Проблемні питання забезпечення прав та законних інтересів учасників кримінального провадження

Важливу роль з моменту прийняття нового КПК України 2012 року відіграє специфіка захисту прав та законних інтересів учасників кримінального провадження при його закритті на стадії досудового розслідування, оскільки новий КПК України вперше за всю історію законотворення ставить на перше місце захист прав та інтересів учасників кримінального провадження (потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого), а не правоохоронних органів.

Проблеми забезпечення захисту прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, зокрема при закритті кримінального провадження набули свого відображення у працях вчених як радянської доби, так і сучасності, таких як: Ю.В. Баулін, В.П.Божев, Б.Л.Ващук, Л.В.Головко, М.М. Михеєнко, В.Г.Гончаренко, А.Я. Дубинський, О.А.Калганова, Н.І.Клименко, Т.В. Корчева, В.Т.Маляренко, В.Т. Нор, В.М.Тертишник, М.Є.Шумило, В.Є.Юрченко та інші.

Актуальність досліджуваної проблеми полягає у тому, що кримінальний процес увійшов у дію нового КПК, де досить значно розширений правовий статус учасників кримінального провадження. Наукового аналізу потребують проблемні питання правотлумачення та правозастосування щодо реалізації захисту прав та законних інтересів учасників.

Особливу увагу слід приділити проблемам, що стосуються звуження кола осіб, які можуть здійснювати захист прав та правового статусу учасників кримінального провадження, створюючи підґрунтя для їх подальшого вивчення та узагальнення. Досить важливим нюансом щодо захисту прав та законних інтересів учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування є те, що право на захист виступає з моменту визнання особи підозрюваною, хоча правильно було б, якби дане право виступало з моменту занесення повідомлення про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що не суперечило б міжнародним стандартам та нормам Конституції України стосовно захисту прав та законних інтересів. Вочевидь, на підставі нового Кодексу особа не може повноцінно реалізувати своє право на захист у разі, якщо їй не повідомлено про підозру або її не затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Як зазначалося вище, таке право особа набуває одночасно з отриманням статусу підозрюваного. Згідно з частиною 1 статті 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Повідомлення про підозру як одна з підстав для забезпечення права на захист є новацією в кримінальному процесі України, головне завдання якої – якнайшвидше забезпечення особі права на захист [1].

Із вище написаного випливає, що дослідження проблемних питань реалізації права на захист у кримінальному провадженні полягає у принципі рівності сторін за новим КПК, оскільки даний принцип полягає у тому, що кожного із учасників кримінального провадження повинно бути наділено рівними правами та обов’язками, які, в першу чергу, відповідають їхньому правовому статусу. Рівність прав та обов’язків виступає у тому значенні, що одна сторона не повинна знаходитися у привілейованому положенні порівняно з іншою стороною [2, с.20].

Відповідно до ст. 54 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.

На мою думку, дана новела є мінусом нового КПК, адже слід передбачити низку недоліків при відмові підозрюваного, обвинуваченого від захисника та доповнити новий КПК України статтею 40', яка міститиме правовий механізм, що передбачить права слідчого - перевірити факт відмови підозрюваного від захисника, а саме: свідомо учасник кримінального провадження відмовився від сторони захисту чи його змусили це зробити), що істотно підвищить гарантії захисту прав та законних інтересів учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування. Також хотілося б відзначити своє бачення стосовно захисту слідчого від обов’язку прокурора щодо закриття кримінального провадження, а саме: перед винесенням Постанови про закриття кримінального провадження слідчим, повинна передувати ПИСЬМОВА на те вказівка прокурора, а не усна, як це відбувається на практиці, таким чином слідчий не змінюватиме своє рішення по декілька разів.

Виходячи із п.1 ст. 17 КПК України, а саме, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК [4, с.11], важливою новелою до КПК з мого погляду постає публічний інтерес, захист честі та гідності учасників кримінального провадження, тобто: якщо у ході досудового розслідування виявилося, що особа невинувата у вчиненні кримінального правопорушення - повинна бути оприлюднена інформація у засобах масової інформації стосовно спростування інформації щодо винуватості особи у вчиненні злочину, таким чином, правоохоронні органи виступатимуть гарантом захисту прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, не порушуючи ст. 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Прийняття нового КПК України 2012 року стало новою сходинкою на шляху до розвитку нашої держави як самостійної, незважаючи на це, як і теоретичні, так і практичні навики потребують більшого напрацювання, вдосконалення та узагальнення, аби в подальшому створити належні гарантії забезпечення захисту прав та законних інтересів учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування.

Якби у нашій країні закони писалися правильним чином, уповноваженими на те особами, якби громадяни виконували та дотримувалися норм законодавства, то ми б з Вами стали свідками ідеальної держави!

Список літератури:

1. Гребенюк С. Право на захист у кримінальному провадженні. Публікація. «Юридична газета», ЄПАП юридичне бюро.- Київ, 2013.

2. Ісмаїлова Л.Б. Процесуальні та етико-психологічні питання забезпечення рівності сторін в кримінальному судочинстві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09/ Л.Б. Ісмаїлова, Акад. Адвокатури України – К., 2007.- С. 20.

3. Купчинська О.П. / к.ю.н., професор. Гарантії забезпечення захисту прав учасників кримінального провадження, Вісник Академії Адвокатури України. – К.- Вип.1(23), 2012.

4. Корчева Т.В. Щодо питання забезпечення права на захист особи у кримінальному провадженні за новим Кримінальним процесуальним кодексом України, Юридична академія ім. Я.Мудрого, Харків. – 2013.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 9 серп. 2013 р.: (Офіц. текст). – К.: Паливода А.В., 2013. 328 с. – (Кодекси України)

6. Одинцова І.М. Право на захист на досудовому розслідуванні за новим КПК.- К., 2013.