Позначення і символи генетики

Задача 1.

Гемоглобін містить 0,34% Феруму. Обчисліть відносну молекулярну масу гемоглобіну.

Розв’язання:

A_r(Fe) = 56.

Складаю пропорцію: 0,34% - 56,

100% - х,

Звідси х = 56·100/0,34, х = 16471.

Відповідь: Мінімальна відносна молекулярна маса гемоглобіну становить 16471.

Задача 2.

Білок складається з 124 залишків АМК. Порівняйте відносні молекулярні маси білка та гена, що його кодує.

Розв’язання:

М_r(АМК) = 100, М_r(нуклеотида) = 345

М_r(білка) -?

М_r(гена) -?

Встановимо відносну молекулярну масу білка: 124 · 100 = 12400 (оскільки всього залишків АМК 124, а молекулярна маса одного в середньому 100).

Встановимо кількість пар нуклеотидів у складі гена, що кодує цей білок, виходячи з того, що кожен залишок АМК закодований трьома нуклеотидами (триплетом): 124 · 3 = 372.

Оскільки кожен нуклеотид в одному ланцюзі ДНК має комплементарний собі нуклеотид в складі другого ланцюга, то здобуте число слід подвоїти: 372 · 2 = 744.

Визначаємо відносну молекулярну масу гена: 744 · 345 = 256 680.

Визначимо, у скільки разів ген важчий за білок: 256 680: 12400 = 20,7.

Відповідь: відносна молекулярна маса білка у 20,7 рази більша, ніж відносна молекулярна маса гена, що кодує даний білок.

Задача 3.

Гормон росту людини (соматотропін) – білок, що містить 191 залишок АМК. Скільки кодуючи нуклеотидів і триплетів входить до складу гена соматотропну?

Розв’язання:

Одну АМК кодує один триплет, отож у складі гена 191 триплет нуклеотидів.

Один ланцюг складається з 191 · 3 = 573 нуклеотиди.

Обидва ланцюги (кодуючий і комплементарний) містять вдвічі більше нуклеотидів: 573 · 2 = 1146.

Відповідь: до складу гена соматотропну входить 191 триплет нуклеотидів, що містить 1146 нуклеотидів у двох ланцюгах.

Задача 4.

Фрагмент молекули ДНК містить 560 тимідилових нуклеотидів, що становить 28% загальної кількості. Визначте:

а) скільки в даному фрагменті аденілових, гуанілових і цитидилових нуклеотидів;

б) розмір даного фрагмента

Розв’язання:

а) Кількість аденілових нуклеотидів дорівнює кількості тимідилових (А – Т), тобто 560. Загальна кількість А і Т – 1120, що становить 56%.

 

Позначимо кількість Г + Ц через x і складемо пропорцію:

1120 – 56%;

x – 44%.

Звідси кількість Г – 440, Ц – 440.

б) В даному фрагменті 2 000 нуклеотидів, тобто 1 000 пар. Довжина фрагмента ДНК:

1 000 × 0,34нм = 340нм.

Відповідь: А = 560, Т = 560, Г -440, Ц = 440; довжина фрагмента 340 нм.

Задача 5.

У молекулі ДНК з відносною масою 69 000 на частку аденілових нуклеотидів припадає 8625. Визначте кількість нуклеотидів кожного виду, якщо молекулярна маса одного нуклеотида 345.

Розв’язання:

Загальна кількість нуклеотидів 69 000: 345 = 200. Кількість аденілових нуклеотидів складає 8625: 345 = 25, а оскільки А = Т, то тимідилових нуклеотидів також 25.

Гуанілових і цитидилових нуклеотидів 200 – 50 = 150, а оскільки Г = Ц, то кожного виду окремо – по 75.

Відповідь: А = 25, Т = 25, Г = 75, Ц = 75.

Задача 6.

До складу білка входять 400 амінокислот. Визначте, яку довжину має ген, що його кодує.

Розв’язання:

Відповідна ділянка одного ланцюга ДНК складається з 400×3=1200 нуклеотидів, а ген – із 1200 пар нуклеотидів. Довжина одної пари нуклеотидів 0,34 нм, звідси довжина даного гена 1200 · 0,34=408 нм.

Відповідь: довжина гена 408 нм.

Задача 7.

У фрагменті ДНК знайдено 1120 аденінових нуклеотидів, що становить 28% від загальної кількості. Встановіть відсотковий вміст інших нуклеотидів та відносну молекулярну масу і довжину цього фрагмента ДНК.

Розв’язання:

За правилом Чаргаффа і принципом компліментарності встановимо, що Т = А = 1120 нуклеотидів = 28%.. Тому Г = Ц = (100% – (А + Т)): 2 = 22%.

Щоб встановити кількість нуклеотидів Г і Ц у даному фрагменті ДНК, складемо пропорцію: 1120 нуклеотидів – 28%

х нуклеотидів – 22%,

звідки х = Г = Ц = 1120 · 22 / 28 = 880 нуклеотидів.

Щоб визначити довжину фрагмента ДНК, (1120 + 880) · 0,34 нм = 680 нм.

Для того, щоб встановити молекулярну масу обох ланцюгів ДНК, суму всіх нуклеотидів треба помножити на відносну молекулярну масу одного нуклеотида: (1120 · 2 + 880 · 2) ·345 = 1 380 000.

Відповідь: А = Т = 1120, Г = Ц = 880, l = 680 нм, m = 1 380 000.

Задача 8.

Визначте відносну молекулярну масу гена (дволанцюгової ДНК), якщо в одному його ланцюзі закодовано білок з відносною молекулярною масою 3000.

Розв’язання:

У даному білку міститься кількість залишків АМК, яку можна встановити, якщо поділити М_r(білка) на М_r(АМК):

3 000: 100 = 30.

Встановимо кількість нуклеотидів у двох ланцюгах ДНК, що кодують даний білок:

30 · 3 · 2 = 180 (нуклеотидів).

Визначимо відносну молекулярну масу гена:

180 · 345 = 62 100.

Відповідь: відносна молекулярна маса гена, що кодує цей білок, складає 62 100.

 

ВПРАВИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ:

1. Фрагмент першого ланцюга ДНК має таку послідовність нуклеотидів: ТАЦ-АГА-ТГГ-АГТ-ЦГЦ. Визначте послідовність мономерів білка, закодованих фрагментом другого ланцюга ДНК.

2. Некодуючий ланцюг ДНК має будову ГАГ-АГГ-ЦГТ-АГА-ЦГГ. Визначте будову відповідного фрагмента молекули білка, синтезованої за участі кодуючого ланцюга ДНК.

