У виробничих умовах на робітника звичайно впливає одночасно багато негативних факторів. Для комплексної оцінки впливу виробничих факторів на людину використовують інтегральну оцінку важкості праці та коефіцієнт умов праці [24]. Методика розрахунку інтегральної оцінки важкості праці наведено у прикладах 18 – 19, коефіцієнту умов праці – у прикладі 21. Інтегральна бальна оцінка важкості праці дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини (приклад 20).
Приклад 18. Оцінити категорію важкості праці оператора. На робочому місці є три елемента умов праці, що формують ії важкість: Х 1 – шум 73 дБ А, Х 2 – освітленість 240 лк, Х 3 – тривалість повторюваних операцій 15 с. Тривалість дії факторів 8 годин.
Рішення. Категорія важкості характеризує стан організму людини, який формується впливом умов праці [24].
Для об’єктивної оцінки важкості праці всі матеріально-виробничі елементи умов праці розміщені в порядку зростання ступені небезпеки і шкідливості у відповідності до шести категорій важкості праці (табл. 8):
1) роботи, що виконуються в оптимальних умовах;
2) роботи, що виконуються в умовах, які відповідають гранично допустимим концентраціям і рівням (ГДК і ГДР) санітарно-гігієнічних елементів, а також допустимим величинам психофізіологічних елементів;
3) роботи з умовами праці, що відхиляються від ГДК іГДР та допустимих величин психофізіологічних елементів;
4) роботи у несприятливих умовах праці;
5) роботи, що виконуються в екстремальних умовах праці;
6) роботи, що виконуються в критичних умовах праці.
Згідно з табл. 8, кожний виробничий елемент умов праці Xi отримує бальну оцінку від 1 до 6, якщо він впливає на працівника на протязі всієї робочої зміни. У тих випадках, коли він впливає на працівника не повний робочий день, а лише частково, елемент оцінюється його тривалістю і визначається за діаграмами [24] з урахуванням часу їх впливу.
Таблиця 8 – Бальна оцінка елементів умов праці [24]
| Оцінка факторів умов праці, бали | Параметри мікроклімату в теплий період року | ||
| Температура, оС | Швидкість руху повітря, м/с | Відносна вологість повітря, % | |
| 18 – 20 | <0,2 | 40...54 | |
| 21 – 22 | 0,2 – 0,5 | 55 – 60 | |
| 23 – 28 | 0,6 – 0,7 | 61 – 75 | |
| 29 – 32 | 0,8 – 1,2 | 76 – 85 | |
| 33 – 35 | 1,3 – 1,7 | Понад 85 | |
| >35 | >1,7 | – |
Продовження таблиці 8
| Оцінка факторів умов праці, бали | Шум, дБ А | Освітленість, лк | Тривалість зосередженого спостереження, % |
| Нижче 33 | Понад 300 | Нижче 25 | |
| 33 – 50 | 240 – 300 | 25 – 50 | |
| 51 – 54 | 160 – 230 | 51 – 75 | |
| 55 – 63 | 100 – 150 | 76 – 85 | |
| 64 – 74 | 60 – 90 | 86 – 90 | |
| Понад 75 | 30 – 50 | Понад 90 |
Продовження таблиці 8
| Оцінка факторів умов праці, бали | Число важливих об’єктів спостереження | Точність зорових робіт | Тривалість повторюваних операцій, с |
| Нижче 5 | Груба | Понад 100 | |
| 5 – 10 | Мала | 31 – 100 | |
| 11 – 25 | Середня | 20 – 30 | |
| Понад 25 | Висока | 10 – 19 | |
| – | Дуже висока | 5 – 9 | |
| – | Найвища | 1 – 4 |
Інтегральну бальну оцінку важкості праці Ит на конкретному робочому місціможна визначити за такою формулою
, (46)
де Хоп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;
Х – середній бал усіх елементів умов праці крім визначаючого Х оп.
Середній бал усіх елементів дорівнює 
- сума всіх елементів крім визначаючого Хоп;
n- кількість врахованих елементів умов праці.
Якщо умови праці оцінюються тільки балами 1 і 2, то інтегральну оцінку важкості праці визначають за формулою
, (47)
де 
– середній бал усіх елементів умов праці.
Середній бал усіх елементів умов праці дорівнює 
У відповідності до інтегральної бальної оцінки важкості праці можна оцінити категорію умов праці (табл. 9).
