Завдання до контрольної роботи і вибір варіанта

Контрольна робота складається з семи задач. Задачі № 1 і № 2 мають по 50 варіантів вихідних даних. Варіанти цих задач вибираються у відповідності з двома останніми цифрами номера залікової книжки. Якщо утворене ними число менше або дорівнює 50, то номер варіанта дорівнює цьому числу, а якщо більше, то номер варіанта визначається відніманням від нього числа 49. Наприклад, для залікової книжки з двома останніми цифрами 40 варіант буде 40, а з цифрами 69 варіант буде 20.

При розв’язуванні задачі № 1 необхідно користуватися мікрокалькулятором.

Номер варіанта задач № 3 – № 30 вибирається відповідно з останньою цифрою номера залікової книжки. Номери задач для кожного варіанта наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Номери задач для кожного варіанта

Номер варіанта
Номери Задач

Задачі № 3 – № 21 мають 10 варіантів вихідних даних. Необхідний варіант вибирається відповідно з передостанньою цифрою номера залікової книжки.

Задача № 1

При перевірці засобу вимірювання шляхом зіставлення його показань з показаннями зразкового засобу вимірювання для однієї контрольної позначки шкали Х було отримано п’ять показань зразкового засобу вимірювання, які зняті при наближенні до позначки Х з боку менших значень, і п’ять показань при наближенні до цієї позначки з боку більших значень. Вихідні дані для розв’язування задачі наведені в таблиці 2.

Необхідно визначити такі параметри засобу вимірювання, що перевіряється:

– варіацію показів В;

– оцінку систематичної складової похибки;

– оцінку середньоквадратичного відхилення випадкової складової похибки;

– оцінку похибки D.

Задача № 2

Обчислити абсолютну і відносну похибки вимірювання величини Х, яка визначається непрямим методом за результатами прямих вимірювань величин . Навести структурну схему вимірювань і пояснити порядок проведення вимірювань. Вихідні дані для розв’язування задачі наведені в таблиці 3.

Задача № 3

Вольтметр магнітоелектричної системи з однонапівперіодною схемою випрямлення проградуйований у середньоквадратичних значеннях синусоїдальної напруги і включений у коло змінного струму. Закон зміни напруги . Визначити показання вольтметра. Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 4.

Таблиця 4

Вихідні дані до задачі № 3

Номер варіанта
, В	– 10	– 20		– 5	– 15	– 5
, В			– 10

Задача № 4

Відлік за шкалою пікового вольтметра з закритим входом при вимірюванні однополярних прямокутних імпульсів складає U. Визначити пікове, середньоквадратичне і середньоспрямлене значення напруги, якщо тривалість імпульсу , де Т – період слідування імпульсів. Шкала вольтметра проградуйована в середньоквадратичних значеннях синусоїдальної напруги. Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Вихідні дані до задачі № 4

Номер варіанта
U, В
K	0,1	0,5	0,2	0,3	0,4	0,05	0,15	0,08	0,75	0,01

Задача № 5

Визначити показання електродинамічного, спрямлювального та пікового вольтметрів з відкритим і закритим входами, включеного в коло змінного струму, якщо закон зміни наруги описується виразом

Шкали вольтметрів проградуйовані в середньоквадратичних значеннях синусоїдальної напруги. Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 6.

Таблиця 6

Вихідні дані до задачі № 5

Номер варіанта
, В
, В

Задача № 6

Визначити показання вольтметрів середньоспрямленого, середнього з відкритим та закритим входами, а також середньоквадратичного значень при вимірюванні напруги

Шкали вольтметрів проградуйовані в середньоквадратичних значеннях напруги. Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 7.

Таблиця 7

Вихідні дані до задачі № 6

Номер варіанта
, В	– 10	– 5	– 20
, В				– 10	– 20	– 50

Задача № 7

В електричне коло з несинусоїдальною напругою включений магнітоелектричний, електростатичний і електронний вольтметри з піковими детекторами з відкритим та закритим входами. Шкали вольтметрів проградуйовані в середньоквадратичних значеннях синусоїдальної напруги. Визначити показання цих вольтметрів, якщо напруга змінюється за законом

Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 8.

