Художньо-естетичне виховання дітей старшого дошкільного віку засобом художнього слова

Стаття присвячена розгляду проблеми художньо-естетичного виховання старшого дошкільника за допомогою художнього слова. Ми акцентуємо увагу на цьому віковому періоді, вважаємо його найбільш сенситивним. Пропонуємо методику виявлення рівня художньо-естетичного виховання та систему роботи щодо покращення рівня художньо-естетичного виховання засобом художнього слова.

Ключові поняття: художнє слово, художньо-естетичне виховання, старший дошкільний вік.

Постановка проблеми. Питання художньо-естетичного виховання старших дошкільників на даному етапі розвитку сучасного суспільства є досить актуальним.

Виховання - складний багатогранний процес, суть якого полягає в управлінні процесом формування особистості. У свою чергу, формування всебічно розвиненої особистості є одним із головних завдань сучасного суспільства. Цей процес включає безліч складових, серед яких чільне місце посідає виховання почуттів. Відомо, що до вищих почуттів належать такі як: інтелектуальні, практичні, моральні й естетичні.

Естетичне виховання - це розвиток здатності сприймати, відчувати, розуміти прекрасне в житті та мистецтві, це виховання прагнення самому брати участь в перетворенні оточуючого світу за законами краси, це залучення до художньої діяльності і розвиток творчих здібностей [3,с. 276].

Сьогодні навчальні заклади, вирішуючи, що буде любити і ненавидіти, чим пишатися і захоплюватися, чому радіти, а до чого ставитися з презирством майбутньому поколінню, вносять свій вклад у формування людини, яка живе в новому тисячолітті.

В останні роки увага до проблеми естетичного виховання як важливого засобу формування відношення до дійсності, як засобу формування всебічно розвиненої, духовно багатої особистості зросла. Саме тому одним із важливих завдань сучасної освіти нашої незалежної держави є формування естетичних цінностей молоді, а проблема естетичного виховання, від розв’язання якої, на наш погляд, залежатиме прекрасне майбутнє кожної дитини, є дуже актуальною.

На нашу думку, однією з проблем виявляється те, що більшість вихователів дошкільних закладів використовують художнє слово передусім як засіб поширення кола знань з різних галузей. Літературний чи фольклорний твір як мистецтво слова майже не стає об’єктом дитячих спостережень, уваги та елементарного аналізу, мовленнєва робота у процесі занять з ознайомлення з літературними творами проводиться неефективно.

Художнє слово має виступати перед дитиною в єдності змісту та художньої форми [2, с. 155].

Аналіз основних досліджень і публікацій. Багато науковців та педагогів надають важливого значення художньому слову у системі художньо-естетичного виховання. Серед них: С. Русова, В. Сухомлинський, Н. Гавриш, О. Савченко, Н. Скрипченко, В. Плахтій, А. Богуш, Є. Фльорина та інші. [1, с. 5].

В.А.Сухомлинський говорив: «Чуйність, сприйнятливість до краси в дитячі роки незрівнянно глибші, ніж у більш пізні періоди розвитку особистості. Потреба у прекрасному стверджує моральну красу, породжуючи непримиренність до всього вульгарного та потворного» [5, с. 87].

Ознайомившись з передовим педагогічним досвідом, ми виявили що художнє слово не достатньо ефективно застосовується у художньо-естетичному вихованні.

Тому мета нашої роботи: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити значення художнього слова у художньо-естетичному вихованні дітей старшого дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу. Ознайомившись з великою кількістю методик, на основі яких ми визначили методику для перевірки рівня художньо-естетичного виховання засобом художнього слова у старших дошкільників:

Основою нашого діагностування стали методики «Митець – всезнайка», «Художній смак», «Слова» (тест), та «Ми малюємо вірші» [4, с.97].

Підчас проведення діагностування ми використовували матеріали: перелік запитань, аркуш білого паперу А4, кольорові олівці, пари слів.

Інструкція: вихователь опитує кожну дитину окремо.

Процедура виконання:

1. Вихователь пропонує дитині відгадати знайомі казки, відповісти на запитання:

Який казковий персонаж допоміг діду й бабі зловити хитрих звірів та отримати подарунки? (Солом’яний бичок).

Плив-плив та потрапив до рук Зміючки та її дочки Оленки». (Івасик-Телесик).

Вона була маленькою та зеленою, але знайшла стрілу Івана-царенка. (Царівна жаба).

2. Вихователь пропонує дитині відповісти на запитання: Який із перечислених героїв тобі більше подобається? Опиши його. (Іван-царевич, Карлсон, Баба-Яга, Попелюшка).

3. Педагог читає пари слів, дитині необхідно вибрати слово із пари, яке їй більше подобається. Слова читають чітко, але не емоційно і обов’язково міняють місцями зрозумілі та незрозумілі.

