Модель вивчення властивостей об’єкта

ПРОДОЖЕННЯ ПИТАННЯ №1

Ознаковий простір (простір ознак) - сукупність ознак, які з достатньою повнотою відображають властивості об'єкта. Неправильний підбір ознак або шкал вимірювання може призвести до спотвореного уявлення про досліджуваний об'єкт. Це можливо внаслідок недостатньої вивченості явища, неправильного формування вибіркової сукупності та ін. У процесі конструювання простору ознак стараються знайти оптимальне число цих ознак, підібрати найкращу шкалу їх вимірювання, виключити малоінформативні ознаки. Як правило, відбір, перевірка якісних, ефективних ознак здійснюється за допомогою факторного та кореляційного аналізу.

Латентна (прихована) змінна - змінна, значення якої не можна визначити відразу, якщо виходити з поставленого питання і відповіді респондента (ів). Часто латентною називають змінну, яка взагалі не представлена в інструментарії, але яка впливає на поведінку респондента, і яка, природно, цікавить соціолога. Соціолог може здогадуватися, що на поведінку респондента, його відповіді на запитання можуть впливати приховані змінні, які він не може відразу визначити і сформулювати. Подібна ситуація зустрічається при факторному аналізі. Латентні змінні визначаються (формулюються) на основі отриманих даних, тобто вимірюються непрямим шляхом, у ході перетворення, аналізу первинної інформації. Таке вимірювання називається похідним.

Змінна залежна - змінна, яка з'являється чи змінюється у зв'язку з появою або впливом іншої змінної (або змінних).

Змінна незалежна - змінна, існування і зміна якої впливає на інші змінні.

Змінна якісна - змінна, що складається з різних категорій, а не числових одиниць.

Змінна кількісна - змінна, що складається з декількох числових одиниць.

Формалізація - це, з одного боку, визначення і побудова логічної структури в теоретичному пізнанні, за допомогою якої взаємопов’язуютьсяі всі положення теорії, а з іншого боку, це подання даної структури в якій-небудь символічній або математичній формі. Останнє означає використання математичних методів, формул, графіків, моделей і т.п. Іншими словами, формалізація означає представлення змісту якогось явища у вигляді формальної системи або за допомогою чисел. Формалізація передбачає знання предмету дослідження, виділення найбільш істотних сторін досліджуваного явища, їх модельне уявлення. Вона дає можливість визначити ступінь вивченості проблеми, оцінити вже наявні результати і більш чітко представити свої завдання, шляхи їх вирішення.

Операціоналізація - це процедура визначення методів та інструментарію дослідження, доповнювана вибором емпіричним емпіричних показників, що характеризують досліджуваний об'єкт. Всяка процедура будується на основі якого-небудь концептуального підходу, його понять. Тому для одних операціоналізація означає теоретичний пошук відповідних дефініцій, для інших - перехід від теоретичних понять до їх емпіричної інтерпретації та пошуку відповідних індикаторів.

У процесі вимірювання і аналізу використовуються такі поняття як "розуміння", "опис", "пояснення і передбачення".

Розуміння - це осягнення сенсу соціального явища.

Опис - це відтворення певного образу об'єкта, фіксація його властивостей шляхом системи позначень, існуючих в науці.

Пояснення - розкриття взаємозв'язків і взаємозалежностей явищ, процесів, виявлення законів, яким підпорядковуються дані явища і побудовані на цій основі теорії.

Пояснення будується на основі розуміння соціальної дійсності.

Передбачення можливе лише на основі і в результаті аналізу даних. Передбачення може проявлятися як моделювання. Кожен дослідник, кожен респондент має власне уявлення про реальність, власний світогляд, є прихильником тієї чи іншої парадигми.

Парадигма - це певний теоретичний підхід у науковому дослідженні, що включає всю сукупність методичних і методологічних установок, уявлень, якими дослідник керується у своїй практичній діяльності.

 

Модель вивчення властивостей об’єкта

На стадії підготовки дослідження бажано побачити можливі варіанти підходів до його проведення, вибору методів збору інформації, її інтерпретації та аналізу.

Вибір методики вимірювання, підбір шкали багато в чому залежить від моделі сприйняття об'єкта, його властивостей, тобто від того, хто і як сприймає об'єкт, розуміє, пояснює явище.

Будь вчений досліджує соціальне життя, керуючись певної теорією, методологією, методикою вивчення, а головне - своїм баченням, своїм сприйняттям цієї дійсності. Соціолог досліджує проблему через сприйняття соціальної дійсності респондентом, через призму його думки, його відповідей. Тому тут важливо все: підходи, методика, поняття, а головне - уява, сприйняття самого дослідника, його вміння правильно побудувати стратегію дослідження від початку до кінцевого результату, врахувати всі особливості поведінки респондента.

Вимірювання має враховувати особливості сприйняття властивостей об'єктів як самим соціологом, так і респондентами, які відрізняються один від одного. При побудові стратегії вимірювання та пошуку вимірників соціолог змушений використовувати варіативний підхід, який також повинен передбачати можливі логічні схеми аналізу даних і їх математичну формалізацію.

Насправді соціолог постійно вирішує проблеми: як будувати все дослідження, які питання включати в шкали, як їх використовувати і т.п. Як інтерпретувати, аналізувати дані, узагальнювати, виявляти причинно-наслідкові зв'язки? У кінцевому підсумку всі питання формують єдину модель вивчення об'єкта.