Таблиця 8

Вихідні дані до задачі № 7

Номер варіанта
, В
, В
, В

Задача № 8

Визначити частоту і тривалість очікувальної розгортки осцилографа при досліджені імпульсної напруги, яка має період та тривалість , якщо досліджуваний імпульс займає n-ну частину лінії розгортки. Осцилограму побудувати за точками. Значення , та n наведені в таблиці 9.

Таблиця 9

Вихідні дані до задачі № 8

Номер варіанта
, мкс	0,05	0,1	0,2	0,25	0,5			0,01	0,02	0,1
, мкс
n	0,75	0,5	0,5	0,75	0,25	0,5	0,25	0,75	0,5	0,25

Задача № 9

До пластин горизонтального відхилення осцилографа підключена напруга лінійної розгортки з часом прямого ходу і частотою . Якою буде осцилограма на екрані осцилографа, якщо до пластин вертикального відхилення підключена імпульсна наруга негативної полярності тривалістю t і частотою повторення f? Осцилограму побудувати за точками. Значення , , t та f наведені в таблиці 10.

Задача № 10

Побудувати за точками осцилограму, якщо час зростання пилкоподібної напруги розгортки , а час спаду . До входу Y осцилографа підключена синусоїдальна напруга з частотою . Трубка осцилографа під час зворотного ходу не закривається. Значення , та наведені в таблиці 11.

Таблиця 10

Вихідні дані до задачі № 9

Номер варіанта
, мкс
, МГц
t, мкс
f, кГц

Таблиця 11

Вихідні дані до задачі № 10

Номер варіанта
, мкс
, мкс
, кГц

Задача № 11

В якому напрямку буде ковзати осцилограма, якщо частота досліджуваної синусоїдальної напруги , період напруги неперервної лінійної розгортки , а час спаду ? Пояснити графічно. Значення , та наведені в таблиці 12.

Таблиця 12

Вихідні дані до задачі № 11

Номер варіанта
, кГц
, мкс
, мкс

Задача № 12

Розрахувати мінімальну ємність конденсатора С2, при якій частотомір, схема якого наведена на рис. 1, буде вимірювати частоти до . Струм повного відхилення індикатора магнітоелектричної системи , а напруга джерела живлення U. Пояснити принцип роботи такого частотоміра і вказати джерела похибок. Значення , та U наведені в таблиці 13.

Рис.1. Електрична схема конденсаторного частотоміра

Таблиця 13

Вихідні дані до задачі № 12

Номер варіанта
, кГц
, мкА
U, В

Задача № 13

Визначити діапазон частот, в якому загальна похибка вимірювання частоти електронним частотоміром менша заданої величини d за час вимірювання t £ n. При цьому відомо, що похибка зумовлена нестабільністю частоти кварцового генератора, яка не перевищує ± k. Пояснити принцип роботи цифрового частотоміра. Значення d, n та k наведені в таблиці 14.

Таблиця 14

Вихідні дані до задачі № 13

Номер варіанта
	1	2	3	4	5	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5
n, с		0,5	0,25	0,75		2,5	1,5
		2,5		1,5		0,1	0,2	0,15	0,5	0,2

Задача № 14

При вимірюванні частоти гетеродинним частотоміром дві сусідні точки нульових биттів виявляються на частотах та . Визначити вимірювану частоту. Навести структурну схему гетеродинного частотоміра і пояснити принцип його роботи та вказати джерела похибок. Значення та наведені в таблиці 15.

Таблиця 15

Вихідні дані до задачі № 14

Номер варіанта
, кГц
, кГц

Задача № 15

В цифровому фазометрі період повторення лічильних імпульсів дорівнює . Визначити похибку дискретності, якщо вимірюваний фазовий зсув j, а час вимірювання не перевищує t. Навести структурну схему цифрового фазометра і пояснити принцип його роботи. Значення , t та j наведені в таблиці 16.

