Заходи по забезпеченню безпеки праці та виробничої санітарії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розділу «Охорона праці»

В дипломних проектах та роботах для

Студентів усіх спеціальностей

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

На засіданні Вченої ради академії

Протокол № 1 від 30.01.2012

 

 

Дніпропетровськ НМетАУ 2012

УДК 331.45:378(07)

Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці» в дипломних проектах та роботах для студентів усіх спеціальностей / Укл.: В.П. Бобилєв, Л.В. Бабенко, С.Є. Суліменко, М.В. Сухарева – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2012.−17с.

 

Методичні вказівки визначають основні положення щодо виконання розділу «Охорона праці» в дипломних проектах та роботах ОКР спеціаліст та магістр. Викладено мету, вимоги щодо структури, змісту, обсягу, оформлення розділу та його окремих частин.

Призначені для студентів усіх спеціальностей.

 

Друкується за авторською редакцією.

 

 

Укладачі: В.П. Бобилєв, канд. техн. наук, проф.

Л.В. Бабенко, канд. техн. наук, доц.

С.Є. Суліменко, канд. техн. наук, доц.

М.В. Сухарева, ст. викл.

 

 

Відповідальний за випуск В.А. Доморацький, канд. техн. наук, доц.

 

Рецензент С.В. Білодіденко, д-р техн. наук, проф. (НМетАУ)

 

 

Підписано до друку08.11.2012. Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк плоский.

Облік.-вид.арк. 1,0. Умов. друк. арк. 0,99. Тираж 100 пр. Замовлення №

 

Національна металургійна академія України

49600 м. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4

_______________________________________

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ

ВСТУП

Випускник вищого навчального закладу з дипломом про вищу освіту повинен бути здатним забезпечити необхідний рівень безпеки як для себе, так і для осіб, за яких він відповідає на виробництві. Тому однією з важливих складових випускної роботи є розділ «Охорона праці».

Державна політика в області охорони праці базується на пріоритеті життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, використання економічних методів управління, виконання нормативів охорони праці незалежно від форм власності і видів діяльності підприємства. Це закріплюється Конституцією України, Законом України «Про охорону праці», іншими нормативно-правовими актами.

При виконанні розділу «Охорона праці» в дипломних роботах (проектах) ОКР спеціаліст та магістр студент повинен: залучити знання і навички, які були отримані при вивченні нормативних дисциплін «Охорона праці» та «Охорона праці в галузі»; продемонструвати знання вимог охорони праці; спроможність використовувати матеріали щодо організації безпечного трудового процесу на робочих місцях і в робочих зонах, які були вивчені ним під час проходження переддипломної практики.

При виконанні дипломних робіт (проектів) зміст розділу "Охорона праці" має бути оригінальним у кожній роботі, при цьому не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.

Таким чином, науково-технічна сторона дипломної роботи (проекту) має бути органічно пов’язана з розділом «Охорона праці» та з прогресивними заходами та засобами безпеки працівників під час виконання робіт.

 

1 МЕТА ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»

Враховуючи пріоритет життя і здоров’я людини, метою розділу «Охорона праці» є розробка питань щодо створення безпечних і здорових умов праці в виробничому приміщенні, на робочих місцях та в робочих зонах, виключення можливості виробничого травматизму, професійних захворювань, отруєнь, пожеж, вибухів.

Виконання розділу вимагає від студента вміння вирішувати конкретні технічні, організаційні та санітарно-гігієнічні задачі створення безпечних та комфортних умов праці та дозволяє, завдяки цьому, виявити відповідність його підготовки з цих питань сучасним вимогам до освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст або магістр.

2 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»

 

Розділ є складовою частиною атестаційної роботи, тому його зміст має бути узгоджений з темою роботи та враховувати вимоги з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, спрямовані на те, щоб заходи та засоби, що розробляються, усували або зменшували вплив можливих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Індивідуальне завдання з розділу «Охорона праці» студент одержує у викладача-консультанта кафедри ІЕ та ОП з урахуванням теми дипломної роботи (проекту) та умов її виконання. Це може бути базове підприємство або організація; технологія виробництва та обладнання, що вдосконалюється; науково-дослідна або навчальна лабораторія, клас ПЕОМ або інше приміщення, де студент виконував свою роботу, а саме теоретичні та експериментальні дослідження, фізичне або математичне моделювання, патентно-літературний пошук та аналіз джерел і т. ін.

Спеціалізована кафедра зобов’язана забезпечити явку студента до викладача-консультанта кафедри ІЕ та ОП для отримання завдання не пізніше першого тижня переддипломної практики. При цьому студент повинен надати викладачу-консультанту вичерпну інформацію щодо предмета майбутньої роботи (проекту) та завдань, що вирішуються при її виконанні.