3. Перший ланцюг фрагмента гена має таку структуру: ТАТ-ТЦТ-ТТТ-ТГТ-ГГА. Вкажіть структуру відповідного фрагмента білка, синтезованого за участю другого ланцюга ДНК.

4. Фрагмент ДНК складається з нуклеотидів, розміщених в такій послідовності: ГЦГ-ААТ-АТГ-ЦАЦ-ТТА. Встановіть послідовність залишків АМК у молекулі білка, синтезованій за другим ланцюгом ДНК.

5. Некодуючий ланцюг фрагмента гена має таку послідовність нуклеотидів: ЦАА-ЦГЦ-ЦТГ-ЦГТ-ТГА. Встановіть послідовність залишків АМК у фрагменті молекули білка, закодованої кодуючим ланцюгом цього гена.

6. Фрагмент молекули білка нормального гемоглобіну крові складається з таких амінокислот: вал – лей – лей – тре – про – глн – ліз. Встановіть послідовність нуклеотидів у кодуючому ланцюзі ДНК, який кодує цей білок, та у некодуючому ланцюзі ДНК, комплементарному першому.

7. Поліпептид складається з такої послідовності АМК: глн – про – ала – сер – мет – три – асн. Встановіть послідовність нуклеотидів у кодуючому ланцюзі ДНК, який кодує цей поліпептид, та у некодуючому ланцюзі ДНК, комплементарному першому.

8. Фрагмент одного з поліпептидних ланцюгів ферменту підшлункової залози складається з такої послідовності АМК: глі – асп – про – тир – вал – про – гіс. Встановіть послідовність нуклеотидів у кодуючому ланцюзі ДНК, який кодує цей фрагмент поліпептиду, та у некодуючому ланцюзі ДНК, комплементарному першому.

9. Фрагмент молекули міоглобіну складається з таких залишків АМК: ала – глу – тир – сер – глн – вал – асн. Встановіть послідовність нуклеотидів у кодуючому ланцюзі ДНК, який кодує цей білок, та у некодуючому ланцюзі ДНК, комплементарному першому.

10. Поліпептидний ланцюг має таку послідовність залишків АМК: арг – лей – три – арг – глу – лей – сер. Встановіть послідовність нуклеотидів у кодуючому ланцюзі ДНК, який кодує цей фрагмент поліпептиду, та у некодуючому ланцюзі ДНК, комплементарному першому.

11. Фрагмент ДНК складається з таких нуклеотидів: ГЦГ-ААТ-АТГ-ЦАЦ-ТТА-АЦТ-ГЦГ. Визначте склад і послідовність залишків АМК у поліпептидному ланцюзі білка, закодованому в цьому фрагменті гена, якщо фрагмент ДНК втратить сьомий нуклеотид А.

12. Фрагмент ДНК складається з таких нуклеотидів: ГЦГ-ААТ-АТГ-ЦАЦ-ТТА-АЦТ-ГЦГ. Визначте склад і послідовність залишків АМК у поліпептидному ланцюзі білка, закодованому в цьому фрагменті гена, якщо фрагмент ДНК подвоїть сьомий нуклеотид А.

13. Фрагмент ДНК складається з таких нуклеотидів: ГЦГ-ААТ-АТГ-ЦАЦ-ТТА-АЦТ-ГЦГ. Визначте склад і послідовність залишків АМК у поліпептидному ланцюзі білка, закодованому в цьому фрагменті гена, якщо між сьомим та восьмим нуклеотидом стане нуклеотид Г.

14. Ділянка гена має наступний склад нуклеотидів: ТГГ-ТЦГ-ЦАГ-ГАГ-ГГГ-ТТТ-ААА. Визначте послідовність залишків АМК у фрагменті молекули білка, закодованому цією ділянкою гена, якщо іонізуючим випромінюванням видалити 10, 11 та 12 нуклеотиди.

15. Ділянка гена має наступний склад нуклеотидів: ТГГ-ТЦГ-ЦАГ-ГАГ-ГГГ-ТТТ-ААА. Визначте послідовність залишків АМК у фрагменті молекули білка, закодованому цією ділянкою гена, якщо подвоїти десятий нуклеотид Г.

16. Четвертий пептид в нормальному гемоглобіні А складається з амінокислот: валін – гістидин – лейцин – треонін – пролін – глутамінова кислота – глутамінова кислота – лізин. У хворого з синдромом спленомегалії діагностували помірну анемію і виявили такий склад четвертого пептиду: валін – гістидин – лейцин – треонін – проллін – лізин глутамінова кислота – лізин. Визначте зміни, що відбулися в ДНК, що кодує четвертий пептид гемоглобіну, після мутації.

17. У хворого на синдром Фанконі (порушення утворення кісткової тканини) із сечею виділяються амінокислоти, яким відповідають наступні триплети і-РНК: АУА, ГУЦ, АУГ, УЦА, УУГ, УАУ, ГУУ, АУУ. Визначте, які АМК виділяються з сечею у хворого.

18. У здорової людини в сечі виявляють: ала, сер, глу, глі. Запишіть триплети, які кодують АМК, що виділяються з сечею здорової людини.

19. У хворого на цистинурію (підвищений вміст АМК у сечі) із сечею виділяються АМК, яким відповідають триплети і-РНК: ЦУУ, ГУУ, ЦУГ, ГУГ, УЦГ, ГУЦ, АУА. Виділення яких триплетів відбувається з сечею у хворих на цистинурію.

20. Які АМК будуть брати участь в синтезі білка, якщо в систему для штучного синтезу білка внесли т-РНК з такими антикодонами:

а) ГЦУ, УУА, АЦА, ЦУА;

б) АЦЦ, УУА, ГЦА, АЦГ;

в) УГУ, ААГ, АГЦ, ГАГ?

21. Довжина фрагмента ДНК 680 нм. Визначте кількість азотистих основ у даному фрагменті.

22. ДНК сперматозоїда людини містить 10⁹ пар азотистих основ. Визначте довжину ДНК.

23. До складу білка входить 800 залишків амінокислот. Визначте довжину гена, що кодує цей білок.

24. Білок вазопресин (гормон гіпофізу, що підвищує кров’яний тиск) складається з 9 залишків АМК. Визначити кількість нуклеотидів і триплетів у ДНК і довжину гену, що кодує цей білок.

25. Визначте довжину гена, що кодує білок нормального гемоглобіну, який у своєму складі містить 237 залишків АМК.

26. Один із ланцюгів ДНК має відносну молекулярну масу 68 310. Визначте кількість залишків АМК у білку, закодованому цим ланцюгом.

27. Визначте відносну молекулярну масу й довжину гена, який кодує білок з відносною молекулярною масою 280 000.