Таблиця 16

Вихідні дані до задачі № 15

Номер варіанта
, мкс	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
t, с	0,1	0,1
j, град

Задача № 16

Фазометр складається з перетворювача фазового зсуву в інтервал часу і вимірювача часових інтервалів. Описати принцип роботи фазометра, вивести співвідношення, яке пов’язує часовий зсув Dt з фазовим зсувом j. Визначити фазовий зсув j і максимальну похибку вимірювання , якщо відомо, що період порівнюваних напруг Т, часовий зсув Dt, а максимальні похибки вимірювання часових інтервалів та . Значення Dt, Т, та наведені в таблиці 17.

Таблиця 17

Вихідні дані до задачі № 16

Номер варіанта
Т, мс	0,5	2,5	0,25	0,75	0,6	0,8
Dt, мкс
, мкс	0,5		0,5
, мкс			0,5

Задача № 17

Вимірювальний міст зібраний за схемою, наведеною на рис. 2. Визначити ємність і тангенс кута діелектричних втрат конденсатора, якщо баланс моста досягається при значеннях R2, R3, R4 і С3, які вказані в таблиці 18, а частота змінної напруги живлення f. Розрахувати похибку вимірювання і конденсатора, якщо прямі вимірювання виконані з похибками , , , та .

Рис.2. Схема вимірювального моста для вимірювання параметрів конденсатора

Таблиця 18

Вихідні дані до задачі № 17

Номер варіанта
f, Гц
C3, пФ
R2, кОм
R3, кОм
R4, кОм
, %	0,1	0,2	0,05	0,25	0,75	1,0	0,1	0,2	0,25	0,5
, %	0,5	0,75	1,0	1,5	2,0	0,5	0,75	1,0	1,5	2,0
, %	0,1	0,05	0,2	0,1	0,05	0,2	0,25	0,5	0,1	0,3
, %	0,2	0,1	0,3	0,1	0,1	0,3	0,2	0,1	0,3	0,1
, %	0,3	0,5	0,4	0,2	0,1	0,4	0,3	0,1	0,4	0,2

Задача № 18

Вимірювальний міст зібраний за схемою, наведеною на рис. 3. Визначити індуктивність, активний опір і добротність котушки індуктивності, якщо баланс моста досягається при значеннях R2, R3, R4 і С1, наведених в таблиці 19. Частота напруги джерела живлення f. Розрахувати похибку вимірювання індуктивності та добротності, якщо частота f, ємність конденсатора С1, опори резисторів R2, R3 та R4 були виміряні з похибками , , , та .

Рис.3. Схема вимірювального моста для вимірювання параметрів котушки індуктивності

Таблиця 19

Вихідні дані до задачі № 18

Номер варіанта
f, Гц
R2, кОм
R3, кОм
R4, кОм
C₃, пФ
, %	0,05	0,1	0,15	0,2	0,25	0,05	0,3	0,4	0,5	0,4
, %	0,75	0,5	0,1	0,4	1,0	1,5	2,0	0,5	0,1	0,75
, %	0,2	0,1	0,3	0,25	0,3	0,5	0,2	0,5	0,3	0,4
, %	0,3	0,2	0,2	0,5	0,25	0,1	0,4	0,75	0,3	0,1
, %	0,5	0,4	0,4	0,1	0,4	0,1	0,5	1,0	0,2	0,5

Задача № 19

Параметри конденсатора вимірювались куметром за таким методом. При настроюванні в резонанс контуру без досліджуваного конденсатора отримані значення резонансної частоти , ємності С₁ та добротності Q₁. При включенні до контуру вимірювального конденсатора резонансне значення ємності стало С₂, а добротності Q₂. Навести спрощену схему куметра, пояснити принцип його роботи, визначити ємність, опір втрат і тангенс кута діелектричних втрат конденсатора. Розрахувати похибку вимірювання ємності, якщо похибка відліку ємності за шкалою зразкового конденсатора не перевищує ±DС. Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 20.

Задача № 20

Визначити індуктивність, опір втрат, добротність і власну ємність котушки індуктивності на частоті , якщо резонанс послідовного вимірювального контуру відбувається при значенні ємності С₁, а резонансне значення напруги в K разів більше прикладеного до контуру. На частоті резонанс спостерігається при значенні ємності С₂. Розрахувати похибку вимірювання індуктивності, якщо похибки визначення частоти та ємності дорівнюють відповідно та . Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 21.

