Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

31 „Фінансові витрати”

 

Загальні положення

1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про фінансові витрати та її розкриття у фінансовій звітності.

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами (далі – підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

3. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Запозичення – позики, векселі, облігації, а також інші види короткострокових і довгострокових зобов’язань, на які нараховуються відсотки.

Капіталізація фінансових витрат – включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу.

Кваліфікаційний актив – актив, який обов’язково потребує суттєвого часу для його створення.

Норма капіталізації фінансових витрат – частка від ділення середньозваженої величини фінансових витрат та суми всіх непогашених запозичень (крім тих, що безпосередньо пов’язані з кваліфікаційним активом або мають цільове призначення) підприємства протягом звітного періоду.

Собівартість кваліфікаційного активу – витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу (далі – витрати на створення кваліфікаційного активу).

Фінансові витрати – витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями.

4. Фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані, окрім випадку, коли облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

5. Капіталізація фінансових витрат застосовується лише до суми тих фінансових витрат, яких можна було б уникнути, якби не здійснювались витрати на створення кваліфікаційного активу.

Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації включають лише витрати, для здійснення яких сплачуються грошові кошти, передаються інші активи або приймаються зобов’язання з нарахуванням відсотків.

Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації зменшуються на суму будь-яких отриманих проміжних виплат та цільового фінансування, безпосередньо пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

Приклади кваліфікаційних активів наведено в додатку 1 до цього Положення (стандарту).

Капіталізація фінансових витрат

6. У разі безпосереднього позичання коштів з метою створення кваліфікаційного активу сумою фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є фактичні, визнані у звітному періоді, фінансові витрати, які пов’язані з цим запозиченням (за вирахуванням доходу від тимчасового фінансового інвестування запозичених коштів).

7. Якщо запозичення безпосередньо не пов’язані зі створенням кваліфікаційного активу, то сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є добутком норми капіталізації та середньозважених витрат на створення кваліфікаційного активу (з урахуванням витрат на створення такого кваліфікаційного активу на початок звітного періоду, включаючи раніше капіталізовані фінансові витрати).

8. У разі наявності запозичень, безпосередньо пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу, та інших запозичень, які безпосередньо не пов’язані зі створенням кваліфікаційного активу, сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, визначається у такому порядку:

8.1. Визначається сума фінансових витрат у порядку, передбаченому пунктом 6 цього Положення (стандарту).

8.2. Визначається добуток норми капіталізації фінансових витрат (яка визначається за вирахуванням непогашених запозичень, безпосередньо пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу) та середньозважених витрат, безпосередньо пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу (за вирахуванням непогашених запозичень, безпосередньо пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу).

8.3. Складанням сум фінансових витрат, визначених за розрахунками згідно з підпунктами 8.1 і 8.2 пункту 8 цього Положення (стандарту), установлюється загальна сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу.

9. Сума фінансових витрат, що підлягає у звітному періоді включенню до собівартості кваліфікаційного активу, не може перевищувати загальної суми фінансових витрат цього звітного періоду.

Приклади визначення суми фінансових витрат, що підлягають включенню до собівартості кваліфікаційного активу, наведено в додатку 2 до цього Положення (стандарту).

10. Капіталізація фінансових витрат починається за наявності таких умов:

10.1. Визнання витрат, пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

10.2. Визнання фінансових витрат, пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

10.3. Виконання робіт зі створення кваліфікаційного активу, уключаючи технічні та адміністративні заходи, що виконуються до початку створення такого активу.

11. Капіталізація фінансових витрат призупиняється на період, у якому на суттєвий час зупинилось виконання робіт зі створення кваліфікаційного активу.

На період зупинення виконання робіт фінансові витрати, пов’язані з утриманням частково завершених кваліфікаційних активів, визнаються фінансовими витратами того звітного періоду, за який їх нараховано.

12. Капіталізація фінансових витрат не призупиняється на період:

12.1. Здійснення технічної та адміністративної роботи.

12.2. Тимчасового затримання робіт зі створення кваліфікаційного активу, що є необхідною складовою процесу його створення.

