ВСТУП
Магістерська робота – індивідуальне завдання практико-орієнтованого та науково-дослідницького характеру, яке слухач виконує на завершальному етапі фахової підготовки. Воно є однією із форм оцінювання практичних навичок розв’язання актуальних завдань лінгвістиці, отриманих слухачем протягом навчання, та містить елементи новизни в практичній діяльності. Магістерська робота має засвідчити, як слухач вміє використовувати отримані знання з теоретичних дисциплін, володіє методикою наукового дослідження, узагальнює та аналізує наукові джерела, статистичний матеріал, працює з нормативно-правовими актами.
І. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗМІСТУ
ДИПЛОМНОЇ І МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТ
1.1. Основні етапи виконання наукової роботи
Будь-яке наукове дослідження, виконується в наступній логічно взаємообумовленій послідовності:
1) вибір теми, її конкретизація та узгодження з науковим керівником;
2) підбір літератури й критичний її огляд;
3) збирання, відбір та вивчення інформації;
4) складання робочого плану викладення;
5) розширення, доповнення даних, їх уточнення й конкретизація;
6) викладення матеріалів та результатів дослідження;
7) формулювання висновків і пропозицій;
8) попереднє оформлення роботи;
9) усунення зауважень і недоліків після попереднього захисту та остаточне оформлення роботи;
10) зовнішнє рецензування роботи та оформлення відгуку наукового керівника;
11) написання доповіді й підготовка ілюстративного матеріалу;
12) захист роботи.
Вкінці до роботи додаються:
– Довідка про практичне впровадження (додаток А4);
– Рецензія (додаток А8);
– Відгук наукового керівника (додаток А7).
Обов’язковими умовами роботи є: прикладний характер результатів дослідження, комплексне вирішення поставлених завдань. Висновки роботи повинні бути аргументованими, практично виваженими. Рейтинг роботи підвищується, якщо її положення знайшли відображення в друкованих виданнях.
Структура магістерської роботи:
| Титульний аркуш (додаток 6) | 1 стор. | Обсяг 60-70 сторінок |
| Бібліографічний опис та анотація магістерської роботи (додаток 9) | 1стор. | |
| Зміст | 1-2 стор. | |
| Умовні позначки (скорочення) | 1 стор. (за необхідністю) | |
| Вступ | 5 - 7 стор. | |
| Основна частина: 3-4 рівновеликих розділи, які складаються з 2-4 підрозділів. Кожен розділ завершується висновками (виносяться до змісту) | 50 стор. | |
| Висновки та пропозиції | 5-7 стор. | |
| Список використаних джерел, що згадується в тексті (посилання, цитування) | 50-100 джерел | Обсяг не обмежений |
| Додатки | Не регламентуються | |
| Рецензія (додаток 4) | 1-2 стор. | Брошуруються вкінці магістерської роботи |
| Відгук (додаток 3) | 1-2 стор. | |
| Анотація (рос. та англ. мовами) | ||
| Електроний варіант магістерської роботи | Додається до МР |
Структура дипломної роботи:
| Титульний аркуш (додаток 6) | 1 стор. | Обсяг 50-60 сторінок |
| Бібліографічний опис та анотація магістерської роботи (додаток 9) | 1стор. | |
| Зміст | 1-2 стор. | |
| Умовні позначки (скорочення) | 1 стор. (за необхідністю) | |
| Вступ | 5 - 7 стор. | |
| Основна частина: 3-4 рівновеликих розділи, які складаються з 2-4 підрозділів. Кожен розділ завершується висновками (виносяться до змісту) | 40 стор. | |
| Висновки та пропозиції | 5-7 стор. | |
| Список використаних джерел, що згадується в тексті (посилання, цитування) | 40-60 джерел | Обсяг не обмежений |
| Додатки | Не регламентуються | |
| Рецензія (додаток 4) | 1-2 стор. | Брошуруються вкінці дипломної роботи |
| Відгук (додаток 3) | 1-2 стор. | |
| Анотація (рос. та англ. мовами) | 1 стор. | |
| Електроний варіант магістерської роботи | Додається до ДР |
1.2. Вимоги щодо змістовного наповнення структурних елементів роботи
Незалежно від обраної теми та виду наукової роботи вона складається з таких структурних елементів:
Титульний аркуш (Додаток А3);
План або зміст (залежно від виду наукової роботи) (Додаток А5);
Вступ;
Основна частина (розділи та підрозділи);
Висновки;
Список використаних джерел (Додаток А6);
Додатки (при необхідності).
1.2.1.Титульний аркуш
Титульний аркуш наукової роботи оформлюється виключно згідно наведених зразків (Додатки А3, Б1,Б2). Прізвище, ім’я та по-батькові студента та керівника роботи повинні зазначатись повністю.
1.2.2.План та зміст роботи
Важливим етапом написання роботи є складання плану, для правильної побудови якого потрібно проаналізувати наявну літературу по обраній темі.
План повинен бути логічно витриманий, послідовний, відображати коло окреслених питань, що будуть розглядатись при розкритті теми, з виділенням основних питань, яким підпорядковуються всі інші. Він має бути коротким, чітким та змістовним. Необхідно намагатися зробити так, щоб усі питання плану являли собою єдину структуровано-логічну систему, в якій кожний наступний пункт розвиває і доповнює попередні. План наукової роботи повинен послідовно містити назви всіх структурних елементів: вступ, основну частину, висновки, список використаної літератури, додатки (Додаток В1).
Для курсових та дипломних робіт на основі плану потрібно створити ЗМІСТ роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів, зокрема вступу, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків та ін. Найбільш правильним засобом побудови змісту є використання спеціальних функцій у Microsoft Word. Зміст від плану відрізняється тим, що в ньому наводяться абсолютно всі структурні елементи роботи із зазначенням тієї сторінки, на якій вони розпочинаються.