Таблиця 20

Вихідні дані до задачі № 19

Номер варіанта
Схема включення конденсато-ра в контур	Паралельна	Послідовна
, кГц
С₁, пФ
Q₁
С₂, пФ
Q₂
DС

Таблиця 21

Вихідні дані до задачі № 20

Номер варіанта
, кГц
, кГц
C₁, пФ
C₂, пФ
K
, %	0,5	1,0	0,4	0,25	0,2	0,75	0,5	0,1	0,3	0,4
, %	1,0	1,5	1,0	1,5	0,4	0,5	0,5	2,0	0,75	0,6

Задача № 21

Для вимірювання опору використовується амперметр з внутрішнім опором і вольтметр з внутрішнім опором . При складанні схеми вимірювань вольтметр підключається до амперметра і вимірює падіння напруги на амперметрі та вимірюваному опорі, а також після амперметра. Визначити, яка з двох схем має меншу похибку вимірювання опору і чому. Значення , i наведені в таблиці 22.

Таблиця 22

Вихідні дані до задачі № 21

Номер варіанта
, Ом
, Ом
, Ом	1,5	2,5	1,5	1,0

Задача № 22

Обчислити вимірювану потужність, якщо показання ватметра, включеного послідовно через три атенюатори зі згасаннями відповідно 25 дБ, 5 дБ та 10 дБ, дорівнює 3 мВт?

Задача № 23

Вхідна напруга дорівнює 10 В. Атенюатором з яким згасанням необхідно скористатися, щоб отримати напругу 3 мВ?

Задача № 24

Вивести формулу для визначення відносної похибки вимірювання коефіцієнта амплітудної модуляції методом трапеції за допомогою осцилографа, яка обумовлена кінцевим значенням діаметра електронного пучка, і обчислити похибку, якщо більша основа трапеції А = 20 мм, менша – В = 10 мм, а діаметр електронного пучка дорівнює 1 мм.

Задача № 25

Вивести формулу і обчислити максимальну абсолютну систематичну похибку в градусах при вимірюванні зсуву фаз осцилографом за методом еліпса, яка обумовлена кінцевим значенням діаметра електронного пучка, якщо відстань між точками перетину еліпса з вертикальною віссю дорівнює 10 мм, а максимальна відстань за цією ж віссю дорівнює 20 мм при діаметрі електронного пучка 1 мм.

Задача № 26

Вихідна потужність НВЧ пристрою знаходиться в межах 10...200 Вт. Атенюатором з яким згасанням необхідно скористатися, щоб для вимірювання цієї потужності можна було використовувати ватметр, який має границю вимірювання 100 мВт?

Задача № 27

Визначити відносну похибку засобу вимірювання потужності діапазону НВЧ поглинального типу , обумовлену неузгодженням вхідного опору засобу вимірювання з хвильовим опором лінії передачі, якщо коефіцієнт біжучої хвилі в тракті дорівнює 0,8.

Задача № 28

Перехідний опір спрямованого відгалужувача дорівнює 25 дБ. Обчислити, яка потужність надходить в узгоджене навантаження і яка у вимірювальний пристрій, якщо потужність генератора дорівнює 10 кВт.

Задача № 29

Калориметричним вимірювачем потужності виміряна потужність НВЧ передавача, який працює в імпульсному режимі з тривалістю імпульсу t = 1 мкс та частотою слідування імпульсів F = 1 кГц. Відлік потужності за індикатором вимірювача дорівнює 100 Вт. Визначити потужність в імпульсі та обчислити відносну випадкову похибку вимірювання потужності, якщо тривалість імпульсу виміряна з відносною похибкою ±5%, частота слідування ±2%, а відносна похибка калориметричного вимірювача ±10%.

Задача № 30

Визначити, чому дорівнюють відносні похибки вимірювання напруги вольтметром класу 2,0 зі шкалою 50 В і вольтметром класу 1,0 зі шкалою 200 В, якщо вимірювана напруга дорівнює 40 В?

Методичні вказівки до виконання контрольної роботи

1. В задачі № 1 необхідно за експериментальними даними провести оцінку систематичної та випадкової похибок, а також варіацію похибок і загальну похибку засобу вимірювання.