У залежності від специфіки роботи розділ може дещо відрізнятися від вимог даних вказівок, при умові погодження з викладачем-консультантом.

Розділ студент виконує самостійно, за необхідності отримує консультації з окремих питань у викладача кафедри ІЕ та ОП за встановленим розкладом. Чернетка розділу зі списком використаноїлітератури подається консультанту для перевірки та іззауваженнями (або без них) повертається студенту протягом тижня для доопрацювання і оформлення. Задовільне виконаннярозділу «Охорона праці» викладач-консультант підтверджує підписом у пояснювальній записці, яку студент представляє у відповідності із графіком виконання роботи разом з чернеткою. Оцінку за розділ консультант визначає за якістю його виконання та результатами співбесіди. Без підпису та оцінки викладача-консультанта з даного розділу робота до захисту не допускається.

Не допускається підміна проробки конкретних питань охорони праці переліком обов'язків працюючих, заборон або закликів до необхідності дотримання обережності, компіляцією правил, інструкцій, навчальних посібників, наукових робіт та інших джерел без самостійної творчої проробки стосовно до питань, що розглядаються у роботі.

За змістом розділ має відповідати діючій системі стандартів безпеки праці, міжгалузевим і галузевим правилам з охорони праці. Оформлення повинно цілком відповідати вимогам ЄСКД, ЄСТД та методичних вказівок спеціалізованої кафедри щодо виконання дипломних робіт (проектів).

 

3СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»

 

Розділ «Охорона праці» починається зі вступної частини, у якій вказується мета розділу і для яких умов розробляються питання охорони праці, тобто для виробничого приміщення, технологічного процесу, офісу чи для приміщення, в якому виконувалася робота, а також соціальне значення рішення задач охорони праці.

На початку вступу необхідно в короткій формі викласти основні завдання охорони праці, привести основні напрями по поліпшенню умов праці для проектованого виробництва, новітні досягнення науки і техніки в області охорони праці.

Посилаючись на нормативно-правову і законодавчу базу обґрунтувати необхідність даного розділу в дипломному проекті (роботі) (Конституція України, Закон України «Про охорону праці», КЗоТ, постанови Кабінету Міністрів України, «Загальні правила безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості» і ін.).

На завершення вступу необхідно надати коротку анотацію розділу, тобто, сказати які будуть розглянуті питання та виконані розрахунки.

Зразок закінчення вступної частини:

«Даний дипломний проект передбачає реконструкцію (розробку технології, модернізацію вузла машини, механізму, розробку системи управління або регулювання, економічне обґрунтування і ін.)..... цеху (підприємства, відділення, ділянки)», а для дипломної роботи: «У даній дипломній роботі виконані дослідження....., що проводилися в умовах лабораторії (кафедри, відділу, НДІ, вузу, підприємства)», а далі: «Тому в даному розділі розглянуті основні шкідливості і небезпеки в проектованому цеху (відділенні, ділянці, лабораторії, офісі, конкретному робочому місці) або при виконанні досліджень, розроблені заходи щодо їх зниження (або заходи щодо забезпечення сприятливих умов праці – для знов проектованих робіт).

Виконані розрахунки.........., узагальнені питання пожежної профілактики».

Обсяг вступної частини 0,5-1,0 сторінки; вона йде безпосередньо після назви розділу без назви і нумерації; у змісті її наявність як окремого підрозділу не відображується.

Основну частину розділу «Охорона праці» складають підрозділи:

· Аналіз умов праці (2-5 с.)

· Заходи по забезпеченню безпеки праці та виробничої санітарії (3-6 с.)

· Пожежна безпека (2-4 с.)

Загальний обсяг розділу «Охорона праці» до 8-16 с.

Аналіз умов праці

Аналіз умов праці необхідно проводити з точки зору виявлення можливих (потенційних) небезпечних і шкідливих виробничих чинників, створюваних технічними засобами, технологічними процесами, невірною організацією праці у виробничих приміщеннях та на робочих місцях.

Аналіз умов праці починається з опису виробничого приміщення.

Для студентів, які виконують дипломний проект необхідно вказати найменування підприємства, цеху, дільниці, приміщення, для якого виконується аналіз. Вказати, в якому будинку і на якому поверсі воно знаходиться, скільки робочих місць, яке є обладнання. Виходячи з норм для виробничих приміщень або на окремі робочі місця та наявності основного й допоміжного обладнання, необхідно оцінити площу та об′єм виробничого приміщення. Виходячи з норм ДСП 173-96, оцінити клас небезпеки виробництва та визначити розмір санітарно-захисної зони.