1.2.3.Вступ
Вступ має наступні структурні елементи:
· сутність наукової проблеми, її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми;
· актуальність теми;
· рівень розробленості в працях вітчизняних та зарубіжних вчених;
· обґрунтування необхідності проведення дослідження;
· об’єкт та предмет дослідження;
· мету та завдання дослідження;
· перелік застосованих методів дослідження.
Обсяг та наповнення вступу визначається видом наукової роботи.
Актуальність дослідження. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями наукової проблеми обґрунтовується актуальність і доцільність роботи.
Актуальність визначається не близькістю проблеми до сьогодення чи її нерозробленістю, хоч це, безперечно, суттєво на неї впливає. Актуальність теми - це її відповідність сучасним запитам науки та суспільства. Обґрунтування актуальності повинно вміщувати чітке хронологічне і тематичне визначення. В основі актуальності лежить, як правило, суперечливість між наявним - обмеженим, неточним чи навіть неспроможним - знанням та елементами знання нового, яке не набуло завершеної форми; тому часто найкращим способом обґрунтування актуальності теми є розгляд її "оточення" - інших, пов'язаних з нею тем.
Загалом актуальність повинна виконувати дві функції:
1) показати місце даної роботи (дослідження) у загальній проблемі;
2) визначити, що саме у загальній проблемі є нерозв’язаним та, відповідно, на спробу розв’язання чого спрямоване дослідження.
Висвітлення актуальності не повинно бути, з одного боку, багатослівним, а з іншого — формальним, таким, що лише повторює загальновідомі речі.
Ступінь дослідженості проблеми. Для того, щоб визначити ступінь дослідженості, необхідно провести огляд найбільш цінних та актуальних робіт по темі. Він має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної та практичної новизни, значущості, переваг та вад аналізованих робіт. Не варто тут повністю зазначати бібліографічний опис, достатньо вказати прізвище автора, а поруч при необхідності проставити порядковий номер цієї роботи у списку використаних джерел. Основна помилка, яку допускають студенти – огляд має форму анотованого списку і не відбиває рівень дослідження проблеми.
Мета дослідження. Далі необхідно зазначити мету (яка була визначена студентом і його науковим керівником) та основні завдання роботи. Мета дослідження – це те основне, заради чого відбувається власне дослідження. Мета роботи повинна бути тісно пов’язана з назвою її теми та відображати кінцевий очікуваний результат. Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, зміст, організація виконання, стиль викладу. Правильне визначення мети роботи дасть змогу виділити в ній основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань. На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які необхідно розв’язати в процесі виконання роботи.
Завдання дослідження. Завдання дослідження повинні включати:
- вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження;
- всебічне дослідження практики вирішення даної проблеми, виявлення її стану, вад, типових особливостей передового досвіду;
- обґрунтування необхідних заходів щодо вирішення даної проблематики;
- розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження на практиці.
Об’єкт та предмет дослідження. Під об’єктом розуміють стан, процес або явище, на які спрямоване наукове дослідження з метою визначення сутності, закономірностей, тенденцій тощо. Предмет дослідження – це такий елемент об’єкту, через який можна зрозуміти сутність об’єкту. Тобто предмет вказує, який саме аспект об'єкта розглядається, які нові його властивості, відношення, функції.
Слід пам’ятати, що предмет обов’язково має бути вужчим за об’єкт і стосуватися наукової проблеми, яка реально існує. Ні в якому разі об’єкт і предмет не можуть бути тотожними поняттями. Відзначимо, що предмет дослідження доволі часто визначений у темі дослідження.
Наукова проблема - це сукупність нових, діалектично складних теоретичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням або прикладним методам у науці і потребують вирішення за допомогою наукових досліджень.
Крім того, у вступі потрібно перерахувати методи наукового дослідження, які були використанні під час написання наукової роботи. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.
Методологічна основа дослідження не є самостійним розділом наукової роботи, однак від її чіткого визначення значною мірою залежить досягнення мети і завдань наукового дослідження. Під методологічною основою дослідження слід розуміти основне, вихідне положення, на якому ґрунтується дослідження. Методологічні основи певної науки завжди існують поза її межами і не виходять з самого дослідження.
1.2.4.Основна частина
В основній частині наукової роботи викладається сутність та зміст дослідження: базові теоретичні положення, що визначають сутність обраної теми, предмету дослідження, з урахуванням мети та завдань роботи; різноманітні концептуальні положення та підходи до зазначених проблем на основі аналізу спеціальної літератури; обґрунтовується та формулюється особиста точка зору з розглянутих проблем; здійснюється аналіз існуючого матеріалу з обраної теми, пропонуються можливі шляхи вирішення виявлених проблем.
Основна частина роботи, як правило, складається з трьох послідовних розділів — теоретичного, аналітичного та рекомендаційного, кожен з яких повинен бути поділений на 2–3 підрозділи.
У І розділі розкриваються підходи різних авторів до розгляду і розв’язання поставленої проблеми, визначається категорійний апарат дослідження, показується відмінність-подібність цих поглядів, аналізується внесок окремих учених або наукових напрямів у її дослідженні. В цьому розділі потрібно чітко і детально охарактеризувати об’єкт дослідження.
У ІІ розділі подається характеристика сучасного стану об’єкту та предмету. Фактичний матеріал для цього розділу студенти повинні зібрати під час проходження переддипломної практики. Важливо правильно узагальнити дану інформацію та здійснити на її основі аналіз основних тенденцій, які характеризують фактичний стан та розвиток предмета дослідження. Аналітичну частину доцільно ілюструвати таблицями, графічним матеріалами, схемами, діаграмами, які відображають отримані результати.
На основі результатів аналізу, проведеного в другому розділі, студент має обґрунтовувати власні пропозиції та рекомендації. Саме це є основним елементом останнього, ІІІ розділу. В цій частині роботи на основі розглянутих теоретичних положень та методичного інструментарію першого розділу і висновків другого розділу студенти самостійно мають здійснити розробку конкретних рекомендацій щодо застосування результатів предмета дослідження.
