75.Які існують методи економічного оцінювання соціальної та соціально-економічної ефективності поліпшення умов праці?
Для оцінки результатів проведення заходів щодо поліпшення умов та охорони праці запропоновані чотири групи показників: 1)зміна стану умов і охорони праці; 2)соціальні; 3)соціально-економічні; 4)економічні. Зміна стану умов і охорони праці характеризується підвищенням рівня безпеки праці, поліпшенням санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних показників. Підвищення рівня безпеки праці супроводжується збільшенням кількості машин і механізмів, виробничих будівель, приведених у відповідність до вимог стандартів безпеки праці та інших нормативних актів. Поліпшення санітарно-гігієнічних показників характеризується зменшенням вмісту шкідливих речовин у повітрі, поліпшенням мікроклімату, зниженням рівня шуму й вібрації, посиленням освітленості. Зростання психофізіологічних показників визначається скороченням фізичних і нервово-психічних навантажень, у тому числі монотонності праці. Поліпшення естетичних показників характеризується раціональним компонуванням робочих місць та машин, упорядкуванням приміщень і території, поєднанням кольорових відтінків тощо. Зміни стану виробничого середовища за факторами оцінюються різницею абсолютних величин до і після впровадження заходів, а також порівнянням відносних показників, що характеризують ступінь відповідності тих чи інших факторів гранично допустимим концентраціям, гранично допустимим рівням або заданим рівням, Комплексна оцінка зміни стану умов праці здійснюється за показниками приросту кількості робочих місць, на яких умови праці приведені у відповідність до нормативних вимог.
76.Розкрийте суть механізму встановлення доплати до заробітної плати за несприятливі умови праці.
Грошовою компенсацією працівникам за роботу у шкідливих умовах є доплати за несприятливі умови праці, які можуть здійснюватися шляхом підвищення тарифних ставок та посадових окладів, урахування дійсного стану умов праці при їх встановленні.
Компенсаційні доплати за умови праці, що відхиляються від нормальних, включають доплати:
— за роботу у важких, шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці;
— за інтенсивність праці;
— за роботу у нічний час;
— за перевезення небезпечних вантажів.
Конкретні розміри доплат за умови праці визначаються на основі атестації робочих місць та оцінки фактичних умов зайнятості робітників на цих місцях. На підприємствах установлюють розміри доплат: від 4 до 24 % тарифної ставки (посадового окладу). Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Власник за свої кошти (з прибутку) може додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) додаткові пільги і компенсації, не передбачені чинним законодавством (відпустки більшої тривалості, надбавки за особливі умови праці, додаткові перерви, безплатні обіди). Слід зазначити, що застосування на виробництві застарілих технологій та матеріалів, нестача технічних засобів захисту працівники і відповідних коштів у підприємств для оптимізації умов пран спричиняють надання майже третині працівників промисловост будівництва, транспорту, с/г вир-в пільг та компенсацій за роботу в шкідливих і важких умовах праці.
77.Інформацію на які питання рекомендується одержати, оцінюючи стан умов праці на підприємстві (організації)?
Оцінка рівня стану охорони праці в підрозділах здійснюється відділом охорони праці та спеціалізованими комісіями за результатами періодичного контролю за відповідний період на підставі статистики травматизму, аналізу усунення порушень, виявлених під час попереднього контролю, зазначених у приписах інженерів охорони праці, органів нагляду та ін.
Стан охорони праці необхідно оцінювати на основі показників, їх чисельної оцінки та при порівнянні із заданими чи базовими значеннями.
78.В яких документах можуть бути викладені умови праці?
1) трудовий договір; 2) контракт, як особливий вид трудового договору; 3)колективний договір. Трудовий договір – угода між працівником і власником (або уповноваженою ним органом чи особою). Цим договором передбачено такі зобов’язання сторін: працівника – виконувати ту роботу, яку визначено цим договором, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, власника (або уповноваженого ним органу чи особи) - виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, які є необхідними для виконання роботи і передбачені законодавством про працю, колективним договором. Трудовий договір може бути: - безстроковим, що укладається на невизначений строк; - на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; - таким, що укладається на час виконання певної роботи. Укладення трудового договору оформляється наказом або розпорядженням роботодавця про зарахування працівника на роботу. Контракт - різновид трудового договору, який має від нього деякі відмінності. Він завжди укладається на певний строк дії і застосовується щодо працівників, які працевлаштовуються на визначений строк або на час виконання певної роботи. Контракт на відміну від трудового договору завжди укладається в письмовій формі. У контракті встановлюються за угодою сторін права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці, умови розірвання контракту. Колективний договір - це локальний нормативний акт, який регулює трудові, соціально-економічні відносини, що виникають між власником або уповноваженим ним органом і найманими працівниками конкретного підприємства; це форма їх співробітництва з метою досягнення соціальної згоди і прогресу. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: зміни в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом); режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку; умов і охорони праці; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників, гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких органів трудящих; умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці. Колективні договори реєструються місцевими органами державної виконавчої влади; строк реєстрації – два тижні.
79. Хто несе відповідальність на підприємстві за правильне та своєчасне розслідування нещасних випадків?