Систематична похибка засобу вимірювання в точці Х діапазону вимірювання знаходиться за формулою

, (1)

де

(2)

В формулах (2) величини та є і-ми реалізаціями похибок засобів вимірювання, які визначаються при підході до позначки шкали, що перевіряється, відповідно з боку менших та більших значень. Ці похибки знаходяться за показаннями та зразкового засобу вимірювання і розраховуються за такими співвідношеннями:

(3)

де

Оцінка середньоквадратичного відхилення випадкової похибки розраховується за формулою

(4)

Найбільше значення сумарної похибки D визначається як максимальне за абсолютним значенням з і-их реалізацій похибок та .

Варіація показань визначається за формулою

(5)

Визначені за формулами (1) та (4) систематична і випадкова похибки та загальна похибка D є абсолютними. Відносні похибки визначаються за такими співвідношеннями:

де

2. При знаходженні величини Х непрямим шляхом, тобто як результату обчислення за відомою функціональною залежністю , яка зв’язує її з результатами прямих вимірювань величин , систематичну похибку D_С і середньоквадратичне відхилення результату непрямого вимірювання можна знайти за такими формулами:

де – середньоквадратичне відхилення випадкової похибки результату прямого вимірювання , а частинна похідна береться в точках А₁, А₂…,..., А_n, які відповідають результатам прямих вимірювань.

Для прикладу обчислимо похибку визначання хвильового опору Z_ХВ коаксіального кабеля за формулою

Припустимо, що розміри коаксіального кабеля D та d були виміряні за допомогою штангенциркуля з абсолютною похибкою 0,05 мм: D = = 7,02 мм; d = 3,08 мм. Оскільки похибка вимірювання розмірів D та d може приймати як додатні, так і від’ємні значення, то її можна розглядати як випадкову. Тоді похибка вимірювання Z_ХВтакож буде випадковою.

Середньоквадратичне відхилення цієї похибки буде визначатися за таким виразом

Запишемо Z_ХВ у виглляді

Далі знайдемо частинні похідні:

При рівномірному законі розподілу матимемо

З врахуванням знайдених похідних отримаємо

У відносній формі похибка буде дорівнювати

3. При розв’язуванні задач № 3…№ 7 необхідно пам’ятати, що показання вольтметрів, призначених для роботи в колах змінного струму, залежать від форми кривої вимірюваної напруги і значень напруг, в яких вони проградуйовані.

Шкали переважної більшості електронних аналогових вольтметрів градуюються в середньоквадратичних значеннях синусоїдальної напруги. При інших формах кривої напруги показання таких вольтметрів можна визначити виходячи з різних значень змінної напруги, які пов’язані між собою коефіцієнтами форми К_Ф та амплітуди К_А:

(6)

де – середньоквадратичне значення змінної напруги; – середньовипрямлене значення змінної напруги;

– пікове або найбільше з усіх миттєвих значень напруги за період або час вимірювання; – функція, яка визначає часову залежність миттєвих значень напруги.

Якщо вольтметр градуйований в середньоквадратичних значеннях синусоїдальної напруги, то при іншій формі напруги його показання будуть дорівнювати при детекторі середньовипрямлених значень. Показання вольтметра з середньоквадратичним детектуванням не залежать від форми кривої вимірюваної напруги.

Інші значення напруги визначаються за формулами (6) та відомими коефіцієнтами К_А та К_Ф. Якщо значення К_А та К_Ф не задані, а відома лише функція , яка описує форму вимірюваної напруги, то ці коефіцієнти розраховуються теоретично.

4. Для розв’язання задач №8... №11 необхідно вивчити принцип роботи електронного осцилографа. При спостереженні часових залежностей для часової розгортки зображення на пластини Х подають пилкоподібну напругу, миттєве значення якої лінійно пов’язано з часом

Спостереження часових залежностей є одним з основних призначень осцилографа, тому всі осцилографи мають внутрішній генератор пилкоподібної напруги.

Якщо відома форма сигналів, які подаються на входи Х та Y осцилографа, то можна графічно побудувати зображення, яке буде на екрані осцилографа. Для цього в однакові моменти часу визначаються миттєві значення напруг на горизонтальних і вертикальних пластинах відхилення. Положення плями в площині екрана буде залежати від співвідношення цих напруг.