У кінці кожного розділу потрібно сформулювати самостійні висновки щодо поставленої проблеми та запропонувати рекомендації щодо практичної їх реалізації.
Рекомендований обсяг магістерської роботи становить не більше 90 сторінок (без списку використаних джерел та додатків).
Обсяг вступуне повинен перевищувати 3-5 сторінок, перший розділ —20-25 с., другий —25-30 с., третій —20-25 с.
Результати виконання кожного визначеного у вступі роботи завдання повинні бути відображені щонайменше в одному окремому пункті (смисловому блоці) висновків. Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 5 сторінок.
У науковій роботі неприпустимим є плагіат, коли чужі пропозиції видаються автором за власні.
1.2.5. Висновки
Основною метою висновків є підсумки проведеної роботи. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим меті та завданням. Тут не слід повторювати зміст вступу чи основної частини, а потрібно коротко, логічно та аргументовано сформулювати основні положення роботи.
Вступу та висновкам потрібно приділити особливу увагу, але ці елементи роботи варто писати лише після того, як буде завершено основну частину.
1.3. Загальні вимоги щодо оформлення текстової частини науково-дослідної роботи
1.3.1. Стиль викладення матеріалу
При формуванні тексту наукової роботи студенти мають дотримуватися наукового стилю викладання. Не допускається використання побутового або публіцистичного стилю чи надто складних словесних конструкцій, відступів від загальноприйнятої термінології.
Стилістичні вимоги до видів науково-дослідної роботи студента складаються з двох елементів: рівень мови та стиль або так званий академічний етикет.
Найбільш характерною особливістю письмової наукової мови є формально-логічний виклад матеріалу, тобто побудова тексту в формі роздумів та доказів. Академічний етикет передбачає вичерпну доказовість висунутих положень, змістовну завершеність, цілісність та зв’язаність тексту. Це досягається за допомогою спеціальних мовних засобів відображення логічних взаємозв’язків. Серед таких засобів слід назвати функціональні зв’язки (переважно вступні слова та обороти) - послідовність розвитку думки відображається за допомогою слів «на початку», «передусім», «потім», «по-перше», «по-друге», «отже», «так» та ін.., суперечливі відносини — словами «однак», «тим часом», «проте», «а втім»; причинно-наслідкові зв’язки — словами «відповідно», «тому», «завдяки цьому», «внаслідок того», «завдяки цьому», «відповідно до цього», «окрім того», перехід від однієї думки до іншої — «перш ніж перейти до...», «звернімося до …», «розглянемо», «зупинимося на», «розглянувши … перейдемо до», «необхідно зазначити», та ін.., підсумовування відображається за допомогою слів «отже», «таким чином», «підводячи підсумки», «на основі результатів проведеного дослідження можна зробити висновки» та ін. Аргументуванняяк логічний процес, суть якого - довести істинність власних суджень (тезу доказу) за допомогою інших суджень (аргументів, доказів) є важливим елементом будь-якої наукової роботи.
Зазначені слова та обороти не завжди прикрашають викладення, однак стилістично прийнятні та необхідні у науковому тексті. Наприклад, якщо автор починає абзац зі слова «в дійсності» або «насправді», то читач налаштовується на сприйняття подальшого тексту як доказу положень, викладених вище. Слова «проте», «з іншого боку» налаштовують на очікування протиставлення, заперечення зазначеного вище. В наукових роботах такі слова використовуються для експліцитного виразу логічних взаємозв’язків, які інакше виразити неможливо.
Іноді такі слова мають додаткову функцію — рубрикаторів тексту, оскільки сприяють більш глибокому логічному структуруванню.
Науковий текст відрізняється прагматичною спрямованістю на кінцевий результат. Тому в наукових роботах застосування слів має бути виваженим та максимально чітким, позбавленим стилістичних прикрас. Такий текст не передбачає художності, епітетів, метафор, емоційних засобів вираження. Принципову роль у науковому тексті відіграють спеціальні терміни, які необхідно використовувати у їх точному значенні, в необхідному місці. Не варто змішувати термінологію різних наук. Використовуються не лише окремі слова-терміни але й певні фразеологічні обороти, які перетворилися в певні терміни. Це такі усталені словосполучення як «економічне регулювання», «соціально-економічний розвиток», «сталий розвиток» тощо.
Характеризуючи синтаксичну побудову наукового тексту, необхідно відзначити, що логічна цільність та зв’язність його частин потребує використання складних речень. Для них характерна розгалужена синтаксична система зі сполучниками та зв’язниками.
Студент не має прагнути до спрощення синтаксису свої роботи, так як це призводить до втрати логічності. Разом з тим, синтаксична структура речень не має бути занадто складною.
Стиль наукової роботи — це стиль безособового монологу, позбавленого суб’єктивності та емоційності. Не прийнято використовувати займенник «я», а точку автора необхідно відображати за допомогою «ми». Згідно з науковим етикетом виклад у роботі власних думок автора здійснюється від третьої особи: «на нашу думку» або «на думку автора» тощо. Завдяки такому стилістичному прийому складається враження, що думка автора ніби імпліцитно підкріплюється думкою інших авторів. Окрім того, таке подання тексту виглядає більш скромно, дозволяючи автору не висувати себе на перший план. Для того щоб урізноманітнити текст, конструкції з займенником «ми» можна замінити «неозначено-особистими реченнями», наприклад «сутність розвитку можна розглядати з різних точок зору». Використовується також виклад авторської позиції від третьої особи (автор вважає, що) та пасивний стан (розроблений ……. підхід до проблеми).
Принцип точності наукового мовлення повинен бути основним принципом написання наукової роботи. Лексичні помилки, пов’язані з неправильним підбором слів, призводять до сутнісного викривлення та ускладнюють текст. Разом з тим, текст стає менш читабельним і при зайвій пишномовності, при надлишковому використанні іншомовних слів. Текст має відповідати вимогам єдності термінології. Слід уникати використання термінів синонімів, та іншомовних словотворень за правилами української мови.
