ПРОТОКОЛИ
НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ
ГОСТРИХ ОТРУЄННЯХ У ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ
Відповідальний розробник: Ст.н.с., д.мед.н. Б.С.Шейман (головний токсиколог МОЗ України);
Розробники:
- Академік НАН України, проф., д.мед.н., І.М.Трахтенберг (Інститут гігієни праці АМН України);
- Чл.-кор. АМН України, проф., д.мед.н., В.І.Черній (ДонМУ ім. М.Горького);
3. Чл.-кор. АМН України, д.мед.н., проф. Проданчук М.Г. Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя МОЗ України);
4. д.мед., проф. Власик Л.І. (Інститут медико-біологічних проблем МОЗ України);
- д.мед.н., проф. Серединська Н.М. (Інститут фармакології й токсикології АМН України);
6. д.мед.н., проф. Мохорт М.А. (Інститут фармакології й токсикології АМН України);
- Ст.н.с., д.б.н., Н.В.Кокшарєва (Інститут екогігієни й токсикології ім. Л.І.Медведя МОЗ України);
- Доцент каф. анестезіології та інтенсивній терапії ДонМУ ім. М.Горького, к.мед.н., А.М.Колесніков;
- Доцент каф. анестезіології та інтенсивній терапії ДонМУ ім. М.Горького, к.мед.н., І.П.Гребняк;
10. к.мед.н. Пастернак Г.І. (доцент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ДМУ м. Луганськ);
- Ас. каф. анестезіології та інтенсивній терапії ДонМУ ім. М.Горького, к.мед.н., О.Ю.Федоренко;
12. Шинкаренко Н.Д. (головний токсиколог УОЗ Дніпропетровської ОДА).
Київ-2009 р.
ЗМІСТ
Розділ 1. Ідентифікація функціонального стану систем життєзабезпечення й важкості отруєння.
Критерії оцінки ступеня важкості клінічних проявів системно-органної тропності отрут.
Заходи з діагностики стану життєво важливих функцій організму на шпитальному етапі.
Заходи першої медичної допомоги на шпитальному етапі.
Розділ 2. Заходи інтенсивної терапії на шпитальному етапі.
Протокол №1. Інтенсивна терапія гострих отруєнь протисудомними препаратами.
Протокол №2. Інтенсивна терапія гострих отруєнь седативними препаратами.
Протокол №3. Інтенсивна терапія гострих отруєнь антипсихотичними препаратами
Протокол №4. Інтенсивна терапія гострих отруєнь барбітуратами.
Протокол №5. Інтенсивна терапія гострих отруєнь снодійними препаратами.
Протокол №6. Інтенсивна терапія гострих отруєнь жарознижуючими й нестероїдними
протизапальними препаратам.
Протокол №7. Інтенсивна терапія гострих отруєнь невідомими (неідентифікованими)
лікарськими препаратами.
Протокол №8. Інтенсивна терапія гострих отруєнь переважно системними й
гематологічними препаратами, некласифікованими в інших рубриках.
Протокол №9. Інтенсивна терапія гострих отруєнь препаратами заліза.
Протокол №10. Інтенсивна терапія гострих отруєнь пермаганатом калію.
Протокол №11. Інтенсивна терапія гострих отруєнь йодом.
Протокол №12. Інтенсивна терапія гострих отруєнь борною кислотою.
Протокол №13. Інтенсивна терапія гострих отруєнь фенолами.
Протокол №14. Інтенсивна терапія гострих отруєнь формальдегідом.
Протокол №15. Інтенсивна терапія гострих отруєнь препаратами, що виділяють хлор (які, під
впливом соляної кислоти шлунка, виділяють молекулу хлору – CL2).
Протокол №16. Інтенсивна терапія гострих отруєнь препаратами срібла.
Протокол №17. Інтенсивна терапія гострих отруєнь препаратами, що викликають гіпоглікемію.
Протокол №18. Інтенсивна терапія гострих отруєнь наркотичними речовинами психодислептиками (галюцинагенами).
Протокол №19. Інтенсивна терапія гострих отруєнь препаратами, які діють переважно
на вегетативну нервову систему.
Протокол №20. Інтенсивна терапія гострих отруєнь препаратами, які діють переважно
на серцево-сосудинну систему.
Протокол №21. Інтенсивна терапія гострих отруєнь β-блокаторами.
Протокол №22. Інтенсивна терапія гострих отруєнь етанолом.
Протокол №23. Інтенсивна терапія гострих отруєнь метанолом.
Протокол №24. Інтенсивна терапія гострих отруєнь опіоїдами.
Протокол №25. Інтенсивна терапія гострих отруєнь кокаїном.