Для студентів, які виконують дипломну роботу необхідно вказати найменування підприємства або установи, приміщення, в якому будинку і на якому поверсі воно знаходиться, скільки робочих місць, яке є обладнання. Вказати розмір приміщення, віконних та дверних прорізів, наявність та ширину евакуаційних виходів. Виходячи з норм для виробничих приміщень або на окремі робочі місця та наявності основного й допоміжного обладнання, необхідно оцінити площу та об′єм для адміністративних приміщень згідно зДБН В.2.2-28:2010, для приміщень з комп’ютерною технікою у відповідності до ДСанПіН 3.3.2.007-98. Також необхідно вказати системи опалювання та кондиціювання відповідно до СНиП 2.04.05-91*У,вказати яке оформлення інтер′єру приміщення; забарвлення стін, стелі, підлоги, обладнання. Стіни, стелі і внутрішні конструкції приміщень мають бути забарвлені згідно з СН 181-70.

Розгляд потенційно небезпечних та шкідливих виробничих чинників починають з аналізу санітарно-гігієнічних умов у виробничому приміщенні та на робочих місцях: мікроклімату, загазованості, запиленості, освітленості робочих поверхонь, наявності шуму та вібрації, випромінювань і ін. При цьомуобов′язкововстановлюють можливі джерела небезпечних та шкідливих виробничих чинників, їх характеристику за фактичними або літературними даними. На основі проведеного аналізу умов праці визначають за ГН 3.3.5-8.6.6.1-2002 клас умов праці для кожного шкідливого або небезпечного фактора.

При аналізі шкідливих та небезпечних чинників встановлюють:

· оптимальні та допустимі параметри метеорологічних умов для теплої та холодної пори року за ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99 в залежності від визначеної категорії важкості робіт та типу приміщення (виробниче або допоміжне, суспільне; з надлишками тепла або без);

· наявність теплових випромінювань від розплавленого металу, нагрітих матеріалів, полум′я, гарячих поверхонь і ін., їх дію на організм та гранично допустимий рівень (ГДР)за ГОСТ 12.1.005-88;

· місця можливого виділення до приміщення шкідливих речовин (процеси, обладнання); види шкідливих речовин (гази, пари, пил), які з них володіють ефектом сумації; дію на організм, гранично допустиму концентрацію (ГДК) та клас небезпеки кожної з них згідно з

ГОСТ 12.1.005-88 таГН 3.3.5-8.6.6.1-2002; можливу наявність алергенів

(ГН 1.1.2.140-2007)або канцерогенів (ГН 1.1.2.123-2006);

· джерела генерації механічного, аеродинамічного, гідродинамічного, електромагнітного шуму у приміщенні, ультразвуку, інфразвуку, виникнення вібрації; вплив шуму, ультра - та інфразвуку, загальної та локальної вібрації на здоров′я та працездатність людини; ГДР шуму за ГОСТ 12.1.003-83, ультразвуку, інфразвуку за ДСН 3.3.6.037-99;

· параметри локальної та загальної вібрації за ГОСТ 12.1.012-90,

ДСН 3.3.6.039-99;

· систему освітлення у приміщенні у світлий і темний періоди доби; характеристику зорової роботи у приміщенні; вплив недостатнього та неякісного освітлення на персонал; нормативні значення коефіцієнту природного освітлення (КПО) та освітленості на робочих поверхнях при штучному освітленні згідно з ДБН В.2.5-28-2006, нормовану освітленість для аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення;

· наявність електромагнітних полів (ЕМП) промислової частоти та електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону; вплив їх на людину; ГДР напруженості ЕМП частотою 50 Гц згідно з

ГОСТ 12.1.002-84, ДСанПіН 3.3.6.096-2002 та гранично допустимі значення енергетичної експозиції для персоналу за електричною та магнітною складовою, за щільністю потоку енергії згідно з

ГОСТ 12.1.002-84, ДСанПіН 3.3.6.096-2002;

· застосування ультрафіолетового та лазерного випромінювання у приміщенні; їх дію на людину; допустимі норми УФ-випромінювання за
ДНАОП 0.03-3.17-88, енергетичну експозицію і лазерне випромінювання (ЛВ) згідно з ДНАОП 0.03-3.09-91;

· використання іонізуючих випромінювань у технологічному процесі, при виконанні досліджень або у приладах контролю; їх біологічну дію; граничні еквівалентні дози згідно з «Нормами радіаційної безпеки України» (НРБУ-97);

· джерела іонізації повітря у приміщенні; дію негативних та позитивних аероіонів на людину; мінімально та максимально допустимі рівні іонізації повітря за показником полярності згідно з ДНАОП 0.03-3.06-80;

· можливе виділення до приміщення речовин з неприємним запахом, їх джерела та види, вплив на організм.