1.3.2. Розміщення тесту на папері
Наукову роботу друкують за допомогою персонального комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210*297 мм). Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: верхній, нижній, лівий -25 мм, правий - 10 мм. Для кожного із видів робіт існує рекомендований обсяг з використанням шрифтів текстового редактора Times New Roman розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Абзац — 1,25 мм, вирівнювання тексту — по ширині. Нумерація сторінок у верхньому колонтитулі праворуч.
1.3.3. Заголовки в тексті
Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до набору. Такі структурні частини, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: “І. ВСТУП” або “VI. ВИСНОВКИ”. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Розділи позначаються римськими цифрами, а параграфи – двома арабськими, перша з них відповідає номеру розділу, друга – номеру параграфа.
Заголовки підрозділів (параграфів) друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між назвою розділу та текстом повинна дорівнювати 2-3 інтервалам. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Приклад оформлення основної частини наведено нижче.
1.3.4. Ілюстративний матеріал
Забезпеченню наочності та підвищенню рівня сприйняття складних класифікацій, взаємозв’язків між категоріями та результатів аналітичних досліджень сприяє введення у текст роботи різноманітних ілюстрацій, передовсім малюнків та таблиць.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, діаграми, карти) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на початку наступної сторінки.
Рисунки. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:
- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом “Рис. ”;
- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку «№» арабськими цифрами;
- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного і обов’язково одиниці вимірювання;
- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.
Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана із ілюстрацією, і де автору потрібно вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках “(рис. 1.2) ” або зворот: “...як це видно з рис. 1.2” або “... як це показано на рис. 3.1”.
Обов’язково після назви ілюстрації у квадратних дужках потрібно зазначити номер джерела із списку літератури ([2, c.8]), звідки автор його скопіював або на основі якого він його створив ((складено на основі [102, c.5])). Крім цього, це може бути авторська розробка, що теж обов’язково повинно бути зазначено ([авторська розробка]).
Номер та назва ілюстрації має бути розміщена по центру, симетрично до малюнку.
Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформлюється у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Назву не підкреслюють. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл.1.2”. При цьому колонки таблиці нумеруються на першій сторінці, а на наступній — проставляють лише їх номери.
Після таблиці обов’язково має бути вказано джерело (так само як і у випадку з ілюстрацією). Між ілюстрацією або таблицею і продовженням наукової роботи повинен бути 1 інтервал.
1.3.6. Примітки. Посилання на першоджерела.
Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки:
1....
2....
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку.
При написанні роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в науковій роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена наукова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа. У разі, якщо літературне джерело мало декілька перевидань, то необхідно посилатися на останнє видання. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.
Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела. Наприклад, Під словотвірною категорією розуміється єдність словотвірного значення з різними засобами його вираження [6: 25; 9: 28].
1.3.7. Бібліографічний список (список літератури)
Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.
Джерела у списку літератури можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.
Відомості про джерела, включені до списку або зазначені у виносках, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Приклади оформлення знаходяться в додатку Д.
1.3.8. Додатки
До додатків вносяться тільки великі за обсягом первинні інформаційні матеріали, на базі яких в основній частині наукової роботи розроблялися аналітичні таблиці, діаграми, графіки тощо або ті ілюстративні матеріали, які за обсягом більше 1 сторінки.
Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Справа над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток __” і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д.
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. Якщо додаток займає більше ніж одну сторінку, то на наступній обов’язково має бути зазначено «Продовження додатку».
Електронний варіант магістерської роботи
Електронний варіант роботи повинен бути повністю ідентичним за змістом роботі на паперовому носії, який оформлюється одним файлом у форматі *.doc або *.rtf, де назвою файлу є прізвище автора, подане в транскрипції літерами латинського алфавіту, наприклад, Ivanchuk.doc.
Електронний варіант магістерської роботи передається навчально-методичним відділом на зберігання до архіву Університету.
Подальше використання електронного варіанту магістерських робіт та створення електронної бази регламентується відповідним Положенням.
ІІ. Порядок передзахисту та підготовка відгуку наукового керівника
Важливим етапом підготовки МДР до захисту є її попередній захист, який дає можливість студенту апробувати результати дипломного дослідження, а зауваження, отримані під час попереднього захисту, врахувати при завершені МДР. Попередній захист МДР на всіх формах навчання здійснюється у формі захисту проекту МДР.
Проект МДР— це попередній варіант магістерської дипломної роботи, який може бути доопрацьований з урахуванням зауважень, отриманих в процесі його попереднього захисту. На попередній розгляд виноситься робота в повному обсязі.
Захист проектів МДР приймається комісією, які призначаються завідувачем кафедрою не пізніше ніж за тиждень до подання проекту на кафедру.
Не пізніше ніж за три дні до дня захисту проекту МДР студенти подають його науковим керівникам. Науковий керівник складає на МДР письмовий відгук (Додаток Ж3), де повинна міститися інформація щодо:
- творчого потенціалу студента-дипломника;
- актуальності запропонованої теми, повноти та завершеності дослідження;
- ступені самостійності у вирішенні задач;
- відповідності вимогам оформлення та оцінка роботи науковим керівником (максимум 60 балів).
Отже, зміст відгуку залежить від конкретних висновків, які керівник зробив після попреднього варіанта магістерської роботи. Якщо поданий варіант, на думку керівника, здебільшого відповідає вимогам, що висуваються до магістерської роботи, він зазначає це у відгуку. Водночас керівник може навести конкретні недоліки поданого варіанта роботи, а також зазначити, які його зауваження не були враховані студентом. Наприкінці відгуку керівник робить висновок щодо можливості допущення поданого варіанта магістерської роботи до захисту перед комісією пореднього захисту.
Якщо поданий варіант, на думку керівника, загалом не відповідає вимогам до магістерської роботи, він зазначає це у відгуку. Наявність відгуку на дипломну роботу необхідна для прийняття рішення завідувачем кафедри про її допущення чи недопущення до захисту перед ДЕК.