Модель - це умоглядне уявлення досліджуваного об'єкта в його основних елементах і характеристиках.

Перелік питань допоможе вибудувати логіку вертикального зв'язку (по всій анкеті) або горизонтального (по питанню).

Дослідження починається з питання "що вивчати?" потім,"для чого вивчати, для яких цілей", "кого, де і яким чином, якими методами, способами вивчати? "Потім йдуть інші проблеми. Що можна вивчити за допомогою даного питання? Яка мета тут може бути досягнута? За яких умов може працювати питання? У якій формі його краще задавати респонденту?

Кожне з питань передбачає певний тип індикатору.

Соціолог постійно використовує моделювання в побудові дослідницької стратегії і конкретно у вимірювальних процедурах. Це багато в чому визначає позитивні результати, тому що вони залежать від того, наскільки адекватною обрана модель сприйняття, а отже, вимірювача (шкали).

У процесі підготовки та проведення вимірювальних процедур соціолог повинен дати відповіді на такі питання:

1. Яка особливість сприйняття респондентом досліджуваного об'єкта, в даному випадку пропонованих суджень (питань)? Яке питання дозволить отримати достовірну інформацію? Як з цієї інформації отримати необхідні оцінки досліджуваних об'єктів, їх властивостей?

2. Який зв'язок отриманої інформації з гіпотезою дослідження? Чи можна на основі отриманих даних перевірити гіпотези? Мова йде про те, як на основі теоретичних уявлень перевірити гіпотезу емпіричним шляхом.

Загалом проблема зводиться до того, як соціальну реальність відобразити в числовій системі, погодившись з визначеною моделлю сприйняття цієї реальності.

Використання моделі сприйняття відрізняє пошук значень латентної змінної за допомогою методів одновимірного шкалювання від простого застосування "лобового питання".

Моделювання соціальних процесів можливо в суспільстві, групі, колективі. У процесі моделювання необхідно дотримання таких правил як:

1. Встановлення цілі моделювання.

2. Пошук найважливіших факторів, що впливають на об'єкт і його властивості.

3. Визначення характеру множинних взаємозв'язків між факторами, виділення основних зв'язків, що впливають на розвиток системи та її зміни.

Будь-яке моделювання - це перевірка концепції, що містить зазначені положення. Так, наприклад, будуючи модель трудового колективу, ми виділяємо основні соціальні фактори, параметри соціального розвитку колективу.

Моделювання розуміється не всіма однаково. Поряд з соціальним моделюванням існує статистичне або математичне моделювання при побудові вимірювальних процедур та аналізі даних.

Існують різні моделі: модель соціальної поведінки, модель розподілу, модель структури влади, модель соціального вибору, модель раціональної поведінки, модель адаптаційної поведінки, модель виживання групи і т.п.

Наприклад, модель вивчення матеріальної забезпеченості сім'ї передбачає перелік суджень, що відображають її матеріальне становище.

Просимо Вас відзначити одне з суджень, яке в найбільшій мірі характеризує матеріальне становище вашої сім’ї:

1. Грошей не вистачає на найнеобхідніше. Доводиться відмовляти собі у всьому.

2. На щоденні витрати нам грошей вистачає, але вже покупка одягу представляє труднощі.

3. Грошей в основному вистачає, навіть можемо відкладати їх для покупки речей тривалого користування.

4. Придбання товарів тривалого користування не викликають жодних труднощів.

У цьому питанні запропоновані варіанти, на підставі яких можна виділити 4 типи сім'ї.

Більш складний варіант моделювання даної проблеми передбачає включення ряду інших показників, які найбільш повно відображають матеріальне становище сім'ї:

- безпосередні доходи сім'ї з різних джерел;

- структура витрат;

- якість придбаних товарів, послуг.

Наприклад, доходи - зарплата за основною і додатковою роботою, пенсії, стипендії, допомога.

Власність сім'ї - її майно, матеріальні придбання в негрошовому вираженні, тип і якість житла, а також придбаних товарів.

Таким чином, вибудовується система емпіричних індикаторів, які є спостережуваними ознаками та його значення можна отримати в ході безпосереднього дослідження, а в цілому це модель вивчення і вимірювання соціального об'єкта.

Інший приклад. Модель вивчення навчальної діяльності студента. Вона включатиме великий перелік послідовних питань:

1. Вибір навчального закладу.

2. Мотиви вступу до вузу.

3. Інтерес до обраної професії.

4. Сприйняття навчальної діяльності.

5. Оцінка умов навчальної діяльності.

6. Найбільший інтерес до певних дисциплін.

7. Форми навчання та контролю знань, яким надається перевага.

8. Оцінка їх ефективності та корисності.

9. Оцінка навчально-виховного процесу та діяльності професорсько-викладацького складу.

10. Форми, способи самостійної роботи.

11. Витрати часу на навчання, самостійну роботу.

12. Результати навчальної діяльності.

13. Самооцінка рівня знань і професійної підготовки.

14. Позанавчальна діяльність.

15. Творчість, відпочинок.

16. Особисті якості респондента.

17. Відносини з рідними, близькими, друзями, однокурсниками.

18. Ціннісні орієнтації.

19. Задоволеність навчальною діяльністю і життям студента.