Потім необхідно розглянути потенційно небезпечні чинники, властиві даним умовам праці:

· види електричного струму та напруга мережі, частота, основні електроспоживачі; категорія приміщення за небезпекою ураження електричним струмом згідно з «Правилами устрою електроустановок» (ПУЕ),
НПАОП 40.1-1.32-01, умовно безпечна напруга для цієї категорії; можливі причини та види електротравм; ГДР напруги дотику та струму згідно з
ГОСТ 12.1.038-82;

· незахищені частини машин і механізмів, що обертаються та рухаються; передаточні і транспортні пристрої; вантажопідйомні машини і пристрої; устаткування, що працює під тиском; робота на висоті; завантажувально-розвантажувальні роботи; гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхнях заготівель, інструментів та обладнання; потенційна небезпека отримання механічних травм, їх види;

· розжарений і розплавлений метал, гарячі матеріали та поверхні обладнання за ДСТУ EN 563-2001, відкрите полум′я, іскри; потенційну небезпеку отримання термічних травм, їх види;

· хімічні реактиви та матеріали, що використовуються у технологічному процесі або у лабораторних дослідженнях; імовірність отримання хімічних опіків, гострих отруєнь від їх дії;

· з'ясувати наявність у приміщенні інших небезпечних виробничих чинників.

Слід також проаналізувати можливість фізичних та нервово-психічних перевантажень (розумове та емоційне перевантаження; перевантаження аналізаторів; монотонність праці) при виконанні робіт.

Для цього треба охарактеризувати умови праці за показниками напруженості трудового процесу:

· інтелектуальні навантаження (зміст роботи; сприймання інформації та її оцінка; ступінь складності завдання; характер виконуваної ро­боти);

· сенсорні навантаження (тривалість зосередженого спостереження, щільність сигналів та повідомлень, кількість об′єктів одночасного спос­тереження, розмір об′єкта розрізнення, робота з оптичними прила­дами, спостереження за екрана­ми відео терміналів, навантаження на зоровий та слуховий аналізатори);

· фізичні навантаження (ступінь відповідальності за помилку, ступінь ризику для власного життя та інших осіб);

· монотонність навантажень, режим праці.

Заходи по забезпеченню безпеки праці та виробничої санітарії

 

У даному підрозділі, на підставі аналізу шкідливих і небезпечних виробничих чинників у виробничому приміщенні, розробляються конкретні інженерно-технічні заходи щодо зниження або усунення їх впливу на обслуговуючий персонал, а також розглядаються питання виробничої санітарії та забезпечення працівників засобами індивідуального захисту (ЗІЗ). У підрозділі наводиться один розрахунок, який узгоджується з керівником по розділу «Охорона праці» після переддипломної практики і за наявності результатів аналізу шкідливих і небезпечних виробничих чинників.

Всі заходи повинніпропонуватисявідпершої особи. Наприклад: «Роботою (проектом) передбачаєтьсяз метоюзниженнядії…», «Для зниження дії інтенсивності теплового випромінювання на обслуговуючий персонал пропоную наступні заходи:...» і ін.

Загальноприйняті організаційні заходи (скорочений робочий день, збільшення тривалості відпустки, медогляди, засоби індивідуального захисту і ін.), а також вимоги посадових інструкцій по техніці безпеки для конкретних видів робіт і устаткування не є заходами щодо зниження дії шкідливих і небезпечних виробничих чинників.

При розробці пропозицій по зменшенню дії виробничих факторів необхідно керуватися вимогами нормативних документів, а вибір та обґрунтування інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних засобів, систем та пристроїв наведені в учбовій, учбово-методичній, науково-технічній и довідковій літературі для різноманітних видів виробництв, обладнання і технологічних процесів. Так, наприклад, при розрахунку нормативної освітленості (на робочих місцях, в проходах, аварійної), вибирають систему освітлення, тип освітлювачів і ламп, визначають їхню кількість та розміщення.

У випадку перевищення рівнів звукового тиску в приміщенні, порівняно з нормативним, передбачають заходи з поліпшення шумового режиму: екранування обладнання або наприклад принтерів, облицювання стелі та стін шумопоглинальним матеріалом (навести технічну характеристику) і ін.

Інженерно-технічний розрахунок, що підтверджує запропонований захист від впливу домінуючого шкідливого або небезпечного фактора, наводиться після переліку усіх запропонованих заходів окремим пунктом.

 

3.2.1 Засоби індивідуального захисту

 

Вибір засобів індивідуального захисту та розрахунок їх річної потреби проводиться на підставі вибору професії, для якої передбачається такий вибір, за «Класифікатором професій ДК 003-95», а потім за кодом обраної професії вибирають засоби (ЗІЗ) на підставі «Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам..» конкретного виду виробництва, наприклад НПАОП 27.0-3.01-08 для металургів. ЗІЗ вибираються і розраховуються відповідно до штатного розкладу для однієї або декількох основних професій у відповідності з темою роботи (проекту) та спеціальністю дипломника за погодженням з керівником розділу.