Процедура передзахисту здійснюється у формі відповідей студента на питання членів комісії щодо основних висновків та пропозиції, які отримані в результаті дипломного дослідження. За результатами передзахисту проекту МДР, з одного боку, комісія визначає відповідність дипломної роботи індивідуальному завданню та методичним рекомендаціям щодо вимог по оформленню МДР, і висловлює рекомендації щодо її доопрацювання. З іншого боку, студент має змогу удосконалити дипломну роботу згідно з зауваженнями та пропозиціями, висловленими кафедральною комісією. Якщо в процесі захисту проекту МДР виявлено, що вона не відповідає вимогам індивідуального завдання або студент не володіє його основними положеннями, то це слугує підставою для не рекомендації студента до її захисту перед ДЕК. Студент враховує зауваження комісії при підготовці МДР до захисту.
Типові помилки при написанні та оформленні магисторської роботи
1. Зміст роботи не відповідає плану дипломної роботи, або не розкриває тему повністю чи її основної частини.
2. Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта.
3. Мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта і предмета дослідження.
4. Не виявлено самостійності.
5. Немає глибокого і всебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, спеціальної літератури (останні 5-10 років) з теми дослідження.
6. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відбиває рівень дослідження проблеми.
7. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням.
8. В роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал.
9. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту.
10. Обсяг та оформлення роботи не відповідає вимогам, вона виконана неохайно, з помилками (орфографічними, стилістичними тощо).
Рецензування
Рецензування магістерських робіт проводять висококваліфіковані спеціалісти виробничих, наукових і проектних організацій, які є фахівцями з тих питань, яким присвячена МДР. Негативна рецензія не є підставою для відхилення магістерської роботи від її захисту.
Рецензія подається в письмовому вигляді в довільній формі і містить такі складові (Додаток А8):
- висновки щодо актуальності обраної теми, практичної значущості виконаної дипломної роботи;
- оцінка конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення державного управління, підвищення його ефективності;
- основні позитивні моменти і недоліки дипломної роботи;
- висновок щодо відповідності виконаної роботи вимогам до таких робіт, про можливість допущення її до захисту.
Рецензент вказує своє вчене звання, посаду, місце роботи, дату рецензування. Бажано, щоб підпис рецензента був завірений печаткою установи, у якій він працює.
У разі позитивного відгуку наукового керівника і за наявності зовнішньої рецензії МДР подається на кафедру, де вона реєструється і подається завідувачу кафедри. Магістерська дипломна робота подається на кафедру в твердій обкладинці (оправлена) не пізніше як за тиждень до захисту перед ДЕК. На внутрішньому боці обкладинки вклеюється конверт для диску, куди власне вкладється диск з електронним варіантом МДР.
Дипломна робота зшивається в такому порядку:
1. Титульний аркуш
2. Відгук наукового керівника
3. Зовнішня рецензія
4. Індивідуальне завдання
5. Зміст
6. Вступ
7. Основна частина роботи
8. Висновки
9. Список використаної літератури
10. Додатки.
Після останнього речення у частині «ВИСНОВКИ» має бути підпис наукового керівника, яким він затверджує якість дипломної роботи та свою відповідальність за дотримання студентом нормативних вимог та підпис студента. Допуск до захисту здійснюється шляхом відповідного запису завідувача кафедри у висновку кафедри про дипломну роботу на титульній сторінці дипломної роботи. Якщо завідувач кафедри вважає за неможливе допустити дипломну роботу до захисту через її незадовільну якість, це питання має бути заслухано на засіданні кафедри за участю наукового керівника.
2.2. Процедура захисту перед Державною екзаменаційною комісією та критерії оцінювання магістерської дипломної роботи
Порядок захисту дипломної роботи магістра встановлюється «Положенням про державні екзаменаційні комісії».
Процедура захисту складається з:
- оголошення наукового керівника та рецензента МДР;
- доповіді студента про зміст та основні результати дослідження;
- питання членів комісії до доповідача по змісту роботи;
- відповіді студента-дипломника на поставленні питання;
- оголошення результатів захисту МДР.
До захисту МДР перед ДЕК студент повинен підготувати стислу доповідь тривалістю до 10 хв. та ілюстративні матеріали для кожного члена ДЕК. У процесі доповіді студент має коротко обґрунтувати актуальність теми свого дослідження. Після цього доцільно перейти до викладу основних результатів дослідження: висновків, які випливають із проведеного аналізу; рекомендацій щодо можливого практичного застосувяння результатів.
Обов‘язково потрібно підготувати роздатковий матеріал для членів комісії. Для цього, найбільш цікаві графіки та таблиці роботи роздрукуйте, створивши окрему папку з титульним листом (додаток Е1). Ці наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь і забезпечувати повноту висвітлення усіх положень, які підлягають захисту.
За бажанням можна презентувати роздатковий ілюстративний матеріал з використанням сучасних інформаційних технологій.
Після виступу магістрант має відповісти на запитання, які мають право ставити голова та члени ДЕК. Запитання повинні стосуватися змісту магістерської роботи, а також окремих положень, сформульованих студентом під час його виступу на засіданні ДЕК. Відповіді на запитання мають бути короткі, аргументовані, чіткі та конкретні. Вони повинні показати рівень загальної наукової культури, а також компетентності у сфері державного управління, спеціалізації, проблематики виконаного дослідження. Відповіді під час захисту магістерської роботи сприяють уточненню та поглибленню висновків, які роблять члени ДЕК після виступу студента.
Підсумки захисту МДР та оцінки, які отримали студенти за результати захисту, оголошує голова Державної екзаменаційної комісії після її обговорення на закритому засіданні. Студенти, які під час захисту МДР продемонстрували високі здібності до наукової діяльності, можуть бути рекомендовані комісією до вступу в аспірантуру. Студенти, котрі одержали на захисті незадовільну оцінку, не мають права на отримання диплома магістра, а одержують академічну довідку. Вони можуть подати МДР до повторного захисту протягом трьох років після закінчення навчання в університеті.
