Фактори виробництва як «вхід», результати виробництва, як «вихід» виробничого трансформаційного процесу

Будь-яка система, відповідно до термінів загальної теорії систем, має вхід, процесор і вихід. Підприємство є ринково-виробничою системою.
На вході підприємства — так звані прості елементи процесу виробництва (фактори виробництва): засоби праці, предмети праці, робоча сила, енергія, інформація і т. ін. Процесор — це трансформування факторів виробництва в готову продукцію, тобто це — виробничий процес. Для того щоб виробничий процес відбувся, необхідні знання про те, як найкраще з’єднати фактори виробництва, якими методами здійснювати виробництво та управляти ним, тобто потрібно виконати комплекс рішень технологічного, організаційного та управлінського характеру. Вихід — це кінцеві результати виробництва: продукція, призначена для збуту. При цьому під терміном «продукція» розуміють усі блага, що є результатом виробничого процесу: вироби, роботи, послуги тощо.
Отже, підприємство одночасно виступає в ролі покупця, товаровиробника і продавця; в його функціонуванні чітко виявляється циклічність: виторг від реалізації продукції (дохід підприємства) спрямовується на відшкодування витрат на виробництво (купуються ресурси на здійснення наступного трансформаційного циклу), виплату дивідендів, розширене відтворення і т. д. Розрив у будь-якій ланці ланцюжка «ресурси—процес трансформування—результати» призводить до збоїв у роботі підприємства, а іноді й до припинення його діяльності.

Ресурси, що вводяться у виробництво, часто називають витратами, а технологічний аспект діяльності підприємства — системою «витрати—випуск»

8. «Пагорб виробництва» та варіації факторів (часткова, ізоквантна, пропорційна)

У мікроекономічній теорії традиційно застосовується двофакторна виробнича функція, в якій максимальний обсяг випуску продукції за період (Q) визначається комбінацією певної кількості використаних одиниць праці (L) і капіталу (K):
Q=f(L,K) (1.4)
Двофакторну функцію нескладно подати у графічному вигляді. У тривимірному просторі зображено двофакторну функцію виробництва: по горизонтальних осях відкладено кількісні значення факторів виробництва, по вертикальній — обсяг випуску за розглянутий період. Поверхня виробництва OKPL набула назву «пагорб виробництва» Поверхня виробництва описує всі можливі комбінації факторів виробництва і відповідні їм випуски.

Варіації факторів виробництва показують, як впливають на випуск продукції зміни комбінацій та обсягів застосування факторів.
Вертикальний розріз «пагорба» випуску площиною K*DC, рівнобіжної осі одного з факторів (на рис. 1.2 осі ОL), дає уявлення про часткову варіацію факторів виробництва, тобто динаміку випуску залежно від зміни витрат змінного фактора (L) за фіксованого значення другої координати (K*). Таку залежність заведено називати виробничою функцією короткострокового періоду, або короткостроковою функцією виробництва. Вона описується рівнянням Q=f(x)
де х — обсяг застосування змінного фактора в натуральному вимірі за період.
Саме це дало підставу називати її однофакторною, хоча слід розуміти, що кінцевий результат (випуск Q) формують обсяги застосування всіх залучених факторів — і постійних, і змінних.
Горизонтальний розріз «пагорба виробництва», наприклад, площиною ЕМF об’єднує варіанти виробництва, що характеризуються фіксованим випуском продукції за різних сполучень факторів, і на площині LOK такий розріз може бути поданий лінією рівного продукту.
У теорії виробництва криві рівного продукту (криві байдужності продукту) заведено називати ізоквантами. Ізокванта — геометричне місце точок у просторі факторів виробництва, для яких характерний однаковий випуск. Отже, ізоквантна варіація показує, як можна комбінувати фактори виробництва для забезпечення визначеного обсягу випуску продукції.
Якщо зробити кілька горизонтальних розрізів пагорба виробництва, то можна одержати карту ізоквант підприємства, на основі якої вивчається виробнича функція довгострокового періоду за пропорційної варіації факторів виробництва. Такий аналіз показує, як змінюється випуск у разі однакових пропорцій зміни обсягів застосування всіх факторів виробництва.