Герменевтико-правовий метод

герменевтика – це мистецтво і теорія тлумачення текстів. Застосування правової герменевтики також обумовлене специфікою об’єкту дослідження – юридичних текстів, в яких зафіксовані не тільки правові норми, а й правові догми. Правова герменевтика охоплює як раціоналістичні, так і нераціоналістичні прийоми тлумачення юридичних текстів. Зазначимо, що у випадку застосування раціоналістичних прийомів, формально-юридичний або догматичний метод, як набір способів тлумачення правових норм, є поодиноким випадком правової герменевтики.

Цікавих висновків, щодо застосування методу правової герменевтики, дійшов І.М. Грязі:

• за правовым текстом скрывается право как некий объективный феномен социального развития, а также другие тексты, созданные культурой;
• при текстуальном подходе основа права заключается в определенном способе познания общества, отличающемся от других видов восприятия социальной действительности;
• субъектом создания права является социокультурно-детерми-нированный субъект, который является и субъектом восприятия правовых текстов; следовательно – процесс восприятия права происходит в контексте всей познавательной деятельности и при помощи процедур, принятых (дозволенных, допустимых) в данной культуре и на данном уровне развития познания".

У той же час метод правової герменевтики має методологічну обмеженість текстуального підходу до пізнання права. В першу чергу, це полягає в тому, що “текстуальная форма правовых норм далеко не исчерпывает всего содержания и сущности права как чрезвычайно сложного социального феномена”
На сьогодні, цікавість до методу правової герменевтики має тенденцію до зростання. І це зрозуміло, бо добре відомо, що тлумачення правових норм, які зафіксовані в текстах нормативних актів, є однією з головних задач юриспруденції та юридично-правової науки в цілому.

27. Техніко-юридичний аналіз.

- це прийоми пізнання які дозволяють здійснити дослідження правових явищ за допомогою засобів юридичної техніки.

Види:1.правотворча техніка2.правозастосовча техніка3.правореалізаційна техніка

професор П.М. Рабінович вважає, що юридична техніка є сукупністю способів і прийомів, умінь і навичок формування всіх елементів механізму правового регулювання та ефективного оперування ними у праворегулятивній практиці. Залежно від сфери використання юридичну техніку можна поділити на два види. Перший — техніка, що має загальне значення — використовується не лише в юридичній, а і в будь-якій іншій діяльності. До неї належить розмножувальна, організаційна, комп`ютерна техніка. Другий — спеціальна техніка — застосовується лише в юридичній діяльності. Тут можна виокремити два підвиди: а) техніка, запозичена з неюридичної діяльності, але пристосована до правознавства (наприклад, криміналістична техніка); б) техніка, безпосередньо вироблена юридичною наукою та юридичною практикою; техніка, завдяки якій складаються тексти нормативних та індивідуальних правових актів. Зрозуміло, що провідна роль серед усіх видів юридичної діяльності надається діяльності, пов’язаній з правотворчістю та правозастосуванням. Внаслідок цієї діяльності видаються нормативно-правові та індивідуальні правові акти. Саме через ці акти право знаходить своє зовнішнє вираження і пристосовується до конкретних життєвих ситуацій.

Розрізняють юридичну техніку в правотворчості та правоза-стосовній діяльності.
Юридична техніка в правотворчості охоплює нормативні акти (техніко-юридичні прийоми і правила при виробленні законів і підзаконних актів), а в правозастосовній діяльності — індивідуальні акти (техніко-юридичні прийоми і правила при виробленні судових актів, договорів).
Для забезпечення верховенства закону і його ефективної дії необхідний високий рівень законодавчої техніки.
Юридична техніка в правотворчості містить у собі методики роботи над текстами нормативно-правових актів, прийоми найдосконалішого викладу думки законодавця (інших суб'єктів правотворчості) у статтях нормативно-правових актів, вибір найдоцільнішої структури кожного з них, термінології і мови, способи оформлення змін, доповнень, повного або часткового скасування, об'єднання нормативно-правових актів тощо. Вона забезпечує юридичну досконалість нормативних документів. Найзагальнішими прийомами і правилами юридичної техніки є:1) юридична термінологія; 2) юридичні конструкції; 3) форма нормативного акта, прийоми і правила викладу його змісту.

28. Методика правового дослідження.

Методика (гр. methodike) - сукупність методів, прийомів проведення будь-якої роботи. Методика дослідження - це система правил використання методів, прийомів та операцій.

В одній і тій же науковій галузі може бути кілька мето­дик (комплексів методів), які постійно вдосконалюються під час наукової роботи. Найскладнішою е методика експеримен­тальних досліджень, як лабораторних, так і польових. У різних наукових галузях використовуються методи, що збігаються за назвою, наприклад, анкетування, тестування, шкалювання, однак цілі і методика їх реалізації різні.

Методика – сукупність правил, стадій, найбільш доцільне застосування наукових методів та засобів пізнання явищ з метою виявлення їх природи і місця в соціумі

Етапи

1. розробка програми дослідження

2.емпіричне

3.теоретичне

4.формування висновків щодо впровадження результатів в право