Критерії оцінювання дипломної роботи (Додаток А9-А11)
Оцінка якості виконання і захисту студентами магістерської дипломної роботи здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням її в 4-бальну та шкалу ECTS. Підсумкову оцінку (100 балів) МДР визначають як середнє арифметичне між сумою балів науковго керівника та комісією попереднього захисту і оцінкою ДЕК.
Науковий керівник – 60 балів
= 100 балів
Комісія попереднього захисту – 40 балів = 200 балів
Державна екзаменаційна комісія – 100 балів
III. Особливості написання та оформлення курсової роботи
3.1. Загальні положення щодо сутності курсової роботи
Метою курсової роботи є закріплення, поглиблення і узагальнення студентами нормативного рівня знань з профільних дисциплін; формування досвіду самостійної роботи з наукової та іншою літературою, набуття вмінь пов’язувати свої знання з практикою. Курсова робота допомагає студенту систематизувати отримані теоретичні знання, перевірити якість цих знань, оволодіти первинними навичками проведення сучасних досліджень. Вже на рівні курсової роботи можна виявити здатність студента самостійно осмислити проблему, творчо, критично її дослідити; вміння збирати, аналізувати та систематизувати літературні джерела; здатність застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції і рекомендації з предмета досліджень.
Тема курсової роботи вважається затвердженою, якщо, по-перше, вона погоджена з викладачем-керівником курсової роботи, а, по-друге, викладачу подано орієнтовний план з визначенням усіх структурних елементів.
3.2. Структура, зміст та обсяг курсової роботи
Курсова робота повинна мати чітку логічну побудову з відповідними складовими елементами.
Курсова робота як результат науково-дослідної роботи складається з наступних структурних елементів:
· титульна сторінка (Додаток Б1);
· план;
· вступ;
· основна частина, яка за бажанням може бути поділена на невеликі підпункти;
· висновки;
· список використаних джерел;
· додатки (за необхідності).
У вступі має бути розкрита актуальність, дана характеристика рівню розробленості теми у вітчизняній та світовій літературі, визначені об’єкт, предмет, мета та завдання курсової роботи, обґрунтовано вибір методів дослідження, дана основна змістова характеристика розділів роботи.
У основній частині розглядаються та аналізуються явища та факти, що досліджуються, подається опис методики та техніки самого дослідження. Основна частина роботи поділяється на декілька розділів.
У першому розділі бажано висвітлити сутність, зміст та значення предмета дослідження, відобразити його показники, проявити методологічні та методичні аспекти розв’язку поставленої проблеми. У другому — дати загальну характеристику об’єкту дослідження, провести аналіз предмету. Наступні розділи повинні містити узагальнення виявлених тенденцій, проявлення проблем та рекомендації по удосконаленню механізмів функціонування об’єкту дослідження.
Кожен розділ студент завершує стислими висновками та положеннями, що пов'язують цей розділ з наступним.
Обсяг курсової роботи 25-30 сторінок. Приблизний обсяг структурних складових тексту курсової роботи: вступ – 1,5-2 сторінки, основна частина – 20-25 сторінок, висновки – 1,5-2 сторінки.
3.3. Порядок підготовки до захисту та критерії оцінювання курсової роботи
Курсова робота має бути зброшурована та подана на кафедру не менш ніж за три тижні до захисту. Вона попередньо розглядається науковим керівником, який готує відгук та приймає рішення про допуск курсової роботи до захисту. Під час підготовки до захисту курсової роботи студент має ознайомитися з відгуком наукового керівника.
Дату й час захисту курсової роботи визначає кафедра. До захисту студент має підготувати доповідь на 5-7 хв. за результатами дослідження. У доповіді обов’язково мають бути відображено актуальність, предмет та об’єкт дослідження, мета та задачі, отримані результати та головні висновки по проблемі, перспективність подальшого розвитку обраного напрямку дослідження, відповіді на зауваження наукового керівника. При написанні комплексної курсової роботи зі спеціалізації, студент повинен обов’язково показати зв'язок обраної теми з дисциплінами профілюючої кафедри. Під час виступу для унаочнення результатів дослідження студент може використовувати оргтехніку та ілюстративні матеріали.
Доповідь будується по наступній схемі:
· актуальність або науковий інтерес;
· об’єкт та предмет дослідження в роботі;
· мета та завдання, які необхідно розв’язати.
Це та інформація, яка береться зі вступ до роботи. Далі у доповіді має міститися інформація про те, що було зроблено у кожному із розділів та висновки по кожному з них, основне із загальних висновків та загальний висновок по роботі.
Закінчивши доповідь, студент відповідає на запитання членів комісії, а також присутніх на захисті.
Підсумки захисту та оцінку курсової роботи оголошує голова комісії після обговорення на закритому засідання.
Оцінювання виконання курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою з наступним переведенням даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну шкалу та шкалу за системою ECTS.
Об’єктами оцінки є п’ять основних елементів:
1. Знання та розуміння теоретичних та правових засад, глибина розкриття актуальності досліджуваної теми
2. Інформаційний діапазон та якість його аналізу;
3. Структурна логічність, обґрунтованість та самостійність висновків та пропозицій;
4. Оформлення роботи та якість ілюстративного матеріалу;
5. Презентація результатів роботи, доповідь, відповіді на запитання членів комісії.
Науковий керівник курсової роботи здійснює оцінювання перших чотирьох елементів (за такою схемою розподілу балів - 20-20-20-10), а призначена для захисту комісія оцінює п’ятий, заключний елемент (максимум 30 балів).
