Структура ланки передавання даних

Пристрій спряження (див. рис.) виконує головні функції:

1. кодування – декодування;
2. модуляцію – демодуляцію.

Ланка кодування має 3 типи:

· Симплексне (в 1 бік);

· Напів дуплексне (передача в 2 боки почергово);

· Дуплексне (fullduplex –передача одночасно в обох напрямках);

Кодування – це перетворення цифрового сигналу, який надходить від комп’ютера, з метою підвищення його завадостійкості та зручності передавання.

М одуляція – це процес переходу від кодового сигналу до сигналу даних. Звичайно це використовує сигнал-носій, деякі параметри якого змінюються відповідно до кодового сигналу. В сучасних системах зв’язку найпоширенішими є такі види модуляції:

1. Модуляція гармонічних коливань в коливання струму або напруги. В залежності від змінного параметру розрізняють такі види модуляції:

• амплітудну (в „0” зменшується амплітуда коливань);
• частотну (в „1” збільшується частота);
• фазову (при переході „0-1” і „1-1” також змінюється фаза).

1. Носій послідовних імпульсів. В залежності від параметрів послідовності і змін кодового сигналу розрізняють такі види модуляції:

• амплітудно-імпульсну;
• широтно-імпульсну (змінюється ширина імпулься);
• фазово-імпульсну;
• частотно-імпульсну.

В магістральних телефонних каналах, які використовуються в глобальних мережах використовують імпульсно-кодову модуляцію. Аналоговий сигнал – неперервні функції від часу. Цифровий сигнал – дискретні функції. Якщо сигнал є аналоговим, то над ним потрібно виконати такі перетворення:

1. дискретизацію (якщо навіть сигнал складний, але є багато відліків, то його можна відтворити без втрат);
2. квантування;
3. кодування.

Для передавання даних в аналоговій формі в глобальних мережах використовуються модеми. В локальних мережах використовуються пристрої адаптери.
На фізичний канал передавання даних впливають завади, які спотворюють канал, а це призводить до виникнення помилок. З впливом завад борються на протоколах фізичного і канального рівнів засобами керування каналом передавання даних. Якщо на вході фізичного каналу маємо Z(t), то на виході внаслідок впливу завад отримаємо спотворений сигнал Z'(t). Якщо Z(t) і Z'(t) пов’язані деякою функціональною залежністю, яка дає можливість повністю поновити сигнал, то така завада називається регулярністю.

За впливом на регулярний сигнал завади поділяються на:

• адитивні – додаються до початкового сигналу;
• мультиплікативні – множаться на початковий сигнал.

Якщо характеризувати сигнали із статистичного погляду, то їх можна розділити на:

• флуктуаційні – їх описує неперервна випадкова функція часу (такі завади формуються в наслідок накладання різних завад з різних джерел, причому серед складових немає окремих імпульсів, які би перевищували загальний рівень сигналу більш ніж у 3-4 рази);
• імпульсні – це послідовність імпульсів з випадковою амплітудою, шириною та часом появи, причому найбільшу небезпеку створюють імпульси, амплітуда яких близька до амплітуди корисного сигналу.