5. Задачі №12... №16 складені відповідно до тем 7 та 8.

При розв’язанні задач, які відносяться до цифрових частотомірів та фазометрів, необхідно пам’ятати, що однією з основних похибок для них є похибка дискретності. Ця похибка зумовлена тим, що неперервний інтервал часу, протягом якого проводиться вимірювання, неможливо відтворити цілим числом дискретних відліків. Похибка дискретності є випадковою. Її максимальне абсолютне значення дорівнює одному періоду слідування лічильних імпульсів, а відносне значення визначається за формулою

де Т_Л – період слідування лічильних імпульсів; Т_К – тривалість каліброваного інтервалу.

6. Задачі №17... №21 складені відповідно до теми 10. В них необхідно визначити параметри котушки індуктивності та конденсатора.

Основним параметром котушки індуктивності є її індуктивність. Якість котушки індуктивності характеризується добротністю , де Х_L = wL – реактивний опір котушки індуктивності; R_L – опір втрат в послідовній схемі заміщення.

Для вимірювання параметрів елементів кіл найчастіше використовують резонансний та мостовий методи, які дозволяють виміряти тільки еквівалентну (діючу) індуктивність

де – власна індуктивність котушки індуктивності;

f – частота, на якій проводиться вимірювання ;

– власна резонансна частота котушки індуктивності;

C_L– власна міжвиткова ємність котушки індуктивності.

Для визначення за результатами вимірювання власної індуктивності необхідно знати С_L, яка може бути виміряна резонансним методом за допомогою сукупних вимірювань. Вимірювання проводяться на двох частотах при настроюванні в резонанс:

(7)

де С₀₁ та С₀₂ – резонансні значення ємностей на частотах та .

Розв’язавши рівняння (7) відносно С_L, отримаємо

де

Точність вимірювання С_L можна значно підвищити, якщо скористатися результатами вимірювань на другій гармоніці, тобто .

Основним параметром конденсатора є ємність С. Якість конденсатора характеризується тангенсом кута діелектричних втрат

де R_С – опір втрат в послідовній схемі заміщення;

реактивний опір конденсатора.

Формули для розрахунку параметрів котушок індуктивності та конденсаторів наведені в літературі [1, 2, 3].

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ЗАПИТАНЬ З КУРСУ

“МЕТРОЛОГІЯ ТА ВИМІРЮВАЛЬНА ТЕХНІКА”

1. Поняття вимірювань. Класифікація вимірювань. Основні відомості про одиниці вимірювань. Міжнародна система одиниць.

2. Загальні відомості про засоби вимірювання, види засобів вимірювань, їх стисла характеристика.

3. Система позначень електромеханічних і електронних засобів вимірювань. Принцип побудови.

4. Похибки абсолютні, відносні, систематичні і випадкові. Визначення похибок за результатами прямих вимірювань. Форми представлення результатів вимірювань.

5. Поняття диференціальної функції розподілу похибок. Побудова гістограми функції за результатами багатократних спостережень. Стандартна апроксимація функцій розподілу густини ймовірностей. Види стандартних апроксимацій.

6. Правила підсумовування похибок.

7. Похибки непрямих, сукупних і сумісних вимірювань. Вирази для розрахунку, приклади.

8. Методи нормування похибок засобів вимірювань і форми представлення їх класів точності.

9. Правила заокруглення числових значень похибки і результатів вимірювань.

10. Принцип дії, рівняння шкали, область і особливості використання магнітоелектричних, електродинамічних, електростатичних і електромагнітних вимірювальних механізмів. Способи розширення діапазонів вимірювання струму і напруги.

11. Особливості вимірювання електромеханічними приладами струмів і напруг на високих частотах. Характеристика частотних властивостей випрямних, електродинамічних, електростатичних та електромагнітних вольтметрів і амперметрів.

12. Електронні стрілкові вольтметри та вимірювачі рівня. Структурні схеми, принцип дії вольтметрів пікових, середньовипрямлених і середньоквадратичних значень напруги.