При виконанні дипломних робіт слід також надати увагу організації та конструкції робочого місця, яка має забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця ергономічними вимогам ДСТУ ISO 9241-(3-9):2004;

ГОСТ 12.2.032-78; ГОСТ 12.2.033-78 та НПАОП 0.00-1.28-10. Необхідно мати на увазі, що режим праці і відпочинку працюючих з ЕОМ визначається у залежності від виконуваної категорії роботи. Тому необхідно визначити належність виконуваних робіт до однієї з трьох груп трудової діяльності:

· А – діяльність, яка характеризується виконанням одноманітних, ритмічних, легких у виконанні операцій, що не вимагають значної розумової напруги;

· Б – діяльність, пов'язана із здійсненням повторюваних логічних операцій;

· В – творчі види діяльності, що вимагають прийняття у процесі роботи рішень за відсутністю заздалегідь відомого алгоритму.

Річна потреба в засобах індивідуального захисту наводиться у вигляді таблиці (приклад оформлення таблиця 3.1).

 

Таблиця 3.1− Річна потреба в засобах індивідуального захисту

 

N з/п	Код	Професійна назва роботи	Кількість працюючих за штатним розкладом	Найменування спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту	Строк носіння (місяці)	Річна потреба
	8121.2	Бригадир рудного двору		Костюм бавовняний
Черевики шкіряні
Рукавиці комбіновані	7 днів
Каска захисна з підшоломником
Окуляри захисні	до зносу
Респіратор пилозахисний	до зносу
Взимку додатково:
Куртка утеплена
Штани утеплені
Валянки

 

3.2.2 Санітарно-побутові приміщення та пристрої

 

Для вибору і розрахунку санітарно-побутових приміщень і пристроїв спочатку треба визначити групу і підгрупу виробничого процесу згідно санітарно-гігієнічній характеристиці в проектованому цеху (відділенні, дільниці), тобто за яких умов проходить виробничий процес (наявність надлишків тепла, вологи, пилу, шкідливих речовин і ін.). Після визначення групи виробничих процесів за табличними даними ДБН В.2.2-28:2010,вибирається відповідний склад побутових приміщень та пристроїв.

При відомому штатному розкладі проводиться їх розрахунок. Якщовідомостей про штатнийрозкладнемає, то наводяться тільки розрахункові коефіцієнти та нормативи.

Слід пам′ятати, що розрахунок гардеробних проводиться за загальною кількістю працюючих в цеху (відділенні, дільниці) плюс 5% резерву, а решта приміщень і пристроїв − за кількістю працюючих у найчисельнішу зміну.
Приблизний текст даного пункту може бути таким:

«Виробничий процес в...... цеху (ділянці) по санітарно-гігієнічній характеристиці, згідно ДБН В.2.2-28:2010 [...] відноситься до групи.......

Для групи...... передбачений наступний склад побутових приміщень: гардеробні, душові, умивальні, пункти харчування, вбиральні, пункти питного водопостачання, медичний пункт (тобто треба перерахувати, що саме необхідно для даної групи).

Гардеробні призначені для зберігання домашнього та спецодягу (вуличного одягу) і розраховуються по загальній кількості працюючих з урахуванням 5% резерву.

Решта приміщень розраховується за кількістю працюючих у найчисельнішу зміну.

Кількість сіток в душових прийнято з розрахунку одна душова сітка на … особи. Кількість кранів в умивальних розраховано за нормою…кран умивальника на … осіб і ін.

Душові та умивальні розміщені суміжно з гардеробними.
Для харчування працюючих є їдальня (або буде), де кількість посадкових місць розраховують за нормою 1 місце на … людини.

Для поповнення втрат вологи і мінеральних солей в … цеху розміщені питні фонтанчики, автомати з підсоленою газованою водою. У теплий період робітники забезпечуються білково-вітамінним напоєм. Джерела питного водопостачання віддалені від робочих місць не далі 75 м. Кількість джерел водопостачання розраховується з норми 1 питний пристрій на … людину.
Вбиральні віддалені від робочих місць не далі 75 м. Кількість санітарних приладів у них визначається по нормі 1 санітарний прилад для обслуговування … осіб.

Працюючі в цеху цілодобово обслуговуються медичним пунктом … категорії».

Пожежна безпека

 

Починається даний підрозділ з визначення категорії виробничогоприміщеннязавибухопожежною та пожежною небезпекоюзгідно з

НАПБ Б.03.002-2007.