Протокол №26. Інтенсивна терапія гострих отруєнь канабіноїдами.
Протокол №27. Інтенсивна терапія гострих отруєнь галюциногенами.
Протокол №28. Інтенсивна терапія гострих отруєнь психотропними речовинами.
Протокол №29. Інтенсивна терапія гострих отруєнь нікотином.
Протокол №30. Інтенсивна терапія гострих отруєнь розчинниками.
Протокол №31. Інтенсивна терапія гострих отруєнь газами, димами й випарами.
Протокол №32. Інтенсивна терапія гострих отруєнь кислотами.
Протокол №33. Інтенсивна терапія гострих отруєнь лугами.
Протокол №34. Інтенсивна терапія гострих отруєнь окислювачами.
Протокол №35. Інтенсивна терапія гострих отруєнь металами.
Протокол №36. Інтенсивна терапія гострих отруєнь пестицидами (фосфорорганічними сполуками).
Протокол №37. Інтенсивна терапія гострих пероральних отруєнь біотоксинами молюсків і інших морепродуктів.
Протокол №38. Інтенсивна терапія гострих пероральних отруєнь біотоксинами отрутної риби.
Протокол №39. Інтенсивна терапія гострих отруєнь парентеральных отруєнь біотоксинами отрутних морських тварин.
Протокол №40. Інтенсивна терапія гострих парентеральных отруєнь біотоксинами отрутних земноводних, плазуючих, звірів і птахів.
Протокол №41. Інтенсивна терапія гострих отруєнь рослинами, утримуючі отрути переважно нейротропної дії.
Протокол №42. Інтенсивна терапія гострих отруєнь рослинами, утримуючі отрути переважно гастроентеротропної дії.
Протокол №43. Інтенсивна терапія гострих отруєнь рослинами, утримуючі отрути переважно кардиотропної дії.
Протокол №44. Інтенсивна терапія гострих отруєнь рослинами, що містять отрути переважно гепатотропної дії.
Протокол №45. Інтенсивна терапія гострих отруєнь рослинами, що містять отрути загальтоксичної дії.
Протокол №46. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами грибів, що спричиняються виникнення фалоїдного синдрому.
Протокол №47. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами грибів, що спричиняються виникнення гиромітрового синдрому.
Протокол №48. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами грибів, що спричиняються виникнення гемолізу.
Протокол №49. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами грибів, що спричиняють виникнення ореланінового синдрому.
Протокол №50. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами грибів, що спричиняються виникнення копрінового синдрому.
Протокол №51. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами грибів, що спричиняються виникнення резиноїдного синдрому.
Протокол №52. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами грибів з нейротоксичною дією.
Протокол №53. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами мікроміцет.
Протокол №54. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами водоростей.
Розділ III. Заходи поcиндромної терапії.
Розділ IV. Додатки:
Речовини, що використовуються для інактивації отрути в шлунку.
Хімічні речовини, що використовуються для введення в шлунок в ролі антидотів.
Показання до операції водного навантаження з форсованим діурезом (ФД) та діалізної терапії в залежності від характеру отрути.
Деякі токсини і лікарські препарати, які ефективно можуть бути видалені з кров’яного русла методом діалізу.
Основні показання щодо застосування основних методів активної детоксикації в умовах гострих екзогенних отруєнь.
Ефективність методів детоксикації у залежності від агента, що спричинив отруєння.
Перелік речовин, які ефективно видаляються з кров'яного русла методом гемосорбції.
Основні фармакологічні засоби, що застосовують в ролі антидотів при лікуванні гострих екзогенних отруєнь.
Розділ 1. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СИСТЕМ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Й ВАЖКОСТІ ОТРУЄННЯ
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ СТУПЕНЯ ВАЖКОСТІ КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ СИСТЕМНО-ОРГАННОЇ ТРОПНОСТІ ОТРУТ.
