта до 37-38°С, кухоль, відро для промивних вод, рукавички, гумовий фартух, маска, вазелін, шпатель, туалетний папір, клейонка, пелюшка, таз, водонепроникний мішок.
А.4.5. Грушоподібний балон або шприц Жане, газовивідна трубка, шпатель, вазелін, лікарський препарат (50-100 мл), підігрітий до 37-380 С, туалетний папір, рукавички, водонепроникний фартух, маска, клейонка, пелюшка, ширма, водонепроникний мішок.
СПИСОК ЛіТЕРАТУРи
1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за спеціальністю галузі знань «Медицина» 5.12010101 «Лікувальна справа» / Наказ МОЗ України від 24.06.11 р. № 649 «Про затвердження і введення в дію складових галузевих стандартів вищої освіти зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста галузей знань «Медицина» та «Фармація».
2. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за спеціальністю галузі знань «Медицина» 5.12010102 «Сестринська справа» / Наказ МОЗ України від 24.06.11 р. № 649 «Про затвердження і введення в дію складових галузевих стандартів вищої освіти зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста галузей знань «Медицина» та «Фармація».
3. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за спеціальністю галузі знань «Медицина» 5.12010105 «Акушерська справа» / Наказ МОЗ України від 24.06.11 р. № 649 «Про затвердження і введення в дію складових галузевих стандартів вищої освіти зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста галузей знань «Медицина» та «Фармація».
4. Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г. Медсестринський процес: Основи сестринської справи та клінічного медсестринства. – К.: Здоров’я, 2001. – 208с.
5. Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г. Медсестринський догляд за пацієнтом: Стандарти медсестринських процедур, маніпуляцій та планів догляду і навчання: навч.посібник. – К.: Медицина, 2008. – 304с.
6. Касевич Н.М. Основи медсестринства в модулях: навч. посіб. – К.: Медицина, 2009.
7. Касевич Н.М. Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка: підручник. – К.: Медицина, 2008. – 424 с.
8. Ковальова О.М., Лісовий В.М., Шевченко С.І., Фролова Т.В. та ін. Догляд за хворими: підручник. – К.: ВСВ Медицина, 2010. – 488 с.
9. Лісовий В.М., Ольховська Л.П., Капустник В.А. Основи медсестринства: підручник. – К.: ВСВ Медицина, 2010. – 560 с.
10. Савка Л.С., Разінкова Л.І., Коплик А.Ф., Коцар О.І., Аленіч О.І. Догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка: навч. посіб. / За ред. Л.М. Ковальчука, О.В. Кононова. – К.: Медицина, 2009. – 480 с.
11. DeLaune S.C., Ladner P.C., Fundamentals of Nursing: standarts & practice. – N.Y.: Delmar Pablishers, 1998. – 1267 p.
12. Taylor C., Lillis C., Lemore P. Fundamentals of Nursing. – Philadelphia: J.B. Lippincott Company, 2003. – 1000 p.
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров'я ___________ № _____ |
1.14. ПРОТОКОЛ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ (ФЕЛЬДШЕРА, АКУШЕРКИ) З ОКСИГЕНОТЕРАПІЇ
А.1. Паспортна частина
А.1.1. Проблема, пов‘язана із здоров‘ям: Необхідність проведення оксигенотерапії.
А.1.2. Код за МКХ-10: Не визначається.
А.1.3. Протокол призначений для медичної сестри (фельдшера, акушерки).
А.1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення проведення оксигенотерапії медичною сестрою (фельдшером, акушеркою).
А.1.5. Дата складання протоколу: квітень 2013 р.
А.1.6. Дата перегляду протоколу: квітень 2016 р.
А.1.7 Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:
Укладачі | Установи-розробники |
Хобзей М. К. (голова) | Департамент реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України |
Донченко Т.М. | Управління контролю якості медичних послуг МОЗ України |
Губенко І.Я., Бразалій Л.П., Шевченко О.Т., Апшай В.Г. | Черкаський медичний коледж |
Чернишенко Т.І. | Державна установа «Центральний методичний кабінет підготовки молодших спеціалістів» МОЗ України |
Івашко Г. М. | Асоціація медичних сестер України |
Ліщишина О.М., Горох Є.Л. | ДП «Державний експертний центр МОЗ України» |
Рецензенти: | В.Й.Шатило, доктор мед. наук, ректор Житомирського інституту медсестринства, доцент кафедри «Загальна практика-сімейна медицина»; |
М.Б.Шегедин, доктор мед. наук, професор, заслужений лікар України, директор Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського |
А.1.8. Актуальність проблеми: необхідність уніфікації проведення оксигенотерапії.
А.2. Загальна частина.
А.2.1. Для всіх закладів охорони здоров‘я
А.2.1.1. Оксигенотерапія через носову канюлю.
А.2.1.2. Оксигенотерапія через носовий катетер.