28. Відносна молекулярна маса одного з ланцюгів ДНК становить 119 025. Визначте кількість залишків АМК у складі білка, закодованого цим ланцюгом ДНК.

29. Дано білок, що складається із 150 амінокислотних залишків. Скільки нуклеотидів містить ген, що кодує цей білок? Визначте масу білка та гена, що його кодує.

30. Довжина фрагмента ДНК становить 1530 нм. Скільки в ньому закодовано білкових молекул, які складаються в середньому із 300 амінокислотних залишків?

31. Скільки амінокислотних залишків (у середньому) містить білкова молекула, якщо в фрагменті ДНК розміром 10 200 нм закодовано 20 білкових молекул?

32. До складу білка входить 240 залишків АМК. Яка довжина і відносна молекулярна маса гена, що кодує цей білок?

33. Відносна молекулярна маса білка 9000. Визначте довжину і відносну молекулярну масу гена, що кодує цей білок.

34. Довжина фрагмену ДНК – 4080 нм. Яку кількість залишків АМК кодує даний фрагмент і яка молекулярна маса білка та гена?

35. Один з ланцюгів ДНК має відносну молекулярну масу 72450. Визначте кількість залишків АМК у білку, кодованому даним ланцюгом, та відносну молекулярну масу цього білка.

 

ХІД РОБОТИ:

ВАРІАНТ __________

 

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

ТЕМА: Порівняння мітозу та мейозу

МЕТА: Узагальнити та закріпити знання про мітоз та мейоз. Порівняти біологічне значення мітозу та мейозу, стадії мітозу та мейозу, їх особливості, виділити спільне та відмінне.

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА:

Мейоз – це один із поділів клітини, при якому відбувається редукція (зменшення) кількості хромосом вдвічі і перехід клітин з диплоїдного 2n стану у гаплоїдний 1n.

У тварин мейоз відкрив німецький гістолог В.Флеммінг у 1882 році, а у рослин вперше описав польський ботанік Е.Страсбургер у 1888 році.

За допомогою мейозу утворюються статеві клітини: у тварин – гамети, а у рослин – спори. Внаслідок редукційного поділу у кожну гамети чи спору потрапляє по одній хромосомі із кожної пари гомологічних хромосом. В процесі запліднення гамети зливаються і диплоїдний набір хромосом відновлюється. Саме завдяки мейозу організми з покоління в покоління мають саме диплоїдний набір хромосом. Внаслідок складних процесів кросинговеру у профазі І та тому, що кожна особина має половину генетичного матеріалу від матері, а половину – від батька, організми мутують і пристосовуються до змінних умов середовища. Біологічне значення мейозу – забезпечення постійності каріотипу в ряді поколінь організмів одного виду. Саме тому у мейозі на одне подвоєння ДНК припадає два поділи клітини, що забезпечує редукцію хромосом.

Фази мейозу.

Перший поділ мейозу відбувається після інтерфази, під час якої в синтетичному періоді відбувається подвоєння хромосом. Тому в перший поділ мейозу хромосоми вступають двохроматидними, а набір хромосом – диплоїдний.

Оскільки під час першого поділу відбувається зменшення кількості хромосом вдвічі, то перший поділ називають редукційним. Перший поділ складається з чотирьох фаз, практично ідентичних мітозу, але профаза значно складніша. В профазі І крім звичних для мітозу процесів відбувається кон’югація хромосом – їх тісне зближення, а під час кон’югації кросинговер – перехрещення гомологічних хромосом, під час якого між хромосомами відбувається обмін деякими ділянками хроматид. По завершенні кросинговеру хромосоми розходяться видозміненими, що є матеріалом для мутацій і в кінцевому результаті – для пристосування особин до змінних умов довкілля.

Таким чином, у профазі І відбуваються процеси:

- Спіралізація хромосом;

- Розчинення ядерця;

- Фрагментація і розчинення ядерної оболонки, вихід хромосом у цитоплазму;

- Розходження центріолей до полюсів клітини;

- Формування мікротрубочок веретена поділу;

- Кон’югація хромосом;

- Кросинговер.

Метафаза І. Процеси:

- Прикріплення мікротрубочок до центромерів хромосом;

- Утворення метафазної пластинки – шикування хромосом по екватору клітини.

Анафаза І. Процеси:

- Розходження гомологічних хромосом до полюсів клітини;

- Розміщення біля кожного полюса клітини диплоїдного набору однохроматидних хромосом (при цьому центріолі деяких хромосом не розділяються).

Телофаза І. Процеси:

- Деспіралізація хромосом;

- Формування ядерної оболонки;

- Поділ цитоплазми (проте у багатьох рослинних видів не відбувається, тобто весь перший поділ мейозу завершується лише поділом ядра).

Таким чином, перший поділ мейозу закінчується утворенням двох дочірніх клітин або лише ядер з диплоїдним набором однохроматидних хромосом.

Інтерфаза між першим і другим поділом мейозу може бути дуже вкороченою, без подвоєння ДНК, тобто хромосоми після неї залишаються однохроматидними, або навіть повністю відсутньою (це спостерігається у багатьох рослинних видів).

Профаза ІІ загалом нетривала. Процеси:

- Спіралізація однохроматидних хромосом;

- Переміщення центріолей до полюсів клітини;

- Формування веретена поділу;

- Наближення хромосом до екватору клітини.

Кон’югація і кросинговер при цьому не відбувається.

Метафаза ІІ. Процеси:

- Розміщення хромосом у ряд на екваторі клітини;

- Прикріплення мікротрубочок веретена поділу до центром ер хромосом.

Анафаза ІІ. Процеси:

- Розходження до полюсів клітини по одній із пари гомологічних хромосом.

Телофаза ІІ. Процеси:

- Зникнення веретена поділу;

- Формування ядерець;

- Формування ядерної оболонки;

- Деспіралізація хромосом;

- Поділ цитоплазми і утворення клітинної оболонки.

Таким чином, внаслідок другого поділу мейозу з двох дочірніх клітин першого поділу утворюється чотири дочірніх клітини з гаплоїдним набором однохроматидних хромосом. В наступній інтерфазі ДНК подвоїться і хромосоми стануть двохроматидними.

Отже, біологічне значення мейозу полягає в підтриманні постійної кількості хромосом за наявності статевого процесу. Крім того, внаслідок кросинговеру відбувається рекомбінація – поява нових поєднань генів у хромосомах. Мейоз забезпечує матеріал для комбінативної мінливості – процесів, які забезпечують пристосування видів до змінних умов довкілля.

Хід мейозу перебуває під контролем генотипу організму, на нього впливають статеві гормони у тварин і фітогормони у тварин.