13. Капіталізація фінансових витрат припиняється, якщо створення кваліфікаційного активу завершено.

14. Якщо створення кваліфікаційного активу здійснюється частинами, кожна з яких може окремо використовуватися за цільовим призначенням до завершення створення інших частин, капіталізація фінансових витрат щодо частин, які можуть використовуватися, припиняється у періоді, що настає за періодом, у якому всі роботи зі створення таких частин кваліфікаційного активу завершені.

Розкриття інформації про фінансові витрати в примітках до фінансової звітності

15. У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:

15.1. Облікова політика підприємства щодо фінансових витрат.

15.2. Сума фінансових витрат, що капіталізована у звітному періоді.

15.3. Річна (або середньорічна) норма (норми) капіталізації.

Додаток 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 „Фінансові витрати”

Приклади кваліфікаційних та некваліфікаційних активів

Актив	Приклад
Кваліфікаційні активи
Незавершене виробництво продукції з тривалим (суттєвим) операційним циклом	Вино, коньяк, що потребує кілька років (місяців) технологічної витримки
Незавершені капітальні інвестиції	Будівництво приміщень, будинків, будівель, споруд, виготовлення і монтаж устаткування, розробка (створення) програмного продукту тощо, які тривають. Вирощування багаторічних насаджень
Інвестиційна нерухомість	Будівля, яка потребує добудови, реконструкції, реставрації та іншого поліпшення
Некваліфікаційні активи
Фінансові інвестиції	Інвестиції в боргові цінні папери або інструменти власного капіталу
Незавершене виробництво продукції з коротким (несуттєвим) операційним циклом	Незавершені вироби
Активи, які готові для використання із запланованою метою або продажу	Активи придбані для продажу Готова продукція (взуття, меблі, одяг тощо). Сировина, матеріали, конструкції тощо, придбані для використання у виробництві продукції (робіт, послуг) та в іншій операційній діяльності

 

Додаток 2 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 „Фінансові витрати”

Приклади визначення суми фінансових витрат, що підлягають включенню до собівартості кваліфікаційного активу

Приклад 1

1 березня 2006 року підприємство розпочало будівництво споруди. Упродовж березня-червня було здійснено такі капітальні інвестиції, грн:

1 березня - 75 000

1 квітня - 74 000

1 травня - 180 000

1 червня - 310 000 (у т.ч. заборгованість підряднику 40 000 грн)

Для фінансування будівництва 31 березня 2006 року було отримано позику банку в сумі 200 000 грн терміном на один рік. Ставка відсотка за позикою становить 15% річних.

Інших запозичень підприємство не має.

Сума фінансових витрат, яка підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, дорівнює:

200 000 • 0,15 • 3/12 = 7 500 (грн).

Приклад 2

Припустімо, що за умовами прикладу 1 підприємство не позичало кошти для фінансування будівництва. 31 березня 2006 року емітовано нецільові облігації на суму 200 000 грн строком на три роки. Річна ставка відсотка за облігаціями становить 15%. Поряд з тим, у складі позик підприємства упродовж 2006 року є зобов’язання за облігаціями на суму 500 000 грн, які емітовано два роки тому. Річна ставка відсотка за цими облігаціями становить 13%.

Для розрахунку суми фінансових витрат, яка підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу у ІІ кварталі, спочатку слід визначити середньозважену суму капітальних інвестицій:

Дата	Сума інвестиції, грн	Зважений коефіцієнт інвестиції*	Середньозважена сума інвестиції, грн
1 квітня	74 000	3/3	74 000
1 травня	180 000	2/3	120 000
1 червня	270 000	1/3	90 000
			284 000

* Частка від ділення кількості днів (місяців) звітного періоду, протягом яких інвестиції були складовою вартості кваліфікаційного активу, на загальну кількість днів (місяців) у цьому звітному періоді.

Норма капіталізації фінансових витрат у ІІ кварталі дорівнює:

[(200 000 • 0,15 • 3/12) + (500 000 • 0,13 • 3/12)]: (200 000 + 500 000) = 23750 / 700000 = 0,0339 або 3,39 %.