Таблиця 9 – Залежність категорії важкості праці від величини
інтегральної бальної оцінки [24]
| Категорія важкості праці | Діапазон інтегральної бальної оцінки |
| I | До 18 |
| II | 19...33 |
| III | 34...45 |
| IV | 45,7...53,9 |
| V | 54...59 |
| VI | Понад 59,1 |
Згідно умов завдання та табл. 8 елементи умов праці оцінюються відповідно до Х 1 = 5, Х 2 = 2, Х 3 = 4. Елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку, в даному прикладі є шум: Хоп =5. Середній бал всіх елементів умов праці крім визначаючого дорівнює
Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо за формулою (46):
Інтегральна оцінка важкості праці в 55 балів відповідає V категорії важкості праці (згідно з табл. 9).
Приклад 19. Оцінити категорію важкості праці робітника. На робочому місці присутні 7 елементів умов праці, що формують ії важкість: Х1 – шум 50 дБ А, Х2 – освітленість 250 лк, Х3 – тривалість повторюваних операцій 40 с, Х4 – температура повітря 20оС, Х5 – швидкість руху 0,3 м/с, Х6 – число важливих об’єктів спостереження 5, Х7 – точність зорових робіт мала. Тривалість дії факторів 8 годин.
Рішення. Згідно умов завдання та табл. 8 елементи умов праці оцінюються відповідно Х1= 2, Х2 = 2, Х3= 1, Х4= 1, Х5 = 2, Х6 = 2, Х7= 2. Усі елементи умов праці оцінюються тільки балами 1 і 2, тому інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо за формулою (47).
Середній бал всіх елементів умов праці дорівнює
Інтегральна бальна оцінку важкості праці за формулою (47)
Інтегральна оцінка важкості праці в 55 балів відповідає II категорії важкості праці (згідно з табл. 9).
Приклад 20. Оцінити працездатність людини за даними умовами праці. Характеристики умов праці наведено у прикладі 18.
Рішення. Згідно проведених розрахунків (приклад 18) інтегральна оцінка важкості праці складає 55 балів, що відповідає V категорії важкості праці
Інтегральна бальна оцінка важкості праці дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини [24]. Для цього спочатку визначається ступінь стомлення в умовних одиницях:
, (48)
де 15,6 и 0,64 – коефіцієнти регресії.
Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):
. (49)
Розраховуємо працездатність людини за даними умовами праці
Приклад 21. У відділі працює 40 працівників. Визначити індекси відхилення (відповідності) фактичного значення освітленості нормативним умовам та коефіцієнт умов праці. Характеристика умов праці: на 10 робочих місцях фактична освітленість 150 лк при нормі 200 лк, 15 робочих місцях – 170 лк при нормі 250 лк і на інших 15 робочих місцях – 200 лк при нормі 250 лк; рівень шуму 60 дБ А при нормі 50 дБ А; температура повітря 25оС при нормі 22оС.
Рішення. Індекс відхилення фактичних умов праці від нормативних розраховується за формулою:
(50)
де Уф і Ун – відповідно фактичне та нормативне значення показників елементів умов праці в існуючих одиницях виміру.
У тих випадках, коли перевищення фактичних показників у порівнянні з нормативними (шум, вібрація, наявність пилу та інших шкідливих речовин в повітряному середовищі) погіршує умови праці, індекс відповідності фактичних елементів умов праці до нормативних визначається зворотним відношенням за формулою:
(51)
Для розрахунку індексу відповідності для освітлення використовуємо формулу (50) через те, що підвищення рівня освітлення робочого місця сприяє поліпшенню умов праці. Індекс відхилення в цілому складає:
Для розрахунку індексу відповідності для шуму і температури використовуємо формулу (51) через те, що підвищення рівня цих параметрів робочого місця сприяє погіршенню умов праці. Індекси відхилення складають:
Визначені індекси вказують на те, що для шуму й освітленості вони мають значне відхилення від нормативного.
Коефіцієнт умов праці визначається як середня геометрична величина показників, що характеризують умови праці, за такою формулою:
(52)
де а1, а2,..., аn – індекс відхилення фактичних значень елементів праці від нормативних за відповідними показниками;
n – кількість показників, що характеризують елементи умов праці, за якими проводилися заміри.
Коефіцієнт умов праці визначається за формулою (52):
Визначений коефіцієнт умов праці вказує на необхідність проведення заходів щодо охорони праці. Напрями заходів визначаються відповідно до значень індексів відхилення. У нашому випадку це збільшення освітленості робочих місць та зменшення рівня шуму.