Мітоз та мейоз різняться своїм біологічним значенням.

Мітоз – це спосіб передачі незмінної спадкової інформації від материнської клітини дочірнім.

Мейоз – редукційний поділ, внаслідок якого дочірні клітини отримують гаплоїдний набір однохроматидних хромосом. Крім того, кросинговер профази І забезпечує рекомбінацію генів, що може стати матеріалом для мінливості дочірніх клітин в порівнянні з материнською.

У мітозі на одне подвоєння ДНК (у синтетичному періоді інтерфази) припадає один поділ клітини. Це поділ, що забезпечує незмінність, стабільність організмів. У мейозі на одне подвоєння ДНК припадає два поділи клітини, що призводить до утворення чотирьох дочірніх клітин з гаплоїдним набором хромосом.

У мейозі значно триваліша профаза І, під час якої відбувається кон’югація та кросинговер, а для мітозу вони не характерні.

ХІД РОБОТИ:

1. Розгляньте схему мейозу. Вкажіть процеси, що відбуваються під час кожної з фаз мейозу.

Назви фаз	Процеси:
Профаза І

 

СХЕМА МЕЙОЗУ:

 

Назви фаз	Процеси:
Метафаза І
Анафаза І
Телофаза І
Інтерфаза
Профаза ІІ
Метафаза ІІ
Анафаза ІІ
Телофаза ІІ

 

2. Заповніть таблицю порівняння мітозу та мейозу:

 

мітоз	мейоз
Спільне: 1) Мають ___________________________________________________ (однакові, різні) фази поділу. 2) Перед початком процесу відбувається __________________________ та ______________________________________________ хромосом.
Відмінне:
1) _______________(один, два) поділ(и). 2) У метафазі (метафазі І) по екватору шикуються ______________________________________________ (однохроматидні, двохроматидні, пари гомологічних) хромосом(и). 3) Кон'югація хромосом _________ _________________________________(притаманна, непритаманна). 4) Кросинговер____________________ (можливий, неможливий). 5) Між мітозами __________________ (відбувається, не відбувається) самоподвоєння ДНК. 6) Утворюється _________________ (1, 2, 3, 4) дочірні клітини з ________ ______________________(гаплоїдним, диплоїдним) набором хромосом.	1) ___________________(один, два) поділ(и). 2) У метафазі по екватору шикуються ___________________________________________ (однохроматидні, двохроматидні, пари гомологічних) хромосом(и). 3) Кон'югація хромосом _________ _______________________________(притаманна, непритаманна). 4) Кросинговер _________________ (можливий, неможливий). 5) Між двома послідовними поділами ______________________ (відбувається, не відбувається) самоподвоєння ДНК. 6) Утворюється _______________ (1, 2, 3, 4) дочірні клітини з _______ ________ (гаплоїдним, диплоїдним) набором хромосом.

 

ВИСНОВОК: У висновку зазначте різницю між мітозом і мейозом та їх біологічною роллю.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

ТЕМА: Розв’язування типових задач з генетики. Моногібридне схрещування

МЕТА: Закріпити знання студентів про моногібридне схрещування, перший та другий закони Менделя, правило чистоти гамет. Дати уявлення про основні символи генетики та правила розв’язання найпростіших генетичних задач. Формувати практичні вміння і навички розв’язування задач з генетики.

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА:

Генетика – наука про закономірності спадковості та мінливості.

Ген – це ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка визначає спадкові ознаки організмів.

Алельні гени – це гени, що перебувають в різних станах, але займають одне і те ж місце (локус) в хромосомах однієї пари та визначають різні стани певної ознаки (блакитні і карі очі, високий і низький зріст).

Фенотип – це сукупність ознак і властивостей організму.

Генотип – це сукупність генетичної інформації, закодованої в генах клітини або організму.

Спадковість – це властивість живих організмів передавати свої ознаки й особливості онтогенезу потомкам, забезпечуючи спадковість поколінь організмів.

Мінливість – здатність живих організмів передавати свої ознаки і особливості онтогенезу потомкам, забезпечуючи спадковість поколінь організмів.

Генетичні символи:

Р – батьківські форми

 

– - особина жіночої статі.

 

– особина чоловічої статі.

 

F₁, F₂ … – гібриди (нащадки) першого покоління.

– схрещування.

А, В, С... – домінантна ознака.

a, b, c... – рецесивна ознака.

G – гамета.

Моногібридне схрещування – це схрещування форм, за якого простежується успадкування за однією парою алелей. При цьому форми відрізняються однією протилежною ознакою.

Г.Мендель проводив досліди з горохом, вибравши добре видимі відмінні ознаки, що не залежать від середовища та є альтернативними. Простежуючи успадкування цих ознак у потомства, для подальшого схрещування він використовував рослини, у яких в наступних поколіннях не було розщеплення (так звані чисті лінії). Для обробки результатів він використав методи математичного аналізу.

Дано: А – ген, що детермінує червоне забарвлення квіток гороху, а – ген, що детермінує біле забарвлення квіток гороху, АА – червоні квітки гороху, Аа – червоні квітки гороху, аа – білі квітки гороху.

Р ♀ АА х ♂ аа гамети А а (перший тип (другий тип гамет) гамет) F1 Аа – 100% червоні квіти гороху

Якщо материнська рослина має червоні квіти, а батьківська – білі, то квіти всіх гібридних рослин виявляться червоними. Значить, у гібрида F₁ з пари батьківських альтернативних ознак розвивається лише одна.

Явище переважання у гібридів першого покоління ознак лише одного з батьків Г.Мендель назвав домінуванням.

Ознака, яка виявляється у гібрида і гальмує розвиток іншої альтернативної ознаки, була названа домінантною. Ознака, що не виявила себе, була названа рецесивною.

Це явище виявилося універсальним для рослин, тварин та людини. Тому його ввели в ранг правила домінування. Оскільки всі гібриди першого покоління однакові, це явище стали називати першим законом Менделя, або законом одноманітності гібридів першого покоління.

Якщо гібриду першого покоління надається можливість самозапилення, то в наступному поколінні F₂ з’являться рослини з ознаками обох батьківських рослин, тобто і з червоними, і з білими квітками.

Процес появи у другому поколінні ознак обох батьківських особин (домінантних і рецесивних) носить назву розщеплення. Розщеплення виявляється не випадковим, воно підкоряється певним кількісним закономірностям, а саме: ¾ від загальної кількості рослин мають червоні квіти, і ¼ – білі. Відношення кількості рослин з домінантною ознакою до кількості з рецесивною становить 3:1. Значить, рецесивна ознака у гібридів першого покоління не зникла, а лише була пригнічена і виявилася в другому поколінні.

