1. Що таке протосоціологія? Назвіть головні протосоціологічні персоналії.
2. У чому полягає внесок Платона, Аристотеля та інших античних філософів у розвиток соціологічної думки?
3. Чим, на думку такого представника протосоціології, як Ібн Халдун, обумовлюється закономірний характер суспільного розвитку?
4. Що дає сучасному соціологу звернення до творчого доробку таких філософів та письменників пізнього середньовіччя, як Н. Макіавеллі, Т. Мор, М. Монтень, Т. Гоббс, Б. Паскаль, Дж. Локк та ін.?
5. Чим збагатили соціологічну думку французькі філософи-просвітителі (Д. Вольтер, Д. Дідро, К. Гельвецій та ін.)?
6. Назвіть основні історичні чинники виникнення соціології як самостійної науки.
7. Чому соціологію називають наукою індустріальної епохи розвитку суспільства?
8. Які нові соціальні явища та процеси викликала до життя Велика французька революція?
9. Які соціокультурні феномени, що з’явились у суспільному житті західноєвропейських країн на початку ХІХ століття, зумовили появу соціології як окремої галузі наукового знання?
10. Назвіть теоретичні джерела становлення соціології як самостійної науки?
11. У чому полягає внесок Ш. Монтеск’є у розвиток світової соціологічної думки?
12. Сформулюйте основні ідеї соціологічного теоретизування К. Сен-Сімона.
13. Назвіть етапи розвитку соціології (за М. Елброу).
14. Чому перший етап розвитку соціології як самостійної науки М. Елброу називає "універсалізмом"? Хто з соціологів належить до цього етапу?
15. Що таке соціологічний позитивізм?
16. Сформулюйте засадничі ідеї позитивістської соціології О. Конта та Г. Спенсера.
17. Назвіть основні національні соціологічні школи, які з’явились на другому етапі розвитку соціології (за М. Елброу).
18. Чому соціологічну теорію М. Вебера називають антипозитивізмом?
19. У чому полягає соціологізм концепції Е. Дюркгейма?
20. Надайте коротку характеристику марксистської теорії суспільства, її внеску у розвиток світової соціологічної думки.
21. Чому європейську соціологію називають предметно-орієнтованою, а американську ‑ проблемно-орієнтованою наукою?
22. Що таке "концептуальний імперіалізм" (М. Елброу)?
23. Що визначало функціонування соціології на третьому етапі її розвитку (за М. Елброу)? Назвіть головних представників цього етапу.
24. Чому М. Елброу називає третій етап розвитку соціології фазою її інтернаціоналізації?
25. Чим відрізняються соціологічні концепції Т. Парсонса і Р. Мертона? За що Р. Мертон критикує свого вчителя Т. Парсонса?
26. Назвіть основних представників марксистської (неомарксистської) соціології третього етапу (за М. Елброу) розвитку соціологічного знання. В чому полягає їх внесок у розвиток соціології?
27. Як М. Елброу називає четвертий етап розвитку соціології? Чим обумовлена така назва?
28. У чому полягають специфічні особливості розвитку соціології у країнах Латинської Америки, Африки та Азії?
29. Який сенс вкладає М. Елброу у назву сучасного, п’ятого етапу розвитку соціологічної науки?
30. Чому М. Елброу говорить про необхідність консолідації сучасних соціологів?
31. Що сприяє та що заважає інтеграції різних напрямків розвитку сучасної соціологічної думки?
32. Назвіть головних представників сучасної світової соціології та напрямки їх теоретизування.
33. Визначте історичні передумови виникнення соціології у Росії.
34. Які соціально-культурні зміни, що відбувалися в Росії у другій половині ХІХ сторіччя, обумовили становлення вітчизняної соціології як самостійної науки?
35. Назвіть теоретичні витоки російської соціології.
36. Кого та чому вважають першими російськими соціологами?
37. Що, на думку М. Михайловського та П. Лаврова, повинна вивчати соціологія?
38. Що зумовило бум соціологічних публікацій у Росії у 1860-1870 роки?
39. Які соціально-політичні події у Росії останнього двадцятиріччя ХІХ століття стали на заваді розвитку соціологічної науки?
40. У чому полягає внесок М. Ковалевського у розвиток вітчизняної соціології?
41. Схарактеризуйте головні наукові здобутки російсько-американського соціолога П. Сорокіна.
42. Навколо яких питань точилися дискусії представників різних напрямків російської дореволюційної соціології?
43. Чому були присвячені соціологічні дослідження у дореволюційній Росії?
44. Назвіть головних представників української соціологічної думки другої половини ХІХ – початку ХХ сторіччя.
45. Чому, за рішенням Правління Соціологічної асоціації України, День соціолога щорічно святкуватиметься в нашій країні 1 жовтня?
46. Схарактеризуйте головні ідеї позитивістської соціології М. Драгоманова.
47. У чому полягає внесок М. Грушевського у розвиток української соціології?
48. Схарактеризуйте розвиток української соціології на еміграції.
49. Яким було ставлення до соціології з боку можновладців у перші роки радянської влади?
50. Назвіть основні теми соціологічних досліджень, які здійснювалися в Радянському Союзі в 20-ті – 30-ті роки минулого століття.