Сума фінансових витрат, яка підлягає включенню у ІІ кварталі до собівартості кваліфікаційного активу, дорівнює:

284000 • 0,0339 = 9628 (грн).

Решта фінансових витрат (23750 - 9628) = 14122 включається до витрат звітного періоду (ІІ кварталу).

Приклад 3

Припустімо, за умовами прикладу 1 для фінансування будівництва підприємством було випущено цільові облігації на суму 100 000 грн строком на три роки. Річна ставка відсотка за облігаціями становить 12%. Крім того, упродовж 2006 року підприємство має зобов’язання за нецільовими облігаціями, емітованими два роки тому на суму 500 000 грн. Ставка відсотка за цими облігаціями дорівнює 10%.

Сума фінансових витрат, яка підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, дорівнює:

(100 000 • 0,12 • 3/12) + (284 000 – 100 000) • 0,1 • 3/12 = 7 600 (грн).

Приклад 4

1 січня 2006 року підприємство розпочало будівництво складу. Єдиним борговим зобов’язанням підприємства упродовж I кварталу був довгостроковий вексель (ставка відсотка 11% річних) на суму 3 000 000 грн, строк погашення якого наступає 31 грудня 2008 року.

1 травня 2006 року підприємство отримало позику на суму 1 000 000 грн терміном на один рік. Ставка відсотка за позикою становить 9% річних. Відсотки нараховуються та сплачуються щоквартально.

У першому півріччі витрати на будівництво складу становили, грн:

1 січня - 200 000

31 січня - 700 000

28 лютого - 1 000 000

31 березня - 1 800 000

30 квітня - 2 000 000

31 травня - 1 700 000

30 червня - 800 000

У І кварталі середньозважена сума витрат, пов’язаних з будівництвом складу, становила:

200000 + (700000 • 2/3) + (1000000 • 1/3) = 1000000.

Норма капіталізації фінансових витрат у І кварталі дорівнює:

(3000000 • 0,11 • 3/12) / 3 000 000 = 0,0275.

Загальна сума фінансових витрат у I кварталі дорівнює:

3 000 000 • 0,11 • 3/12 = 82500.

Сума фінансових витрат, яка підлягає капіталізації у І кварталі 2006 року, дорівнює:

1000000 • 0,0275 = 27500 (грн).

Решту фінансових витрат у сумі 55000 (82500 - 27500) слід відобразити у складі витрат звітного періоду (І квартал) 2006 року.

У ІІ кварталі середньозважена сума витрат, пов’язаних з будівництвом складу, становила:

(З700000 + 27500) + (2000000 • 2/3) + (1700000 • 1/3) = 5627500 (грн).

Норма капіталізації фінансових витрат у ІІ кварталі дорівнює:

(300000 • 0,11 • 3/12) + 100000 • 0,09 • 2/12) / 300 000 + 100000 = 0,02438.

Сума фінансових витрат, яка підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу у ІІ кварталі, дорівнює:

5627500 • 0,02438 = 137200 (грн).

Проте фактичні фінансові витрати становлять:

(3000000 • 0,11 • 3/12) + 1000000 • 0,09 • 2/12) = 97500 (грн).

Тому сума фінансових витрат, яку слід включити до собівартості кваліфікаційного активу у ІІ кварталі, становить 97500 (грн).

Приклад 5

Вартість незавершеного виробництва вина (коньяку), що перебуває у стані технологічної витримки (обробки), на 1 січня 2006 року складає 1 750 000 грн. Підприємство 31 березня 2006 року випустило облігації на суму 300 000 грн строком на 18 місяців за річною ставкою відсотків 12%. Протягом січня-травня здійснені такі витрати на забезпечення технічного процесу витримки (обробки) вина (коньяку): за січень – 7 000 грн, за лютий – 5 000 грн, за березень – 6 000 грн, за квітень – 8 000 грн, за травень – 8 000 грн. Технологічний процес витримки завершено в травні, вино (коньяк) купажовано (упаковано) для реалізації.

Інших виробничих і капітальних інвестицій у кваліфікаційні активи у цей період підприємством не здійснювалося.