Дано: А – ген, що детермінує червоне забарвлення квіток гороху, а – ген, що детермінує біле забарвлення квіток гороху, АА – червоні квітки гороху, Аа – червоні квітки гороху, аа – білі квітки гороху, АА, аа – гомозиготи, Аа – гетерозигота.

Р ♀ Аа х ♂ Аа гамети А, а А, а     А а А АА Аа а Аа аа   F2 За фенотипом: АА, Аа – 75% - червоні квіти гороху, аа – 25% - білі квіти гороху. За генотипом: 25% - АА (червоні квіти, гомозиготи), 50% - Аа (червоні квіти, гетерозиготи), 25% - аа (білі квіти, гомозиготи).

3:1 – формула розщеплення за фенотипом у другого покоління гібридів F₂ моногібридного схрещування за умов повного домінування ознак.

1:2:1 – формула розщеплення за генотипом у F₂ моногібридного схрещування за умов повного домінування ознак.

Розщеплення у F₂ в певному кількісному співвідношенні домінантних і рецесивних ознак під час схрещування гібридів першого покоління (двох гетерозиготних особин) за фенотипом 3:1, а за генотипом 1:2:1 було назване другим законом Менделя, або законом розщеплення.

Другий закон Менделя: при схрещуванні двох гетерозиготних організмів, тобто гібридів, які аналізуються за однією парою альтернативних ознак, у потомстві спостерігається розщеплення за фенотипом у співвідношенні 3:1, а за генотипом – у співвідношенні 1:2:1.

Розглянемо приклади розв’язування задач.

Задача 1. У дрозофіл сірий колір тіла – домінантна ознака, а чорний – рецесивна. Присхрещуванні сірих і чорних особин половина потомства має сіре тіло, а половина – чорне. Визначте генотипи батьків.

Розв'язання. Позначимо: А — сірий колір, а — чорний.

Усі чорні мухи мають генотип аа, а у всіх сірих обов'язково є один алель А. Чорні гібридні мухи отримали по одному алелю від кожного з батьків, звідси генотип сірих батьківських форм — Аа. У сірих гібридних мух та­кож по одному алелю від кожної батьківської форми, тому їх генотип також Аа.

Схема схрещування:

Р	сірі	×	чорні
Аа		аа
Гамети Р	А	а	a	a
F1	Аа	aa
сірі	чорні

Задача 2. У мишей сірий колір шерсті домінує над білим. Білого самця схрестили з трьома сірими самками. Перша самка народила 10 сірих мишенят, друга — 5 білих і 5 сірих, третя — 9 сірих і 1 білого. Визначте генотипи самця й усіх трьох самок.

Розв'язання. Позначимо: А — сірий колір, а — білий колір.

Генотип самця — аа. Оскільки при схрещуванні з першою сірою самкою розщеплення не відбулося, її генотип АА. При схрещуванні з другою сірою самкою відбулося розщеплення 1:1, значить, її генотип Аа. Схрещування з третьою самкою дало і сірих, і білих особин, значить, її генотип теж Аа. Однак у зв'язку з тим, що закономірності розщеплення мають статистичний характер, за невеликої кількості потомків реальне розщеплення (9:1) може значно відрізнятися від теоретичного (1:1).

Задача 3. Група крові у людини визначається одним геном, який має не два, а три алелі — i⁰, I^A, I^B. Алелі I^A та I^B домінують над i⁰ а в разі сумісного перебування вгенотипі проявляються обидва: I^A =I^B (кодомінантність). Особи з генотипом i⁰i⁰ мають першу групу крові, з генотипом I^AI^Aабо I^Ai⁰ — другу, з генотипомI^B I^B або I^Bi⁰— третю, з генотипом I^AI^B — четверту.

Які групи крові можливі у дітей, якщо в їхньої матері — друга група, а в батька — перша?

Розв'язання. Особа з другою групою крові може мати генотип I^AI^Aабо I^Ai⁰ тому можливі два варіанти:

1) Р I^AI^A × i⁰i⁰;

F₁ I^Ai⁰ (II група);

2) Р I^Ai⁰× i⁰i⁰;

F₁ I^Ai⁰ (IIгрупа), i⁰i⁰ (I група.)

Таким чином, у дітей можливі і перша, й друга групи крові.

 

ВПРАВИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ:

Задача 1. Шість особин мають такі генотипи: АА, аа, ВЬ, СС, Dd, Ee. Які з них а) гомозиготи; б) гетерозиготи?

Задача 2. Які типи гамет утворюються у таких особах: а)AA; б) Bb; в) Сс?

Задача 3. Мендель схрещував два сорти гороху: один із гладеньким насінням, другий — зі зморшкуватим. У другому поколінні було отримано 7 324 насінини. 3 них 5 474 гладеньких і 1 850 зморшкуватих. Напишіть схему схрещування.

Задача4. У великої рогатої худоби алель комолості (безрогості) домінує над алелем рогатості. Яке потомство можна отримати від схрещування комолого бугая з рогатою коровою, якщо комола корова народила від цього бугая рогате теля?

Задача5. Сірих мишей схрестили з білими. В першому поколінні отримано

тільки сірих мишей, у другому — 201 сіра й 73 білих. Як успадковуються ці ознаки?

Задача7. У помідорів кругла форма плоду домінує над грушоподібною.

а) Які генотипи батьківських рослин, якщо в потомстві круглих і

грушоподібних плодів порівну?

б) 3 гібридного насіння вирощено рослини помідорів. 118 із них дали грушоподібні плоди, а 363 — круглі Скільки серед цих рослин гетерозигот?

Задача8. У пшениці алель карликовості домінує над алелем нормального зросту. Які генотипи вихідних форм, як­що в потомстві 1/4 рослин — нормального зросту?

Задача9. У вівса гігантський зріст — рецесивна ознака, нормальний зріст — домінанта. Які рослини треба схрестити, щоб отримати однорідне за зростом гомозиготне потомство?

Задача10. При схрещуванні дрозофіл із нормальними крилами (А) в потомстві з'явилось 1 /4 мух із загнутими крилами (а). Їх схрестили з нормальними мухами й отримали 47 особин із нормальними крилами й 49 — із загнутими. Визначте генотипи мух, яких схрещували в обох дослідах.

Задача11. До живого куточка принесли двох чорних морських свинок, вважаючи їх чистопородними. Але в наступному поколінні серед їх потомків з'явилися коричневі. Які висновки можна зробити про генотипи батьківських особин?

Задача12. У великої рогатої худоби трапляється чорне й червоне забарвлення шерсті. Внаслідок схрещування з одним і тим же чорним бугаєм червона корова народила чорне теля, чорна корова — чорне, а інша чорна корова — червоне. Як успадковуються ці ознаки? Визначте генотипи особин в усіх схрещуваннях.

