Забезбечення асептичних умов під час бродіння.?
Антимікробні препарати для асептування меляси повинні мати високу бактерицидну дію, не впливати негативно на життєдіяльність дріжджів і якість спирту, не бути токсичними для тварин. Нормативна витрата антимікробних препаратів (кг на 1000 дал спирту для кожного окремо): хлорного вапна 11,0, 40 %-ного формаліну 5,0, сульфонолу 2,13. При одержанні хлібопекарських дріжджів виділенням їх з мелясно-спиртової бражки норма витрати хлорного вапна може бути збільшена до 20...25 кг. Хлорне вапно використовують у вигляді водного розчину. Доцільно використовувати новітні асептуючі засоби (“Полідез”, “Акватон” та ін.).
Апаратурно-технологічна схема приготування спиртової бражки з використання КФП в зонах їх найбільш ефективної дії?
На рис. 5 наведена апаратурно-технологічна схема приготування спиртової бражки з додаванням КФП в зони їх найбільш ефективної дії. Подрібнена крохмалевмісна сировина змішується з водою при температурі клейстеризації крохмалю сировини - 65...80 °С з одночасною її обробкою термостабільною α-амілазою, яка задається в кількості 70...80 % від розрахункового об'єму. Розріджування здійснюється в апараті ферментативної обробки при температурі 82...95 °С в залежності від виду сировини та ступеню її подрібнення. До цієї температури заміс нагрівається в гостро паровій голівці.Для більш ефективного перемішування маси та руйнування клітинної оболонки сировини під час розріджування застосовують ротаційно-пульсаційний апарат.
Рис. 5. Апаратурно-технологічна схема приготування спиртової бражки з використанням КФП в зонах їх найбільш ефективної дії: 1 – змішувач; 1 – гостропарова головка; 3 – апарат термоферментативної обробки; 4 – ротаційно-пульсаційний апарат; 5 – вакуум-оцукрювач; 6 – дріжджанка; 7 – бродильний апарат.Остаточне розріджування крохмалю здійснюється в оцукрювачі одночасно з оцукренням розрідженої маси, для чого в оцукрювач разом з розрахунковою кількістю глюкоамілази задається 20...30 % більш дешевої нетермостабільної α-амілази. Температура в оцукрювачі підтримується в межах 58...60 °С.
63. Базова апаратурно-технологічна енерго та ресурсо-заощаджуючої технології спиртових бражок з оцукренням сусла в бродильному апараті?
Рис. 4. Апаратурно-технологічна схема приготування спиртової бражки з використанням КФП селективної дії та оцукренням сусла в бродильному апараті: 1 – змішувач; 1 – гостропарова головка; 3 – апарат термоферментативної обробки першого ступеня; 4 - апарат термоферментативної обробки другого ступеня; 5 – холодильник сусла; 6 – дріжджанка.
Переваги у використанні фільтрату барди на стадії приготування замісу з частковою заміною технологічної води?
Використання фільтрату барди, як показали досліди в лабораторних та виробничих умовах, крім зменшення в'язкості заторів та сусла, дозволяє покращити і фізіологічну активність дріжджів, особливо в умовах дефіциту азотного живлення, викликаного використанням КФП, скоротити технологічні втрати; за рахунок часткового повернення незброджених вуглеводів, зменшення потреб технологічної води, скоротити об'єм барди та витрати на її подальшу переробку.Таким чином, високий ступінь і однорідність помелу, низький гідромодуль при отриманні замісів з частковим використанням фільтрату барди і використанням розріджуючих ферментних препаратів складає основу ресурсо- та енергозберігаючої технології переробки зерна на спирт.
