По-козацькому жити – Україну любити

Другий рік поспіль Дорогинський край, що на Фастівщині, зустрічав справжню козацьку січ. Фастівські козаки взялися за патріотичне виховання молоді в польових умовах. Саме вони започаткували минулого року дитячий вишкільний табір — “Дорогинську січ”, що проходить у форматі заходу вихідного дня.

Цьогоріч до січі завітало близько півсотні дітлахів. Діти приїхали із Фастова, Вишневого, Фастівскього та Васильківського районів. Вік козачат від 6 до 17 років. Головні організатори “Дорогинської січі-2013”: ГО “Фастівський козацький курінь УК” (Курінний отаман Василь Мзуренко), а також ГО “Фастівський спортивний клуб “Доброслав” (Голова ради Хоменко Ю.М.).

Гововна мета “Дорогинської січі-2013” - розкрити внутрішній потенціал кожної дитини, привити любов до української історії, культури та козацького способу життя і, звісно ж, стати сильнішими, красивішими та розумнішими. Також організатори наголошували на здоровому способі проведення відпочинку на природі. Одне із січових правил — це життя без алкоголю, куріння та нецензурної лексики.

Започатковано “Дорогинську січ” було ще влітку 2012 року місцевим козаком Олександром Ходаківським та його фастівськими побратимами: Олегом Чернишенком, Миколою Прокопенком та Володимиром Шереметою. Саме козак Олександр знайшов мальовниче місце для таборування та здійснював необхідне господарче забезпечення і місцеву підтримку січі. Також пан Олександр є неперевершеним знавцем ковальської справи міжнародного класу. Впродовж всіх днів козацький коваль ділився із юними козачатами своїми магічними секретами роботи із металом.

Дитячий козацький табір проходив з 5 по 8 липня під селом Дорогинка. Разом із дітьми в таборі також навчалися і батьки. Деякі жили поруч з наметовим містечком юних козачат, а інші приїздили зранку й перебували з ними протягом дня. Батьки разом із дітьми ознайомлювались з традиціями українського народу, жили за козацьким звичаєм та їли справжній козацький куліш.

Майже 4 дні діти були зорганізовані в козацькі підрозділи – чоти (22 козака), рої (11 козаків) ланки (2 -3 козаки). Кожен підрозділ мав свого зверхника: чотового, ройового, ланкового, який підтримував порядок в січі та допомагав меншим у всьому, виконуючи різноманітні задачі. Кожне завдання оцінювалося балами за активність та правильність виконання січовою старшиною: кошовим отаманом Володимиром Шереметою, кошовим хорунжим Олегом Чернишенком, кошовим обозним Миколою Прокопенком та кошовим кашеваром, головною людиною в таборі, яким з відкритою душею погодився бути Ростислав Дейнега, голова міської організації ФСТ “Україна”. Також серед козацької старшини були кошовий осавул Юрій Хоменко та його помічник Валентин Лунейко.

День в юних козачат розпочинався босоніж по вранішній росі з молитви, майстеркласу з йоги та медитації у виконанні кошового отамана. Далі йшла руханка (зарядка), яка складалась з пробіжки, загальнорозвиваючих вправ під керівництвом кошового хорунжого та дихальних вправ кошового обозного. Такий початок надавав наснаги, сил та здоров’я на цілий день занять. А дні були насичені, адже дітей організатори та гості заходу спробували за короткий термін перебування в наметовому таборі ознайомити і навчити багато чому. Зокрема було проведено невеличкий похід по історичним місцям з відвідуванням Змієвих валів часів Київської Русі та Скіфських курганів, яким понад 2,5 тисячі років. Прогулянка мальовничими місцями рідного краю була справжнім тренуванням сили волі і духу, тим більше, що й погодні умови (дощ з градом) додали умов для гартування козацького духу. Спортивні ігри, козацькі забави, інтелектульні ігри та різноманітні конкурси на різні теми, українська пісня біля вечірнього вогнища, до якого майже кожен день долучались гості, справили неповторні враження.

Протягом кожного дня для дітей проводились майстеркласи народних майстрів з ковальської справи (Олександр Ходаківський), тістопластики (Анжеліка Василівна Матвійчук), народної вишивки (Лариса Григорівна Сокур), українського народного вбрання (майстриня з Києва Ірина Миколаївна), писанкарства (Наталія Станіславівна Павленко), лозоплетіння та виробів з соломи (Михайло Михайлович Витвитський), туризму, альпінізму та стрільби з лука (А. Жванко та А. Іжко з Києва), стрільби з пневматичної гвинтівки (Хоменко Ю.М.) та метання ножів, лекція з характерництва (представник керівництва Макарівського козацтва Онищук Микола Іванович) ознайомчої лекції історика та краєзнавця Андрія Мороза, з якої розпочалася подорож на Дорогинську січ юних нащадків козацького роду в стінах Фастівського краєзнавчого музею (директор Неліна Тетяна Вікторівна) – все це надзвичайно зацікавило всіх присутніх і вселило гордість за духовне багатство нашого краю та наш український народ.

Організатори заходу вдячні всім майстрам, лекторам та гостям табору за те, що відгукнулись і долучилися до реалізації ідеї створення козацького табору. “Дорогинську січ-2013” також підтримали: Фастівська районна державна адміністрація (заступник голови Волков Ю.В. та начальник відділу культури, молоді та спорту Машовець Т.В), голова Дорогинської селищної ради Андрійченко Олексій Григорович, представники Української греко-католицької церкви св. Дмитрія о. Олег та семінарист Гриць Березюк, приватний підприємець Куліш Петро Григорович (магазин “Кульбаба”), козакам сотні Семена Палія Рудяку Тимофію, Ільїну Олександру та Максименку Олександру.

Особлива подяка керівнику Фастівської районної організації ВО «Свобода» Наталії Олександрівні Фещенко, яка знайшла можливість допомогти і фінансово, і людьми у проведенні цього заходу, а також особисто весь свій вільний час в ці дні провела разом з дітьми в таборі. Пані Наталя проявила справжній козацький характер як у польовій кухні так і в таборовій праці серед дітей.

Завдяки всім цим людям жоден з юних учасників не поїхав додому без подарунку та яскравого враження від табору.

І на останок, хочеться відмітити, що “Дорогинська січ-2013” вже вкотре доводить: козацькому роду нема переводу!