| Токсичні ефекти | Ступінь важкості токсичних реакцій | ||
| Легка | Середня | Важка | |
| Токсичні системні реакції | |||
| Загальні прояви токсикозу | Загальна слабість, нездужання | Загальна слабість, нездужання на тлі проявів токсичних системно-органних реакцій. | Загальна слабість, нездужання на тлі проявів токсичних системно-органних реакцій і виникнення вторинних життєвонебезпечних ускладнень. |
| Токсичні системно-органні реакції | |||
| Нейротропні | Наявність свідомості (запаморочення, сомнолентність). | Порушення свідомості (сопор, психопатія, легка кома). | Відсутність свідомості (середня і важка кома, судоми). |
| Респіраторні | Тахіпное, везикулярний подих у легенях, звичайні кольори шкірних покривів, відсутність патологічних типів подиху, фізіологічний (відповідному віку) тип дихання. | Тахіпное, участь допоміжної мускулатури, тахіаритмія, порушений подих з наявністю екс- або інспіраторного компоненту, ціанотичний відтінок шкірних покривів, відсутність патологічних типів подиху, наявність поодиноких провідних та\або легеневих хрипів. | Поверхневий подих, брадипное, апное, токсичний набряк легень, патологічні типи подиху, наявність екс- або інспіраторного компоненту, акроціаноз, множинні провідні та\або легеневі хрипи. |
| Кардіотропні | АТ-гіпертензія (за рахунок систолічного), тахікардія (пульс - норма або помірна тахікардія до 180 скорочень за 1 хв.). | АТ-гіпертензія (за рахунок діастолічного), тахікардія, тахіаритмія (пульс – тахікардія до 220 скорочень за 1 хв.). | АТ-гіпер- або гіпотензія, брадикардія, брадиаритмія, кардіогенний набряк легень. |
| Гепатотропні | Підвищення рівня АЛТ й АСТ крові в 2 рази вище за нормальних величин у здорової людини. | Підвищення рівня АЛТ й АСТ крові в 5 разів вище за нормальних величин у здорової людини, іктеричність шкірних покривів і слизових. | Підвищення рівня АЛТ й АСТ крові в 10 разів вище за нормальних величин у здорової людини, іктеричність шкірних покривів і слизових оболонок, геморагічний синдром. |
| Нефротропні | Нормальний (відповідному віку) обсяг діурезу, рівню креатиніну й сечовини в крові, помірна протеїнурія (<1 г/л), лейкоцитрурія й еритроцитурія. | Олігурія (<20 мл/кг на доб.) на тлі нормального рівня креатиніну й сечовини в крові, помірної протеїнурії (<1 г/л), лейкоцитрурії й еритроцитурії. | Анурія (<5 мл/кг на доб.) на тлі азотемії, уремії. |
| Дерматотропні | Інтактні слизові оболонки, вхідні й вихідні фізіологічні отвори на тлі зміни пігментації дерми, контактної або системної гіперемії, висипки й інших проявів на шкірі (можливо – нормальний колір або гіперемія; рідше блідість із ціанозом нігтьових лож). | Інтактні слизові, тканини вхідних і вихідних фізіологічних отворів на тлі зміни пігментації дерми, контактної або системної гіперемії (можливо - блідість із «мармуровим» малюнком, ціаноз слизових оболонок і нігтьових лож), висипки з тенденцією до злиття елементів, міхурів з окремими ділянками епідермоліза й інших проявів на шкірі. | Поява висипки, порушення еластичності, фарбування (можливо - сіро-ціанотична, «мраморність», симптом «білої плями»; холодні пастозні кінцівки, може бути геморагічний висип, гіпостази на нижніх поверхнях тіла), на слизових, вхідних і вихідних фізіологічних отворах на тлі зміни пігментації дерми, контактної або системної гіперемії, висипки що зливається, з утворенням міхурів з дифузійним масивним епідермолізом й іншими проявами на шкірі. |
| Гастроентеротропні | Симптоми гастриту, гастроентериту на тлі помірно виражених проявів ексикозу (дефіцит ваги менше 5 % маси тіла). | Симптоми гастриту, гастроентериту на тлі виражених проявів ексикозу (дефіцит ваги 5-10 % маси тіла). | Симптоми гастриту, гастроентериту на тлі різко виражених проявів ексикозу (дефіцит ваги більше 10 % маси тіла). |
| Гематотропні | Лабораторна ідентифікація анемії, гемолізу, карбокси-, метгемоглобінемії й інших гематотоксичних ефектів на тлі відсутності клінічних проявів (зміна кольори шкірних покривів, сечі, відсутність геморагічної висипки на шкірі й слизових та ін.) і SaО2 на рівні 95-100%. | Лабораторна ідентифікація анемії, гемолізу, карбокси-, метгемоглобінемії й інших гематотоксичних ефектів на тлі наявності клінічних проявів (зміна кольору шкірних покривів, сечі, відсутність геморагічної висипки на шкірі й слизових та ін.) і SaО2 на рівні 95%. | Лабораторна ідентифікація анемії, гемолізу, карбокси-, метгемоглобінемії й інших гематотоксичних ефектів на тлі наявності клінічних проявів (зміна кольору шкірних покривів, сечі, відсутність геморагічної висипки на шкірі й слизових та ін.) і SaО2 на рівні менше 95%. |