Для розрахунку суми капіталізації фінансових витрат до собівартості вина (коньяку) визначимо середньозважену собівартість незавершеного виробництва технологічного процесу витримки вина (коньяку).

Звітний період	Собівартість незавершеного виробництва технологічного процесу витримки (до капіталізації фінансових витрат) - грн
на 1 січня 2006 року	1 750 000
на 31 січня 2006 року	1 757 000
на 28 лютого 2006 року	1 762 000
на 31 березня 2006 року	1 768 000
на 30 квітня 2006 року	1 776 000
на 31 травня 2006 року
на 30 червня 2006 року

1. Середня місячна собівартість незавершеного виробництва у квітні складає (1 768 000 + 1 776 000) / 2 = 1 772 000.

2. Норма капіталізації на місяць (300 000 • 0,12 • 1/12) / 300 000 = 0,01.

3. Загальна сума фінансових витрат за квітень становить 300 000 • 0,12 • 1/12 = 3 000.

4. Сума фінансових витрат, що за розрахунком може бути включена до собівартості вина, у квітні становить 1 772 000 • 0,01 = 1 7720, але включається тільки 3 000.

5. Середня місячна собівартість незавершеного виробництва у травні складає (1 779 000 + 0) / 2 = 888 500 грн.

6. Норма капіталізації на травень становить (300 000 • 0,12 • 1/12) / 300 000 = 0,01.

7. Загальна сума фінансових витрат за травень становить 300 000 • 0,12 • 1/12 = 3 000.

8. Сума фінансових витрат, що за розрахунком може бути включена до собівартості вина у травні, складає 888 500 • 0,01 = 8885, але включається тільки 3000.

 

