Конструкція одноступінчатого черв’ячного редуктора

Практична робота № 7

Тема: Вивчення конструкції черв’ячного редуктора

Мета роботи: вивчити призначення і конструкцію черв'ячних редукторів, визначити геометричні, кінематичні та енергетичні параметри зачеплення і редуктора, ознайомитися з конструкцією, особливостями регулювання зачеплення, підшипників та їх мастилом.

Теоретичні відомості

Черв'ячні редуктори призначені для передачі обертання між перехресними валами зі зменшенням кутових швидкостей і збільшенням обертаючих моментів, коли ведучим є черв'як. Рідше обертаючим може бути колесо, тоді кутова швидкість збільшується, а крутний момент зменшується. Черв'ячна передача складається з черв'яка і черв'ячного колеса. Черв'як є гвинтом, черв'ячні колесо являє собою різновид косозубого колеса. Черв'ячні передачі відносять до категорії зубчасто-гвинтових.

Основними характеристиками редуктора є передавальне число и і крутний момент Т на тихохідному валу.

 

Рисунок 7.1 – Черв’ячна передача

 

Основні кінематичні схеми черв’ячних редукторів

 

	Одноступінчатий горизонтальний (осі обох валів горизонтальні) редуктор з нижнім розташуванням черв'яка і швидкістю його обертання до 4-5 м / с. При цьому забезпечуються хороші умови змащування передачі зануренням черв'яка.
	Одноступінчатий горизонтальний редуктор з верхнім розташуванням черв'яка. Використовується в швидкохідних передачах щоб уникнути зайвих втрат на розбризкування мастила швидкохідним черв’яком.
	Передача з вертикальним розташуванням вала черв'яка. Застосовується у виняткових випадках, виходячи з вимог компоновки машини. При цьому погіршуються умови змащування підшипників вертикального вала.
	Двоступінчата передача для отримання великих передавальних чисел (до 3600). Швидкохідну пару доцільно виконати з верхнім розташуванням черв'яка, а тихохідну - з нижнім, що забезпечує найкращі умови мастила.

 

Конструкція одноступінчатого черв’ячного редуктора

На малюнку 7.2 представлена ​​конструкція одноступінчатого черв'ячного редуктора з нижнім розташуванням черв'яка з горизонтальною площиною роз'єму.

Обребрений корпус редуктора 1 болтами з'єднується з кришкою 2, що також має ребра.

Обертаючий момент від вала черв'яка 9 передається черв'ячному колесу 12, а потім через шпонкові з'єднання тихохідного валу 13. Черв'ячне колесо фіксується від осьового переміщення по валу праворуч упорним буртиком вала, а ліворуч - мастилоутримуючим кільцем-втулкою 11.

Вал черв'яка фіксується від осьового переміщення правої опорою з двома радіально-упорними шарикопідшипниками, розміщеними в стакані 5 - фіксуюча опора.

Ліва опора вала-черв'яка з одним радіальним шарикопідшипником - плаваюча.

Для змащування черв'ячного зачеплення і одночасного захисту підшипників вала-черв'яка від попадання в них продуктів руйнування встановлені бризковики-крильчатки 8. На кришці редуктора для його транспортування є вушка.

Лючок для заливки масла та огляду зачеплення закритий кришкою-віддушиною 4.

Масло при його заміні виливають через отвір, закритий пробкою 10 з різьбленням з прокладкою з гуми. Рівень масла заміряють мастиловказівником 14. Корпус обдувається вентилятором 6, закритим кожухом 7.

Рисунок 7.2 - Редуктор черв’ячний одноступінчатий з вентилятором (вид зпереду).

Рисунок 7.2 - Редуктор черв’ячний одноступінчатий з вентилятором (вид збоку).

Таблиця 7.1 – Основні геометричні параметри червячного редуктора

Найменування параметра та його одиниця	Позначення	Спосіб визначення	Результати вимірювань та обчислень
Кількість зубців черв’ячного колеса	z1	порахувати
Кількість витків черв’яка	z2	порахувати
Передаточне число	u
Осьовий шаг черв’яка	p	заміряти
Розрахунковий модуль	m	т=р/π
Діаметр вершин витків черв’яка, мм	da1	заміряти
Діаметр вершин зубців колеса, мм	da2	заміряти
Ділильний діаметр черв’яка, мм	d1	d1= da1-2т
Ділильний діаметр колеса, мм	d2	d2=т· z2
Міжосьова відстань, мм	aw	заміряти
Коефіцієнт діаметра черв’яка	q	q= d1/т
Діаметр западин витків черв’яка, мм	df1
Діаметр западин зубців колеса, мм	df2
Довжина нарізної частини черв’яка, мм	b1	заміряти
Ширина вінця колеса, мм	b2	заміряти
Кут підйому витка гвинтової лінії, град	γ
Розрахункове значення ККД	η

Висновки: Геометричні розміри черв’ячної передачі визначені.

Питання:

1. Які типи черв’ячних редукторів ви знаєте? Скористуйтесь кінематичними схемами.

2. З яких частин складається корпус редуктора та як вони з’єднуються?

3. Які конструктивні особливості валів та їхніх опор?

4. Які способи змащення використовуються у черв’ячному редукторі?