Потім відповідно до ПУЕ визначається категорія вибухової небезпеки робочих зон і майданчиків, ступінь вогнестійкості будівельних конструкцій,параметри системи оповіщення при пожежі та шляхи евакуації персоналу та матеріальних цінностей згідно з ДБН В.1.1-7-2002.

Далі аналізується проектований об'єкт (ділянка, обладнання, робоче приміщення, лабораторія) на можливість пожежі, вибуху. На підставі цього аналізу розробляють заходи щодо виключення можливої пожежі, вибуху, обґрунтовується наявність (або відсутність) пожежного водопроводу, пожежної сигналізації, систем автоматичного гасіння пожежі.

Відповідно до СН 305-77 визначається категорія і тип блискавкозахисту.

Закінчується підрозділ вибором та розрахунком первинних засобів пожежогасіння.

Приблизний текст даного підрозділу:

«Приміщення цеху (дільниці, відділення) за вибухопожежною та пожежною небезпекою, згідно з НАПБ Б.03.002-2007, належить до категорії "Г", тому що в ході виробничого процесу обробці піддаються негорючі матеріали в розпеченому стані... [...].

Робочий майданчик нагрівальної печі відповідно до ПУЕ по пожежній небезпеці відноситься до категорії …, по вибуховій небезпеці... [...].

Цех побудовано з негорючих матеріалів (металоконструкцій, цегли, залізобетону, скла) і, згідно з ДБН В.1.1-7-2002, має ступінь вогнестійкості … [...]. З метою запобігання пожежі передбачена система оповіщення типу 1 шляхом подачі звукового, та світлового сигналів для всіх одночасно, та передбачені евакуаційні виходизцокольного поверху − назовні безпосередньо, через сходову клітку, що має вихід назовні безпосередньо або ізольований від розташованих вище поверхів згідно зДБН В.1.1-7-2002[...].

Пожежі на ділянці можуть виникнути в результаті:

- загоряння електрообладнання при перевантаженнях, перегріву і короткому замиканні (клас пожежі - Е);

- загоряння паливно-мастильних матеріалів при потраплянні в них іскор електричного або механічного походження, впливу тепла від нагрітих предметів, під впливом відкритого вогню (клас пожежі − В);
на нагрівальному майданчику при можливому спалаху або вибуху горючих газоповітряних сумішей (клас пожежі − С);

- самозаймання промасленого дрантя (клас пожежі − А);

- дії статичного чи грозового розряду (тобто наводяться конкретні для даної ділянки можливі причини пожежі).

Небезпека виникнення пожежі на ділянці нагрівальної печі зменшена в проекті (роботі) наступними розробленими заходами: оснащенням систем управління електрообладнанням автоматами максимального струмового захисту та плавкими запобіжниками; обмеженням кількості паливно-мастильних матеріалів добовою потребою (решта ПММ зберігаються на складі, спеціально обладнаному в протипожежному відношенні); головні двигуни електроприводів оснащені системою замкнутої примусової вентиляції з очищенням повітря від пилу і охолодженням його; трансформаторні кіоски винесені за межі виробничого приміщення; маслопідвали обладнані системою припливно-витяжної вентиляції, що видаляє пари масла і зменшує їх концентрацію в повітрі, електрообладнання та освітлення маслопідвалів виконано в іскро- вибухобезпечному виконанні; промаслене дрантя після використання збирається в металеві ящики з герметичними кришками, а в кінці зміни вивозиться з цеху і спалюється в спеціально відведеному місці; статичний заряд відводиться в землю по мережі заземлення.

Ймовірність ураження будівель блискавкою зменшена застосуванням системи блискавкозахисту… категорії, виконаної згідно з СН 305-77[…].

Для гасіння пожеж водою використовується пожежний водопровід, об'єднаний з виробничим. На його мережі у приміщенні цеху (дільниці) встановлені пожежні крани з брезентовими рукавами і відводами. Зовні будівлі по її периметру в підземних колодязях розміщені пожежні гідранти. Для доступу на дах будівлі використовуються пожежні сходи, укріплені на стінах. Для гасіння можливих пожеж в цеху (відділі, ділянці, лабораторії) передбачені первинні засоби пожежогасіння, які наведені в таблиці і визначені на підставі НАПБ А.01.001-2004 та НАПБ Б.03.001-2004[...]».

Таблиця 3.2− Норми належності вогнегасників для...

№ з/п	Гранична площа захисту, м2	Клас можливоїпожежі	Мінімальна кількість водопінних вогнегасників
Переносний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачний) із зарядом вогнегасної речовини, кг	Пересувний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачний) із зарядом вогнегасної речовини, кг
1.5	більше 250 до 500 включно	А, В, С, (Е)									―

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. − К.: Просвіта, 1996.