Задача13. У людини рецесивний алель b зумовлює глухонімоту, домінантний алель B— нормальний слух Від шлюбу глухонімої жінки з нормальним чоловіком народилася глухоніма дитина. Визначте генотипи батьків.

Задача14. У людини. шестипалість домінує над нормальною будовою кисті. Визначте ймовірність народження нормальних дітей у сім'ї, де обидва батьки гетерозиготні.

Задача15. В сім'ї, де один із батьків має нормальну будову кисті, а другий шестипалий, народилася нормальна дитина. Яка ймовірність народження наступної дитини шестипалою?

Задача16. Альбінізм — рецесивна ознака. В сім'ї, де один із батьків — альбінос, а інший — нормальний, народилися близнюки, один з яких був альбіносом. Яка ймовірність народ­ження наступної дитини альбіносом?

Задача17. Синдактилія (зрошування пальців) успадковується як домінантна ознака. В сім'ї, де один із батьків має дану аномалію, а інший — нормальний, народилося три дитини. Дві з них мають нормальну будову кисті, а в третього пальці зрослися. Визначте генотипи батьків.

Задача18. Ахондроплазія (порушення розвитку скелета) успадковується як домінантна ознака. В родині, де обидва батьки хворі, народилася нормальна дитина. Яка ймовірність того, що наступна дитина буде також нормальною?

Задача19. Пізня дегенерація рогівки (розвивається після 50 років) успадковується

домінантна ознака. Визначте ймовірність виникнення захворювання в родині, про яку відомо, що всі родичі по лінії матері, які дожили до 70 років, мали цю хворобу, а по лінії батька всі предки були здоровими.

Задача20. Чоловік з полідактилією одружився з нормальною жінкою. Вони мають п'ятеро дітей, і всі — з полідактилією. Один із синів одружився з нормальною жінкою. Яка ймовірність народження у них дітей з аномалією?

Задача21. Світловолосий юнак, батьки якого мали темне волосся, одружився з темноволосою дівчиною, мати якої теж мала темне волосся, а батько — світле. В них народилася темноволоса дитина. Чи може народитися у них дитина зі світлим волоссям?

Задача22. Руде волосся — рецесивна ознака, чорне — домінантна. При яких шлюбах народжуватимуться діти з рудим волоссям з імовірністю: а) 100%, б) 50%; в) 25%?

Задача23. У пологовому будинку переплутали двох хлопчиків — Ігоря й Сашка. Батьки одного з них мають І та II групу крові, батьки іншого — II й IV. У Ігоря — І група крові, у Сашка — II. Визначте, хто чий син.

Задача24. У матері І група крові, а в батька — IV. Чи можуть діти успадкувати групу крові одного з батьків?

Задача25. Вирішується питання про встановлення батьківства. Лабораторне дослідження показало, що у дитини — І група, а у гаданого батька — IV. Який висновок можна з цього зробити?

Задача26. Гетерозиготні батьки мають І й III групи крові. Які групи можливі у їхніх дітей?

Задача27. У хлопчика І група крові, а в його сестри — IV. Які групи крові в їхніх батьків?

Задача28. Батько дівчини має І групу крові, мати — IV. Дівчина одружилася з юнаком, який має III групу крові (I^B і⁰). Від цього шлюбу народилися діти з І, II й III групами. Чи можливе народження дитини з IV групою?

 

ХІД РОБОТИ:

ВАРІАНТ ________________

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4

ТЕМА: Розв’язування типових задач з генетики. Дигібридне схрещування

МЕТА: Закріпити знання студентів про дигібридне схрещування, третій закон Менделя. Формувати практичні вміння і навички розв’язування задач з генетики.

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА:

Мендель проводив дигібридне схрещування. Він узяв дві чисті алелі у гороху посівного, що відрізняються різними станами двох спадкових ознак: гладенькі жовті насінини і зелені зморшкуваті насінини. Гібриди першого покоління мали гладенькі жовті насінини, тобто проявився закон одноманітності гібридів першого покоління.

У другому поколінні відбувається розщеплення (явище прояву обох станів ознак у другому поколінні). За фенотипом вийдуть чотири групи особин у різних відношеннях: жовті гладенькі (315) – 9, жовті зморшкуваті (101) – 3, зелені гладенькі (108) – 3, зелені зморшкуваті (32) – 1. Мендель аналізує успадкування кожної ознаки окремо і отримує: за забарвленням: жовтих (416) – 3, зелених (140) – 1, за поверхнею: гладеньких (423) – 3, зморшкуватих (133) – 1. Тобто розщеплення 9:3:3:1 можна записати, як (3:1)².

Цитологічні основи дигібридного схрещування:

Позначимо: А – жовте забарвлення насінини; а - зелене забарвлення насінини; В – гладка форма насінини; в – зморшкувата форма насінини;

Схема дигібридного схрещування:

P ♀ ААВВ x ♂ аавв

G АВ; ав;

F₁ АаВв

За фенотипом: жовті гладенькі насінини. За генотипом: дигетерозиготи.

P ♀ АаВв x ♂ АаВв

G АВ, Ав, аВ, ав; АВ, Ав, аВ, ав. F₁

♀ ♂	АВ	Ав	аВ	ав
АВ	ААВВ	ААВв	АаВВ	АаВв
Ав	ААВв	ААвв	АаВв	Аавв
аВ	АаВВ	АаВв	ааВВ	ааВв
ав	АаВв	Аавв	ааВв	аавв

Формулювання закону незалежного комбінування станів ознак (третій закон Менделя): При ди-, три- чи полігібридному схрещуванні розщеплення станів кожної ознаки у нащадків відбувається незалежно від інших.

Тобто, дигібридне схрещування – це ніби два моногібридних, накладених одне на друге. У F₂ розщеплення відбувається за формулою (3:1)ⁿ, де n – кількість ознак, успадкування яких вивчається.

Проміжний характер успадкування (неповне домінування).

Мендель об’єктом дослідження бере нічну красуню. Виводить чисті алелі. Проводить схрещування за однією ознакою забарвлення квіток (червоне і біле). Згідно закону розщеплення в першому поколінні повинна появитись домінантна алель. Але нащадки першого покоління мали рожеві квітки (проявились обидві алелі, жодна не домінує). А схрестивши особини першого покоління він отримав 25% рослин з червоними квітками, 50% - з рожевими квітками, 25% - з білими квітками.

Цитологічні основи неповного домінування: Ā – червоні квітки, а – білі квітки.