ПОЛОЖЕННЯ
(стандарт) бухгалтерського обліку 32
"Інвестиційна нерухомість" Загальні положення 1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про інвестиційну нерухомість та її розкриття у фінансовій звітності. 2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). 3. Це Положення (стандарт) не застосовується до питань, урегульованих Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 "Оренда", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 N 181 (z0487-00) та зареєстрованим у Міністерстві
юстиції України 10.08.2000 за N 487/4708 (далі - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 "Оренда"), та іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а саме до: 1) класифікації оренди на операційну та фінансову; 2) визнання доходу від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості; 3) оцінки орендодавцем нерухомості, яка надана в оренду за договором фінансової оренди; 4) обліку продажу та операцій з продажу активів з їх подальшою орендою; 5) розкриття інформації про фінансову та операційну оренду у фінансовій звітності; 6) обліку біологічних активів, пов'язаних із сільськогосподарською діяльністю; 7) обліку прав на розвідування та видобутку корисних копалин та невідтворюваних ресурсів. 4. Терміни, що використовуються в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: Інвестиційна нерухомість - власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності. Операційна нерухомість - власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою використання для виробництва, або постачання товарів чи надання послуг, або ж в адміністративних цілях. Балансова вартість активу - вартість активу, за якою він включається до підсумку балансу. 5. З метою бухгалтерського обліку не вважається інвестиційною нерухомістю: 5.1. Операційна нерухомість, а також нерухомість, що утримується для використання у майбутньому як операційна нерухомість. 5.2. Нерухомість, що утримується з метою продажу за умов звичайної господарської діяльності. 5.3. Нерухомість, що будується або поліпшується за дорученням третіх сторін. 5.4. Нерухомість, що перебуває в процесі будівництва або поліпшення з метою використання у майбутньому як інвестиційна нерухомість. 5.5. Нерухомість, що надана в оренду іншому суб'єкту господарювання на умовах фінансової оренди. 6. Якщо певний об'єкт основних засобів уключає частину, яка утримується з метою отримання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу, та іншу частину, що є операційною нерухомістю, і ці частини можуть бути продані окремо (або окремо надані в оренду згідно з договором про фінансову оренду), то ці частини відображаються як окремі інвентарні об'єкти. Якщо ці частини не можуть бути продані окремо, об'єкт основних засобів визнається інвестиційною нерухомістю за умови її використання переважно з метою отримання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу. За наявності ознак, за яких об'єкт основних засобів може бути віднесеним і до операційної нерухомості, і до інвестиційної нерухомості, підприємство розробляє критерії щодо їх розмежування. 7. Якщо підприємство контролює інвестиційну нерухомість, надану в оренду материнському підприємству або дочірньому підприємству для виробництва або постачання товарів чи надання послуг, або з адміністративною метою, такий об'єкт основних
засобів при складанні консолідованої фінансової звітності цієї групи підприємств вважається операційною нерухомістю. Визнання та оцінка інвестиційної нерухомості 8. Інвестиційна нерухомість визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому від її використання економічні вигоди у вигляді орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, та її первісна вартість може бути достовірно визначена. 9. Придбана (створена) інвестиційна нерухомість зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку інвестиційної нерухомості є земельна ділянка, будівля (частина будівлі) або їх поєднання, а також активи, які утворюють з інвестиційною нерухомістю цілісний комплекс і в сукупності генерують грошові потоки. 10. Первісна вартість придбаної інвестиційної нерухомості складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам (продавцям) та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на інвестиційну нерухомість; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) інвестиційної нерухомості (якщо вони не відшкодовуються підприємству); юридичні послуги, комісійні винагороди, пов'язані з придбанням інвестиційної нерухомості; інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням та доведенням об'єктів інвестиційної нерухомості до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою. 11. Первісною вартістю інвестиційної нерухомості, створеної підприємством, є її вартість, визначена на дату початку використання інвестиційної нерухомості, виходячи із загальної суми витрат на її створення. 12. Первісна вартість інвестиційної нерухомості, одержаної у фінансову оренду, визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда" (z0487-00). 13. Якщо придбання інвестиційної нерухомості здійснюється на умовах відстрочки платежу, то її первісною вартістю визнається ціна відповідно до договору. Винагорода постачальнику на суму різниці між договірною ціною та загальною сумою платежів на його користь визнається фінансовими витратами. 14. Первісна вартість інвестиційної нерухомості збільшується на суму витрат, пов'язаних з її поліпшенням (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання інвестиційної нерухомості. 