2. Закон України ″Про охорону праці″. Верховна Рада України; Закон від

14.10.1992 № 2694-XII– К.: Основа, 1993.

3. Безопасность технологических процессов и производств (Охрана труда): Учебное пособие для вузов /П.П. Кукин, В.Л. Лапин, Е.А. Подгорных и др. – М.: Высшая школа, 1999.

4. Бухбиндер М.М., Елин М.М., Эльянов М.И. Системы отопления и вентиляции объектов черной металлургии: Справочник. – М.: Металлургия, 1987.

5. Воронов І. О., Коваленко І. Д., Афанас′єв П. В., Булгач Т. В. Основи охорони праці: Навч. посібник. - К.: Генеза, 2004.

6. Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основи охорони праці: Підруч. для студ. вищих навч. закладів. За ред. М. П. Гандзюка. − К.: Каравела, 2004.

7. Геврик Є. О. Охорона праці: Навч. посібник. − К.: Ельга, 2003.

8. Дементій Л.В., Юсіна Г.Л., Чижиков Г.І. Охорона праці в галузі: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. − Краматорськ: ДДМА, 2006.

9. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. − 5-е изд., перераб. и доп.− М.: Энергоиздат, 1985.

10. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников А.В. Основи охорони праці: Підручник. – Вид. 5-те, доповнене. − Львів: Афіша, 2000.

11. Запорожець О. І., Протоєрейський О. С., Франчук Г. М., Боровик, І. М. Основи охорони праці: Підручник. – К.: Центр учбової літ-ри, 2009.

12. Катренко Л. А., Кіт Ю. В., Пістун І. П. Охорона праці: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. − Суми:Університетська книга, 2004.

13. Навакатікян О.О., Кальниш В.В., Стрюков С.М. Охорона праці користувачів комп’ютерних відеодисплейних терміналів. − К.: 1997.

14. Охорона праці на гірничо-металургійному підприємстві: Навч. посібн. ч. 4: Енергетичний комплекс. / В.О. Шеремет, О.І. Каракаш, В.Ф. Марунчак та ін. − Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2004.

15. Справочное пособие руководителя и специалиста горно-металлургического предприятия по охране труда / В.А. Шеремет, А.И. Каракаш, В.Ф. Марунчак и др. − Днепропетровск: Ліра, 2006.

16. Шульга Ю.И., Зеркалов Д.В. Промышленная безопасность: Справочное пособие. В трех книгах. Книга первая. – К.: Основа, 2009.

17. ДСП 173-96. "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів". Міністерства охорони здоров'я Наказ № 173 від 19.06.96р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.96 р. за № 379/1404.

18. ДБН В.2.2-27:2010 "Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення". Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30.12.2010 № 570. − К.: Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, 2010.

19. ДСанПіН 3.3.2-007-98. "Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин". Затверджено Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 р. № 7.

20. СНиП 2.04.05-91*У. "Отопление, вентиляция и кондиционирование". Издание неофициальное, Киев.: КиевЗНИИЭП, 1996.

21. СН 181-70. "Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий". Утверждены Государственным комитетом Совета Министров СССР по делам строительства и Государственным комитетом Совета Министров СССР по науке и технике 21 января 1970 г.

22. ГН 3.3.5-8.6.6.1-2002. "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 528 від 27.12.2001.

23. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ."Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования". − М.: Изд-во стандартов, 1990.

24. ДСН 3.3.6.042-99. "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень".– К.: Держстандарт, 1999.

25. ГН 1.1.2.140-2007. Гігієнічний норматив. "Перелік промислових алергенів". Наказ Міністерства охорони здоров'я № 99 від 02.03.2007. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2007р. за № 285/13552.

26. ГН 1.1.2.123-2006. Гігієнічний норматив "Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини". Наказ Міністерства охорони здоров'я № 7 від 13.01.2006. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6.02.2006 за № 100/11974.

27. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. "Шум. Общие требования безопасности". Изменения 1989г.

28. ДСН 3.3.6.037-99. "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку". – К.: Держстандарт, 1999.

29. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. "Вибрация. Общие требования безопасности". − М.: Изд-во стандартов, 1991.

30. ДСН 3.3.6.039-99. "Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації". – К.: Держстандарт, 1999.

31. ДБН В.25-28-2006."Природне і штучне освітлення". – К.: Мінбуд. України, 2006.

32. ГОСТ12.1.002-84 ССБТ."Электрические поля промышленной частоты". − М.: Изд-во стандартов, 1985.

33. ДСанПіН 3.3.6.096-2002. "Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів". Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 476 от 18.12.2002. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 р. за № 203/7524.

34. СН4557-88 / ДНАОП 0.03-3.17-88. "Санитарные нормы ультра-фиолетового излучения в производственных помещениях". Министерство здравоохранения СССР, 1988.