Схема неповного домінування: P ♀ ĀĀ x ♂ аа

G Ā; a

F₁ Āа

За генотипом: гетерозигота. За фенотипом: рожеві квіти

P ♀ Āа x ♂ Āа

G Ā,a Ā,а

F₂ ĀĀ, Āа, Āа, аа; За генотипом: 1:2:1 За фенотипом: 1:2:1

Висновки, зроблені Менделем в результаті дослідження:

1. Якщо один алельний ген не повністю домінує над іншим, спостерігається проміжне успадкування. У другому випадку ознаки гібридів є проміжними у порівнянні з батьківськими формами.

2. При схрещуванні гібридів першого покоління між собою в другому поколінні відбувається розщеплення у відношенні 1:2:1 (за фенотипом і генотипом).

3. Гетерозиготні (гібридні) рослини (рожеві квітки) зовні відрізняються від гомозиготних (червоні та білі квітки).

Аналізуюче схрещування (методи перевірки генотипу гібридних особин) – це схрещування особин невідомого генотипу з особиною, гомозиготною за рецесивними алелями, і по потомству можна судити про генотип невідомої особини. Якщо в результаті такого схрещування нащадки одноманітні, то аналізована особина гомозигота, якщо відбувається розщеплення 1:1, то аналізована особина гетерозигота. Розщеплення 3:1 за кожною з ознак прослідковується, якщо схрещували гетерозиготні за цією ознакою особини (випадок виходить за межі аналізую чого схрещування).

Летальні алелі – це алелі, що проявляючись в гомозиготному стані призводять до смерті особини. Більшість із них є рецесивними, рідше домінантними. Наприклад, платинове забарвлення хутра у лисиці визначається домінантним генотипом (Р), а сріблясте рецесивниим. Вивести гомозиготи з платиновим забарвленням(РР) не можливо, вони гинуть, тому що ген, що визначає платинове забарвлення в гомозиготному стані, призводить до смерті особини.

ВПРАВИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ:

Задача 1. При схрещуванні двох форм нічної красуні половина потомства має рожеві квітки, половина — червоні. Визначте генотипи й фенотипи батьків.

Задача 2. При схрещуванні жовтої морської свинки з білою всі потомки кремові. Схрещування кремових свинок між собою дало розщеплення 1 жовта: 2 кремових: 1 біла. Яким буде потомство від схрещування кремових із жовтими й білими?

Задача 3. Внаслідок схрещування двох сортів нічної красуні отримано 52 рослини із рожевими квітками й 49 рослин із білими. Визначте генотипи й фенотипи батьків.

Задача4. Схрестили дві форми суниць — червоноплідну та біло плідну. Потомство має рожеві плоди. Яким буде потомство за генотипом і фенотипом від схрещування між собою гібридних форм із рожевими плодами?

Задача 5. Червоноквіткову форму нічної красуні схрестили з білоквітковою. Яким буде потомство від схрещування рослин першого покоління: а) з білоквітковою батьківською формою; б) з червоноквітковою батьківською формою?

Задача6. Від схрещування двох форм нічної красуні отримано гібриди, 25% яких мали червоні, 50% рожеві, 25% білі квітки. Визначте генотипи й фенотипи батьків.

Задача7. При схрещуванні чорного півня з білою куркою всі курчата строкаті. В другому поколінні отримано 24 строкатих, 12 чорних і 10 білих Яким буде потомство від схрещування: а) строкатих курей з чорними півнями; б) строкатих півнів з білими курми?

Задача8. У редиски коренеплід може бути довгим, круглим або овальним. При схрещуванні між собою форм з овальним коренеплодом отримано розщеплення: 121 рослина з довгими коренеплодами, 119 з круглими, 243 з овальними. Яким може бути потомство від самозапилення рослин, що мають: а) довгий коренеплід, б) круглий.

Задача9. Червоний колір квітки у ротиків визначається алелем А, білий — а. Рослини з генотипом Аа мають рожеві квітки. При схрещуванні двох форм ротиків половина потомства має рожеві квітки, половина — білі. Визначте генотипи й фенотипи батьків.

Задача10. Серпоподібноклітинна анемія успадковується як ознака з неповним домінуванням. Гомозиготні індивідууми рано помирають, гетерозиготні життєздатні й мають особливу форму гемоглобіну. Малярійний плазмодій не здатний живитися цим гемоглобіном, тому гетерозиготи не хворіють на малярію. Яка ймовірність народження дітей, стійких до малярії, у родині, де один із батьків гетерозиготний, а другий нормальний щодо цієї ознаки?

Задача11. Яка ймовірність народження дітей нестійких до малярії, у родині, батьків є стійкими до цієї хвороби?

Задача 12. При схрещуванні двох форм ротиків — із білими та червоними квітками — все потомство має рожеві квітки. Схрещування рослин із червоними квітками та нормальним віночком і рослин із рожевими квітками та радіальним віночком дає лише рослини з нормальним віночком, але половина з них — рожеві, половина — червоні. Якщо отримані рослини з рожевими нормальними квітками самозапилюються, то яка частина їхнього потомства матиме рожеві нормальні, а яка — білі радіальні квітки?

Задача 13. У морських свинок кудлата шерсть і чорне забарвлення — домінантні ознаки, гладенька шерсть і біле забарвлення — рецесивні. Внаслідок схрещування чорної кудлатої свинки з чорною гладкошерстою отримали 28 гладкошерстих чорних, 30 кудлатих чорних, 9 гладкошерстих білих, 11 кудлатих білих. Визначте генотипи батьків.

Задача 14. У малини червоний колір плодів і колюче стебло — домінантні ознаки, а жовтий колір плодів і гладеньке стебло — рецесивні. Унаслідок схрещування

гетерозиготних за обома ознаками рослин із рослинами, які мають жовті плоди й гладеньке стебло, отримано 100 потомків. Скільки з них матимуть жовті плоди й колюче стебло?

Задача 15. У вівса нормальний зріст домінує над гігантським, ранньостиглість — над пізньостиглістю. Внаслідок схрещування ранньостиглих рослин нормального зросту між собою отримано 128 рослин. Із них 32 гігантських і стільки ж — пізньостиглих. Яка кількість гігантських пізньостиглих?

Задача 16. У жінки з резус-негативною кров'ю III групи народилася дитина з IV групою крові, у якої була гемолітична хвороба внаслідок резус-конфлікту. Що можна сказати про групу крові та резус-фактор батька дитини?