13. Часово-імпульсні цифрові вольтметри постійного струму. Структурна схема, принцип дії, причини виникнення похибок, технічні характеристики типових вольтметрів.

14. Часово-імпульсні та цифрові вольтметри з інтегруванням. Структурні схеми, принцип дії, причини виникнення похибок.

15. Кодово-імпульсні цифрові вольтметри постійного струму. Структурні схеми, принцип дії, причини виникнення похибок, технічні характеристики типових вольтметрів.

16. Електронний осцилограф. Структурна схема, призначення і взаємозв’язок функціональних вузлів.

17. Види спотворень осцилограм, причини їх виникнення і способи зменшення.

18. Види розгорток осцилографа та їх використання для вимірювань.

19. Цифровий осцилограф. Узагальнена структурна схема, принцип дії, технічні характеристики.

20. Ватметри, принцип роботи яких базується на множенні сигналів. Структурні схеми, основні розрахункові співвідношення, область використання.

21. Калориметричні і терморезисторні ватметри поглинутої потужності. Структурні схеми, принцип дії, область використання.

22. Ватметри прохідної потужності. Принцип дії, область використання, причини виникнення похибок.

23. Гетеродинний аналізатор спектра. Структурна схема, принцип дії, причини спотворень спектра.

24. Резонансні аналізатори спектра і гармонік послідовної та паралельної дії. Структурні схеми, принцип дії, область використання.

25. Дисперсійний аналізатор спектра та аналізатор спектра з гребеневим фільтром. Структурна схема, принцип дії, причини виникнення похибок, переваги і недоліки.

26. Цифровий аналізатор спектра. Структурна схема, принцип дії, причини виникнення похибок.

27. Вимірювання активних опорів за методом амперметра-вольтметра та мостовим. Схеми мостів постійного струму і магнітоелектричних омметрів, розрахункові співвідношення, причини виникнення похибок.

28. Мости змінного струму для вимірювання параметрів конденсаторів та котушок індуктивності. Схеми мостів, розрахункові співвідношення, причини виникнення похибок.

29. Аналоговий куметр і його використання для вимірювання комплексних опорів. Схема, розрахункові співвідношення, причини виникнення похибок.

30. Цифровий куметр. Структурна схема, принцип дії, причини виникнення похибок.

31. Вимірювання параметрів НВЧ трактів. Способи вимірювання, розрахункові співвідношення для вхідного опору, коефіцієнтів відбиття, біжучої та стоячої хвиль, причини виникнення похибок.

32. Електронний частотомір. Структурна схема, принцип роботи в режимі вимірювання частоти, періоду та відношення частот. Причини виникнення похибок.

33. Конденсаторний частотомір. Схема, принцип дії, причини виникнення похибок.

34. Вимірювання частоти за методом порівняння. Схеми і принципи вимірювань, причини виникнення похибок.

35. Вимірювання фазового зсуву за методами сумарних і різницевих напруг. Принцип вимірювання, причини виникнення похибок.

36. Вимірювання фазового зсуву за методом перетворення в часовий інтервал. Цифрові фазометри.

37. Фазометри з перетворенням частоти.

38. Вимірювання законів розподілу ймовірності та густини ймовірності випадкових сигналів. Принцип вимірювання, розрахункові співвідношення. Структурні схеми аналогових та цифрових вимірювачів.

39. Вимірювання числових параметрів випадкових процесів. Розрахункові співвідношення, схеми вимірювання, причини виникнення похибок.

40. Вимірювання кореляційних функцій. Структурні схеми вимірювачів, принцип дії, причини виникнення похибок.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Елизаров А.С. Электрорадиоизмерения. – Минск: Вышейшая школа, 1986. – 320 с.

2. Кушнир Ф.В. Электрорадиоизмерения. – Л.: Энергоатомиздат, 1983. – 318 с.

3. Кукуш В.Д. Электрорадиоизмерения: Учеб. пособие. – М.: Радио и связь, 1985. – 368 с.

4. Горбатюк С.М., Гуцало О.Г., Кичак В.М., Пашковський Е.Є. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Основи метрології”. – Вінниця, ВДТУ, 1996. – 47 с.

Додаткова