35. СН 2392-81 / СанПин 5804-91 /ДНАОП 0.03-3.09-91. "Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров". Министерство здравоохранения СССР 1991.

36. НРБУ-97. Державний гігієнічний норматив "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)". Затверджено Головним державнимсанітарним лікарем України за № 62 від 01.12.97.

37. ДНАОП 0.03-3.06-80 (ГН 2152-80). "Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень". Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений. Утверждены Заместителем главного государственного санитарного врача СССР А.И.Зайченко 12 февраля 1980 г. № 2152-80.

38. ПУЕ. "Правила устройства электроустановок". − М.: Энергоатомиздат, 1987.

39. НПАОП 40.1-1.32-01. ″Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок″. – К.: Держгірпромнагляд України, 2001.

40. ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ. "Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов". С поправками и изменениями: Изменение №1 от 01.07.1988.

41. ДСТУ EN 563-2001. "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь". −К.: Держстандарт України, 2001.

42. "Класифікатор професій ДК 003-95". Затверджено наказом Держав­ного Комітету України по станда­ртизації, метрології та сертифіка­ції від 27 липня 1995 року №257.

43. ДНАОП 0.05-3.41-81 (НПАОП 80.3-3.41-81) "Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и служащим высших учебных заведений". Утверждены постановлением Государственного комитета СССР по труду и социальным вопросам и Президиума Всесоюзного Центрального Совета Профессиональных Союзов от 12 февраля 1981 г. № 47/П—2. Дополнены и изменены постановлением этих органов от 21 августа 1985 г. № 289/П—8.

44. НПАОП 27.0-3.01-08. "Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості". Держгірпромнагляд України 07.10.2008 № 434. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1.10.2008 за № 918/15609.

45. ДСТУ ISO 9241-5:2004 "Epгoномічні вимоги до роботи з відео терміналами в офісі. Частина 5. Вимоги до компонування робочого місця та до робочої пози". Наказ Держспоживстандарту України від 28 жовтня 2004 р. № 237 з 2006-1-01.

46. ДСТУ ISO 9241-6:2004. "Ергономічні вимоги до роботи з відео терміналами в офісі. Частина 6. Вимоги до робочого середовища". Наказ Держспоживстандарту України від 28 жовтня 2004 р. № 237 з 2006-01-01.

47. ДСТУ ISO 9241-7:2004. "Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в офісі. Частина 7. Вимоги до дисплеїв з відбитками". Наказ Держспоживстандарту України від 28 жовтня № 237 з 2006-01-01

48. ГОСТ 12.2.032-78(2001) ССБТ. "Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования".− М.: Изд-во стандартов, 1978.

49. ГОСТ 12.2.033-78 (2001) ССБТ. "Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования". − М.: Изд-во стандартов,1978.

 

 

50. НПАОП 0.00-1.28-10. "Правила охорони праці під час експлуатаціїелектронно-обчислювальних машин". Затверджено НаказомДержгірпромнагляду України 26.03.2010 № 65 "Про затвердженняПравил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальнихмашин"; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 р.за № 293/17588.

51. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. – К.: Укр. НДІПБ, 2007.

52. ДБН В.1.1.7-2002. Захист від пожежі. Пожежна безпека об′єктів будівництва. − К.: Держбуд України, 2003.

53. НАПБ А.01.001-2004. Правила пожежної безпеки в Україні. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій. Наказ від 19.10.2004 № 126. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 р.за № 1410/10009.

54. НПАОП 40.1-1.01-97.Правила безпечної експлуатації електроустановок. Затверджено: наказ Держнаглядохоронпраці України від 06.10.1997 р. № 257; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.1998 р. за№ 11/2451.

55. НАПБ Б.03.001-2004. "Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників". Затверджено: МНС України наказ від 02.04.2004 р. № 151; зареєстровано в Мінюсті України 29.04.2004 р.за № 554/9153.

56. ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация. − М.: Изд-во стандартов, 1981.

57. ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования. − М.: Изд-во стандартов, 1980.

58. НПАОП 40.1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. − К.: Держнаглядохоронпраці України, 1998.

59. НПАОП 27.0-1.01-08. Правила охорони праці в металургійній промисловості. – К.: Держгірпромнагляд України, 2009.

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………….
1 МЕТА ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»..
2 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»………………...
3 СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»……………….
3.1 Аналіз умов праці………………………………………………………..
3.2 Заходи по забезпеченню безпеки праці та виробничої санітарії……..
3.2.1 Засоби індивідуального захисту………………………………….
3.2.2 Санітарно-побутові приміщення та пристрої……………………
3.3 Пожежна безпека………………………………………………………...
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА……………………………………….....