Тема 5. Прокуратура України

Семінарське заняття№5

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика основних завдань та функцій прокуратури.

2. Принципи організації й діяльності прокуратури.

3. Система органів прокуратури.

4. Акти прокурорського реагування на виявлені порушення закону.

5. Кадри органів прокуратури.

6. Вимоги, що ставляться до прокурорів.

 

Прокуратура України – самостійний централізований орган державної влади, який не підпорядковується виконавчій чи судовій владі, оскільки її діяльність є елементом системи стримувань і противаг між гілками влади.

Правоохоронна діяльність прокуратури є елементом утілення обов’язку держави з утвердження та забезпечення прав і свобод людини й несе на собі відбиток здійснення нагляду за виконанням правових норм. Є одним з важливих чинників законності та правопорядку.

Діяльність органів прокуратури спрямовано на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку й має своїм завданням захист від неправомірних посягань на:

- закріплені Конституцією України незалежність республіки, суспільний і державний лад, політичну та економічну системи;

- гарантовані соціально-економічні, політичні, особисті права й свободи людини та громадянина;

- основи демократичного устрою державної влади.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень, а також під час застосування заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян; нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

У ст. 6 Закону України «Про Прокуратуру» закріплено принципи організації та діяльності прокуратури, де зазначено, що органи прокуратури:

1. Становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний Прокурор України. Суть принципу єдності полягає в тому, що кожний орган прокуратури, її посадові особи діють у межах своєї компетентності, внаслідок цього забезпечується єдність завдань, що стоять перед прокурорами різних рівнів, загальність методів, форм їх діяльності з основних напрямів роботи.

2. Здійснюють свої повноваження на основі додержання Законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб.

3. Захищають у межах своєї компетенції права й свободи громадян на засадах рівності перед законом.

4. Вживають заходів щодо усунення порушень закону, поновлення порушених прав і притягнення осіб до відповідальності.

5. Діють гласно, інформуючи громадян, а також органи державної влади про результати своєї роботи, про стан і додержання законів органами й установами. Цим прокуратура зміцнює правовий порядок, запобігає порушенню прав і свобод людини.

Генеральна Прокуратура України є центральним органом системи прокуратури, який очолює Генеральний прокурор, який керує діяльністю всіх прокуратур і підпорядкованих закладів та забезпечує виконання завдань покладених на неї. Прокуратура Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також навчальні заклади, науково-дослідні та інші установи.

У системі органів прокуратури діють спеціалізовані прокуратури: Військові прокуратури, що входять до системи прокуратури України, які очолює заступник Генерального Прокурора – начальник головного управління військових прокуратур, це військові прокуратури регіонів, військова прокуратура Військово-морських сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських); Транспортні прокуратури (на правах обласних і міжрайонних); природоохоронні (на правах міжрайонних); прокуратури з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, вони підпорядковуються обласному прокуророві.

Визначені законом повноваження прокуратури реалізують у формі актів прокурорського реагування. Особливістю цих актів є те, що їх слід розглядати не тільки як право, а й як обов’язок прокурора реагувати на порушення закону.

Протест прокурора – один із основних правових засобів реагування прокурора, або його заступника на виявлені порушення закону. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта й підлягає обов’язковому розглядові відповідним органом або посадовою особою в десятиденний строк після його надходження до органу, який видав цей правовий акт або до вищестоящого органу. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися до суду із заявою про визнання акта незаконним.

Письмовий припис про усунення порушень закону вносить прокурор або його заступник органу чи посадовій особі, які допустили порушення. Припис підлягає негайному виконанню. Припис використовують переважно, в разі реальної загрози спричинення тяжких наслідків. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокуророві.

Подання прокурора спрямовано на усунення порушень закону, причин і умов що їх сприяють. Подання ґрунтується на матеріалах прокурорської перевірки, а підставою для його внесення є виявлені факти порушень. Подання вносять у орган чи посадовій особі, компетенція яких дозволяє вжити реальних заходів щодо усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяли. Подання підлягає негайному розглядові, але не пізніше ніж у місячний строк.

Постанова прокурора є одним із поширених актів прокурорського реагування. Постанову про порушення кримінальної справи, про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення виносить прокурор щодо посадової особи або громадянина в разі порушення ними закону.

Прокурорами та слідчими можуть бути громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові та моральні якості, бути принциповими й непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов’язків із громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Особи, які не мають досвіду роботи за спеціальністю, проходять у органах прокуратури стажування строком до одного року. Особи, вперше призначені на посаду помічників прокурорів, слідчих складають Присягу працівника прокуратури.