51. Які події 1922 року викликали суттєві зміни в інтелектуальному житті Радянського Союзу?
52. Чому вітчизняну соціологію називають репресованою наукою?
53. Яка подія, що відбулась у 1956 році, дала поштовх реабілітації та відродженню радянської соціології?
54. Коли і для чого була створена Радянська соціологічна асоціація?
55. Назвіть основні етапи та показники інституціоналізації радянської соціології у 1960-ті – 1980-ті роки.
56. Кого вважають фундаторами радянської соціологічної науки на новому етапі її розвитку (1950-1960 рр.)?
57. Назвіть імена українських учених-фундаторів сучасної вітчизняної соціології.
58. Назвіть основні соціологічні освітні та дослідницькі центри Радянського Союзу.
59. Що досліджували радянські соціологи?
60. Чому радянська влада боялася соціології?
Рекомендована література до розділу 2
Основна:
1. Батыгин Г.С., Подвойский Д.Г. История социологии / М: Высшее образование, 2007.- 444 с.
2. Бурлачук В. та ін. Біля витоків соціологічної думки в Україні / Бурлачук В., Молчанов М., Степаненко В.; Під. ред. В. Танчера; - Київ: Ін-т соціології НАНУ, 1996.-114 с.
3. Гансова Е.А. Соціологічні школи та напрямки в Україні наприкінці XIX- початку XX століть (Соціологія в Україні чи українська соціологія?): Навч. посібник / Одеський держ. ун-т ім. І.І. Мечникова. - Одеса: Астропринт, 2000. - 64с.
4. Давыдов Ю.Н. История теоретической социологии: Введение // Социологические исследования. – 1993. – №5. – С.33-50.
5. Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології: Від античності до початку XX ст. — К.: Либідь, 1993. ‑ … с.
6. Кравченко А.И. История социологии: Учебник. М.: Проспект, 2006. – 408 с.
7. История социологии в Западной Европе и США. Учебник для вузов. Ответственный редактор — академик РАН Г. В. Осипов. — М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М), 2001. — 576 с.
8. Піча В.М., Черниш Н.Й., Кондратик Л.Й. З історії української соціологічної думки: Матеріали до лекції з курсу "Соціологія". - Львів, 1995. - 64 с.
9. Погорілий О. І. Соціологічна думка XX століття: Навч. посібник. — К.: Либідь, 1996.
10.Соціологічна думка України: Навч. посібник / М.В. Захарченко, В.Ф. Бурлачук, М.О. Молчанов та ін. - К.: Заповіт, 1996. - 424 с.
Додаткова:
1. Кондратик Л.Й. Історія соціології України в іменах / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки; Ін-т соціальних наук. - Луцьк, 1996. - 105 с.
2. Социология в СССР: В 2-х т. / Ред.-сост. Г.В.Осипов. - М.: Мысль, 1965. - Т.1 - 532 с; Т.2-504с.
3. Соціологія на Україні: Зб. статей / Відп. ред. Л.В.Сохань. - К.: Наукова думка, 1968. – 200 с.
4. Соціологія: терміни, поняття, персоналії: Навч. словник-довідник для студ. вищих закладів освіти України / Соціологічна асоціація України / За. ред. В.М. Пічі. - К.: Каравела, 2002.-480 с.
5. Голосенко И.А., Сербенко Н.И., Соколов А.З., Персоналии. Петражицкий Л.И., де Роберти Е.В., Лаппо-Данилевский А.С., Хлебников Н.И. // Социологические исследования. ‑ 1996. – № 8. – С. 127-132.
6. Голосенко И.А. Питирим Сорокин о внутренних нарушениях социального порядка // Социологические исследования. – 2000,—№ 4.-С. 108-116.
7. Голосенко И.А. Процесс институционализации буржуазной социологии в России конца XIX - начала XX вв. // Социологические исследования. – 1978.-№ 2. – С. 170-179.
8. Голосенко И.А. П.Сорокин. Документы и материалы // Рубеж (альманах социальных исследований). ‑ 1992. – № 4. – С. 6-8.
9. Голосенко И.А. Становление: ранний этап биографии П. Сорокина // Рубеж (альманах социальных исследований). ‑ 1991. – № 1. – С. 33-46.
[1] Біхевіоризм – (від англ. behavior — "поведінка") — напрям у сучасній соціології, психології, соціальній психології, згідно з яким соціальна поведінка людини є реакцією на різні зовнішні стимули і подразники. В основі біхевіористських досліджень соціальної поведінки лежить схема "стимул-реакція". При цьому представниками соціального біхевіоризму ігнорується роль як індивідуальних особливостей людини, так і її соціальної природи.
[2] Ті ж причини (неоднозначність, множинність пояснення і т.д. феноменів та процесів, що відбуваються в природі) обумовлюють поліпарадигмальність природничих наук, про що йшлося вище.
[3] Зазначимо, що суцільні обстеження (особливо за умов значного обсягу генеральної сукупності) в соціології практично не застосовуються. Прикладом суцільного обстеження є перепис населення. Проте, перепис не є соціологічним дослідженням.
[4] У цьому контексті під методологією розуміють систему найбільш загальних принципів, положень та методів, які складають основу для даної науки.
