Залежність стійкості ФСП від оптимальності розміщення засобів визначають шляхом аналізу

1) структури оборотних активів;

2) структури капіталу підприємства;

3) показників платоспроможності;

4) зміни валюти балансу.

 

При аналізі структури оборотних активів за ступенем ризику вкладання капіталу особливо вивчають оборотні активи з

1) мінімальним ризиком;

2) невеликим ризиком;

3) високим ризиком;

4 за усіма видами ризиків.

 

Ступінь інтенсивності використання капіталу, вкладеного у запаси і матеріали, аналізують за показниками

1) динаміки;

2) оборотності;

3) ліквідності;

4) ресурсовіддачі.

 

До показників оборотності матеріальних оборотних активів не відносять

1) коефіцієнт оборотності;

2) коефіцієнт фінансової незалежності;

3) коефіцієнт закріплення;

4) тривалість одного обороту.

 

174. Коефіцієнт оборотності виробничих запасів обчислюють як відношення:

1) суми виручки до середньорічної вартості запасів;

2) середньорічної вартості запасів до суми виручки;

3) середньорічної вартості запасів до валюти балансу;

4) суми виручки до середньорічної вартості оборотних активів.

 

Розрахунок суми коштів (ек), які умовно вивільнюються з обороту при прискоренні оборотності запасів (або потребують додаткового введення в оборот при уповільнені оборотності), проводять як

1) де Т – тривалість одного обороту в днях

2) ОСО – одноденна сума обороту, грн

3) 0,1 – базисний і звітний період

4)

 

Суму власних джерел формування запасів (ВОК) обчислюють за такою формулою

1) де І-V – нумерація розділів

2) П - пасиву

3) А - активу

4)

 

Якщо сума власних джерел формування запасів (ВОК) перевищує суму запасів (З), то фінансову стійкість підприємства характеризують як

1) абсолютну;

2) нормальну;

3) нестійку;

4) кризову.

 

Якщо сума запасів (З) перевищує суму власних джерел (ВОК), але менше суми «нормальних» джерел (НД) формування запасів, то фінансову стійкість характеризують як

1) абсолютну;

2) нормальну;

3) нестійку;

4) кризову.

 

В процесі аналізу стану розрахунків з’ясовано, що кошти досліджуваного підприємства використовують інші організації, така ситуація свідчить про наявність заборгованості

1) дебіторської;

2) кредиторської;

3) невиправданої;

4) нормальної.

 

З метою визначення виправданої або невиправданої заборгованості проводять

1) порівняння загальних сум дебіторської та кредиторської заборгованості;

2) аналіз стану розрахунків за строками виникнення заборгованості;

3) аналіз динаміки сум заборгованості за останні 3-5 років;

4) обчислення структури дебіторської та кредиторської заборгованості.