На посаду районних і міських прокурорів призначають осіб віком не молодше 25 років, зі стажем роботи в органах прокуратури або суду не менш ніж три роки. На посаду прокурорів АРК, областей, міст Києва та Севастополя та прирівняних до них прокурорів призначають осіб віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або суду не менш семи років, для цієї категорії керівників важливе значення має наявність організаторських здібностей, вміння керувати колективом тощо.

Прокурори й слідчі підлягають атестації один раз на п’ять років.

Порядок присвоєння та позбавлення класних чинів визначено Положенням «Про класні чини працівників прокуратури України» від 06.12.1991 р.

Законом України «Про прокуратуру» встановлено порядок заохочень, передбачено заходи матеріального та соціального забезпечення, правового й соціального захисту працівників органів прокуратури.

За порушення закону, неналежне виконання службових обов’язків чи вчинення ганебного вчинку прокурори й слідчі несуть відповідальність згідно з «Дисциплінарним статутом прокуратури» від 06.12.1991 р.

 

Теми рефератів:

1. Прокурорський нагляд: поняття, основні напрямки діяльності.

2. Правовий статус кадрів органів прокуратури.

3. Взаємодія прокуратури з державними органами та об єднаннями громадян.

 

Вирішить завдання:

Завдання 1. Прокурор району встановив, що наказ директора заводу про звільнення водія Божка М.Р. суперечить трудовому законодавству, відмінив його, й повідомив про це директора.

Чи правомірні дії прокурора.

 

Завдання 2. Генеральна Прокуратура України встановила, що Кабінет Міністрів України прийняв низку рішень, які не відповідають закону.

Чи можливе реагування прокурора на порушення закону.

Завдання 3. 22-річний Колісник М.Р., який закінчив юридичний коледж і має дворічний стаж роботи державним виконавцем, звернувся до обласної прокуратури із заявою прийняти його на роботу прокурором. Старший помічник прокурора області по роботі з персоналом відмовив йому на тій підставі, що в того не має вищої юридичної освіти, п’ятирічного стажу роботи в правоохоронних органах і йому не виповнилося 25 років.

Чи відповідають мотиви відмови чинному законодавству. Назвіть вимоги, що ставляться до осіб, які призначаються на посаду прокурора.

Питання цільових виступів студентів:

1. Правові основи діяльності органів прокуратури.

2. Місце органів прокуратури в системі органів державної влади, роль у забезпеченні взаємодії всіх гілок влади.

3. Завдання і функції органів прокуратури.

4. Характеристика принципів організації й діяльності органів прокуратури.

5. Форми представництва прокурором інтересів громадян і держави.

6. Акти прокурорського реагування на порушення законності.

7. Напрямки прокурорського нагляду – як самостійної форми державної діяльності.

 

Список рекомендованої літератури та перелік нормативних актів:

1. Конституція України

2. Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р.

3. Закон України «Про Вищу Раду юстиції» від 15.01.1998 р.

4. Постанова Верховної Ради України від 06.11.1991 р. «Положення про класні чини працівників органів прокуратури».

5. Постанова Верховної Ради України від 06.11.1991 р. «Дисциплінарний Статут органів прокуратури».

6. Закон України «Про звернення громадян» від 16.10.1996 р.

7. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р.

8. Кодекс адміністративного судочинства.

9. Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 р.

10. Закон України «Про судоустрій України» від 7.02.2002 р.

11. Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 р.

12. Закон України «Про державну кримінально-виконавчу службу в Україні» від 23.04.2005 р.

13. Закон України «Про військову службу правопорядку у збройних силах України» від 07.03.2002 р.

14. Закон України «Про вищу раду юстиції» від 15.01.1998 р.

15. Закон України «Про службу безпеки» від 25.03.1992 р.

16. Кодекс України про адміністративні правопорушення

17. Господарсько процесуальний кодекс

18. Цивільно процесуальний кодекс

19. Кримінально процесуальний кодекс України.

20. Маляренко В.Г. Судові та правоохоронні органи України.

21. Горелов М. «Правовий статус слідчих підрозділів ОВС» /Право України.-2005., 310.,- с 67-70

22. Васильев А.С.» Судебные и правоохранительные органы Украины» учебное пособие.-Х.2003.

23. «Судебные и правоохранительные органы Украины» Учебное пособие под редакцией А.С.Васильева и Е.Л.Стрельцова.Издание пятое.-Харьков,»Одиссей»,2006.-304

24. «Організація судових та правоохоронних органів»Підручник за редакцією д.ю.н.,професора Марочкіна.-Харків.,Одісей,2007.