15. Витрати, що здійснюються для підтримання інвестиційної нерухомості в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від її використання, уключаються до складу витрат звітного періоду. 16. Підприємство на дату балансу відображає у фінансовій звітності інвестиційну нерухомість за справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити, або за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 N 817 (z0035-05) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 35/10315. Обраний підхід застосовується до оцінки всіх подібних об'єктів інвестиційної нерухомості. 17. Оцінка інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю повинна застосовуватися до дати вибуття, переведення інвестиційної нерухомості до операційної нерухомості та такої, що утримується для продажу, або, якщо стає не можливим достовірно визначити її справедливу вартість на дату балансу. 18. Інвестиційна нерухомість, що обліковується за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, переоцінці не підлягає. 19. Оцінка інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю ґрунтується на цінах активного ринку в тій самій місцевості в подібному стані за подібних умов договорів оренди або інших контрактів на дату балансу та не враховує майбутніх витрат на поліпшення нерухомості і відповідні майбутні вигоди у зв'язку з майбутніми витратами на поліпшення об'єктів інвестиційної нерухомості. 20. За відсутності активного ринку визначення справедливої вартості інвестиційної нерухомості здійснюється за: 20.1. Останньою ринковою ціною операції з такими активами (за умови відсутності суттєвих змін у технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство). 20.2. Поточними ринковими цінами на нерухомість, що може перебувати в різних стані, місцевості, орендних та інших контрактних умовах, скоригованими з урахуванням індивідуальних характеристик, особливостей тощо інвестиційної нерухомості, для якої визначається справедлива вартість. 20.3. Додатковими показниками, які характеризують рівень цін на інвестиційну нерухомість. 21. У разі відсутності інформації про ринкові ціни на інвестиційну нерухомість її справедлива вартість визначається за теперішньою вартістю майбутніх чистих грошових надходжень від активу, обчисленою відповідно до пунктів 11-14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 N 817 (z0035-05) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 35/10315. 22. Сума збільшення або зменшення справедливої вартості інвестиційної нерухомості на дату балансу відображається у складі іншого операційного доходу або інших витрат операційної діяльності відповідно. Справедлива вартість інвестиційної нерухомості не включає попередньої оплати та нарахованого доходу від фінансової оренди. 23. При визначенні справедливої вартості інвестиційної нерухомості підприємства до неї входять усі об'єкти основних асобів, які утворюють з інвестиційною нерухомістю цілісний комплекс і в сукупності генерують грошові потоки. Така інвестиційна нерухомість в обліку відображається як окремий об'єкт, що генерує грошові кошти. Стаціонарно встановлені об'єкти основних засобів (ліфти, кондиціонери тощо), вартість яких врахована при визначенні справедливої вартості інвестиційної нерухомості, обліковуються в позабалансовому обліку за первісною вартістю. Усі інші активи, які використовуються разом з інвестиційною нерухомістю (меблі, господарський інвентар, офісна техніка тощо), оцінюються за первісною (переоціненою) вартістю і відображаються в обліку відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92 (z0288-00) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N 288/4509. Переведення нерухомості до інвестиційної нерухомості або виведення її зі складу інвестиційної нерухомості 24. Переведення нерухомості до інвестиційної нерухомості або виведення її зі складу інвестиційної нерухомості здійснюється лише в разі зміни характеру використання нерухомості, що засвідчується: 1) початком використання її як операційної нерухомості; 2) початком підготовки її до продажу з переведенням об'єкта з інвестиційної нерухомості до складу запасів; 3) підготовкою операційної нерухомості для використання як інвестиційної нерухомості; 4) наданням її в операційну оренду іншій стороні; 5) переведенням її із запасів або операційної нерухомості до інвестиційної нерухомості; 6) завершенням будівництва з переведенням нерухомості зі складу незавершеного будівництва до інвестиційної нерухомості. 25. Переведення інвестиційної нерухомості до складу запасів здійснюється у разі існування зміни способу використання цього активу, що підтверджується початком підготовки до продажу. Якщо реалізація інвестиційної нерухомості здійснюється без попередньої підготовки, то інвестиційна нерухомість переведенню до складу запасів не підлягає. Якщо підприємство здійснює поліпшення (добудову, реконструкцію тощо) існуючої інвестиційної нерухомості для продовження її використання в майбутньому як інвестиційної нерухомості, то такий об'єкт нерухомості залишається у складі інвестиційної нерухомості. Переведення інвестиційної нерухомості до складу запасів здійснюється у порядку, передбаченому для основних засобів. 26. У разі переведення інвестиційної нерухомості, що цінювалась за справедливою вартістю, до операційної нерухомості або до складу запасів собівартість таких основних засобів або запасів визначається за справедливою вартістю інвестиційної нерухомості на дату такого переведення. 