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Таблиця 5.1
| Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ | Оцінка за національною шкалою | Оцінка за шкалою ECTS |
| 90–100 | відмінно | A |
| 80–89 | добре | B |
| 70–79 | C | |
| 66–69 | задовільно | D |
| 60–65 | E | |
| 21–59 | «незадовільно» з можливістю повторного захисту курсової роботи | FX |
| 0–20 | «незадовільно» з обов’язковим повторним виконанням курсової роботи | F |
ІV. Особливості написання та оформлення реферату
4.1. Загальні положення щодо сутності реферату
Написання і захист реферату є важливою формою самостійної навчальної діяльності студентів.
Реферування (від лат. refero — доношу, повідомляю, переказую) припускає, головним чином, виклад чужих думок, висновків, зроблених іншими вченими, але не забороняється висловлювати і власну точку зору з проблеми, що досліджується хоча б у гіпотетичній формі як припущення, що може бути доведене і аргументоване згодом.
Більше того, реферат має на меті формування власного ставлення до проблеми, яка вивчається.
Реферат відрізняється від курсової і дипломної робіт тим, що ступінь творчості в ньому менша. У рефераті подається лише первинне осмислення і узагальнення певного об’єму інформації, яка накопичена вченими і викладена в літературі.
4.2. Структура, зміст та обсяг реферату
Реферат як результат науково-дослідної роботи складається з наступних структурних елементів:
· титульна сторінка (Додаток Б2);
· план;
· вступ;
· основна частина, яка за бажанням може бути поділена на невеликі підпункти;
· висновки;
· список використаних джерел;
· додатки (за необхідності).
У вступі має бути визначено актуальність та ступінь розробленості обраної проблеми, мета та завдання дослідження.
За своєю сутністю реферат може бути аналітичним оглядом історії вивчення питання (що нового вніс той чи інший дослідник) або сучасного її стану, критичним аналізом наукової дискусії (зіставлення різних підходів до вирішення наукової проблеми), а також у вигляді розгорнутої рецензії конкретної наукової роботи.
Зміст реферату має відповідати його темі, меті і завданням. Послідовно необхідно розкрити всі передбачені планом питання, обґрунтувати, пояснити основні положення, підкріпити їх конкретними прикладами і фактами, формулювати думки чітко, просто, правильно і недвозначно (щоб і самому було зрозуміло), а також прагнути логічно структурувати текст. У рефераті бажано висловлювати своє ставлення до того, що викладається. власні та запозичені міркування потрібно аргументувати. Варто прагнути, щоб виклад матеріалу був виразним і літературно грамотним, уникати повторень і марнослів'я. Обов’язковими є посилання на першоджерела.
Висновки – самостійна частина реферату, в якій не слід просто переказувати зміст роботи. У них потрібно:
· охарактеризувати ступінь досягнення мети і виконання завдань роботи;
· перерахувати і стисло охарактеризувати відомі наукові підходи досліджених проблеми, а також виділення нових аспектів, дискусійних питань, що підлягають подальшому вивченню;
· визначити, що є цінним у реферованих роботах, що вимагає додаткового аналізу й уточнення, а що викликає сумніви.
Обсяг реферату в цілому з усіма структурними елементами – до 15 сторінок.
4.3. Порядок та критерії оцінювання реферату
Порядок і процедура захисту реферату визначається викладачем – керівником курсу (під час семінарського заняття, на студентській конференції та ін.) за наступними критеріями:
· достатність списку літератури, необхідного для осмислення питання, зазначеного у якості теми;
· логічність побудови плану, його відповідність меті та завданням;
· якість аналізу матеріалу;
· відповідність реферату вимогам об’єктивності, коректності, грамотності, логічності, аргументованості, доведеності, зрозумілості стилю та чіткості викладу;
· узагальненість висновків, їх відповідність поставленим задачам;
· достатність методичного інструментарію;
· самостійність виконання роботи;
· відповідність усіх структурних елементів вимогам щодо оформлення.
ДОДАТКИ
Додаток А1
Приклад оформлення заяви про обрання Напрямку МДР
Завідувачу кафедри перекладу та мовознавства
…………………………………..
(науковий ступінь, вчене звання)
…………………………………..
(ПІБ)
студента __ курсу, спец.___, гр.__
…………………………………..
(ПІБ)
Заява
Прошу Вас закріпити за мною наступний напрям магістерської дипломної роботи «……………..».
Дата Підпис
Додаток А2
Зразок титульної сторінки магістерської дипломної роботи
__ МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
(повне найменування вищого навчального закладу)
______________ Факультет ЛІНГВІСТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ _______________
(повна назва факультету)
____________ Кафедра ………………
(повна назва кафедри)
_____________________
МАГІСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
Виконав: студент(ка) ___курсу, групи___
денної/заочної _________ форми навчання
спеціальності 8.02030304 «Переклад» _________
(шифр і назва напряму підготовки)
_____________________________________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
(прізвище та ініціали)
Рецензент___________________________
(прізвище та ініціали)
м.Одеса – 20___ рік
Додаток А3
Зразок змісту мдр
КАУЗАТИВНІ ДІЄСЛОВА В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
ЗМІСТ
| ВСТУП................................................................................................................................... | |
| РОЗДІЛ І................................................................................................................................ | |
| 1.1. ………………………………………………………………………………………… | |
| 1.2. …………………………………………………………………………………………. | |
| 1.3........................................................................................................................................... | |
| РОЗДІЛ ІІ............................................................................................................................. | |
| 2.1. ………………………………………………………………………………………….. | |
| 2.2. …………………………………………………………………………………………. | |
| 2.3.......................................................................................................................................... | |
| РОЗДІЛ ІІІ. ………………………………………………………………………………. | |
| 3.1………….......................................................................................................................... | |
| 3.2........................................................................................................................................ | |
| ВИСНОВКИ......................................................................................................................... | |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................................... | |