Власник, одержавши повідомлення про нещасний випадок, організує його розслідування комісією, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі гострих професійних захворювань (отруєнь) також спеціаліст санепідстанції.
На підприємствах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа
(спеціаліст), на яку наказом власника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.
На суднах морського, річкового та рибопромислового флотів під час плавання або перебування в іноземних портах комісія з розслідування утворюється капітаном. Про це повідомляється власник судна.
80.Назвіть документи, які є доказом вини власника підприємства за шкоду, заподіяну здоров’ю працівника внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання?
Доказом вини власника можуть бути: акт про нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання; висновок посадової особи (органу), яка здійснює контроль і нагляд за охороною праці, відносно причин пошкодження здоров’я; медичний висновок про професійне захворювання; вирок або рішення суду, постанова прокурора, висновок органів попереднього слідства; рішення про залучення винних до адміністративної або дисциплінарної відповідальності, рішення органів соціального захисту про відшкодування власником витрат на допомогу працівнику в разі тимчасової непрацездатності в зв’язку з ушкодженням здоров’я; свідчення свідків та інші докази.
81.За рахунок яких джерел здійснюється фінансування заходів з охорони праці на підприємстві?
Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах. (Дію частини другої статті 19 зупинено на 2005 рік в частині виділення видатків на охорону праці окремим рядком згідно із Законом N 2285-IV (2285-15) від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.
(Дію частини четвертої статті 19 зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV (1344-15) від 27.11.2003) На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.
Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
82.Назвіть права уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
Відповідно до ЗУ «Про охорону праці» на під-вах, в установах, організаціях незалежний форм власності й видів їх діяльності створюється інститут уповноважених трудових колективів з питань ОП. Функції та права уповноважених трудових колективів з питань охорони праці визначені Типовим положенням про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
Уповноважені з питань охорони праці мають право:
- Безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, додержання працівниками нормативних актів з охорони праці на об'єктах підприємства чи виробничого підрозділу, колектив якого його обрав.
- Вносити в спеціально заведену для цього книгу обов'язкові для розгляду власником (керівником відповідного структурного підрозділу підприємства) пропозиції щодо усунення виявлених порушень нормативних актів з охорони праці, здійснювати контроль за реалізацією цих пропозицій.
- Вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу припинення роботи на робочому місці у разі створення загрози життю або здоров'ю працюючих.
- Вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці.
- Брати участь у перевірках стану безпеки і умов праці, які проводяться посадовими особами органів державного нагляду і громадського контролю за охороною праці, міністерства, відомства, об'єднання, підприємства, місцевих органів державної виконавчої влади.
- Бути обраними до складу комісії з питань охорони праці підприємства.
- Бути представниками трудових колективів з питань охорони праці в районних (міських), міжрайонних (окружних) та товариських судах.
1. Розкрийте зміст поняття "виробниче середовище".
2. Розкрийте зміст поняття "умови праці". Які фактори впливають на формування умов праці?
3. Назвіть суть і завдання охорони праці.
4. Назвіть елементи умов праці. Наведіть приклади.
5. Дайте визначення санітарних норм. Яка їхня роль під час аналізу умов праці?
6. Назвіть завдання і мету управління умовами праці.
7. Як здійснюється оцінка умов праці на підприємстві?
8. За якими методиками оцінюються умови праці на підприємстві?
9. Розкрийте зміст та опишіть процедуру атестації робочих місць за умовами праці.
10. Чим відрізняються "оптимальні умови і характер праці", "допустимі умови і характер праці", "шкідливі і небезпечні умови і характер праці"?
11. Розкрийте суть поняття "виробничі шкідливості". Наведіть приклади шкідливих виробничих факторів.
12. Який вплив мікроклімату на людину та які існують засоби по зниженню його негативного впливу?
13. Який вплив шуму та вібрації на людину та які існують засоби захисту проти їх дії?
14. Назвіть засоби захисту від випромінювання.
15. Назвіть заходи щодо зниження несприятливого впливу хімічних речовин.
16. Які небезпечні та шкідливі фактори мають місце при роботі на комп’ютері?
17. Як здійснюється техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці?
18. Розкрийте суть понять "професійні захворювання" та наведіть їхню класифікацію".
19. Розкрийте суть понять "виробничі травми" та наведіть їхню класифікацію".
20. Охарактеризуйте стан профзахворюваності і травматизму в Україні.
21. Назвіть основні причини травматизму на виробництві.
22. Опишіть процедуру розслідування нещасних випадків на виробництві.
23. Назвіть методи дослідження травматизму та їх особливості.
24. Які соціально-економічні наслідки травматизму.
25. Ким і за рахунок яких коштів здійснюється відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров’я на виробництві?
26. Назвіть основні заходи щодо запобігання травматизму на виробництві.
27. Назвіть основні причини профзахворювань.
28. Розкажіть про технічні засоби безпеки щодо запобігання травматизму.
29. Суть Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
30. Які страхові виплати з Фонду страхування від нещасних випадків передбачені законодавством на користь потерпілих?
31. Який вплив на умови і безпеку праці має науково-технічний прогрес.