А.2.1.1. Оксигенотерапія через носову канюлю
Необхідні дії | Обґрунтування |
1. Підготовка до процедури Виявити у пацієнта ознаки і симптоми, пов'язані з гіпоксією, і наявність мокротиння в дихальних шляхах | Гіпоксія може призвести до тахіаритмії, брадіаритмії та смерті. Наявність мокротиння в дихальних шляхах знижує ефективність оксигенотерапії |
2.Пояснити пацієнту хід процедури і отримати згоду на її проведення | Забезпечується право пацієнта на інформацію |
3. Вимити і висушити руки. Одягнути маску та рукавички | Дотримується інфекційна безпека |
4. Виконання процедури Вставити кінці канюлі в ніздрі пацієнта | Забезпечується надходження кисню у верхні дихальні шляхи |
5. За допомогою еластичної пов'язки (фіксатора) зафіксувати канюлю так, щоб вона не викликала у пацієнта відчуття незручності | Забезпечується комфортний стан пацієнта |
6.З'єднати носову канюлю з джерелом зволоженого кисню з потрібною концентрацією і швидкістю подачі кисню | Виключається висихання слизових оболонок носа, рота та дихальних шляхів і забезпечується необхідна швидкість |
7. Забезпечити достатню свободу рухів кисневих трубок і прикріпити їх до одягу | Зменшується тиск на слизову оболонку в ділянці носових отворів |
8. Вимити і висушити руки. Зняти рукавички та маску, покласти їх у водонепроникний мішок | Забезпечується інфекційна безпека |
9. При тривалій подачі кисню через 1-3 год. Потрібно робити перерву на 20-30 хв. | Попереджається гіпервентиляція та токсична дія високої концентрації |
10. Перевіряти стан канюлі через кожні 8 год | Забезпечується впевненість у прохідності канюлі та можливості надходження кисню |
11. Спостерігати за тим, щоб посудина з дистильованою водою була достатньо заповненою | Забезпечується вдихання зволоженого кисню. Попереджаються ускладнення оксигенотерапії |
12. Оглядати слизову оболонку носа і вушні раковини пацієнта для виявлення можливих подразнень | Оксигенотерапія може призвести до висихання слизової оболонки носа. Тиск трубки канюлі або еластичної стрічки на вушні раковини може викликати подразнення шкіри |
13. Закінчення процедури Провести підсумкову оцінку стану пацієнта | Забезпечується динамічне спостереження та послідовність догляду |
14. Зазначити спосіб подачі кисню, концентрацію, швидкість його подачі, реакцію пацієнта й оцінити результати процедури (чи задоволена потреба пацієнта в нормальному диханні) у відповідній документації | Забезпечується документування процедури |
А.2.1.2. Оксигенотерапія через носовий катетер
Необхідні дії | Обґрунтування |
1. Підготовка до процедури Виявити у пацієнта ознаки та симптоми, пов'язані з гіпоксією, і наявність мокротиння в дихальних шляхах | Гіпоксія може призвести до тахіаритмії, брадіаритмії та смерті. Наявність мокротиння в дихальних шляхах знижує ефективність оксигенотерапії |
2. Пояснити пацієнту (коли це можливо) чи його близьким мету оксигенотерапії, наслідки процедури і отримати згоду на її проведення | Забезпечується право пацієнта на інформацію |
3. Вимити і висушити руки. Одягнути маску, рукавички | Дотримується інфекційна безпека |
4. Виконати процедуру Відкрити упаковку, вийняти катетер і змочити його стерильним гліцерином | Запобігається травмування слизової оболонки носа |
5. Увести катетер у нижній носовий хід на глибину, рівну відстані від мочки вуха до крил носа | Забезпечується надходження кисню у верхні дихальні шляхи |
6. Зафіксувати катетер лейкопластирем так, щоб він не випав з носа і водночас не спричиняв незручностей | Забезпечується комфортний стан пацієнта |
7. Прикріпити катетер до джерела зволожування кисню із заданими концентрацією та швидкістю подачі кисню | Виключається висихання слизових оболонок носа і дихальних шляхів |
8. Забезпечити достатню свободу руху катетера і кисневих трубок та прикріпити їх до одягу безпечною шпилькою | Зменшується тиск на слизову оболонку носа. Пацієнт може повертати голову, не ризикуючи видалити катетер |
9. Закінчити процедуру Вимити і висушити руки. Зняти рукавички та маску, покласти їх у водонепроникний мішок | Дотримується інфекційна безпека |
10. Змінювати положення катетера через кожні 30-60 хв.: з правого носового ходу в лівий і навпаки | Запобігання утворенню пролежнів та висушування слизової оболонки носа |
11. Спостерігати за тим, щоб посудина з дистильованою водою була достатньо заповненою | Забезпечується вдихання зволоженого кисню. Попереджаються ускладнення оксигенотерапії |
12. При тривалій подачі кисню через 1-3 год. Потрібно робити перерву на 20-30 хв. | Попереджається гіпервентиляція та токсична дія високої концентрації кисню |
13. Кожні 8 год перевіряти швидкість подачі кисню і його концентрацію | Забезпечується призначена лікарем швидкість подачі кисню і його концентрація |
14. Закінчення процедури Провести підсумкову оцінку стану пацієнта для виявлення зменшення симптомів, пов'язаних з гіпоксією | Підтверджується позитивна динаміка, тобто ознаки зменшення гіпоксії |
15.Зазначити спосіб подачі кисню, концентрацію, швидкість його подачі, реакцію пацієнта й оцінити результати процедури (чи задоволена потреба пацієнта в нормальному диханні) у відповідній документації | Забезпечується документування процедури |
А.3. Симптоми та ситуації, при виникненні яких необхідно негайно повідомити лікаря:
А.З.1. Різке погіршення стану пацієнта.
А.3.2.Відмова пацієнта від проведення процедури.