27. При переведенні операційної нерухомості до інвестиційної, що оцінюватиметься за справедливою вартістю, різниця між балансовою (залишковою) вартістю операційної нерухомості і справедливою вартістю інвестиційної нерухомості відображається відповідно до пунктів 19 і 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92 (z0288-00) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N 288/4509. 28. При переведенні нерухомості із запасів до інвестиційної нерухомості, що оцінюватиметься за справедливою вартістю, різниця між справедливою вартістю нерухомості станом на дату переведення та її балансовою (залишковою) вартістю визнається іншим доходом або іншими витратами періоду, у якому відбулося таке переведення. 29. При завершенні будівництва інвестиційної нерухомості, яка обліковуватиметься за справедливою вартістю, різниця між справедливою вартістю нерухомості на цю дату і витратами на будівництво визнається іншим операційним доходом або іншими витратами операційної діяльності періоду, у якому відбулося завершення будівництва. Вибуття інвестиційної нерухомості 30. Визнання інвестиційної нерухомості припиняється при вибутті об'єкта внаслідок продажу, передачі у фінансову оренду, ліквідації, унесення до статутного капіталу, при невідповідності критеріям визнання активу з інших підстав, при переведенні з інвестиційної нерухомості до операційної нерухомості або припиненні використання такої інвестиційної нерухомості з виключенням очікування отримання будь-яких економічних вигод від її вибуття. 31. Фінансовий результат від вибуття інвестиційної нерухомості визначається вирахуванням з доходу від вибуття її балансової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям інвестиційної нерухомості. 32. Доходи і витрати від продажу інвестиційної нерухомості з її подальшою орендою визначаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда" (z0487-00). Розкриття інформації про інвестиційну нерухомість у примітках до фінансової звітності 33. Вартість інвестиційної нерухомості в балансі відображається окремою статтею. 34. У примітках до фінансової звітності незалежно від методу оцінки інвестиційної нерухомості наводиться така інформація за кожною групою інвестиційної нерухомості: 34.1. Критерії щодо розмежування інвестиційної нерухомості та операційної нерухомості. 34.2. Відображені у звіті про фінансові результати звітного періоду: 34.2.1. Сума доходу від оренди інвестиційної нерухомості. 34.2.2. Сума прямих витрат (з виділенням окремо на ремонт і обслуговування), що визнані у зв'язку з утриманням інвестиційної нерухомості, яка генерує дохід від оренди протягом звітного періоду. 34.2.3. Сума прямих витрат (з виділенням окремо на ремонт і обслуговування), що визнані у зв'язку з утриманням інвестиційної нерухомості, яка не генерує доходу від оренди протягом звітного періоду. 34.3. Обмеження щодо володіння, користування та розпорядження інвестиційною нерухомістю. 34.4. Сума укладених договорів на майбутнє: 34.4.1. На придбання, будівництво і підготовку інвестиційної нерухомості. 34.4.2. На ремонт, обслуговування і поліпшення інвестиційної нерухомості. 34.5. Вартість придбаної інвестиційної нерухомості. 34.6. Сума капітальних інвестицій в інвестиційну нерухомість за звітний рік. 34.7. Вартість придбаної інвестиційної нерухомості внаслідок об'єднання та/або придбання підприємств. 34.8. Балансова вартість інвестиційної нерухомості, що вибула. 34.9. Дохід від вибуття інвестиційної нерухомості. 34.10. Вартість інвестиційної нерухомості, переведеної із/до запасів та операційної нерухомості. 34.11. Інші зміни балансової вартості інвестиційної нерухомості. 35. При оцінці інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю наводиться така інформація: 35.1. Методи та суттєві припущення, що застосовані при визначенні справедливої вартості інвестиційної нерухомості. 35.2. Здійснення оцінки інвестиційної нерухомості суб'єктами оцінної діяльності, які мають досвід оцінки подібної нерухомості в тій самій місцевості, або незалучення таких суб'єктів при визначенні справедливої вартості інвестиційної нерухомості. 35.3. Балансова вартість інвестиційної нерухомості на початок і кінець звітного року. 35.4. Сума іншого операційного доходу та інших витрат операційної діяльності, що виникли внаслідок зміни справедливої вартості інвестиційної нерухомості. 35.5. Сума доходів та витрат, що виникли внаслідок переведення до інвестиційної нерухомості запасів та при завершенні будівництва інвестиційної нерухомості. 35.6. Різниця між балансовою вартістю активів, що виникла внаслідок переведення операційної нерухомості до інвестиційної нерухомості, що відображена у складі доходів, витрат та додаткового капіталу. 35.7. Опис інвестиційної нерухомості (пооб'єктно в кількісних та вартісних показниках), яка припиняє оцінюватися за справедливою вартістю і буде оцінюватися за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, з наведенням: 35.7.1. Причин неможливості достовірного визначення її справедливої вартості. 35.7.2. Балансової вартості такої інвестиційної нерухомості. 36. При оцінці інвестиційної нерухомості за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, наводиться така інформація щодо кожної групи інвестиційної нерухомості: 36.1. Методи амортизації, що застосовуються підприємством, та діапазон строків корисного використання. 36.2. Балансова вартість та сума зносу з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення на початок і кінець звітного року. 36.3. Сума нарахованої амортизації протягом звітного року. 36.4. Сума втрат від зменшення корисності і сума вигод від відновлення корисності, відображені в звіті про фінансові результати та звіті про власний капітал за звітний рік.

36.5. Справедлива вартість інвестиційної нерухомості.