Політична свідомість як специфічне суспільне явище та елемент політичної системи соціально неоднорідного суспільства має ряд функцій: пізнавальну, інформативну, нормативну, оціночну, аналітичну, прогностичну, регулятивну, виховну та комунікативну.
Провідна функція політичної свідомості - пізнавальна. До вирішення всіх проблем політичного життя людина підходить, орієнтуючись на певні норми свідомості, в яких відбитий досвід у вигляді певних знань і оцінка з позицій моральності та інших норм. Людина розглядає та оцінює політичні ідеї з власних позицій. Оцінюючи ситуацію, політичні ідеї, мету тощо, людина змушена фіксувати своє ставлення до дійсності й завдяки цьому виділяти себе як суб' єкта такого ставлення, усвідомлювати себе носієм ідей і благородної мети..
З пізнавальною функцією політичної свідомості тісно пов'язана оціночна. Прогностична функція політичної свідомості тісно пов' язана з пізнанням розвитку політичних процесів, має суто творчий характер, сприяє генеруванню нових ідей, концепцій, теорій, поглядів, що потім застосовуються практично. Регулятивная функція політичної свідомості відображається в регулюванні і відображенні соціальних процесів. Важливим моментом регулятивної функції виступає визнання певних цінностей, принципів та ідеалів, зумовлених потребами індивідів, соціальної спільності, верстви, групи, класу та суспільства.
72.Поняття політ ідеології її сутні і різні функції.
Ідеологія може виражати інтереси й цінності різних за своєю чисельністю й впливом, однак досить великих суспільних груп. Традиційно головними носіями ідеології були класи: буржуазія, робітничий клас, селянство, дрібна буржуазія та ін., а також нації. У наші дні в індустріально розвинених демократичних державах у зв’язку із втратою класової диференціацієї колишньої політичної значимості на передній план все помітніше виступають інші, утому числі й не матеріальні, цінності, що виражаються, наприклад, в ідеології «зелених». Ідеологія може бути виражена в різних формах: економічній, релігійній, правовій та ін. Вона вважається розвинутою, зрілою, коли стає політичною ідеологією, тобто виражає колективні цінності й інтереси в обов’язковій для всього суспільства формі. Політична ідеологія зв’язує цілі, що утримуються $ ній, і ідеали з реальною політикою, певним державним і суспільним устроєм. Одні політичні ідеології спрямовані на стабілізацію політичного порядку, його збереження й зміцнення, інші виражають прагнення до змін у суспільно-політичному житті, до зміни владних еліт, політичної модернізації.Ідеологію можна визначити як сукупність систематизованих ідей, поглядів, уявлень тієї або іншої соціальної групи (спільності), що містить теоретичне осмислення політичного життя й захищає її інтереси й цілі за допомогою політичної влади.Виступаючи одним із найважливіших компонентів політики, ідеологія відіграє важливу роль у соціальному житті, виконує в суспільстві наступні функції:• Оволодіння суспільною свідомістю. Будь-яка ідеологія прагне залучити на свій бік якомога більше число людей і направити їхню активність на реалізацію властивих їй цілей, завдань і пріоритетів. Здійснення цієї функції допускає наявність у якості органічної складової частини політичної ідеології критеріїв оцінки минулого, сьогодення й майбутнього в політичному житті суспільства.• Прагнення ідеалізувати майбутнє. Політична ідеологія, як правило, не ставить завдання наукового обґрунтування свого змісту, своїх положень і висновків. Її завдання — збуджувати віру в правильність обраної окремою суспільною групою політичної, економічної й соціальної стратегії розвитку суспільства.• Компенсація соціального незадоволення надією на благополучну зміну соціального буття. Це викликано, з одного боку, тим, що політична ідеологія відбиває дійсність у формі ідеалів і цілей, що погано узгоджується з науковим обґрунтуванням. А з іншого боку, практична перевірка положень політичної ідеології утруднена складністю, різноманіттям і суперечливістю соціально-політичних процесів.Спрямованість на інтеграцію суспільства. Виражаючи інтереси певної соціальної групи або класу, політична ідеологія націлена на об’єднання суспільства в цілому. Найбільш яскраво інтеграційна функція проявляється в національних ідеологіях, що прагнуть згуртувати всіх представників націй для досягнення загальних цілей, особливо під час протистояння іншим націям або державам.