Задача17. За яких генотипів батьків спостерігатиметься одноманітність гібридів першого покоління: а) АаВb × АаВb; б) AaBB × AaBB; в) ААВВ × aabb; г) AaBb × aabb; д) aabb × Aabb;

Задача18. В якому зі схрещувань співвідношення генотипів у потомстві складає 9:3:3:1, якщо гени містяться в різних парах гомологічних хромосом: а) АаВВ × АаВb; б) AaBb × aabb в) АаВb × АаВb; г) AAbb × aaBB;

Задача19. Які типи гамет утворюють організми з такими генотипами: а) ААВВ; б) АаВB в) aaBB г) ААВb; д) ААbb е) AaBb?

Задача20. У помідорів нормальна висота (A) і червоний колір плодів (В) - домінантні ознаки, а карликовість і жовтоплідність — рецесивні. Які плоди будуть у рослин, отриманих унаслідок схрещування: а) ААbb × ааВВ; б) AaBb × Aabb в) АаВb × aabb?

Задача21. Один із сортів пшениці має червоне колосся (домінантна ознака) й неполягаюче стебло (рецесивна ознака). Другий сорт пшениці має біле колосся (рецесивна ознака) й поляга-юче стебло (домінантна ознака). Обидва сорти гетерозиготні. Який процент гібридів із білим колоссям і неполягаючим стеблом буде отримано внаслідок схрещування цих сортів?

Задача22. Сорт помідора з червоними кулястими плодами схрещено з сортом, який має жовті кулясті плоди. Потомство має червоні кулясті та червоні грушоподібні плоди. Визначте генотипи батьків.

Задача23. Які ознаки матимуть гібридні рослини, одержані внаслідок запилення гомозиготних червоноплідних помідорів нормального зросту пилком жовтоплідних карликових?

Задача24. У селекціонера є два гомозиготних сорти помідорів — жовтоплідний нормального зросту й червоноплідний карликовий. Як із цим вихідним матеріалом отримати гомо­зиготні форми: червоноплідну нормальну й жовтоплідну карликову?

Задача25. У дурману пурпуровий колір квіток (Р) домінує над білим (р), а колючі коробочки (D) — над гладенькими (d). Форму рослини, яка має пурпурові квітки й гладеньку коробочку, схрестили з формою, яка має білі квітки й колючі коробочки. Отримано 320 рослин із пурпуровими квітками й колючими коробочками та 312 рослин із пурпуровими квітками й гладенькими коробочками. Визначте генотипи батьків.

Задача 26. У морської свинки кучерява шерсть (А) і чорне забарвлення (В) — домінантні ознаки, а гладенька шерсть (а) і біле забарвлення (Ь) — рецесивні. В результаті схрещу­вання чорної кучерявої свинки з білою гладкошерстою в потомстві отримано 9 кучерявих чорних свинок і 11 кучерявих білих. Визначте генотипи батьків.

Задача 27. У дурману пурпурове забарвлення квіток (А) домінує над білим (а), а колючі коробочки (В) — над гладенькими (Ь). Рослину з пурпуровими квітками й колючими коробочками схрещено з рослиною, яка має білі квітки й гладенькі коробочки. В потомстві отримано 320 рослин із пурпуровими квітками й колючими коробочками та 312 рослин із пурпуровими квітками й гладенькими коробочками Яким буде потомство від самозапилення батьківської рослини з пурпуровими квітками й колючими коробочками?

Задача28. У помідорів червоний колір плоду (А), кругла форма його (В) і нормальний зріст (С) — домінантні ознаки, а жовтий колір плоду (а), видовжена форма його (b) і карликовий зріст (с) — рецесивні ознаки. Схрестили сорт нормального зросту з червоними круглими плодами і сорт карликового зросту з жовтими видовженими плодами. В потомстві отримали 25% нормальних із червоними круглими плодами, 25% нормальних із червоними видовженими плодами, 25% нормальних із жовтими круглими плодами й 25% нормальних із жовтими видовженими плодами. Визначте генотипи батьків.

Задача29. У флоксів біле забарвлення квіток визначається геном R, кремове — r; плоский віночок — W, лійкоподібний — w. Рослину з білими плоскими квітками схрещено з рослиною, яка має кремові лійкоподібні квітки. В потомстві 1/4 рослин має білі плоскі квітки, 1/4 — кремові плоскі, 1/4 — білі лійкоподібні, 1/4 — кремові лійкоподібні. Визначте генотипи батьківських особин.

Задача30. У запашного горошку високий зріст (A) домінує над карликовим (а); зелене забарвлення бобів (В) — над жовтим (b). Схрестили рослину високого зросту, що дає зелені боби, з карликовою рослиною, яка має жовті боби. В потомстві отримано 52 рослини високого зросту із зеленими бобами й 49 карликових рослин із зеленими бобами. Визначте генотипи батьківських особин.

Задача31. У помідорів червоне забарвлення плодів домінує над жовтим, двогніздові плоди — над багатогніздовими, високе стебло — над карликовим. Селекціонер має високий сорт із червоними двогніздовими плодами. Як практично можна визначити чи є він гомозиготним?

не відбудеться, значить, сорт є гомозиготним.

Задача32. У собак чорний колір шерсті домінує над кофейним, а коротка шерсть — над довгою. Мисливець купив собаку чорного з короткою шерстю й хоче впевнитися, що він не несе алелів кофейного кольору та довгої шерсті. Якого партнера потрібно

підібрати для схрещування, щоб перевірити генотип купленого собаки?

Задача33. Гетерозиготний бугай має рецесивний алель, який викликає відсутність шерсті. В гомозиготному стані цей алель призводить до загибелі потомства. Визначте ймовірність народження нежиттєздатних телят при схрещуванні цього бугая з гетерозиготною коровою.

Задача34. Лисиці з генотипом Рр мають платинове забарвлення, рр — сріблясте. Домінантний алель Р має рецесивну летальну дію, тобто особини з гено­типом РР нежиттєздатні. Яким буде потомство від схрещування платинової та сріблястої лисиць?

Задача35. Миші з генотипом уу — сірі, Yy — жовті, YY — гинуть на ембріональній стадії. Проведено два схрещування: а) жовтої з сірою; б ) жовтої з жовтою. В якому випадку можна сподіватися на численніше потомство?

Задача36. У норок буває коричнева й срібляста шерсть. Схрещування сріблястих із коричневими завжди дає розщеплення 50% коричневих: 50% сріблястих. При розведенні коричневих норок в собі сріблясті особини ніколи не з'являються. Яким буде потомство від схрещування сріблястих норок між собою?

Задача37. При схрещуванні між собою чубатих качок каченята виводяться тільки з 3/4 яєць, а 1/4 ембріонів гине.Серед каченят, що вилупилися, 2/3чубатих і 1/3 нормальних. Яким буде потомство від схрещування чубатих із нормальними?

ХІД РОБОТИ:

ВАРІАНТ ________________

 

&