Мяч – френч

Ветка – вензель

Лестница – буквица

Карандаш – канделябр

Шапка- шишла

Часы – черпак

Снег – гонг

монета – морошка

крючок –кимвал

диван – дюшес

Молчание – мальвазия

Коробка – амбрелла

Беседа - бравада

4. Вихователь пропонує послухати вірш та відповісти на запитання:

- Чи сподобався він тобі?

- Які відчуття у тебе з’явились, та який у тебе зараз настрій?

- Спробуй відобразити на малюнку те, про що ти почув.

Критерії оцінювання до кожного питання окремі:

1. За кожну правильну відповідь дитина отримує 1 бал. Загальна максимальна сума 3 бали: 3бали-високий рівень; 2 бали – середній рівень; 1 бал – низький рівень.

2. 4 бали – високий рівень (дитина виявляє інтерес до творів, зрозуміло відповідає на запитання та пояснює свої уподобання); 3 бали - достатній рівень (дитина виявляє інтерес до творів, розуміє відповідну різницю творів та персонажів, але завдання викликає певні труднощі); 2 бали – середній рівень (дитина виявляє інтерес, але постійно потребує допомоги дорослого); 1 бал – низький рівень (дитина не виявляє інтересу до творів та не може пояснити своїх уподобань).

3. 4 бали – високий рівень (14 незнайомих слів – сприймання нової дійсності); 3 бали – достатній рівень (11-13 незнайомих слів – сприймання нової дійсності); 2 бали – середній рівень (7 -10 незнайомих слів - сприймання нової дійсності); 1 бал - низький рівень (3-6 незнайомих слів – сприймання нової дійсності).

4. 4 бали – високий рівень – (дитина проявляє зацікавленість, позитивне ставлення до різних видів мистецтва, малюнок відповідає темі); 3 бали – достатній рівень (дитина проявляє схвальне ставлення до літературних творів, але зображення передає за допомогою дорослого та інших дітей); 2 бали – середній рівень (дитина розуміє види мистецтва, але своє ставлення виразити чітко не вміє, тема малюнку не відповідає темі завдання); 1 бал – низький рівень - (дитина погано орієнтується у видах мистецтва, не розуміє запропонованого завдання).

Застосувавши вищевказану систему методик, ми визначили рівень художньо-естетичного виховання старших дошкільників.

Для покращення рівня художньо-естетичного виховання дітей у повсякденному житті та на заняттях, ознайомлювали їх з художнім словом (казками, прислів'ями, приказками, загадками та ін..). Робота з художньо-естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку засобом художнього слова відбувалася під час режимних моментів.

Проводили роботу щодо покращення рівня художньо-естетичного виховання засобом художнього слова. Робота проводилась у різних видах діяльностей, таких як:

- Читання і розповідання казок, творів різної спрямованості.

- Заучування віршів.

- Розігрування малих фольклорних форм.

- Ігри-драматизації, театралізовані ігри. Показ театрів.

- Складання казок за кольоровими кружечками.

- Перегляд діафільмів, телепередач, відеоматеріалів.

- Ігри за сюжетами літературних творів.

- Прослуховування аудіоматеріалів.

- Складання казок за схемами.

Після проведення системної роботи, ми знову визначили рівень дітей з художньо-естетичного виховання за допомогою вищезазначеної методики та виявили що низький рівень зменшився, а високий та середній збільшилися. Так, високий рівень художньо-естетичного виховання зріс на 20%; з достатнім рівнем знань було 30%, а після проведеної системи роботи кількість зросла на 35%, кількість дітей з середнім рівнем зменшилась на 35% і кількість дітей з низьким рівнем знизилась на 20%.

Висновки. Отже, проведена робота по підвищенню рівня художньо-естетичного виховання дітей старшої групи була результативною, що свідчить про ефективність художнього слова, як засобу художньо-естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Література

1. Гавриш Н. Художньому слову – гідне місце в освітньому процесі/ Н.Гавриш // Дош.вих. 2006 – № 3, С. 5-6.

2. Дзюбишина-Мельник Н. Художнє слово в устах дитини /А.П.Бурова// Культура слова. – 1996. – №48, С. 155-160.

3. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: [навч. посіб.] / Т.І.Поніманська- К.: Акдемвидав, 2004.-456.

4. Психолого-педагогічна діагностика старшого дошкільника напередодні його вступу до школи: методичний посібник / за заг. Ред.. Н.В. Наміної, Т.Г. Андреєвої.-Кривий Ріг, 2001-296с.

5. Сухомлинський В. О. Вибрані твори. В 5-ти т. –Т.5.-К.:Рад. школа, 1977.-639с.