| ДОДАТКИ............................................................................................................................ |
Додаток А4
ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ
бІблІографІЧного опису у списку джерел
| Характеристика джерела | Приклад оформлення |
| Книги: Один автор | Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних системах / Коренівський Д. Г. — К.: Ін-т математики, 2006. — 111 с. — (Математика та її застосування) (Праці / Ін-т математики НАН України; т. 59). |
| Два автори | Матяш І. Б. Діяльність Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині: історія, спогади, арх. док. / І. Матяш, Ю. Мушка. — К.: Києво-Могилян. Акад., 2005. — 397, [1] с. — (Бібліотека наукового щорічника "Україна дипломатична"; вип.1). |
| Три автори | Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Акофф Р. Л., Магидсон Д., Эддисон Г. Д.; пер, с англ. Ф. П. Тарасенко. — Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2007. — ХLIIІ, 265 с. |
| Чотири автори | Механізація переробної галузі агропромислового комплексу: [підруч. для учнів проф.-техн. навч. закл.] / О. В. Гвоздєв, Ф. Ю. Ялпачик, Ю. П. Рогач, М. М. Сердюк. — К.: Вища освіта, 2006. — 478, [1] с. — (ПТО: Професійно-технічна освіта). |
| П'ять і більше авторів | Формування здорового способу життя молоді: навч-метод. посіб. для працівників соц. служб для сім'ї, дітей та молоді / [Т. В. Бондар, О. Г. Карпенко, Д. М. Дикова-Фаворська та ін.]. — К.: Укр. ін-т соц. дослідж., 2005. — 115 с. — (Серія "Формування здорового способу життя молоді": у 14 кн., кн. 13). |
| Без автора | Проблеми типологічної та квантитативної лексикології: [зб.наук.праць / наук. ред. Каліущенко В. та ін ]. — Чернівці: Рута, 2007. — 310 с. |
| Багатотомний документ | Історія Національної академії наук України, 1941—1945 / [упоряд. Л. М, Яременко та ін.]. — К.: Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2007. (Джерела з історії науки в Україні). Ч. 2: Додатки — 2007. – 573, [1] с. |
| Матеріали конференцій, з’їздів | Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу: матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників ["Молодь України і аграрна реформа"], (Харків, 11—13 жовт. 2000 р.) / М-во аграр. політики, Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — X.: Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2000. — 167 с. |
продовження додатку А4
| Законодавчі та нормативні документи | 1. Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 1 груд. 2005 р / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Парлам. вид-во, 2006. — 207 с. — (Бібліотека офіційних видань). 2. Медична статистика статистика: зб. нормат. док. / упоряд. та голов. ред. В. М. Заболотько. — К.: МНІАЦ мед. статистики: Медінформ, 2006. — 459 с. — (Нормативні директивні правові документи). |
| Дисертації | Петров П. П. Активність молодих зірок сонячної маси: дис.... доктора фіз-мат. наук: 01.03.02 / Петров Петро Петрович. – К., 2005. – 276 с. |
| Автореферати дисертацій | 1. Нгуен Ші Данг. Моделювання і прогнозування макроекономічних показників в системі підтримки прийняття рішень управління державними фінансами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.13.06 „Автоматиз. системи упр. та прогрес. інформ. технології” / Нгуен Ші Данг. — К., 2007. — 20 с. |
| Частина книги, періодичного, продовжуваного видання | 1. Козіна Ж. Л. Теоретичні основи і результати практичного застосування системного аналізу в наукових дослідженнях в області спортивних ігор / Ж. Л. Козіна // Теорія та методика фізичного виховання. — 2007. — № 6. — С. 15—18, 35—38. 2. Регіональні особливості смертності населення України / Л. А. Чепелевська, Р. О. Моісеєнко, Г. І. Баторшина [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. — 2007. — № 1. — С. 25—29. 3. Валова І. Нові принципи угоди Базель II / І. Валова; пер. з англ. Н. М. Середи // Банки та банківські системи. — 2007. — Т. 2, № 2. — С. 13—20. |
| Електронні ресурси | 1. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті: (підсумки 10-ї Міжнар. конф. „Крим-2003") [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник — 2003. — № 4. — С. 43. — Режим доступу: http //www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm. |
Додаток А5
Рекомендована СТРУКТУРА відгуку на МДР
ВІДГУК
на магістерську дипломну роботу
студента (-ки).................................................................................................
(прізвище та ініціали)
на тему............................................................................................................
(назва теми)
1. Актуальність теми ___________________________________________
2. Рівень та інформаційне забезпечення аналізу ______________________
3. Наявність самостійних розробок та їх обґрунтованість ____________
4. Ілюстративність та якість оформлення роботи __________________
5. Відповідність (невідповідність) індивідуальному завданню ___________
6. Загальний висновок щодо допуску роботи до захисту перед ДЕК ______
7. Оцінка (кількість) балів
Науковий керівник ……………. ……………. ………………………
(науковий ступінь, учене звання) (підпис) (прізвище та ініціали)
Додаток А6
Рекомендована форма рецензії на МДР
РЕЦЕНЗІЯ
на магістерську дипломну роботу
студента (-ки)...................................................................................................
(прізвище та ініціали)
на тему.............................................................................................................
(назва теми)
1. Актуальність теми....................................................................................
2. Позитивні якості дипломної роботи.........................................................
3. Недоліки та дискусійні питання в роботі..................................................
4. Самостійність, обґрунтованість та практична цінність пропозицій...
5. Загальний висновок щодо допуску роботи до захисту перед ДЕК............
Рецензент
…………………… ………… ………………………………..
(посада, місце роботи) (підпис) (прізвище та ініціали)
«......»..................... 201...... р
М. П.
Додаток А7
Критерії оцінювання магістерської дипломної роботи науковим керівником
| Бали | Критерії |
| 60-45 | Глибокий теоретико-методологічний аналіз обраної проблеми. Висока практична цінність отриманих результатів. Висновки і пропозиції, що містяться в МДР, є результатом власного дослідження та відповідають поставленим завданням. В роботі простежується логічний зв'язок між науковою проблемою та структурними елементами. Наявна статистична інформація відображає останні тенденції розвитку. Робота оформлена згідно методичних рекомендацій, а усі структурні елементи виконувалися та подавалися на перевірку |
